Постанова № 25927003, 31.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 р. Справа № 2-а-3232/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач або Фонд) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1.), у якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 2530,00 грн та пеню за порушення термінв сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 75,77 грн

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 21.03.1993 № 875-ХІІ (далі по тексту - Закон №875-ХІІ) встановлено норматив кількості робочих місць, на які суб'єкти господарської діяльності зобов'язані працевлаштовувати інвалідів. У випадку невиконання зазначеного нормативу до таких суб'єктів господарської діяльності застосовують адміністративно-господарські санкції у розмірі середньорічної заробітної плати, що виплачується на даному підприємстві. Крім цього, у випадку несвоєчасної сплати таких санкцій на їх суму нараховується пеня на день остаточного погашення заборгованості.

Таким чином, відповідч до 18.04.2012рю повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4530,00 грн. Оскільки відповідач часткового сплатив вищезазначену заборгованість у сумі 2000 грн, утворилась заборгованість - 2530,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

Однак на момент подачі позову заборгованість залишається непогашеною, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача надав суду заяву, відповідно до якої підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідач про день, час та місце слухання справи по суті був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак в судове засідання не з'явився, про наявність у нього будь-яких поважних причин неявки суду документально не повідомив. За таких обставин, суд керуючись положеннями чч.4,6 ст.128 КАС України вважає за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Відповідач про свою правову позицію щодо предмету позову суд не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно дослідивши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та використовував у своїй діяльності працю найманих працівників.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129 до основних завдань Фонду відноситься ведення обліку заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, а також ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій. Таким чином, Фонду надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Законом № 875-ХІІ визначено основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами. Зокрема, встановлено правові гарантії для реалізації права інвалідів на працевлаштування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається на роботодавців.

Робочим місцем інваліда, відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", вважається місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, установах, організаціях. Індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення"від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон № 803-ХІІ) визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Відповідно до розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 19.12.2005 року № 420, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за N 1534/11814 (далі -Інструкція) у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2012 року відповідачем подано до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік від 23 лютого 2012 року форми № 10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 10 осіб. Установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. До середньооблікової кількості штатних працівників ФОП ОСОБА_2, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не зазначено жодної особи. У зв'язку з неналежним виконанням нормативу працевлаштування інвалідів відповідач самостійно визначив адміністративно-господарські санкції у розмірі 4530 грн. 00коп. листами від 13 березня 2012 року № 03-08/265 та від 08 травня 2012 року № 03-08/531 підприємця повідомлено про порядок оформлення звітності у відповідності до вимог наказу № 42 від 10 лютого 2007 року та про сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4530 грн. 00 коп. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інваліда, які мали бути відображені відповідачем у вищезазначеному звіті. У строк до 15 квітня 2012 року відповідачем не вжито заходів щодо погашення санкцій. У результаті чого, за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій ФОП ОСОБА_1 нарахована пеня на суму 19 грн. 11 коп. Станом на 08 травня 2012 року відповідно до розрахунку заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені складає 4549 грн. 11 коп. Згідно розрахунку боргу відповідач 10.05.2012р. та 019.07.2012р. частково сплатив заборгованість у сумі 2000 грн., внаслідок чого остаточна сума заборгованості склала 2605,77 грн. у тому числі сума пені - 75,77 грн. На час розгляду справи доказів погашення остаточної заборгованості суду не надано.

Відповідно до повідомлення Верхньорогачицького районного центру зайнятості від 08 серпня 2012 року № 05-05-669 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не інформував центр зайнятості про створення робочих місць та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів та не подавав звіт З-ПН «Про наявність вільних робочих місць для інвалідів». Інваліди на дані підприємства не направлялись.

Статтею 20 Закону № 803-XII встановлено, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:

додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод;

організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів;

працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що, роботодавці зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі працевлаштування визначеної нормами Закону № 875- ХІІ кількості осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці згідно з встановленим нормативом робочих місць.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У ч. 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено суду, що ним вжито всіх необхідних заходів щодо виконання обов'язку по належному сприянню проведенню державної політики зайнятості та забезпеченню працевлаштування інваліда, оскільки інформування державної служби зайнятості ФОП ОСОБА_1не здійснено . Доказів щодо вчинення будь-яких інших дій для попередження правопорушення у сфері господарювання відповідачем суду не надано, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є правомірним.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів та їх задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

постановив:

Позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про адміністративно-господарський санкцій - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 2530,00 грн.(дві тисячі п'ятсот тридцять гривень нуль копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 75,77 грн. (сімдесят п'ять гривень сімдесят сім копійок) (одержувач УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, банк ГУДКСУ по Херсонській області, МФО 852010, р/р 31219230700002).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 10.3.4