ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2012 р.Справа № 5023/2647/12 вх. № 2647/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Яровому А.С.
за участю представників:
прокурора - Завгородній А.В., посвідчення №173 від 01.08.2014 р.
позивача - Денисюк О.С., довіреність № 34
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м. Запоріжжя
до Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова», м. Харків
про стягнення 259 442,29 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м. Запоріжжя (позивача) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова», м. Харків (відповідача) на користь позивача заборгованість у розмірі 259 443,30 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1511і-ХКБМ від 14.05.2010 р. Прокурор також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
04.09.2012 р. від Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України надійшло повідомлення на підставі ч. 3 ст. 29 ГПК України (вх. № 13419) про вступ у вже порушену справу з метою представництва інтересів держави в особі Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.
Прокурор Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в судовому засіданні повідомив про вступ у вже порушену справу на підставі ч. 3 ст. 29 ГПК України посилаючись на те, що нагляд за додержанням законів у воєнній сфері здійснює Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України відповідно до наказу Генерального прокурора України від 08.08.2012 р. №969к.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне визначити прокурором - Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 2).
Прокурор в судовому засіданні та у заяві про уточнення позовних вимог (вх. № 13418 від 04.09.2012 р.) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 259 442,29 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1511і-ХКБМ від 14.05.2010 р., а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Подану заяву долучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені прокурором позовні вимоги у повному обсязі, подав через канцелярію господарського суду заяву (вх. № 14737 від 04.09.2012 р.) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Подані документи долучено до матеріалів справи.
Проаналізувавши зміст поданої прокурором заяви про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.4.6. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року, в якій, окрім іншого, зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 109, 110), в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних господарським судом документів до суду не надав.
Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно вивчивши надані прокурором та позивачем докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог статті 121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво держави в суді.
На розвиток даної конституційної норми статтею 2 Господарського процесуального Кодексу України та статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройного конфлікту. Обороноздатність держави складається зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.
Приписами ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, бездіяльність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Задля реалізації принципів діяльності та виконання завдань у сфері оборони, визначених ст. ст. 13, 16 Закону України «Про оборону України», з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації, утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 29 грудня 2010 р. №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром».
На підставі п. 1 зазначеної постанови КМУ №1221 утворений Державний концерн «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств, до переліку яких з урахуванням змін, передбачених постановою КМУ від 06 квітня 2011 р. №374 «Про внесення змін до постанови КМУ від 29.12.10 №1221», увійшло Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад», м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 14313317).
Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2010 року між Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» (постачальник) та Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (покупець) було укладено договір поставки №1511і-ХКБМ (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується виготовити згідно конструкторської документації покупця, поставити та передати у власність покупця деталі і збірні одиниці (далі-продукція), в номенклатурі, за цінами та в кількості зазначеними у Специфікаціях та Графіку поставки продукції, які являються невід'ємною частиною договору (Додаток №1, №2).
У відповідності до п.1.2. договору покупець зобов'язується прийняти продукцію і здійснити оплату на умовах визначених договором.
Згідно з п.1.3. договору постачальник зобов'язується протягом 25 років з моменту поставки покупцю останньої партій продукції за договором, за окремим договором, з оплатою за фактичними цінами, що склались на момент отримання запиту від покупця, забезпечити поставку запасних частин, необхідних для забезпечення експлуатації продукції, що поставляється за договором.
За умовами п.3.1. договору поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDР відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2000 року), тобто на склад покупця.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що постачальник постачає виготовлену продукцію окремими партіями. Вартість кожної партії, кількість продукції кожної партії і строки поставки зазначені у Графіку поставок продукції (Додаток №3).
Відповідно до 5 розділу договору "Умови розрахунків" покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів постачальника у наступному порядку: Авансовий платіж в розмірі 50% від вартості першої партії продукції, яка постачається згідно Специфікації і Графіку поставки, здійснюється протягом 10 банківських днів, з дати підписання договору. Авансовий платіж в розмірі 40% від вартості другої партії і 30% від вартості кожної наступної партії продукції, яка постачається згідно Специфікації і Графіку поставки, здійснюється в строк не пізніше 10 банківських з дати закінчення поставки попередньої партії продукції. Балансовий платіж в розмірі 40% від вартості кожної партії поставленої продукції здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем грошових коштів балансового платежу за кожну партію виробів покупця, виготовлених ним з використанням продукції постачальника, поставленої за договором, але не пізніше 7 календарних місяців з дати поставки кожної партії за договором. Кінцевий розрахунок в розмірі 10% від вартості першої партії, 20% вартості другої партії і 30% кожної наступної партії поставленої продукції, здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем грошових коштів кінцевого розрахунку за кожну партію виробів покупця, виготовлених ним з використанням продукції постачальника, поставленої за договором, але не пізніше 9 календарних місяців з дати поставки кожної партії продукції за договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (розділ 12 договору).
Судом встановлено, що 16.09.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №1511і-ХКБМ від 14.05.2010 р., відповідно до п.1.1. якої, постачальник в доповнення до основного договору зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупця продукцію, в номенклатурі, за цінами вказаними у Специфікації поставки продукції (Додаток №1), у кількості, в строки і у вартості, вказаними у Графіку поставки продукції (Додаток №2), які є невід'ємною частиною додаткової угоди №1.
Відповідно до п.1.2. додаткової угоди покупець зобов'язався прийняти продукцію і здійснити оплату на умовах визначених додатковою угодою.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та додаткової угоди № 1 до договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію, яку відповідач прийняв, проте вартість продукції сплатив частково. При цьому несплаченою залишилась продукція за договором №1511і-ХКБМ від 14.05.2010 р. на суму 441 711,02 грн.
10.04.2012 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №131-935 від 10.04.2012 р., в якій позивач запропонував останньому сплатити у добровільному порядку заборгованість в сумі 2030577,63 грн., з них за договором №1511і-ХКБМ від 14.05.2010 р. в сумі 441 711,02 грн., з яких 182 268,73 грн. є предметом розгляду іншої господарської справи. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Таким чином, судом встановлено, що станом на 04.08.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем у даній справі становить 259 442,29 грн.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини і той факт, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем в сумі 259 442,29 грн. і не спростував її наявність або розмір, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 5 188,85 грн. має бути покладено на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 526, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 22, 29, 32, 33, 42, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299, р/р 2600330016 в АТ Банк «Меркурій», МФО 351663) на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, код ЄДРПОУ14313317, р/р 26001301000754 у філії ВАТ «Державний Ощадний банк України» м. Запоріжжя, МФО 313957) заборгованість в сумі 259 442,29 грн. та 5 188,85 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.09.2012 р.
Суддя Макаренко О.В.
Судове рішення № 25950215, Господарський суд Харківської області було прийнято 04.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/2647/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: