Рішення № 25950211, 28.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5023/3130/12 вх. № 3130/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю :

представника позивача - Ясько Є.В., дов. № 49юр-101 від 30.05.2011р.

представника відповідача - Баленко П.І., дов. № 14/026-Д від 16.01.2012р.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук

до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", м. Харків

про стягнення пені в сумі 189 221,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", м. Харків про стягнення пені в розмірі 189 221,86 грн., яка нарахована відповідачу внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 034/138 від 03.11.2011р. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 12 липня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.07.2012р. об 11:45 год.

У судовому засіданні 26.07.2012р. за клопотанням представників сторін (вх. №12979 від 26.07.2012р.) оголошувалась перерва до 28.08.2012р.

Через канцелярію суду представниками сторін для долучення до матеріалів справи надавались витребувані судом документи (вх. № 10569 від 24.07.2012р., № 10794 від 26.07.2012р.), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.08.2012р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 28.08.2012р., проти позову заперечує.

У судовому засіданні 28.08.2012р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

03.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук (покупець) та Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар", м. Харків (постачальник) було укладено договір № 034/138 на поставку продукції, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався виготовити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію зі складу на умовах даного договору, в кількості та по цінам, вказаним в Специфікації № 1, Специфікації № 2, Специфікації № 3, які є невід'ємною частиною договору.

2 лютого 2012 року до вищевказаного договору додатковою угодою №1, укладеною між Відповідачем та Позивачем, було внесено зміни та введені в дію Специфікації № 1, 2, 3 в «новій редакції», які являються невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до специфікації № 3 від 02.02.2012р. до Договору Відповідач повинен поставити продукцію (комплекти поставки елементів інтер'єру плацкартного пасажирського вагону) в кількості та по цінам, передбаченим даною специфікацією на суму -18 360 000,00грн.

На виконання умов договору Позивач провів передплату у розмірі 50 % в сумі -9 180 000,00 грн. платіжними дорученнями № 25/13786 від 14.12.2011 року та №25/13428 від 07.12.2011р., згідно виставленого рахунку фактури № 41224 від 06.12.2011 року, залишок суми 50% повинен бути сплачений Позивачем протягом 5-ти банківських днів з дати поставки продукції.

За умовами п. 3.2 Договору терміни поставки продукції визначаються Графіком поставки продукції (додаток № 4) до Договору. Згідно графіку поставки продукція по специфікації № 3 повинна бути поставлена в період з 16.01.2012р. по 07.03.2012р.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки продукції, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції, за кожен день прострочення, а при простроченні більш ніж на 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Однак всупереч договірних зобов'язань Відповідач поставив 249 комплектів, що входять в комплекти елементів інтер'єру плацкартного пасажирського вагону по специфікації № 3 від 02.02.2012р. згідно накладних № 25 від 19.01.2012р., № 104 від 10.02.2012р.,№ 131 від 20.02.2012р., №41 від 23.01.2012р., №71 від 01.02.2012р., № 96 від 08.02.2012р., № 128 від 20.02.2012р., №140 від 22.02.2012р., №166 від 29.02.2012р., № 186 від 05.03.2012р., №198 від 7.03.2012р., №97 від 08.02.2012р., №23 від 18.01.2012р., № 24 від 18.01.2012р., №138 від 22.02.2012р, №165 від 29.02.2012р, №173 від 02.03.2012р., №181 від 05.03.2012р., №175 від 02.03.2012р., №180 від 02.03.2012р., №187 від 06.03.2012р., №127 від 17.02.2012р., №142 від 24.02.2012р., №146 від 28.02.2012р., №169 від 01.03.2012р., № 205 від 12.03.2012р., №70 від 01.02.2012р., №148 від 28.02.2012р., №170 від 01.03.2012р., №78 від 03.02.2012р., №139 від 22.02.2012р., № 117 від 16.02.2012р., №110 від 14.02.2012р., №147 від 28.02.2012р., №159 від 29.02.2012р., № 217 від 16.03.2012р., № 218 від 19.03.2012р., №219 від 20.03.2012р., № 226 від 23.03.2012р, № 269 від 27.03.2012р., № 279 від 29.03.2012р., №155 від 28.02.2012р., №60 від 30.01.2012р., №77 від 03.02.2012р., №95 від 08.02.2012р., №113 від 14.02.2012р., №116 від 16.02.2012р., №185 від 05.03.2012р., №188 від 06.03.2012р., №197 від 07.03.2012р., №204 від 12.03.2012р. з порушенням строків, обумовлених Графіком поставки на суму 14654642,40грн.

Фактично Відповідач поставив в строк - 147 комплектів, що входять в комплекти елементів інтер'єру плацкартного пасажирського вагону відповідно до графіку поставки та згідно накладних № 25 від 19.01.2012р, №55 від 26.01.2012р, №104 від 10.02.2012р., № 107 від 10.02.2012р., №131 від 20.02.2012р., № 56 від 26.01.2012р., № 26 від 18.01.2012р. № 27 від 18.01.2012р.,№ 45 від 25.01.2012р., № 9 від 11.01.2012р.,№ 11 від 11.01.2012р.,№ 12 від 11.01.2012р., № 13 від 11.01.2012р., № 22 від 19.01.2012р., № 117 від 16.02.2012р., № 175 від 02.03.2012р.,№181 від О5.03.2012р на суму 3 741 662,00грн.

Таким чином, відповідно до п.9.1 Договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції в розмірі 189221,86грн. (розрахунок судом перевірено (а.с. 91-97)).

В зв'язку з не виконанням договірних зобов'язань Відповідачем, Позивачем п.10.2 Договору була пред'явлена претензія № 1-36 юр від 06.04.2012 року, на яку Відповідачем направлено відповідь № 669/1-04/034 від 10.05.2012 року. Відповідач, враховуючи довгострокове співробітництво між підприємствами, просить не застосовувати до позивача штрафні санкції (а.с. 99).

На дату розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми нарахованої пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за договором поставки № 034/138 від 03.11.2011р.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 189 221,86 грн. за невиконання зобов'язання по поставці продукції у встановлений договором строк, суд вважає обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 15, 16, 55 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 6, 11, 525, 530, 548-549, 598, 610-612, 627-629, 638 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230-232, 265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" (61070, м. Харків, вул. Григорія Рудика, 8, код ЄДРПОУ 14308730) на користь Публічного акціонерного товариства " Крюківський вагонобудівний завод" (39621, м. Кременчук, вул. І. Приходько, 139, код ЄДРПОУ 05763814) суму пені за несвоєчасно поставлену продукцію в розмірі 189 221,86 грн., судовий збір в розмірі 3784,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.08.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/3130/12