Ухвала суду № 25937193, 06.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/10193/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева"" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення №0005931600/2129 від 03.08.2011року , -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Завод "Нева" в серпні 2011 року звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0005931600/2129 від 03 серпня 2011 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач зазначає, що судом І інстанції не враховано норми п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст. 126, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а тому наявні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасність сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

25.05.2011 року між органом державної податкової служби в особі першого заступника начальника ДПІ у місті Хмельницькому та ВАТ "Завод "Нева" в особі голови правління було укладено Договір № 2. Згідно умов вказаного договору, орган державної податкової служби надає платнику розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 487691 грн. 99 коп. під проценти строком з 25.05.2011 р. по 26.12.2011 року, розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеної ст. 129 Податкового кодексу України.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому 26.07.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку щодо своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання позивачем. За результатами перевірки складено Акт № 5213/15-2/14307972. Відповідно до акту перевірки встановлено несвоєчасність сплати узгодженої позивачем суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість (109683 грн. 94 коп.) та порушення вимог п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

На підставі акту № 5213/15-2/14307972 від 26.07.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005931600/2129 від 03.08.2011 року, яким до позивача застосовано штраф в сумі 21936 грн. 79 коп., що становить 20% від суми невчасно сплаченого боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу. Такі висновки мотивовані з посиланням норми Податкового кодексу України та обставини встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року у адміністративній справі № 2270/11701/11.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 року у справі №2270/11701/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Нева" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними, адміністративний позов задоволено та постановлено визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому по нарахуванню штрафу в розмірі 21936 грн. 79 коп. на розстрочений податковий борг відповідно до укладеного між сторонами договору № 2 від 25.05.2011 року. Даними судовими рішеннями встановлено дії відповідача по нарахуванню штрафу на розстрочений податковий борг є неправомірними, оскільки зазначені дії проведено після укладення договору про розстрочення податкового боргу.

Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, доводи апелянта про порушення позивачем податкового законодавства та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій не приймаються до уваги, оскільки ці обставини вже встановлені судовими рішеннями у адміністративній справі № 2270/11701/11. Ці обставини полягають в тому що висновки відповідача щодо необхідності застосування до позивача штрафу є безпідставними.

Згідно п. 100.1 ст. 100 Податкового Кодексу України, розстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків податкового боргу під проценти.

Відповідно до ст. 32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється зокрема у формі розстрочки, не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

В силу п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.126.1 ст.126 Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 3.9 "Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків" встановлено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Як видно з даних таблиці №1 вищезгаданого Акту перевірки, податковий борг, за невчасну сплату якого нараховано штраф, виник як до укладення договору про розстрочення податкового боргу, так і після його укладення. Зокрема, частина зазначеного боргу виникла після 25.05.2011 року, а також кінцева дата сплати по частині боргу наступає після дати укладення договору між сторонами.

З огляду на викладене податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0005931600/2129 від 03.08.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.