Рішення № 25950108, 11.09.2012, Господарський суд Чернігівської області

11.09.12УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 (0462) 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

10 вересня 2012 року справа № 5028/18/40/2012

За позовом: Заступника прокурора м. Чернігова,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави

В особі: Міністерства палива та енергетики України,

вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01030

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 01001

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго», вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 9 876 443,34 грн.

Суддя А.С.Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: Кузнецова В.О., довіреність № 18/3014 від 07.11.2011р., начальник юридичного відділу

від відповідача: не з"явився

від прокуратури: Кравченко А.А., прокурор прокуратури м. Чернігова, посвідчення № 100 від 03.09.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" про стягнення 9 876 443,34 грн. заборгованості за поставлений природний газ, згідно типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 17 ТЕ-Ц від 06.03.2012р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02490337 від 09.08.2012 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву разом з документами на підтвердження фактів (обставин) викладених в ньому не надав.

Від представника відповідача 03.08.2012 р. надійшло письмове клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, зокрема, на підтвердження зміни найменування акціонерного товариства.

Ухвалою суду від 07.08.2012 року за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено до 22.09.2012 року.

В судовому засіданні 10.09.2012 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор виклав позовні вимоги, які були підтримані представником позивача.

Ухвалою суду від 07.08.2012 року відповідач був повідомлений, що нез'явлення в судове засідання повноважного представника не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників прокуратури та позивача, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

06.03.2012 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" та Відкритим акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго»правонаступником якого є відповідач, згідно п. 1.2. статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства (протокол № 18 від 11.03.2011 року) та проведеною державною реєстрацією змін до установчих документів від 19.04.2012 року № 10641050013001350, було укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 17 ТЕ-Ц.

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1. договору сторонами встановлено, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку № 2 до договору.

У відповідності до п. 4.2 договору, ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить: - 725,0980 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу -305,60 грн., крім того ПДВ -20%.

До ціни газу додається тариф на постачання природного газу, згідно постанови НКРЕ № 174 від 28.12.2011 року, який становить 45,80 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -54,96 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ -218,20 грн., всього з ПДВ -1309,20 грн.

У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість.

07.03.2012 року додатковою угодою № 1 про внесення змін до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 17 ТЕ-Ц від 06.03.2012 року, сторонами було внесено зміни в п.10.1. договору та викладено його в наступній редакції: цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, що фактично склалися з 01 березня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання і поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 березня 2012 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.6. договору сторони визначили, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Постачальник, відповідно до п.п. 2.7., 2.8. договору, до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

Також п. 2.9. договору передбачено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

На виконання умов договору, в березні 2012 року (з 01.03.2012 по 31.03.2012 включно) позивачем було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 10 217,265 тис.м.куб., що підтверджується підписаним сторонами, відповідно до п. 2.6 договору, актом передачі - приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.03.2012 року.

Відповідно вартість поставленого газу складає 13 376 443 грн. 34 коп., виходячи із ціни визначеної сторонами в п.4.2. договору, яка також підтверджена у акті передачі -приймання природного газу за березень 2012р., який підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з п. 4.6. договору, оплата за природний газ проводиться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, за спожитий у березні 2012р. природний газ відповідач зобов"язаний був розрахуватись до 10.04.2012 року.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи відповідач за поставлений у березні 2012 року природний газ розрахувався частково, сплативши 3 500 000,00 грн., а саме: 02.03.2012 р. сплачено 500 000,00 грн., 16.03.2012 р. -1 000 000,00 грн., 20.03.2012 р. -2 000 000,00 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за постачання природного газу. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у березні 2012 року становить 9 876 443 грн. 34 коп.

Документів, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду надано не було.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, і вимоги не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 64 380 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55 -б (р/р 26002010790201 в ЗАТ «Альфа -Банк», МФО 300345, код 03357671) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (р/р 26008061591001 в філії ВАТ КБ «Надра»Чернігівське РУ, МФО 353627, код 03358104) 9 876 443 грн. 34 коп. боргу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55 -б (р/р 26002010790201 в ЗАТ «Альфа -Банк», МФО 300345, код 03357671) в доход державного бюджету (Отримувач: УДКСУ у м. Чернігові, код 38054398, рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001) 64 380 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 11.09.2012р.

СУДДЯ А.С.Сидоренко