Постанова № 25926732, 07.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11775/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Асмановій Е.Е.

з участю представників:

позивача - Романіки О.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

в с т а н о в и в :

07 вересня 2012 року Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду із поданням до Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» (далі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування вимог подання заявник зазначав, що відповідач має податковий борг у сумі 965 860,24 грн., який виник у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання. 06 вересня 2012 року податковим керуючим здійснено вихід на підприємство з метою складання акту опису майна для передачі у податкову заставу, проте в допуску податкового керуючого до складання опису майна, яке передається у податкову заставу було відмовлено, про що свідчить відповідний акт. Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до підпункту 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. Керуючись підпунктом 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, 07 вересня 2012 року начальником ВПМ Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекцією Донецької області Державної податкової служби прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків за не допуск податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається у податкову заставу до Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду позивач надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи без участі його представника.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Комунальне підприємство «Транспортне підприємство «Партнер» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 08 липня 2002 року, ідентифікаційний код 32062686, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 6).

Позивач - Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є органом державної податкової служби, який у даній справі реалізує функції, передбачені пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та статтями 20, 95 Податкового кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи за відповідачем станом на 06 вересня 2012 року обліковується заборгованість у загальному розмірі 965 860,24 грн. (арк. справи 9).

У зв'язку з наявністю у підприємства податкового боргу на підставі статті 89 Податкового кодексу України керівником податкової інспекції прийнято рішення про опис майна Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» у податкову заставу від 04 лютого 2011 року (арк. справи 14).

06 вересня 2012 року податковим органом оформлено повідомлення від № 3501/10/24-013, в якому відповідача повідомлено про проведення 06 вересня 2012 року опису активів Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер». Отримання зазначеного повідомлення підтверджується підписом працівника підприємства (арк. справи 12).

Листом від 06 вересня 2012 року № 246 Комунальне підприємство «Транспортне підприємство «Партнер» відмовлено у проведенні опису активів, зазначивши, що податковою інспекцією не було надано документів необхідних для проведення опису майна платника податків (арк. справи 11).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпунктом 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

У відповідності до пункту 94.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпунктів 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З огляду на зазначене та наявними в матеріалах справи документами підтверджена відмова відповідача від допуску податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається у податкову заставу, що свідчить про наявність передбачених статтею 94 Податкового кодексу України підстав для прийняття податковою інспекцією рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Транспортне підприємство «Партнер» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, - задовольнити повністю.

Визнати обґрунтованим рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 06 вересня 2012 року.

В судовому засіданні проголошений повний текст постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.