Постанова № 25926001, 03.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11375/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевського А.А.

за участю представників сторін:

заявника: Асадчого М.В. (дов.)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання Державної податкової інспекції у м.Дзержинську Донецької області

Державної податкової служби

до Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс»

про стягнення з рахунків податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Дзержинську Донецької області Державної податкової служби (надалі - заявник, ДПІ у м.Дзержинську) у порядку ст.1833 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із поданням до Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» (надалі - відповідач, ДП «Дзержинськвантажтранс») про стягнення з рахунків податкового боргу у розмірі 533 777,00 грн.

Подання мотивовано встановленням факту несплати відповідачем у повному обсязі, в установленому законодавством України порядку, суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що є підставою для стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за відповідним рішенням суду, відповідно до нормативних приписів Податкового кодексу України.

Представник заявника у судовому засіданні від 03.09.2012р. подання підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на подання, згідно яких проти подання ДПІ у м.Дзержинську заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні на підставі того, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2009р. було порушено справу №45/179Б про банкрутство ДП «Дзержинсьвантажтранс» та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Представник відповідача у судовому засіданні від 03.09.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Дзержинсквантажатранс» зареєстровано виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 34686338, місцезнаходження: 85205, Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Леніна, буд.9), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №579986. Перебуває на обліку у ДПІ у м.Дзержинську.

Відповідач надав до суду заперечення, згідно якого вважає подання заявника безпідставним. В обґрунтування свого заперечення відповідач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2009р. було порушено справу №45/179Б про банкрутство Державного підприємства «Дзержинсьвантажтранс» та було введено мораторій на задоволення вимоги кредиторів, тобто з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Суд з обґрунтованістю такого заперечення погодитися не можна, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст.12 закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті ст. 1 Закону, де наведено визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.09.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Дзержинськвантажтранс" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач подав до ДПІ у м.Дзержинську податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року №9049781984 від 17.08.2012р., згідно якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить 533 777,00 грн.

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати податку виникли у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство підприємства, тому дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп.49.18.1 п.49.18 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявні копії:

- першої податкової вимоги від 08.10.2008р. №1/43, згідно якої сума податкового боргу становить 10 220,33 грн., у тому числі за основним платежем 10 000,00 грн. та за пенею 220,33 грн. (зазначена податкова вимога отримано відповідачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера на корінці податкової вимоги);

- другої податкової вимоги від 11.11.2008р. №2/51, згідно якої сума податкового боргу становить 210 420,87 грн., у тому числі за основним платежем 204 865,43 грн. та за пенею 5 555,44 грн. (зазначена податкова вимога отримано відповідачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера на корінці податкової вимоги).

Зазначені податкові вимоги не були оскаржені в адміністративному порядку та не були відкликані, у зв'язку з несплатою.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до пп.20.1.28. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг з податку на додану вартість підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків (платіж 14010100 податок на додану вартість) станом на момент звернення заявника до суду.

Таким чином, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 533 777,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість (№9049781984 від 17.08.2012р.) за липень 2012р. підлягає примусовому стягненню.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ДП «Дзержинськвантажтранс» у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення подання.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 1833 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Державної податкової інспекції у м.Дзержинську Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» (ЄДРПОУ 34686338, місцезнаходження: 85205, Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Леніна, буд.9) суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 533 777 (п'ятсот тридцять три тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, повний текст проголошено у судовому засіданні 3 вересня 2012 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.