Рішення № 25949731, 04.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року справа № 5020-748/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

За позовом Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41),

в інтересах

держави в особі Міністерства оборони України

(03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6)

до Приватного підприємства «Остов»

(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 1, кВ. 36)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України

(в/ч А0225)

(99007, м. Севастополь, вул. Соловйова,1)

про стягнення 658 779,70 грн.

За участю представників:

прокурора - Бучка Р.В., посвідчення № 11 від 15.08.2012;

позивача (Міністерство оборони України) -Даниленка Л.В., довіреність № 220/271/д від 26.01.2012;

відповідача (ПП «Остов») - Соболєва Л.А. - керівник, довідка з ЄДРПОУ серія АА № 132294 від 15.05.2008;

третьої особи (Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (в/ч А0225)) - Гущина О.О., довіреність № 116 від 27.12.2011.

суть спору:

04.07.2012 Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суду) з позовом до Приватного підприємства «Остов»(далі - Відповідач, ПП «Остов») про стягнення 658 779,70 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на статтях 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статтях 610-612, 631 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між Міністерством оборони України та ПП «Остов»було укладено договір з оборонного замовлення (за кошти Державного бюджету України) №154/22-5, за умовами якого Відповідач прийняв на себе зобов`язання з надання послуг поточного ремонту електромеханічного обладнання судна «Гетьман Сагайдачний»: агрегатна заміна дизелю М849 (поставка дизеля виконавцем) військового корабля 1135.1-1од.

Позивач зазначає, Відповідачем порушено вимоги Договору щодо забезпечення надання обумовлених послуг у строк, визначений Договором, що підтверджується актом здавання та приймання.

На підставі викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 658 779,70 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2012 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.07.2012.

Ухвалою суду від 17.07.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Судові засідання 17.07.2012 та 07.08.2012 було відкладено в порядку статті 77 ГПК України. Черговий розгляд справи призначено на 04.09.2012.

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України, в якому визнає факт порушення строку, обумовленого Договором на надання послуг, але вважає, що це обумовлено обставинами непереборної сили, а саме: затримкою у перерахунку грошових коштів з боку Міністерства Оборони України, а також тривалою процедурою оформлення міждержавних контрактів для реалізації Договору, вважає відсутньою його вину в порушенні строків надання послуг (арк. с 32-37, 117-120).

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, представник відповідача з доводами позовних вимог не погодився, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

встановив:

07.12.2010 між Міністерством оборони України (Замовник) та ПП «Остов»(Виконавець) було укладено Договір з оборонного замовлення (за кошти Державного бюджету України) №154/22-5, за умовами якого Відповідач прийняв на себе зобов`язання з надання послуг поточного ремонту електромеханічного обладнання судна «Гетьман Сагайдачний»: агрегатна заміна дизелю М849 (поставка дизеля виконавцем) військового корабля 1135.1-1од.(а.с.6-9).

Додатковим Договором №1 про внесення змін до Договору встановлено строк надання послуг до 24.06.2011 (арк.с.14).

Додатковим договором №2 від 31.12.2011 дію Договору встановлено до 15.02.2012 (арк. с.16)

Відповідно до пункту 7.2 Договору, за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених пунктом 5.1 Договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання -за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

10.02.2012 між представниками Міністерства оборони України та ПП «Остов»було складено та підписано акт приймання та здавання наданих послуг, яким зафіксовано факт надання виконавцем (ПП «Остов») послуг з поточного ремонту електромеханічного обладнання фрегата «Гетьман Сагайдачний»: агрегатна заміна дизеля М849(поставка дизеля Виконавцем) військового корабля 1135.1-1од.

В акті від 10.02.2012 міститься розрахунок неустойки за порушення строків надання послуг (184 днів), акт підписано представником ПП «Остов»із зауваженнями щодо нарахування неустойки, в яких не визнається вина у порушенні строків надання послуг (а.с.16-22).

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що строк надання послуг по Договору № 154/22-56 від 07.12.2010 по агрегатна заміна дизеля не співпадає із строком дії самого договору. Строк дії самого договору є тривалішим, оскільки передбачає відносини сторін після агрегатної заміни дизеля, зокрема, гарантійні зобов`язання.

В даному випадку, відповідач не заперечує проти того факту, що ним було порушено зобов'язання стосовно строків надання послуг по Договору № 154/22-5 від 07.12.2010. Строк надання послуг встановлено до 24.06.2011, фактично послуги надано 10.02.2012

Матеріали справи свідчать про порушення ПП «Остов»строків надання послуг по договору № 154/22-5 та наявність підстав для застосування заходів відповідальності з огляду на те, що Відповідач, будучи суб`єктом господарювання та здійснюючи підприємницьку діяльність на власний ризик, прийняв на себе певне зобов`язання (надати послуги в означений строк), а також відповідальність за порушення строків його виконання.

При цьому, судом встановлено відсутність, а відповідачем не доведено наявності обставин непереборної сили, які були б підставою для звільнення від відповідальності (Розділ VІІ Договору № 154/22-5).

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Позивачем до стягнення заявлено неустойку у вигляді пені за 184 днів прострочення в сумі 477 226,08 грн та 7 % від вартості надання послуг за прострочення понад 30 днів у розмірі 181 553,62 грн.

Судом встановлено, що пеня та штраф у зазначеному розмірі передбачені умовами договору № 154/22-5 від 07.12.2010 та відповідають вимогам частини 2 статті 231 Господарського кодексу України. За таких обставин, є наявними правові підстави для нарахування Приватному підприємству «Остов»пені та штрафу на загальну суму 658 779,70 грн.

В той же час, суд звертає увагу на статтю 233 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення сум неустойки виходячи з наступного.

Єдиним підприємством-виробником вказаного типу дизеля є завод «ЗВЕЗДА»м. Санкт-Петербург, Російської Федерації.

З метою виконання зобов'язань за Договором № 154/22-5 від 07.12.2010, Відповідач звернувся до офіційного представника заводу «ЗВЕЗДА» м.Санкт-Петербург Російської Федерації з пропозицією здійснити поставку дизеля М849 та в процесі переговорів з'ясувалось, що право здійснити виготовлення та поставку вказаного дизеля виробник має лише зі згоди ФГУ «Рособоронекспорт».

Згідно Додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003 - двигун-дизель М849 є товаром військового призначення і до його поставки застосовується спеціальний порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, встановлений у відповідності до положень міжнародних зобов'язань України, Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», постанови Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003.

Відповідно до положень Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» та постанови Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» (п. 3), міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

ПП «Остов»не є суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів в розумінні статті 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», а тому не має права безпосередньо укладати контракт з підприємством-виробником - завод «ЗВЕЗДА». Тому Відповідач звернувся до спеціально уповноваженого господарюючого суб'єкта - Державного підприємства Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес»Дочірнє підприємство ДК «Укрспецекспорт», з клопотанням укласти і виконати зовнішньоекономічний контракт з іноземним виробником на імпортну поставку дизеля М849 в Україну в інтересах Міністерства оборони України та на виконання зобов'язань позивача за Договором № 154/22-5 від 07.12.2010.

Однак, лише 07.07.2011, після завершення переговорів між ФГУ «Рособоронекспорт», СВТФ «Прогрес»ДП ДК «Укрспецекспорт»та підприємством-виробником завод «ЗВЕЗДА», відбулося укладення Договору комісії № Д-58-01/2011/П між ПП «Остов» та СВТФ «Погрес»ДП ДК «Укрспецекспорт»на імпортну поставку двигуна М849 та Міжнародного контракту на імпортну поставку дизеля М849 в Україну між ФГУ «Рособоронекспорт»та СВТФ «Прогрес»ДП ДК «Укрспецекспорт»(арк. с 50).

Слід зазначити, що Міністерство оборони України на момент укладення Договору №154/22-5, не надало Відповідачу Сертифікат кінцевого споживача, який було видано лише 19.07.2011 та Лист-підтвердження повноважень ПП «Остов»за Державним контрактом, який було видано лише 15.10.2011 за №154/11/1-3111 (арк. с .42). Позивачем зазначене не заперечується.

Тобто, обидва вищезазначені документи, що є необхідними для здійснення державного контролю за міжнародною передачею товарів військового призначення, були надані замовником виконавцю після закінчення строку надання послуг виконавцем за умовами п. 5.1 Договору № 154/22-5 в редакції Додаткового договору № 1 від 30.05.2011.

У зв'язку з цим, як стверджує Відповідач, СВТФ «Прогрес»ДП ДК «Укрспецекспорт»отримав необхідний Дозвіл від Державної служби експортного контролю України лише 15.11.2011.

Наведене свідчить, що лише після 15.11.2011, настали обставини, які дозволили - заводу «ЗВЕЗДА», ПП «Остов»та СВТФ «Прогрес»ДП ДК «Укрспецекспорт»розпочати підготовку по фактичній доставці суднового двигуна від місця виробництва - м. Санкт-Петербург до місця призначення - м. Севастополь. Поставка в Україну двигуна М - 849 відбулась 28.12.2011.

Таким чином, у зв'язку з тривалістю процедури оформлення міждержавних контрактів для реалізації Договору Відповідач мав змогу перейти до виконання свого зобов`язання з агрегатної заміни дизелю М849 лише після закінчення строку, встановленого Договором на надання послуг.

Станом на день звернення Позивача до суду Відповідачем зобов'язання за Договором виконано у повному обсязі та прийнято без зауважень.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом не встановлено, що в результаті порушення Відповідачем строку надання послуг по договору № 154/22-5 від 07.12.2010 задано збитків іншим учасникам господарських відносин.

На підставі викладеного, враховуючи, що ПП «Остов»не ухилялось від виконання зобов`язання, здійснювало активні дії, спрямовані на реальне виконання зобов`язання по наданню послуг по агрегатної заміні дизелю М849 суд вважає причини порушення відповідачем строків надання послуг винятковими та поважними.

Також приймаючи до уваги фактичне надання відповідачем послуг із ремонту дизельного двигуна, відсутність зауважень щодо якості, а також відсутність збитків, які зазнав замовник, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені, обмеживши її сумою у 4 000,00 грн. та зменшити розмір штрафу, обмеживши його сумою у 2000,00 грн.

Згідно з приписами пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Стягуючи судовий збір в повному обсязі суд зазначає, що визначальним для вирішення даного питання є обґрунтованість вимог позивача та обов'язок другої сторони задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі, передбаченому частиною статті 4 Закону України «Про судовий збір»(2 % ціни позову), що складає 13 175,59 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Остов»(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 1, кВ. 36, ідентифікаційний номер 30120929) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) 6000,00 (шість тисяч) грн., з яких: 4000,00 грн. пені та 2000,00 грн. штрафу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Остов»(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 1, кВ. 36, ідентиф. номер 30120929) в дохід Державного бюджету (Державний бюджет м.Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, банк одержувача: ГУДКСУ у м.Севастополі, МФО 824509, рахунок 31215206783001, код бюджетної класифікації: 22030001, призначення платежу: Судовий збір. Код 23013519) судовий збір у розмірі 13 175,59 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2012.

Суддя І.А.Харченко

Розсилка (простою):

1. Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41),

2. Міністерство оборони України

(03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6)

3. ПП "Остов"

(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 1, кВ. 36)

4. Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України

(99007, м. Севастополь, вул. Соловйова,1)