Ухвала суду № 25948607, 10.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"10" вересня 2012 р. Справа № 5023/1591/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції Українина ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012у справі господарського суду№ 5023/1591/12 Херсонської областіза заявоюУкраїнсько-американського спільного підприємства "Каіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністюдоДержавного підприємства "Хлібна база № 85"провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Міністерство юстиції України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 у справі № 5023/1591/12. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011.

Підпунктом 17 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" закріплений вичерпний перелік осіб та органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи не входять до передбаченого ст. 5 Закону України "Про судовий збір" переліку державних органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів.

Таким чином, скаржник має сплачувати судовий збір на загальних засадах.

При зверненні з касаційною скаргою, Міністерством юстиції України не подано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що Міністерство юстиції України повністю фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" не передбачені кошти на сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, що фактично унеможливлює у повній мірі виконання покладених на неї завдань.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Клопотання Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню, оскільки, відсутність фінансування, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки особа, що утримується за рахунок Державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Згідно статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі наведеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 у справі № 5023/1591/12 повернути скаржнику.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.