Вирок № 25924220, 10.09.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/9769/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2012 Подільського районного суду м.Києва в складі:

головуючого судді Швиденко В. А. секретаряЗаровській М. О. за участі прокурораКолодницької Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, працюючого формувальником ТОВ «Бетон-Комплекс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2012 року, близько 23 години 10 хвилин, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кафе «Восток», що розташоване по проспекту Правди, 3-А в м.Києві звернув увагу на мобільний телефон марки «Нокіа Х3», що знаходився на столику за яким він відпочивав разом з друзями, після чого в нього виник намір на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підсудний ОСОБА_3 близько 23 години 25 хвилин таємно викрав зі столику у вищезгаданому кафе мобільний телефон марки «Нокіа Х3», вартістю 250 гривень, з сім картою мобільного оператора зв'язку, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 5 гривень передплачених розмов, та з карткою пам'яті, вартість якої входить до загальної вартості мобільного телефону, який належав потерпілій ОСОБА_4, чим заподіяв їй майнову шкоду на загальну суму 280 гривень. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і показав, що 15 травня 2012 року близько 23 години 10 хвилин він із своїми співробітниками відпочивав в кафе «Восток», яке розташоване в м. Києві по проспекту Правди, 3-А, вживав алкогольні напої. Він звернув увагу на мобільний телефон марки «Нокіа Х3», який знаходився на столику, за яким він відпочивав разом з друзями, після чого в нього виник намір на таємне викрадення чужого майна. Впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, взяв вказаний телефон та сховав до внутрішньої кишені своєї куртки, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні мобільного телефону марки «Нокіа Х3», вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу підсудного, те, що він по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, завдані збитки відшкодовано, працює, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п.13 ч.1 ст.67 КК України.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку посягань на чуже майно, суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного ОСОБА_3 до покарання у виді штрафу.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3 на користь експертної установи.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речовий доказ, мобільний телефон «Нокіа Х3», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити у потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві р/р №31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018 код 25575285 (з приміткою: (код 11412) «за проведення експертизи та дослідження») 168 (сто шістдесят вісім) гривень 84 копійок судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Подільський районний суд м.Києва.

Суддя В. А. Швиденко