Рішення № 25924511, 11.09.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.09.2012 Справа № 0814/5392/2012

Номер провадження 2/0814/2459/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Колесник С.Г.

при секретарі Кисельовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу «Старий Осіпенковський» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 16.12.2006р. він був прийнятий на роботу на посаду голови гаражного кооперативу Обслуговуючий гаражний кооператив «Старий Осіпенковський» у м. Запоріжжя та 11.01.2012р. звільнився з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

На день звільнення відповідачем була нарахована позивачу заробітна плата за період з вересня 2011р. по січень 2012р. і компенсація за невикористану відпустку в сумі 2324,84 грн., яка фактично виплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом до суду.

Просить стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку в розмірі 2324,84грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 6408,09грн., а всього 8732,93 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, оскільки вважають його обґрунтованим та законним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що діючим статутом кооперативу, передбачено, що правління, а ОСОБА_1 був головою кооперативу, виконує свої обов'язки на громадських засадах, тобто безкоштовно, але за зразкове та сумлінне виконання своїх обов'язків голова правління та члени правління за рішенням загальних зборів можуть бути матеріально заохочені. Так згідно, статуту кооперативу, загальні збори членів кооперативу визначають розмір оплати праці голови правління. Тому вважає, що підтвердити свої позовні вимоги позивач може лише надавши суду протокол загальних зборів кооперативу де йому призначено заробітну плату і в якому розмірі.

Вважають, що позовні вимоги не обґрунтованими у зв'язку з чим просять в задоволення позову відмовити.

Вислухав пояснення сторін, свідка ОСОБА_2, дослідив письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

Відповідно до ст..117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На підставі ст. 43 Конституції України гарантується кожному право на працю, яке включає до себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку добровільно дає згоду.

Згідно ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

В судовому засіданні встановлено, що протоколом зборів засновків №1 від 16.12.2006 року створено гаражний кооператив « Старий Осипенковський» і за рішенням цих зборів Наказом № 1612/06 від 16.12.2006р. ОСОБА_1 призначено головою ОГК «Старий Осіпенковський» ( а.с.74) та наказом № 0202/10-1 від 02.02.2010 року позивач знов прийнятий на посаду голови гаражного кооперативу (арк.спр.95).

З 26 березня 2007 року Обслуговуючий гаражний кооператив «Старий Осипенківський» взятий на облік платника податків у ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя.

Під час розгляду справи суду було надано матеріали перевірки ОГК «Старий Осипенківський», проведеної Територіальною державною інспекцією з питань праці у Запорізькій області, з якої вбачається, що наказом по підприємству № 31/10 від 31.10.2011р. затверджено штатний розклад з 01.11.2011р., згідно якого місячний фонд заробітної плати ОСОБА_1 визначено в розмірі 505 грн. Актом перевірки № 08-02-031/1635 від 01.12.2011р. встановлено, що станом на дату перевірки має місце заборгованість із виплати заробітної плати найманим працівникам частково з вересня 2011р., що є порушенням ст..115КЗпП України; посадовий оклад начальника охорони, встановлений штатним розкладом, значно перевищує посадовий оклад голови кооперативу та посадовий оклад голови кооперативу встановлено на одному рівні з посадовими окладами охоронців, тобто, вищезазначені посадові оклади найманим працівникам не диференційовано залежно від складності виконуваної роботи та встановлено без урахування мінімальних коефіцієнтів співвідношення тарифних ставок посадових окладів, що є порушенням вимог ст..96КЗпП України.

За результатами перевірки ОГК «Старий Осипенківський» було винесено припис № 08-02-031/1635-1290 від 16.12.2011р. про усунення порушень вимог ст..115, 116, 96 КЗпП України та ст..6 ЗУ «Про відпустки».

03 січня 2012 року позивач ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням на підставі якої винесено наказ № 1101/12-2 від 11.01.2012р. про його звільнення за власним бажанням з посади голови гаражного кооперативу.

В судовому засіданні було встановлено, наявність заборгованості відповідача перед позивачем щодо своєчасної виплаті заробітної плати. Із запереченнями відповідача, що надані позивачем розрахунково-платіжні відомості не можуть бути взяті до уваги через відсутність на них печаток підприємства, суд не може погодитись, оскільки зазначені факти були підтверджені матеріалами вищезазначеної перевірки.

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Факт того, що з позивачем не було проведено остаточного розрахунку при звільненні не підлягає доказуванню, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідач не вбачає в своїх діях порушень прав позивача щодо виплати йому розрахунку при звільненні, оскільки ніякі кошти йому не повинні нараховуватись на підставі Статуту підприємства. Тобто, відповідачем під час судового розгляду був визнаний той факт, що з позивачем при звільненні не було здійснено повного розрахунку.

Відповідно до Постанови КМУ №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Середня заробітна плата ОСОБА_1 за 1 день складає - 54,77 грн., на розрахунок, який наданий позивачем, відповідач заперечень не надав. Враховуючи, що відповідач не здійснив виплату заробітної плати на час звільнення, нарахованої позивачеві за період часу з вересня 2011р. по січень 2012р., середній заробіток за весь час затримки, з 11.01.2012р. по 07.05.2012р. (30.04.12) складає 6408,09 грн.

Проаналізувавши у сукупності надані сторонами докази в обґрунтування позовних вимог та заперечень на них, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є неспроможними та безпідставними, а позовні вимоги є обґрунтованими та законними, доведеними в судовому засіданні належними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період часу з вересня 2011 року по січень 2012 року в розмірі 2324,84грн., а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період часу з 11.01.2012р. по 07.05.2012р. в розмірі 6408,09грн., що разом становить 8732,93грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 3, 47, 94, 116, 117 КЗпП України, ст..43 Конституції України, Постановою КМУ №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 р., суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого гаражного кооперативу «Старий Осіпенківський» (м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 3а, ЄДРПОУ 35037055) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 8732,93 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять дві гривні 93 коп.)

Стягнути з Обслуговуючого гаражного кооперативу «Старий Осіпенківський» (м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 3а, ЄДРПОУ 35037055) в дохід держави судовий збір в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Колесник