Рішення № 25949507, 10.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.12 Справа № 8пн/5014/1733/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння", м. Первомайськ Луганської області,

до Державного підприємства "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство", смт Сиротіно Луганської області,

за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1.Троїцької сільської ради, с. Троїцьке Попаснянського району Луганської області;

2.Відділу Держкомзему у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області;

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Харківської державної лісовпорядної експедиції Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект", с. Покотилівка Харківської області, -

про зобов'язання виконати певні дії.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників учасників розгляду спору:

від позивача - Марусєв М.В. -юрисконсульт, - довіреність №709 від 27.07.11 року;

від відповідача -Хорошилова Л.Є. -головний лісничий, довіреність №14 від 07.08.12 року; Пройда А.О. -юрисконсульт І категорії, - довіреність №б/н від 06.09.12 року;

від 1-ї третьої особи на стороні позивача -представник не з'явився;

від 2-ї третьої особи на стороні позивача -Карцева І.Ю. -головний спеціаліст-юрист, - довіреність №560 від 24.07.12 року;

від третьої особи на стороні відповідача - Малтапар Л.В. -начальник лісовпорядної партії, - довіреність №427 від 04.09.12 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача - Державного підприємства "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство" (далі -ДП "Сєвєродонецьке ЛМГ") погодити позивачу наступні документи:

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,67 га, яка за даними земельного кадастру враховується у Троїцькій сільській раді Перевальського району Луганської області;

- акт визначення та узгодження зовнішніх меж зазначеної земельної ділянки в натурі;

- акт прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Позов мотивовано посиланням на те, що відповідач ухиляється від узгодження цих документів.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 26.07.12 року до 09.08.12 року -у зв'язку з неявкою 1-ї третьої особи та наданням учасникам розгляду спору можливості надати додаткові докази; з 09.08.12 року до 23.08.12 року -у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи на стороні відповідача; з 23.08.12 року до 10.09.12 року -з метою надання учасникам розгляду спору можливості надати додаткові докази.

До початку судового засідання 10.09.12 року від учасників розгляду спору надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач на початковій стадії розгляду спору позов не визнав (відзив на позовну заяву від 18.07.12 року за вих. №607 та ін.) (том 1, а.с.26-36; 97-101; 120-121;144).

У судовому засіданні 10.09.12 року, з урахуванням результатів останньої перевірки, здійсненої ним разом з Харківською державною лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" (третя особа на його стороні) відповідач позов визнав, пояснивши це тим, що в картографічних матеріалах лісовпорядної документації, складених у 2005 році, була припущена помилка щодо площі земельної ділянки, яка фактично відведена йому, оскільки під час здійснення лісовпорядних заходів була припущена неточність під час нанесення контуру №17 на картографічні матеріали. Завдяки цьому відбулося часткове перекриття контуром №17 контуру №160, які разом повинні складати площу земельної ділянки у розмірі 80,4 га, але внаслідок згаданої помилки загальна площа контурів №17 та №160 склала 83,0 га.

1-а третя особа на стороні позивача (Троїцька сільська рада) позов вважає обґрунтованим; за наявними у неї даними спірна земельна ділянка відповідно до проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Кадіївський" Попаснянського району входить в опис контурів №№12,14 та 16 поконтурної відомості угідь земель колективної власності КСП "Кадіївський", які вказані на викопіюванні із плану, - тобто не передана у користування відповідачеві (відзив на позов від 03.08.12 року за вих. №184) (том 1, а.с. 117-118; том 2, а.с.1).

2-га третя особа на стороні відповідача (Відділ Держкомзему у Попаснянському районі Луганської області (далі -відділ Держкомзему)) позов вважає законним та обґрунтованим (відзив на позовну заяву від 24.07.12 року за вих. №561) (том 1, а.с.66-67;123-124; том 2, а.с.2-3).

Третя особа на стороні відповідача (Харківська державна лісовпорядна експедиція Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" (далі -експедиція)) позов визнала у повному обсязі та повідомила суду наступне.

Спірна земельна ділянка знаходиться між двома контурами лісового фонду, а саме: контуром №160 площею 50,2 га та контуром №17 площею 30,2 га. Ці контури були прийняті до складу лісового фонду у різний час, а саме: спочатку контур №160 (рішення прийнято на початку 70-х років, у зв'язку з чим до справи не надано), - а потім згідно рішення Ворошиловградської обласної ради народних депутатів №127 від 28.03.1978 року -контур №17.

Під час нанесення контуру №17 на картографічні матеріали лісовпорядкування була припущена неточність: контур №17 частково перекривав контур №160 на площу 9,4 га (були відсутні дані картографічної прив'язки до контуру №160).

Під час проведення лісовпорядкування у 2005 році було виявлено цю погрішність та здійснено відповідне корегування, внаслідок чого площа кварталу №79 (він складається з контуру №17 та контуру №160 загальною площею 80,4 га) склала 83,0 га. Зазначена невідповідність сталася внаслідок відсутності матеріалів аерофотозйомки, ортофотопланів, а також космічної зйомки на дану територію. За наслідками корегування меж контурів були помилково приєднані до контуру №17 землі запасу Троїцької сільради Попаснянського району.

У 2005 році матеріали лісовпорядкування були узгоджені з органами Держкомзему Попаснянського району, але неточність останніми не була виявлена, а зазначені матеріали були прийняті за основу для виготовлення картографічних матеріалів по Попаснянському лісництву Державного підприємства "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство".

Спірна земельна ділянка повинна бути виведена зі складу лісового фонду ДП "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство" (пояснення до позовної заяви від 07.09.12 року за вих. №429).

Як вбачається з наявних у справі доказів, доводи експедиції також підтверджується актом від 19.12.05 року, складеним начальником лісовпорядної партії Харківської державної лісовпорядної експедиції та головним лісничим ДП "Сєвєродонецьк лісомисливське господарство" (том 1, а.с.119), та іншими матеріалами, про які йдеться нижче у цьому рішенні.

І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

16.12.1986 року виконавчим комітетом Попаснянської районної ради народних депутатів Ворошиловградської області на користь Лисичанського лісгоспзагу Ворошиловградського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель (далі -лісгоспзаг), правонаступником якого стало Державне підприємство "Лисичанське лісомисливське господарство" (том 1, а.с. 38-41), було видано Державний акт на право користування землею Б №008486, відповідно до якого лісгоспзагу у безстрокове та безоплатне користування надано земельну ділянку площею 277,82 га для передачі колгоспних та радгоспних лісів до складу держлісгоспу; державна реєстрація від 16.12.1986 року №66 (том 1, а.с.74-77).

З документальних доказів, наданих до справи відповідачем, вбачається, що лісовпорядкувальні заходи були здійснені у 1983, 1993 та 2005 роках (том 1, а.с.28-35), - при цьому з картографічних матеріалів 2005 року - при їх порівнянні з матеріалами, наданими позивачем на підтвердження своїх позовних вимог (том 1, а.с.9-11; 105-111), а також з матеріалами, наданими відділом Держкомзему (2-га третя особа на стороні позивача) (том 1, а.с.73-77;125-134) - видно, що ними повністю підтверджується факт припущення неточності під час нанесення контуру №17 на картографічні матеріали лісовпорядкування, а саме: контур №17 частково перекривав контур №160 на площу 9,4 га, - тобто спірна земельна ділянка не була відведена у користування ДП "Сєвєродонецьке ЛМГ".

Цей висновок, крім того підтверджується наступними іншими документальними доказами.

16.04.1996 року на підставі рішення Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області від 09.04.1996 року №9 Колективному сільськогосподарському підприємству "Попаснянський" (далі -КСП "Попаснянський") було видано Державний акт на право колективної власності на землю ЛГ №3120000003, державна реєстрація від 16.04.1996 року №3, - відповідно до якого вказаному власнику передається земельна ділянка площею 7196,6 га для сільськогосподарського використання (том 1, а.с.130-133).

05.08.1996 року на підставі рішення Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області від 10.07.1996 року №25 Колективному сільськогосподарському підприємству "Кадіївський" (далі -КСП "Кадіївський") було видано Державний акт на право колективної власності на землю ЛГ №3120000006, державна реєстрація від 05.08.1996 року №7, - відповідно до якого вказаному власнику передається земельна ділянка площею 5578,5 га для сільськогосподарського використання (том 1, а.с.126-129).

Згідно проекту роздержавлення та приватизації земель КСП "Кадіївський" та наданих до нього поконтурних відомостей угідь (том 1, а.с.68-70; та ін.), затвердженому розпорядженням першого заступника голови Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області (далі -Попаснянська РДА) (том 1, а.с.71-72), у колективній власності КСП "Кадіївський" перебували контури №№10,12,14,15 та 16 ділянки №3, які межують з контуром №79 (том 1, а.с.32).

Згідно довідці №14577494 від 27.08.12 року та листу Попаснянської РДА від 27.08.12 року за вих. №1/19-2430, наданим до справи на вимогу суду, КСП "Кадіївський" 17.02.2000 року було реорганізовано у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лугань" (далі -СТОВ "Лугань").

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.04.10 року по справі №21/18б вказане товариство визнано банкрутом та 05.10.10 року його припинено як юридичну особу.

Частина земель СТОВ "Лугань", у т.ч. спірна земельна ділянка площею 3,67 га, були передані до складу земель запасу Троїцької сільської ради Попаснянського району, - що підтверджується довідками відділу Держкомзему від 05.07.12 року №445 (том 1, а.с.116), від 07.08.12 року №726 (том 1, а.с.134) та від 15.08.12 року №740 (том 2, а.с.9).

Спірна земельна ділянка відповідачеві у користування або у власність не передавалася, що підтверджується довідкою Троїцької сільської ради Попаснянського району від 03.08.12 року за №185 (том 1, а.с.118).

Як вбачається зі схем землеустрою Попаснянського району, наданих до справи вищезгаданим відділом Держкомзему, спірна земельна ділянка не була відведена відповідачеві (том 2, а.с.2-8).

18.02.10 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" (далі - ТОВ "Шахтобуріння") в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України отримало Спеціальний дозвіл на користування надрами №5148, терміном дії на 20 років, відповідно до якого позивачу надано право на розробку корисних копалин -пісковику у Троїцькому родовищі ділянки "Східна" площею 4,6 га, яке територіально знаходиться за 6 км на південь від смт Троїцьке Попаснянського району Луганської області (том 1, а.с.12).

15.08.11 року зборами пайовиків КСП "Кадіївський" прийнято рішення про задоволення клопотання ТОВ "Шахтобуріння" про надання ділянки для розробки родовища пісковику та узгодження рішення на переведення земель незатребуваних паїв пасовищ на рівноцінні землі запасу (том 1, а.с.112-115).

31.08.11 року ТОВ "Шахтобуріння" від Луганської обласної ради отримало Акт №37 про надання гірничого відводу на термін до 18.02.30 року, з метою розробки ділянки "Східна" Троїцького родовища пісковику, розташованого за вищевказаною адресою; державна реєстрація Акту -від 31.08.11 року №37 (том 1, а.с.13).

20.09.11 року 11-ю сесією Троїцької сільської ради шостого скликання Попаснянського району прийнято рішення №11/3 "Про клопотання перед Попаснянською райдержадміністрацією про заміну незатребуваних паїв пасовищ КСП "Кадіївський" площею 1,24 га на рівноцінні землі запасу КСП "Кадіївський" (том 1, а.с.14).

Розпорядженням голови Попаснянської РДА від 11.10.11 року №623 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо внесення змін до "Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП "Кадіївський" Попаснянського району Луганської області" - Троїцькій сільській раді було надано зазначений дозвіл (том 1, а.с.16).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 06.04.12 року №364 "Про надання дозволу ТОВ "Шахтобуріння" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розробки ділянки "Східна" Троїцького родовища пісковику" -позивачеві надано зазначений дозвіл (том 1, а.с.17).

На підставі вищеперелічених документів було складено:

акт визначення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 11.07.12 року, - відповідно до якого були визначені на місцевості межі спірної земельної ділянки загальною площею 3,67 га (том 1, а.с.10);

акт прийому-передачі межових знаків на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" (том 1, а.с. 11), - при цьому ДП "Сєвєродонецьке ЛМГ" відмовилося від підписання кожного з них, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка цілком відведена йому.

Сторони не змогли в досудовому порядку врегулювати цей спір, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Наявними у справі доказами в порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, доведено, що відповідач не є власником або користувачем спірної ділянки, але він є користувачем земельної ділянки, суміжної з земельною ділянкою, відведеною позивачеві.

2. Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка державної форми власності.

До компетенції районних рад у галузі земельних відносин на території району, між іншим, віднесено розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад (п. а) ч.1 ст. 10 Кодексу).

Розпорядження землями територіальних громад також належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

До повноважень районних державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Кодексом (п. а) ч.1 ст. 17 Кодексу).

Тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності державі, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Попаснянська райдержадміністрація.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі -ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

Як сказано вище у цьому рішенні, відповідно до приписів частини 1 ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частині 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналогічна норма викладена у частині 2 цієї статті щодо повноважень районних рад, а у частині 3 -щодо прав районних державних адміністрацій.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/ВР-97 "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно до компетенції пленарних засідань сісії сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення відповідано до закону питань земельних відносин.

Згідно п.21 частини 1 ст. 43 названого Закону виключно до компетенції пленарних засідань районних рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання

земельних відносин.

Отже, Троїцька сільська та Попаснянська районна ради, а також Попаснянська РДА, вирішуючи питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки державної форми власності у оренду позивачеві, діяли у межах повноважень, наданих їм законом.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 144 Конституції України та ч.1 ст. 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органами місцевого самоврядування в межах наданих законом повноважень, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 ЗК України.

Так, за загальним правилом надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.

Частиною 6 цієї статті Земельного кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Як зазначено у частині 9 ст. 123 Кодексу, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 10 ст.123 Кодексу підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно преамбулі спеціального Закону України від 22.05.03 року №858-ІУ "Про землеустрій" він визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

У статті 1 Закону надано поняття щодо низки дій, які є складовими землеустрою, та власне поняття проекту землеустрою, у т.ч.:

види робіт із землеустрою -обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою;

документація із землеустрою -затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;

землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (аналогічне визначення містить ст. 181 Земельного кодексу України);

заходи із землеустрою -передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів;

проект землеустрою -сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років.

Як зазначено у п. "г" ст. 6 цього Закону до числа принципів землеустрою належить створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.

Статтею 20 Закону "Про землеустрій" визначено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.

До різновидності документації з питань землеустрою належать проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (п. "д" ч.2 ст.25 Закону; п. «д»ч.1 ст. 184 ЗКУ).

Розробники документації з землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою (п. "а" ч.2 ст. 28 Закону), - при цьому такий обов'язок покладається на них незалежно від змісту завдання замовника проекту землеустрою.

Розділом У названого Закону врегульовано землеустрій на місцевому рівні.

Відповідно до ст. 50 Закону "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як сказано у ст. 1 цього Закону, до складу проекту землеустрою належить і технічна документація.

Згідно ст. 55 Закону "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Частиною 1 ст. 56 цитованого Закону встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;

г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;

ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;

д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;

е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;

є) кадастровий план земельної ділянки;

ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

З приписів даної норми Закону вбачається, що вимога позивача про необхідність узгодження з ним меж суміжної земельної ділянки є обгрунтованою.

Про це також свідчить наступне.

Частиною 2 ст. 59 Закону "Про землеустрій" визначено, що при здійсненні землеустрою на місцевому рівні повинні враховуватися приватні інтереси, що полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.

З цією нормою Закону також пов'язані інші доводи позивача при обгрунтуванні ним своїх вимог.

В ході дослідження доводів позивача, крім вищесказаного, суд встановив також наступне.

У статті 1 Закону України від 23.12.1998 року №353-ХІУ "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" надано визначення поняття кадастрових зйомок, згідно якому це - комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів.

Як вбачається з викладеного вище у цьому рішенні, кадастрова документація є невід'ємною частиною проекту землеустрою.

У статті 198 Земельного кодексу України зазначено, що кадастрові зйомки -це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає, між іншим, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (п. "б" ч.2 ст. 198 Кодексу).

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача, визнає законними та правомірними, - з огляду на що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

У судовому засіданні позивач зробив усну заяву про покладення судових витрат на нього.

Керуючись ст.ст.22,44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору поклав на позивача.

В ході розгляду спору судом встановлено, що позивач, звертаючись з цим позовом до суду, припустився зайвої сплати судового збору.

Так, відповідно до підпункті 2 пункту 2 частини 2 статті 34 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" у разі подання до господарського суду позову немайнового характеру (до такої категорії належить спір по цій справі) на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, - тобто 1073,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №933 від 09.07.12 року, позивач судовий збір сплатив у сумі 1102,00 грн., - тобто сума зайвої сплати становить 29,00 грн. (1102,00 грн. -1073,00 грн.), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

З цього приводу судом винесена спеціальна ухвала.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,203,215,216,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,6,10,12,17,93,123,152,198 Земельного кодексу України, ст.ст. 1,6,20,50,55,56,59 Закону України від 22.05.03 року №858-ІУ "Про землеустрій", ст.ст.26,43,59 Закону України від 21.05.1997 року №280/ВР-97 "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.43,22,32-36,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов'язати Державне підприємство "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство", ідентифікаційний код 00993610, яке знаходиться за адресою: смт Сиротіно, вул. Фрунзе, 86 Луганської області, - погодити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння", ідентифікаційний код 31619520, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Воровського, 22-а Луганської області, - наступні документи про відведення йому земельної ділянки площею 3,67 (три цілих шістдесят сім сотих) гектара, яка відноситься до земель запасу Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області та розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними земельного кадастру враховується у Троїцькій сільській раді Попаснянського району Луганської області, - щодо якої згідно розпорядженню голови Луганської обласної державної адміністрації від 06 квітня 2012 року №364 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розробки ділянки "Східна" Троїцького родовища пісковику, а саме:

проект землеустрою щодо відведення зазначеної у цьому пункті рішення земельної ділянки площею 3,67 га;

акт визначення та узгодження зовнішніх меж зазначеної у цьому пункті рішення земельної ділянки площею 3,67 га;

акт прийому-передачі на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" межових знаків зазначеної у цьому пункті рішення земельної ділянки площею 3,67 га.

3.Сплату судового збору покласти на позивача.

У судовому засіданні 10.09.12 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -12 вересня 2012 року.

Суддя А.П.Середа