Рішення № 25949064, 11.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.12 р. Справа № 5006/9/121/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд», м .Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд», м. Красноармійськ, Донецька область

про стягнення 66 891грн. 80коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 11.09.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд», м. Красноармійськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №272 ТБ про надання послуг від 15.02.2012р. у розмірі 70 782грн. 40коп., пені у розмірі 978грн. 30коп. та 3 % річних у розмірі 195грн. 65коп., всього 71 956грн. 35коп.

Під час розгляду справи позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог №298 від 08.08.2012р. та №314 від 17.08.2012р.

Остаточно позивач в редакції заяви №314 від 17.08.2012р. просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №272 ТБ про надання послуг від 15.02.2012р. у розмірі 65 782грн. 40коп., пені у розмірі 924грн. 51коп. та 3 % річних у розмірі 184грн. 89коп., всього 66 891грн. 80коп.

З урахуванням обізнаності відповідача про вказану зміну розміру позовних вимог, справа розглядається судом по суті в обсязі остаточно заявлених позивачем вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором щодо оплати наданих послуг, нормативно вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193, ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії договору №272 ТБ про надання послуг від 15.02.2012р.; додаткової угоди №1 від 07.03.2012р.; актів надання послуг №105 від 24.02.2012р.; №112 від 28.02.2012р.; №136 від 29.02.2012р.; №145 від 03.03.2012р.; №150 від 12.03.2012р.; №155 від 15.03.2012р.; №168 від 22.03.2012р.; №174 від 30.03.2012р.; №206 від 19.04.2012р.; №217 від 30.04.2012р., №298 від 31.05.2012р., №320 від 06.06.2012р.; листа від 25.05.2012р.; претензії №240 від 02.07.2012р.; банківських виписок по рахунку позивача №33 від 20.02.2012р.; №36 від 23.02.2012р.; №41 від 01.03.2012р.; №49 від 14.03.2012р.; №51 від 16.03.2012р.; №54 від 21.03.2012р.; №58 від 27.03.2012р.; №71 від 13.04.2012р.; №76 від 23.04.2012р.; №78 від 25.04.2012р.; №83 від 04.05.2012р.; №89 від 15.05.2012р.; №101 від 31.05.2012р. та №130 від 13.07.2012р.

Позивач у судове засідання 11.09.2012р. представника не направив, звернувся до суду з клопотанням № 329 від 29.08.2012р., в якому просить розглянути справу за відсутності представника, посилаючись на неможливість явки останнього.

Відповідач про судові засідання 09.08.2012р., 28.08.2012р. та 11.09.2012р. був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання від 26.07.2012р. та реєстри поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 25.07.2012р., від 10.08.2012р. та від 29.08.2012р., однак у засідання суду втретє не з’явився, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (далі – виконавець) був укладений договір №272 ТБ про надання послуг від 15.02.2012р. (далі – договір), за умовами якого виконавець зобов’язався надати послуги техніки з навантаження та перевезення сипучого вантажу (ґрунту) на об’єкті: Донецька область, Ясиноватський р-н, с. Верхньоторецьке, а замовник зобов’язався сплатити надані послуги у визначених договором порядку та розмірі (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 07.03.2012р. для надання послуг виконавець надає наступні механізми (далі – техніка): фронтальний навантажувач Hyundai НL 780-3А та каток НАММ 3520, у кількості, яка визначена в заявці замовника

Сторони відповідно до п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 07.03.2012р. домовились, що вартість послуг, що надаються складають: фронтальний навантажувач Hyundai НL 780-3А – 500грн. з ПДВ за 1 (одну) машино-годину, каток НАММ 3520 – 410грн. з ПДВ за 1 (одну) машино-годину.

Порядок оплати згідно з п.п. 5.3 та 5.4 договору наступний: передплата у розмірі 50% вартості заявлених послуг здійснюються замовником відповідно до поданої заявки та виставленого виконавцем рахунку за 72 години до початку надання послуг/роботи техніки виконавця, виходячи з розрахунку згідно з п. 5.2 договору; остаточний розрахунок за виконані виконавцем роботи здійснюються замовником протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту закінчення виконання робіт і підписання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) складеного по фактично виконаних об’ємах за кожні 5 (п’ять) календарних днів.

Виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань з надання послуг за договором №272 ТБ від 15.02.2012р. підтверджується на ступними актами надання послуг:

№105 від 24.02.2012р. на суму 19 050грн., у тому числі ПДВ 3 175грн.;

№112 від 28.02.2012р. на суму 23 775грн., у тому числі ПДВ 3 962грн.;

№136 від 29.02.2012р. на суму 5 937грн. 50коп., у тому числі ПДВ 989грн. 58коп.;

№145 від 03.03.2012р. на суму 13 130грн., у тому числі ПДВ 2 188грн. 33коп.;

№150 від 12.03.2012р. на суму 14 837грн. 50коп., у тому числі ПДВ 2 472грн. 92коп.;

№155 від 15.03.2012р. на суму 49 800грн., у тому числі ПДВ 8 300грн.;

№168 від 22.03.2012р. на суму 50 170грн., у тому числі ПДВ 8 361грн. 67коп.;

№174 від 30.03.2012р. на суму 58 590грн., у тому числі ПДВ 9 765грн.;

№206 від 19.04.2012р. на суму 92 570грн., у тому числі ПДВ 15 428грн. 33коп.;

№217 від 30.04.2012р. на суму 59 880грн., у тому числі ПДВ 9 980грн.;

№298 від 31.05.2012р. на суму 26 240грн., у тому числі ПДВ 4 373грн. 33коп.;

№320 від 06.06.2012р. на суму 29 402грн. 40коп., у тому числі ПДВ 4 900грн. 40коп.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

На підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем за договором у період з лютого по червень 2012р. були надані послуги на загальну суму 443 382грн. 40коп. з ПДВ.

В свою чергу, з копій банківських виписок по рахунку позивача №33 від 20.02.2012р.; №36 від 23.02.2012р.; №41 від 01.03.2012р.; №49 від 14.03.2012р.; №51 від 16.03.2012р.; №54 від 21.03.2012р.; №58 від 27.03.2012р.; №71 від 13.04.2012р.; №76 від 23.04.2012р.; №78 від 25.04.2012р.; №83 від 04.05.2012р.; №89 від 15.05.2012р.; №101 від 31.05.2012р. та №130 від 13.07.2012р. вбачається, що відповідачем станом на час розгляду справи в якості сплати наданих послуг за договором на користь позивача сплачено 377 600грн.

Решту вартості наданих послуг у сумі 65 782грн. 40коп. станом на час розгляду справи відповідачем сплачено не було. Як вбачається з письмових пояснень позивача б/н від 28.08.2012р. вартість послуг за актом надання послуг №217 від 30.04.2012р. на суму 59 880грн. сплачена відповідачем частково у сумі 49 740грн., решта вартості за даним актом у сумі 10 140грн. відповідачем сплачено не було. Вартість послуг за актами №298 від 31.05.2012р. на суму 26 240грн. та №320 від 06.06.2012р. на суму 29 402грн. 40коп. станом на час розгляду справи також відповідачем не сплачено.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, отже, відносини між сторонами врегульовано положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов’язку за договором стосовно оплати наданих послуг згідно з п. 5.4 договору протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту закінчення виконання робіт і підписання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг, тобто за актом надання послуг №217 від 30.04.2012р. до 08.05.2012р. включно, за актом надання послуг №298 від 31.05.2012р. до 07.06.2012р. включно, за актом надання послуг №320 від 06.06.2012р. до 12.06.2012р. включно.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаних строків відповідно, що призвело до порушення відповідачем зобов’язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №272 ТБ про надання послуг у розмірі 65 782грн. 40коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 184 грн. 89 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається розрахунку, наданого до позовної заяви, та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №314 від 17.08.2012р. позивачем заявлені до стягнення 3% річних за такі періоди:

з 09.05.2012р. по 02.07.2012р., виходячи з заборгованості у сумі 15 140грн. (без врахування останнього платежу у сумі 5 000 грн., який був здійснений відповідачем 13.07.2012р.) за актом надання послуг №217 від 30.04.2012р., розмір 3% річних дорівнює 73грн. 24коп. ;

з 08.06.2012р. по 02.07.2012р., виходячи з заборгованості у сумі 26 240грн. за актом надання послуг №298 від 31.05.2012р., розмір 3% річних дорівнює 53грн. 79коп.;

з 12.06.2012р. по 02.07.2012р., виходячи з заборгованості у сумі 29 402грн. 40коп. за актом надання послуг №320 від 06.06.2012р., розмір 3% річних дорівнює 57грн. 86коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є арифметично невірними. Крім того, враховуючи, що граничним днем сплати вартості наданих послуг за актом №320 від 06.06.2012р. є 12.06.2012р. включно, позивачем неправомірно включено до періоду нарахування 3% річних 12.06.2012р.

Фактично розмір 3% річних, виходячи з наведених сум заборгованості, за періоди з 09.05.2012р. по 02.07.2012р., з 08.06.2012р. по 02.07.2012р. та з 13.06.2012р. по 02.07.2012р. дорівнює 68грн. 44коп., 53грн. 92коп. та 48грн. 33коп. відповідно, всього 170грн. 69коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 170грн. 69коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині є таким, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 14грн. 20коп. є безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 924грн. 51коп., оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Пунктом 7.2 укладеного договору передбачено, що при несвоєчасній оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Як вбачається розрахунку, наданого до позовної заяви, та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №314 від 17.08.2012р. позивачем заявлено до стягнення пеню за такі періоди:

з 09.05.2012р. по 02.07.2012р., виходячи з заборгованості у сумі 15 140грн. (без врахування останнього платежу у сумі 5 000 грн., який був здійснений відповідачем 13.07.2012р.) за актом надання послуг №217 від 30.04.2012р., розмір пені дорівнює 366грн. 23коп.,

з 08.06.2012р. по 02.07.2012р., виходячи з заборгованості у сумі 26 240грн. за актом надання послуг №298 від 31.05.2012р., розмір пені дорівнює 268грн. 96коп.;

з 12.06.2012р. по 02.07.2012р., виходячи з заборгованості у сумі 29 402грн. 40коп. за актом надання послуг №320 від 06.06.2012р., розмір пені дорівнює 289грн. 32коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що вони є арифметично невірними. Крім того, враховуючи, що граничним днем сплати вартості наданих послуг за актом №320 від 06.06.2012р. є 12.06.2012р. включно, позивачем неправомірно включено до періоду нарахування пені 12.06.2012р.

Фактично розмір пені, виходячи з наведених сум заборгованості, за періоди з 09.05.2012р. по 02.07.2012р., з 08.06.2012р. по 02.07.2012р. та з 13.06.2012р. по 02.07.2012р. дорівнює 341грн. 27коп., 268грн. 85коп. та 241грн. відповідно, всього 851грн. 12коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 851грн. 12коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині є таким, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 73грн. 39коп. є безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши приписи ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що у випадку, коли позивачем зменшений розмір позовних вимог, судовий збір підлягає поверненню, однак, саме в розмірі надмірно сплаченої суми збору, виходячи з мінімального розміру судового збору.

Оскільки позивачем при поданні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд», судовий збір був сплачений саме в мінімальному розмірі – 1609грн. 50коп., то зменшення розміру позовних вимог не тягне за собою повернення судового збору позивачеві з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з того, що мінімальна заробітна плата встановлена станом на 1 січня 2012р. ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у місячному розмірі 1 073грн., розмір судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви дорівнює 1609грн. 50коп.

При цьому, як вбачається з платіжного доручення №1500 від 12.07.2012р., наданого позивачем в якості доказу сплати ним судового збору, фактично позивачем було сплачено 1 653грн., тобто, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 43грн. 50коп.

На підставі того, що за приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена згідно з платіжним дорученням №1500 від 12.07.2012р. на суму 1 653грн. сума судового збору у розмірі 43грн. 50коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Решта витрат по сплаті судового збору у сумі 1 609грн. 50коп. за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 546, 549, 525, 526, ч. 1 530, ст.ст. 610, 612, 629, 903 Цивільного кодексу України; ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шота, 147, ідентифікаційний код 36975847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, буд. 1 «В», ідентифікаційний код 33524504) заборгованість за договором №272 ТБ про надання послуг від 15.02.2012р. у розмірі 65 782грн. 40коп., пені у розмірі 851грн. 12коп. та 3 % річних у розмірі 170грн. 69коп., усього 66 804грн. 21коп.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» пені у розмірі 73грн. 39коп. та 3% річних у розмірі 14грн. 20коп. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шота, 147, ідентифікаційний код 36975847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, буд. 1 «В», ідентифікаційний код 33524504) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 607грн. 39коп.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, буд. 1 «В», ідентифікаційний код 33524504) надмірно сплачену решту суми судового збору у розмірі 43грн. 50коп., перераховану згідно з платіжним дорученням №1500 від 12.07.2012р. на загальну суму 1 653грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів.

Прийняте рішення проголошено та підписано господарським судом у судовому засіданні 11.09.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.