Рішення № 259276, 01.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2006 р.

Справа № 27/304-06-9184

За позовом

відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”

До відповідача

державного підприємства „Одеська залізниця”

Про стягнення 4689,68 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

Клинков О.А., довіреність № 20-1439 від 30.12.2005 року;

Від відповідача:

Тіхонова Г.І., довіреність № 466 від 16.11.2005 року;

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –4689,68 грн.

У судовому засіданні від 01.11.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому із посиланням на комерційний акт та ст. 111 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У справі оголошувалась перерва за правилами статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

Між Позивачем і Відповідачем було укладено угоду від 31.03.2006 року на перевезення вантажу в вагоні № 68716240 на користь третьої особи - Одеського Морського Торгівельного Порту, якою у відповідності зі ст. 6 Статуту залізниць України є залізнична накладна № 45753660.

Відповідно до квитанції про приймання вантажу до перевезення № 45753660 Позивачем було відвантажено 11 пачок прокату чорних металів загальною масою 61590 кг., які закріплено і розміщено, згідно затверджених схем, правильно.

Ціна однієї тонни прокату чорних металів, відповідно до Довідки головної бухгалтерії ВАТ „Запоріжсталь” № 16/650 від 27.06.2006 року та розрахунку суми позову, доданого позивачем до позовної заяви, складає 1525,10 грн.

Під час комісійного вивантаження та перевірки вагона № 68716240 на станції призначення виявлена нестача вантажу в обсязі - 3075 кг.

Нестача вантажу підтверджується:

- комерційним актом БК 012495*/44 від 05.04.06 року, за яким „...при вивантажені виявлено: за документом значиться 11 пачок, в дійсності відповідно документа вірно –11.

10 пачок за справними оконтовачними заводськими стрічками з бирками та одна пачка пошкоджена –обірвані всі оконтавачні стрічки, які знаходились з биркою під вантажем, що залишився. Згідно бирки пошкоджена пачка за номером 1/7 кількість міст 94 листа, вага брутто 5795 кг, нетто 5775 кг. Номера міст не співпадають товаросупроводним документам 511583, 511584, 511582. При перерахунку міст в пошкодженій пачці, перевантажені на товарних вагах вантажоотримувача № 3996 перевірених 14.06.2005 року виявилося: 44 листа вага брутто 2720 кг, тобто нестача всупереч бирки 50 листів вагою брутто 3075 кг. Навантаженні в вагоні в один ярус. Десять пачок –по 5 пачок по обидві сторони вагону, розташованих уздовж та одна пачка розташована поперек, по середині вагону. Пошкоджена пачка знаходилась за рахунком другою від торцевій двері...”;

- Актом загальної форми № 50 від 04.04.2006 року.

Відповідно до п. 12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

При подачі позову позивачем не в повній мірі враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають – 4645,45 грн.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Одеською залізницею відсутність вини у нестачі вантажу позивача при перевезенні не доведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення –4645,45 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р № 26003000001 у РУ «ПІБ»м. Одеса, МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72), код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849 –4645,45 грн. основного боргу, 101,04 грн. держмита та 116,89 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.

В решті позову відмовити.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.