Рішення № 259239, 01.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2006 р.

Справа № 27-11/150-06-3785

"01" листопада 2006 року

Справа № 27-11/150-06-3785

За позовом

відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”

До відповідача

державного підприємства „Одеська залізниця”

Про стягнення 12341,31 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

Клинков О.А., довіреність № 20-1439 від 30.12.2005 року;

Від відповідача:

Тіхонова Г.І., довіреність № 466 від 16.11.2005 року;

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –12341,31 грн.

12.05.2006 року господарським судом Одеської області було порушено провадження по справі № 11/151-06-3786 за позовом відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат” „Запоріжсталь” до Одеської залізниці про стягнення вартості недопостачи вантажу в розмірі 12321,31 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. зі справи №11/150-06-3785 позов задоволено частково. Стягнуто з Одеської залізниці на користь позивача 10914, 07 грн. боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем здійснено розрахунок вартості недостачі без урахування норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), з посиланням на статті 110, 113 - 115 Статуту Залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 16.08.2006 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” задоволено частково, Рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 року по справі № 11/150-06-3785 скасовано.

05.09.2006 року справу передано на новий розгляд судді Семенюк Г.В.

10.10.2006 року за вх. № 22080 Позивач надав до господарського суду Одеської області пояснення до позовної заяви, в якому уточнює суму позову та просить стягнути з Відповідача –11350,41 грн.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

Між Позивачем і Відповідачем було укладено угоду від 03.11.2005 року на перевезення вантажу в вагоні № 53419776 на користь третьої особи –Іллічівського Морського Торгівельного Порту, якою у відповідності зі ст. 6 Статуту залізниць України є залізнична накладна № 45231970.

Відповідно до квитанції про приймання вантажу до перевезення № 45231970 Позивачем було відвантажено 11 пачок прокату чорних металів загальною масою 62730 кг., які закріплено і розміщено, згідно затверджених схем, правильно.

Ціна однієї тонни прокату чорних металів, відповідно до Довідки головної бухгалтерії ВАТ „Запоріжсталь” № 16/239 від 24.02.2006 року та розрахунку суми позову, доданого позивачем до позовної заяви, складає –1691,75 грн.

Під час комісійного вивантаження та перевірки вагона № 53419776 на станції призначення виявлена нестача вантажу в обсязі - 7295 кг.

Нестача вантажу підтверджується:

- комерційним актом БК 012457*/50 від 11.11.05 року, за яким „...за документом значиться 11 пачок ч/м, в дійсності кількість міст відповідно документа –вірно 11 розміром 2.00х1000х2000. З них дві пачці пошкоджені, обкручені дротом, нестандартним засобом. Заводські пакувальні стрічки з бирками відсутні. Маркування не пошкоджено. Навантаження вантажу в вагоні в один ярус. Десять пачок покладено на складених підкладках –по п’ять пачок уздовж та одна поперек вагону. Пошкоджені пачки знаходились з обох боків вагону, по одній, по рахунку другими. Відповідно товаросупроводному документу № 538656 пошкоджені пачки за № 5/11, 6/11. В пачці № 5/11 значиться вага брутто 5770 нетто 5750, кількість міст 181 лист, в дійсності кількість міст 73 вагою по брутто 2330 кг, тобто менше на 3440 кг х108 листів. В пачці 6/11 значиться вага брутто 5375 кг, нетто 5355 кількість міст 178, в дійсності кількість міст 68 вагою 2050 кг, тобто менше на 110 листів вагою 3325 кг по брутто. Загальна нестача ваги склала –6765 кг. Перевантаження пошкоджених пачок проводилась на 3-х товарних вагах порту № 3996, перевірених 14.06.2005 року. В комерційному акті ст. Знаменка значиться нестача міст в пошкоджених пачках 110 та 108 листів, загальна нестача ваги 7295 кг, тобто різниця при вивантажені на 530 кг...”;

- Актами загальної форми № 2787 від 06.11.2005 року та № 2783 від 06.11.2005 року.

Відповідно до п. 12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

При подачі позову позивачем не в повній мірі враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При переважуванні пачок та перерахуванні листів, у пачці № 5/11 фактично знаходиться 73 листи вагою «брутто»2330 кг., що менше на 108 листів, тобто відповідно на 3440 кг. проти документу; у пачці № 6/11 фактично знаходиться 68 листів вагою «брутто» 2050 кг., що менше на 110 листів, тобто відповідно на 3325 кг. проти документу.

Згідно документу, складеному саме залізницею (комерційний акт БК 012457/50 від 11.11.05 року від 08.11.05 року), загальна нестача вантажу при його видачі на станції призначення складає 6765 кг.

Під час судового розгляду справи позивач надав до господарського суду Одеської області уточнений розрахунок ціни позову за яким збитки позивача від нестачі вантажу складають –11350,41 грн.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Одеською залізницею відсутність вини у нестачі вантажу позивача при перевезенні не доведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення –11350,41 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р № 26003000001 у РУ «ПІБ»м. Одеса, МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72), код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849 –11350,41 грн. основного боргу, 113,50 грн. держмита та 108,52 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.

В решті позову відмовити.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.