Постанова № 25926434, 17.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2012 р. 15:05 Справа №2а-5125/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Щепанської А.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.10р. № 0000122304/0 та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі-відповідач) про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.10р. № 0000122304/0, яким зменшено сума бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року у сумі 4 443,00 грн., зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Керчі направити до Державного казначейства висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.05.2010 року відкрито провадження по справі, та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 19.10.2010 року призначено по справі судового-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 19.10.2010 року зупинено провадження по справі до одержання результатів судового-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 17.04.2012 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року замінено первісного позивача - Відкрите акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат".

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року замінено первісного відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим на його правонаступника Державну податкову інспекцію в м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

У судове засідання 17.07.2012 року представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання 17.07.2012 року не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Публічне акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради 16.02.1996 року за № 1 141 120 0000 000036, ідентифікаційний код юридичної особи 00191493, місцезнаходження: 98306, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул.. В.Бєлік, б. 12, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія ААБ № 506735.

Публічне акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 25.04.1996 року за № 2-33, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Керчі.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.07.1997 року за № 2-33, видане Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим. Індивідуальний податковий номер - 001914901065.

Судом встановлено, що співробітниками Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим., на підставі Наказу та направлення № 55/23-4/8 від 04.03.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариство «Керченський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191493) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в грудні 2009 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 416/23-4/00191493 від 25.03.2010 року, у якому встановлено порушення вимог п.п. 7.5.1, п 7.5, п.п. 7.7.1 та абз. «а» п.п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмирі 4 433,00 грн. Завищено суми ПДВ по коду рядку 26 декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмірі 400 522,00 грн.

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000122304/0 від 08.04.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4 433,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 416/23-4/00191493 від 25.03.2010 року та податковим повідомленням - рішенням № 0000122304/0 від 08.04.2010 року позивач оскаржив їх до суду.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з даних акту перевірки № 416/23-4/00191493 від 25.03.2010 року, висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2010 року ґрунтуються на тому, що податковий кредит сформовано не своєчасно, не у тому податковому періоді, в якому виникло таке право (з дати проведення сплати постачальникам), а вже після отримання податкових накладних від постачальників.

Таким чином, позивач фактично відмовився від права на податковий кредит.

За результатами вивчення доводів податкового органу щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про їх помилковість, з урахуванням наступного.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, зі змісту наведеної вище норми закону вбачається, що законодавцем визначено саме дату, з якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість"не містив жодних імперативних приписів, які б вказували на те, що платник податків зобов'язаний сформувати податковий кредит саме у тому податковому періоді, в якому у нього виникло таке право.

З огляду на зазначене, з дати виникнення у платника податків права на податковий кредит, він має право відобразити його у податковій декларації у будь-якому іншому податковому періоді з урахуванням строків давності.

Заповнення податкової декларації регламентовано в п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації, заповненої відповідно до п 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року були чинні норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 15.3.1 якого передбачалось, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, платник податків має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати, коли у відповідності до положень п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у нього виникло таке право.

Під час розгляду справи судом перевірено, чи дотримано позивачем граничного строку формування податкового кредиту за грудень 2009 року і встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суму податкового кредиту за грудень 2009 року у розмірі 26 597,16 грн. позивачем визначено на підставі наступних податкових накладних:

- від ТОВ «Балфорд Україна» № 1216 від 18.12.2009 року на суму 624,90 грн., в тому числі ПДВ - 104,15 грн.;

- від ТОВ «Техно-Імідж» № 422 від 17.12.2009 року на суму 18 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 000,00 грн.;

- від ПП ОСОБА_3 № 632 від 17.12.2009 року на суму 7,00 грн., в тому числі ПДВ - 1,17 грн.;

- від Керченського МВС № 07/484 від 18.12.2009 року на суму 1 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 250,00 грн.;

- від Керченського МВС № 08/517 від 18.12.2009 року на суму 1 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 250,00 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 35154 від 18.12.2009 року на суму 8,50 грн., в тому числі ПДВ -1,42 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 33833 від 18.12.2009 року на суму 132,50 грн., в тому числі ПДВ -22,08 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 34440 від 18.12.2009 року на суму 39,00 грн., в тому числі ПДВ - 6,50 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 34996 від 18.12.2009 року на суму 74,00 грн., в тому числі ПДВ -12,33 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 35799 від 18.12.2009 року на суму 10,50 грн., в тому числі ПДВ -1,75 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 37126 від 18.12.2009 року на суму 27,00 грн., в тому числі ПДВ -4,50 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 38295 від 18.12.2009 року на суму 510,00 грн., в тому числі ПДВ - 85,00 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 39950 від 18.12.2009 року на суму 381,50 грн., в тому числі ПДВ -63,58 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 40410 від 18.12.2009 року на суму 7,00 грн., в тому числі ПДВ -1,17 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 40791 від 18.12.2009 року на суму 1433,50 грн., в тому числі ПДВ - 238,83 грн.;

- від ТОВ «ЕвроЄкспрес» № 132654 від 21.12.2009 року на суму 8,33 грн., в тому числі ПДВ -1,67 грн.;

- від ПП ОСОБА_2 № 11 від 21.12.2009 року на суму 2 332,26 грн., в тому числі ПДВ - 388,71 грн.

Згідно з Реєстром отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться ВАТ "Керченський металургійний комбінат", перелічені вище податкові накладні були отримані позивачем у грудні 2009 року.

Таким чином, суму податку на додану вартість у розмірі 4 432,86 грн. правомірно включено позивачем до складу податкового кредиту грудня 2009 року з врахуванням строку давності 1095 днів, встановленого п. 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та перебіг якого, в даному випадку, розпочався з жовтня, листопада 2009 року, коли позивачем було проведено оплату за отриманий від постачальників товар.

Використання придбаних товарів, послуг ВАТ "Керченський металургійний комбінат" у контрагентів в грудні 2009 року підтверджується інформаційними відомостями по витратам товарно-матеріальних цінностей, звітами про рух матеріалів, реєстрами витрат, зведеними бухгалтерськими регістрами по розрахункам з постачальниками та по руху товарно-матеріальних цінностей.

Оплата ВАТ "Керченський металургійний комбінат" податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, послуг у контрагентів за грудень 2009 року на суму ПДВ 4 443,00 грн. підтверджується у складі оплати постачальникам зведеними бухгалтерськими регістрами по розрахункам з постачальниками та реєстрами оплати по банку.

Отже, наявними в матеріалах справи документами спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту грудня 2009 року на суму 4 443,00 грн.

Що стосується заявленої позивачем у січні 2010 року суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 416/23-4/00191493 від 25.03.2009 року, завищення позивачем бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 4 433,33 грн. виникло внаслідок того, що від'ємне значення сформовано за рахунок податкового кредиту грудень 2009 року, право на формування якого позивач не мав.

Проте, як було встановлено судом під час розгляду справи, позивачем вірно визначено суму податкового кредиту за грудень 2009 року.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 4 433,00 грн.

Відтак, податковим органом необґрунтовано зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача у вказаному періоді.

За таких умов, податкове повідомлення-рішення № 0000122304/0 від 08.04.2010 року є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що згідно до висновку № 117 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-5125/10/14/0170 від 30 березня 2012 року за наданими на дослідження документами та нормативно завищення ВАТ "Керченський металургійний комбінат" сум бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за січень 2010 року в розмірі 4 433,00 грн. та завищення сум ПДВ за кодом рядка 26 декларації з ПДВ за січень 2010 року в розмірі 400 522,00 грн. не підтверджується. Розбіжності з даними акту описані в дослідницькій частині.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Керчі направити до Державного казначейства висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В матеріалах справи відсутні докази відмови позивача направити висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн. до Державного казначейства.

Тобто, суд вважає неналежним способом захисту, зобов'язання Державної податкову інспекцію в м. Керчі направити до Державного казначейства висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн., тому в цій частині позовних вимог слід відмовити. Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000122304/0 від 08.04.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (ЄДРПОУ 00191493) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.