Рішення № 25947509, 07.09.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-2519/12

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 вересня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлов Р.Ю. ,

при секретарі - Марченко Я. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 січня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 16683,59 євро на строк до 13 січня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір застави автомобіля марки: «Hyundai», модель: «Matrix», рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 Разом з тим, як зазначає позивач, йому стало відомо що 26 серпня 2010 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в межах проведення виконавчих дій накладено арешт на вищевказаний автомобіль. Посилаючись на те, що наявність запису про арешт вказаного автомобіля позбавляє його можливості реалізувати свої права як застовадержавтеля та задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави згідно рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, позивач просить суд звільнити з-під арешту згаданий автомобіль та заборонити органам ДВС вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням права розпорядження ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо предмета застави.

У судове засідання представник позивача та відповідачі не з'явились, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача направила суду заяву, у якій просить суд проводити судове засідання у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд визнав можливим проводити судове засідання у відсутність представника позивача та відповідачів у заочному порядку, оскільки представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 січня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 16683,59 євро на строк до 13 січня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір застави автомобіля марки: «Hyundai», модель: «Matrix», рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2012 року у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки: «Hyundai», модель: «Matrix», рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2

Постановою державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в межах примусового виконання виконавчого листа №2-4358, виданого Печерським районним судом м. Києва 06 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу, накладено арешт на все майно боржника, в тому числі на автомобіль марки: «Hyundai», який належить останньому на праві власності.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право заставодержателя звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Як встановлено в ході розгляду справи, у забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, було укладено договір застави транспортного засобу, згідно умов якого, відповідач передав в заставу банку належний йому на праві власності автомобіль марки: «Hyundai», модель: «Matrix», рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Таким чином, право застави у позивача виникло з моменту укладення договору застави, а саме 13 січня 2006 року. Однак на момент накладення арешту на автомобіль, державний виконавець не з'ясував, що згаданий автомобіль ОСОБА_2 був переданий банку у забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором, чим порушив право позивача задоволення його вимог як заставдержателя згідно рішення суду про звернення стягнення на предмет застави.

Враховуючи ту обставину, що наявність запису про арешт автомобіля позбавляє позивача можливості реалізувати свої права як заставодержателя, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині заборони органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням права позивача розпоряджатися предметом застави задоволенню не підлягають. Так, ч.1 ст.3 ЦПК України передбачає право особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного та оспорюваного права. Згідно зі змістом ч.3 ст. 213 ЦПК України ухвалене судом рішення обґрунтовується на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки зазначені позовні вимоги є вимогами на майбутнє та ґрунтуються на припущенні позивача щодо наявності у відповідача наміру вчиняти певні неправомірні дії, які можуть бути направлені на порушення його прав.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 16 Закону України «Про заставу», ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту, накладеного 26 серпня 2010 року державним виконавцем державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, автомобіль марки: «Hyundai», модель: «Matrix», рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_2.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 21705696) суму судових витрат у розмірі 53 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 21705696) суму судових витрат у розмірі 53 грн. 65 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.Ю.Козлов