Постанова № 25927712, 06.09.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3641/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання -Дячуку Д.А.;

за участю:

представника позивача -Ротаря Г.А.;

представника відповідача -Паланійчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Державного підприємства дослідне господарство "Центральне" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (позивач) звернулось з адміністративним позовом до державного підприємства ДПДГ "Центральне" (відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 100843,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість, яка станом на 22.06.2011 року становить 100843,78 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов визнав повністю.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, за адресою вул. Каштанова, 20, м. Чернівці (а.с. 4-9) Відповідач з 01.04.1996 року взятий на облік платника єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (а.с. 10).

У зв'язку із виникненням заборгованості, відповідачу направлено корінець вимоги від 04.11.2011 року №Ю-04, на суму 310759,85 грн. (а.с. 20). Вказану вимогу відповідач отримав наручно 15.11.2011 року. Вимога у встановлений строк оскаржена не була, заборгованість боржником не сплачено, до органів ДВС для примусового виконання не направлялась.

Заборгованість також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 11) та звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (а.с. 12-19).

Окрім того, між сторонами по справі складено Акт звірки суми заборгованості, за даними якого за відповідачем рахується заборгованість по єдиному внеску за період з 01.09.2011 року по 01.11.2011 року в розмірі 100843,78 грн. (а.с.62). Існуання вказаної суми заборгованості відповідач підтвердив в судовому засіданні.

Таким чином, за відповідачем рахується узгоджена, про те не сплачена заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування за період з 01.09.2011 року по 01.11.2011 року в сумі 100843,78 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та Актом звірки.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VI визначено, що Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм, не виконує обов'язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, та в судовому засідані підтвердив наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства дослідне господарство "Центральне" (вул. Каштанова, 20, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 00729876) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.09.2011року по 01.11.2011 року в сумі 100843 (сто тисяч вісімсот сорок три) грн. 78 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено 11 вересня 2012 року.

Суддя В.О. Григораш