Рішення № 25950013, 04.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р.Справа № 5023/3253/12 вх. № 3253/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

за участю

позивача - Барчук А.В., лов. від 04.01.2012 року;

відповідача не з'явився;

Третя особа - Сойко Н.В., дов № 60 від 24.04.2012 року

розглянувши справу за позовом Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні РВ ФДМУ по Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач -НТУ "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -ТОВ "Гармонія" на свою користь заборгованість по орендній платі і пені в загальній сумі 128593,93 грн. Також позивач просить віднести на відповідача свої витрати по оплаті судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором оренди № 166 від 01 листопада 2001 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 листопада 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06 серпня 2012 року об 11:00 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 06 серпня 2012 року, 21 серпня 2012 року, 04 вересня 2012 року, розгляд справи відкладався.

У призначеному судовому засіданні 04 вересня 2012 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог (вх.. № 13486), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованості з орендної плати 106725,82 грн., 6861,77 грн. пені, а також віднести на відповідача судові витрати.

Розглянувши зазначену заяву та враховуючи, що згідно частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає її до розгляду, як таку, що не суперечить діючому законодавству.

Позивач позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав та просив суд його задовольнити.

У призначене судове засідання 04 вересня 2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 21 серпня 2012 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Як свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, ухвали господарського суду отримувались відповідачем.

Присутні в судовому засіданні 04 вересня 2012 року позивач та третя особа вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01 листопада 2001 року між позивачем - Харківським державним політехнічним університетом (далі - позивач, орендодавець) та відповідачем - ТОВ «Гармонія»(у подальшому орендар, відповідач) укладено договір оренди № 166 (далі - договір оренди), у відповідності до умов якого позивач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані у гуртожитку № 1 «Гігант» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, напівпідвал, загальною площею 436,6 кв. м. у тому числі: під торгівлю непродовольчих товарів - 42,4 кв.м; під торгівлю продовольчих товарів (під акциз) - 6,2 кв.м; під торгівлю продовольчих товарів (не під акциз) - 69,1 кв.м; під торгівлю шкільними приладдями - 22 кв.м; надання побутових послуг - 769 кв., склад- 220 кв.м. (розділ 1 договору).

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 01 листопада 2001 року та скріплений печатками сторін.

Додатковими угодами до договору оренди від 01.11.2001 року, 01.01.2003року, 01.11.2004 року, 01.11.2006 року,02.01.2007 року, 01.08.2007 року, 26.10.2007 року, 01.05.2008 року, 15.09.2008 року, 01.10.2008 року, 01.09.2009 року, 31.12.20089 року, 23.07.2010 року, 01.10.2010 року, 27.06.2011 року, 01.08.2011 року сторонами вносились зміни щодо розміру орендної плати, умов оплати, а також продовжувався строк дії договору.

Додатковою угодою від 01.08.2011 року сторони зменшили площу переданого в оренду майна до 380,7 кв.м, іншу частину майна - 92,0 кв. м. орендар передав орендодавцю відповідно до акту від 01.08.2011 року.

Додатковою угодою від 01.10.2011 року змінили площу переданого в оренду майна до 396,6 кв.м, та домовились внести зміни до п. 3.1 договору , а саме: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становить - 282306,80 грн (без індексу інфляції) . п. 3.2 договору сторони викладено в наступній редакції "Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди серпень 2011 року визначена згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди і складає 32316,00 грн.

30 січня 2012 року між РВ ФДМУ по Харківській області, позивачем - Харківським державним політехнічним університетом та відповідачем - ТОВ «Гармонія», відповідно до умов якої, позивач передав РВ ФДМУ по Харківській області права орендодавця по договору оренди державного майна № 166 від 01.11.2001 року, договір оренди № 166 (далі - договір оренди), укладено у новій редакції, у відповідності до умов якого договору оренди присвоєно новий номер № 5116-Н/166 від 30.01.2012 року.

Так, відповідно до умов договору орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для адміністративно-управлінських служб, торгівлі, фізкультурно-оздоровчих занять, побутового обслуговування громадського харчування, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, загальною площею 396,6 кв. м. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 22.11.2011 р. становить 2087000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -грудень 2011 року - 17472,91 грн. (Додаток № 1). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2012 року.

Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що він діє до 31 травня 2012 року.

Додатковою угодою № 2 від 19.06.2012 року до договору оренди сторони продовжили строк дії договору на 2 роки 11 місяців - до 30.04.2015 року.

Відповідно до п. 5.3. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача, станом на 29.08.2012 року, виникла заборгованість перед балансоутримувачем в сумі 106725,82 грн. що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"

Проте, Орендар систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого, станом на 29.08.2012 року, за період з листопада 2011 по квітень 2012 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем у сумі 106725,82 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 5116-Н/166 від 30.01.2012 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, окрім того, визнав заявлену заборгованість з основного боргу, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 106725,82 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.. ст.. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.7 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, станом на 29.08.2012 року склала 6861,77 грн.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором оренди, пеня у сумі 6861,77 грн. підлягає стягненню на користь позивача..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81 , статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 612,546,548, 551, 629, Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія» (код ЄДРПОУ 23759650; 61103, м. Харків,вул.. Деревянка,6, кв. 53,) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"(код ЄДРПОУ 02071180; 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21; р/р 31256273210029 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 106725,82 грн., 6861,77 грн. пені, та 2271,76 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.