Постанова № 25938616, 28.08.2012, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 0911/1972/2012

28 серпня 2012 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Грещука Р.П.,

секретаря - Клекот Л.М.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до в/ч А-1807 м.Івано-Франківськ-16 про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення та вчинити певні дії щодо виплати заборгованості з компенсації за речове забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини А-1807 м. Івано-Франківськ-16 про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення та вчинити певні дії щодо виплати заборгованості з компенсації за речове забезпечення.

Свої вимоги мотивує тим, що він проходив дійсну військову службу у військовій частині А-1807. 10.02.2012 року його було звільнено в запас у зв'язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу частини. Однак, військова частина при звільненні не провела з ним остаточного розрахунку, а саме не виплатила заборгованість по грошовій компенсації за належне йому речове майно в загальній сумі 6048 грн. 90 коп.

Тому просить суд задоволити його позов, визнати протиправними дії військової частини А-1807 щодо невиплати йому заборгованості за неотримане речове майно в сумі 6048 грн. 90 коп.

Зобов'язати військову частину А-1807 виплатити заборгованість з речового майна в сумі 6048 грн. 90 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги з підстав, наведених в позовній заяві, та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, натомість подав суду письмове заперечення, з якого вбачається, що в/ч А-1807 заявлені позовні вимоги не визнала, а також просить суд розглянути справу без участі представника.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч.1ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема і у військовій частині А- 1807 на посаді начальника зберігання і перебував на речовому забезпеченні.

Наказом командира військової частини А-1807 № 29 від 10.02.2012 року ОСОБА_1 звільнено в запас відповідно до ст.26 З-ну України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «а»частини 6 (у зв'язку із закінченням строку контракту) і виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення. З даного наказу також вбачається, що відповідачем не було виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за своєчасно невидане речове майно на загальну суму 6048 грн. 90 коп.

Відповідно до вимог п.28 «Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року зазначається, що військовослужбовці, звільнені з військової служби у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за своїм бажанням можуть одержати речове майно, належне їм до одержання в місці звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення.

Дана норма права прямо поширюється саме на військовослужбовців, які були звільнені з військової служби у запас або у відставку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20.12.1991 року № 201 І-ХІІ соціальний захист військовослужбовців -діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців, відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 даного Закону передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення в розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань.

На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України 22.07.1998 року було прийнято постанову №1135 «Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час».

Відповідно до Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ, призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Однак, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004 року № 1444 відновлено право на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Відповідач в своєму запереченні не спростував того, що дійсно військова частина А-1807 не провела остаточного розрахунку з позивачем по сплаті компенсації за речове майно в звязку з відсутністю фінансування.

Отже, у день підписання наказу на звільнення у позивача виникло право на грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 6048 грн. 90 коп.

Військова частина А-1807 добровільно виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористане речове майно відмовляється, в зв'язку з чим її дії слід визнати неправомірними та слід стягнути з військової частини А- 1807 на користь ОСОБА_1 6048 грн. 90 коп.

На підставі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань», постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004 року № 1444 та керуючись ст.ст. 151-155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати дії військової частини А-1807, 76016, м. Івано-Франківськ-16, вул. Авіаційна, в частині невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речового майна - неправомірними.

Стягнути з військової частини А-1807, 76016, м. Івано-Франківськ-16, вул. Авіаційна, р/р 35217011000031 КПК 2101050, код 07899653 на користь ОСОБА_1 - 6048 грн. 90 коп. грошової компенсації замість неотриманого речового майна протягом дії контракту станом на 10 лютого 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд .

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Грещук Р.П.