Постанова № 25926468, 03.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 р. 14:50 Справа №2а-6936/11/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Кисельової А.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000814101 від 01.06.2011 року,

Суть спору: Приватне підприємство Паливно - енергетичний Комплекс «Современник» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000814101 від 01.06.2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2011 р. відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.07.2011 року зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-економічної експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2012 року поновлено провадження у справі.

У судове засідання 03.07.2012 року представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2012 року не з'явився, про день, час та місце проведення розгляду справи був сповіщений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Приватне підприємство Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 10.07.1997 року (ідентифікаційний код юридичної особи - 24870616). Місцезнаходження суб'єкта господарювання: 95017, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, б. 15, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 634338 (а.с.019).

Приватне підприємство Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з 16.11.2009 року, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.12.2009 року за № 100261356, видане Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим. Індивідуальний податковий номер - 248706101286.

Згідно довідки Державного комітету статистики України з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22.08.2007 року № 05.3-66/1220, підприємство має право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД: 51.51.0-Оптова торгівля паливом; 50,50,0 - Роздрібна торгівля пильним; 55.30.2 - Діяльність кафе, 01.11.0-Вирощування зернових та технічних культур.

Судом встановлено, що співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, на підставі Наказу № 309 від 12.05.2011 року була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» (ЄДРПОУ 24870616) з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 199/41-1/24870616 від 19.05.2011 року, у якому встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5. п 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року в результаті чого донараховано податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 263 119,84 грн.

Згідно акту перевірки, в червні 2010 року ПП «Ротонда-Торг» здійснило постачання Приватному підприємству Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» на загальну суму 1578719,03 грн., внесено до податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 263 119,84 грн. Поставлене паливо отримане ПП «Ротонда-Торг» від ВКП «Укравіаресурс», зареєстрованого в ДПІ м. Сімферополі АР Крим. Перевіркою встановлено, що ВКП «Укравіаресурс» за станом на червень 2010 року мав скасоване свідоцтво платника ПДВ від 02.03.2011 року.

На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000814101 від 01.06.2011 року, яким зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість за 328 899,80 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 263 119,84, штрафні (фінансові) санкції у сумі 65 779,96 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 199/41-1/24870616 від 19.05.2011 року та податковим повідомленням - рішенням № 0000814101 від 01.06.2011 року позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно матеріалів справи, Приватним підприємством «Ротонда-Торг» на адресу позивача було поставлено бензин А-92 у кількості 188,955 т. за ціною без ПДВ 6 962,50 грн. на загальну суму 1 578 719,03 грн., що підтверджується податковою накладною від 30.06.0010 року № 1637 на суму 1 578 719,03 грн.)

Товаро - транспортними накладними підтверджується відвантаження бензину А-92 на адресу ПП ПЕК «Современник»

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Заповнення податкової декларації регламентовано в п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації, заповненої відповідно до п 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно - аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Суд зазначає, що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 263 119,84 грн. визначена відповідачем внаслідок порушення Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону №168 у зв'язку зі збільшенням ПДВ за червень 2010 року у сумі 263 119,84 грн.

За даними акту перевірки встановлено, згідно отриманих матеріалів перевірки контрагентів схеми руху ПДВ за червень 2010 року по першому ланцюгу ПП «Ротонда-Торг» та по другому ланцюгу ВКП «Укравіаресурс» в ході перевірки встановлено, що податковий кредит ПП ПЕК «Современник» за червень 2010 року належить до зменшення на суму кредиту сформованого за рахунок постачальника ПП «Ротонда-Торг», діяльність якого визнана нікчемною та такою, що проти ричіть інтересам держави та суспільству.

З наведеними вище висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, суд не погоджується на підставі наведеного нижче.

Завищення Приватним підприємством Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» податкового кредиту за червень 2010 року по операціях з Приватним підприємством «Ротонда-Торг» на суму 263 119,84 грн. складається з податкового кредиту, нарахованого у зв'язку з постачанням бензину А-92 на загальну суму 1 578 719,03 грн.

Судом встановлено, що Приватним підприємством «Ротонда-Торг» було здійснено поставку палива ПП ПЕК «Современник» на загальну суму 1 578 719,03 грн., та віднесено у податкові зобов'язання декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року суму 263 119,74 грн.

Отримання позивачем бензину А-92 від постачальника Приватного підприємства «Ротонда-Торг» підтверджено видатковою накладною № 1637 від 30 червня 2010 року на суму 1 578 719,03 грн., ПДВ 263 119,84 грн.

Податкова накладна № 1637 від 30.06.2010 року знайшла своє відображення в реєстрі отриманих податкових накладних та у податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Ця господарська операція підтверджена товаро-транспортними накладними: товаро-транспортна накладна від 28.06.10 № 09941 в кількості 268 кг.; товаро-транспортна накладна від 28.06.10 № 09946 в кількості 26 798 кг.; товаро-транспортна накладна від 29.06.10 № 09950 в кількості 1 759 кг.; товаро-транспортна накладна від 29.06.10 № 09956 в кількості 26 668 кг.; товаро-транспортна накладна від 29.06.10 № 09960 в кількості 26 798 кг.; товаро-транспортна накладна від 30.06.10 № 09970 в кількості 26 798 кг.; товаро-транспортна накладна від 30.06.10 № 09967 в кількості 26 798 кг.; товаро-транспортна накладна від 30.06.10 № 09963 в кількості 26 668 кг.

Розрахунки за отриманий бензин А-92 проведено з ПП «Ротода-Торг» готівковими коштами по видатковим касовим ордерам через ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 1 570 000,00 грн. де сума ПДВ склала 261,667,00 грн.

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського обліку Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» (податкова накладна, товаро-транспортні накладні, видаткові касові ордери) у повному обсязі в сумі 1 578 719,03 грн. з ПДВ підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями за червень 2010 року між Приватним підприємством Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» та Приватним підприємством «Ротонда-Торг», що є підтвердженням товарності цих господарських операцій підприємства і правильності нарахування суми ПДВ, яка увійшла у склад податкового кредиту за період, що перевірявся.

Згідно до висновку судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-6936/11/0170/14 від 23 березня 2012 року за № 146/11 сума податкового кредиту та податкового зобов'язання за оподатковуваними операціями за червень 2010 року визначена вірно позивачем та відповідає чинному законодавству. Висновки акту перевірки ДПІ № 199/41-1/24870616 від 19.05.2011 року, щодо завищення податковог кредиту з ПДВ за червень 2010 року у сумі 263 119,84 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 263 119,84 грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами ПП ПЕК «Современник» не підтверджені. Фактичне отримання ПП ПЕК «Современник» бензину А-92 від постачальника ПП «Ротонда Торг» підтверджено видатковою накладною № 1637 від 30 червня 2010 року на суму 1 578 719,03 грн. ПДВ 263 119,84 грн. Отримані позивачем товари (роботи, послуги) по договорам з ПП «Ротонда Торг» використовувались у його господарській діяльності, що підтверджено товаро-транспортними накладними.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також, суд зазначає, що згідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.11 р. № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операцій, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладались за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платників податків та його безпосереднім контрагентом.

Правова позиція суду, також, підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008 р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Більш того, суд зазначає, що в акті перевірки від 19.05.2011 року № 199-41/1/24870616 не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ПП «Ротонда-Торг», про відсутність використання позивачем отриманих товарів і послуг у господарській діяльності, про фактичну відсутність товару або неможливість проведення господарських операцій з поставки товару з урахуванням просторових, часових, економічних чинників, про несумісність товару з напрямом господарської діяльності платника податків, про наявність збиткового фінансового результату, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про неправомірність включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 7 032,00 грн., що підтверджено документально, а саме платіжними дорученнями № 1381 від 17.02.2012 р.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000814101 від 01.06.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» (ЄДРПОУ 24870616) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 7 032,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.