Постанова № 25945211, 12.09.2012, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 0314/887/2012

Провадження №1/0314/79/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2012 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого- судді Панасюка С.П.

суддів - Сіліча І.І., Хитрика Р.І.

при секретарі- Пазюку О.О.

з участю прокурора- Касарди І.І.

захисників- ОСОБА_4, ОСОБА_1,

ОСОБА_2

розглядаючи кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

В судовому засіданні захисниками підсудного ОСОБА_4, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення ОСОБА_3 з-під варти, мотивуючи тим, що висновок досудового слідства та прокурора про те, що один із злочинів, у яких обвинувачується підсудний, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину є лише припущення слідчого та прокурора, без належного обгрунтування зроблені висновки про те, що саме ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України і до нього слід застосувати запобіжний захід взяття під варту та продовження строків тримання під вартою суперечить презумпції невинуватості особи та унеможливлює забезпечення поваги до особистої свободи. Ті обставини, що ОСОБА_3 ухилявся від слідства після закінчення досудового розслідування та передачі справи до суду, що розслідується інша пов»язана із злочинами кримінальна справа, що застосування більш м»якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підсудного, що він може продовжувати займатись злочинною діяльністю, впливати на хід досудового слідства та перешкоджати встановленню істини по справі не можуть слугувати належними підставами для застосування запобіжного заходу взяття під варту та продовження строків тримання під вартою. Вказує, що з 6 квітня 2012 року відбувається системне порушення прав на свободу та особисту недоторканість ОСОБА_3 та він тримається під вартою без вмотивованого рішення суду. Міра запобіжного заходу продовження строків тримання під вартою підсудного ОСОБА_3 є занадто суворою та порушує його право на свободу. Вважає, що ОСОБА_3 слід звільнити з-під варти, обрати йому запобіжний захід - підписку про невиїзд та відновити право на свободу останньому.

Заслухавши думку прокурора, який заперечив проти вказаного клопотання, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3, які підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд, суд приходить до висновку, що в задоволенні даного клопотання захисника ОСОБА_4 слід відмовити.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить із того, що взяття під варту -є досить суворим запобіжним заходом, який застосовується у виключних випадках, однак один із злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_3, згідно ст.12 КПК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, враховуючи особу підсудного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, хоча і був звільнений від відбуття покарання на підставі Закону України «Про амністію», ухилення від органів слідства під час досудового слідства, розслідування в даний час іншої кримінальної справи, реальну можливість ухилитись від суду, тому на думку суду, застосування до підсудного запобіжного заходу підписки про невиїзд, не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього та не сприятиме виконанню процесуальних рішень у справі.

Згідно ст.23-2, 340 КПК України, суд за матеріалами судового розгляду, при виявленні порушення прав громадян та інших порушень закону , допущених при провадженні дізнання, досудового слідства вправі винести окрему постанову, якщо визнає це за необхідне.

Крім того захисниками ОСОБА_1, ОСОБА_4 заявлено клопотання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 у зв»язку із відсутністю події та складу злочину та клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах підсудного ОСОБА_3 про перекваліфікацію дій останнього із ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України на ст.197 КК України.

Заслухавши думку прокурора, який заперечив проти вказаного клопотання, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3 які підтримали клопотання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та перекваліфікацію дій останнього із ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України на ст.197 КК України, суд приходить до висновку, що вказані клопотання до задоволення не підлягають, оскільки дані клопотання можуть бути вирішені лише під час судового слідства, під час дослідження доказів і на даний час вони є передчасними.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.273, 274 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1 про звільнення з-під варти ОСОБА_3, обрання йому запобіжного заходу -підписку про невиїзд та відновлення йому права на свободу -відмовити.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 у зв»язку із відсутністю події та складу злочину та перекваліфікацію дій останнього із ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України на ст.197 КК України -відмовити.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ Сіліч І.І.

/підпис/ Хитрик Р.І.

Оригіналу відповідає.

Суддя Рожищенського

районного суду С.П.Панасюк