Ухвала суду № 25944858, 03.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2517/4019/12 Провадження № 22-ц/2590/2547/2012 Головуючий у I інстанції - Коваленко А.В.Категорія - цивільна Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П.,суддів:скрипки а.а., Шевченка В.М.,при секретарі:Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Прилуччина" на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Прилуччина" про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено; розірвано договір оренди землі укладений 18 червня 2004 року між ОСОБА_4 та СТОВ „Агрофірма „Прилуччина", що зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК за №9; вирішено питання розподілу судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" в особі ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Шматка Д.М. (далі - СТОВ „Агрофірма „Прилуччина") просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на його незаконність, необгрунтованість і порушення судом норм матеріального права, та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поза увагою суду залишилась обставина недоведеності наявності у відповідача заборгованості перед орендодавцем з виплати орендної плати, більш того відповідачем у 2010 році було сплачено ОСОБА_4 орендну плату за землю в розмірі 849 грн. 76 коп., що підтверджується відповідною довідкою Прилуцької ДПІ Враховуючи, що розмір орендної плати складає 280 грн. 72 коп. на рік, можна стверджувати, що апелянтом орендна плата сплачена позивачу за 2011 рік наперед.

Апелянт наголошує на тому, що стосовно СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" розпочато процедуру ліквідації у зв"язку з банкутством, проте позивач по справі заяви до господарського суду про включення його до списку кредиторів не подавав, що також є підтвердженням відсутності заборгованості по орендній платі.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що маються розписки про вручення судових повісток, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за правилами ч.2 ст.305 ЦПК України.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач орендну плату позивачу за 2011 рік не сплатив, що призвело до грубого порушення умов договору оренди та свідчить про неналежне виконання орендарем своїх обов"язків, визначених законодавством України та умовами договору, і є підставою для його розірвання.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,1853 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, що належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЧН №001555 (а.с.8).

18 червня 2004 року між ОСОБА_4 та СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" було укладено договір оренди землі, згідно умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну позивачу земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 5-6). Передача зазначеної земельної ділянки орендарю підтверджується актом прийому - передачі від 18.06.2004 року (а.с. 7).

Згідно п. 5 спірного договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральній формах. У грошовій - у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 280 грн. 72 коп. Відповідно до п.7 договору оренди орендна плата вноситься з 01 січня по 31 грудня кожного року.

Пунктом 31 договору передбачено право сторони договору на його розірвання в судовому порядку у разі невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

В квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" про розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем було допущено істотне порушення умов укладеного договору, а саме не сплачено орендну плату за 2011 рік (а.с.1).

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов"язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Ст. 24 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі", на вимогу однієї з сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умов договору.

Приписами ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, СТОВ „Агрофірма „Прилуччина", всупуреч вимог вказаних правових приписів, не було надано суду першої інсанції та не пред"явлено апеляційному суду належних та допустимих доказів сплати ОСОБА_4 орендної плати за користування належної останній земельної ділянки за 2011 рік.

Враховуючи те, що своєчасна сплата орендної плати є обов"язком орендаря і цей обов"язок визначений у розділі „Орендна плата" спірного договору, а за 2011 рік орендар покладені на нього зобов"язання по виплаті позивачу орендної плати не виконав, виходячи з вимог ст.32 Закону України „Про оренду землі", 96 ЗК України, а також розділу „Орендна плата" та п.31 умов Договору, апеляційний суд знаходить, що висновок суду першої інстанції про необхідність розірвання оспорюваного договору оренди є обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що сплата орендарем позивачу орендної плати за землю у 2011 році підтверджується довідкою, виданою Прилуцькою ОДПІ 01.06.2012 року за № 6601/17-410, не заслуговують на увагу та не спростовують висновки місцевого суду, оскільки вказана довідка не була надана відповідачем для дослідження суду першої інстанції. Крім того, зазначена довідка не містить достовірної інформації стосовно того, що сума, яка у ній зазначена, була сплачена СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" ОСОБА_4 саме на виконання умов договору оренди земельної ділянки від 18 червня 2004 року і саме в якості орендної плати за 2011 рік, а не за попередні роки або на виконання інших договорів оренди. Навпаки, в тексті довідки зазначено про суми сплачених доходів за договорами оренди землі за 2010 рік (а.с.146).

Посилання апелянта на те, що відносно СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" розпочато процедуру ліквідації у зв'язку з банкрутством, але позивач по справі не звернувся із заявою до господарського суду про включення його до списку кредиторів, не має жодного правового значення при вирішенні заявленого позову, оскільки спір виник між сторонами з приводу невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а не з приводу погашення заборгованості по орендній платі.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами, їм дана належна оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування правильного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Прилуччина" - відхилити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: