Рішення № 25922471, 10.09.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/3758/2012

2/2012/1594/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Редіній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення, суд -

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Харкова 23 квітня 2012 року звернулось публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до укладеного договору № SAMDN40000011745890 від 22.02.2007 року та додатковою угодою до нього № 2 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52 214,10 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.02.2014 року.

Взяті на себе зобов'язання по кредитному договору банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу вищевказані грошові кошти.

Відповідач в свою чергу покладені на нього зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому станом на 21.03.2012 року має заборгованість перед банком в сумі 147 511,70 (сто сорок сім тисяч тисячі п'ятсот одинадцять гривень сімдесят копійок).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк»і відповідач 22.02.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 21112, рік випуску: 2007, тип ТЗ: універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за договором застави не виконує, предмет застави в заклад банку не передавав.

У зв'язку з чим, позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

В судове засідання представник позивача Кураксіна О.І., яка діє на підставі довіреності від 21 жовтня 2010 року не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. У зв'язку з цим суд згідно вимогам ч. 4 ст. 169 та ст.ст. 224-225 ЦПК України вважає необхідним провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступних обставин.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № SAMDN40000011745890 від 22.02.2007 року та додатковою угодою до нього ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52 214,10 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.02.2014 року. (а/с 8-9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2. додаткової угоди до кредитного договору встановлено, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, за який приймається період з 01 по 20 числа кожного місяця клієнт повинен вносити на картковий рахунок грошові кошти (щомісячний платіж) в розмірі 1 122,60 грн. для погашення заборгованості за даним кредитним договором. (а/с 10-13).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором банк виконав належним чином, надав кредитні кошти позичальнику.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак відповідач, в свою чергу, покладені на нього зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому станом на 21.03.2012 року має заборгованість перед банком в сумі 147 511,70 (сто сорок сім тисяч тисячі п'ятсот одинадцять гривень сімдесят копійок), яка складається з наступного: 48 220,11 грн. -заборгованість за кредитом, 48 328,39 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 596,80 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, 42 366,40 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Вищевказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості за кредитним договором. (а/с 4).

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, пункт 1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (статтею 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк»і відповідач 22.02.2007 року уклали договір застави рухомого майна. (а/с 10-13).

Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад. (а/с 10-13).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно п. 6 вищезазначеного договору застави відповідач надав банку в заставу автомобіль, ВАЗ, модель 21112, 2007 року випуску, тип ТЗ: універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу».

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу».

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. (а/с 10-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володіння боржник, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала (заклад).

Для належного виконання зобов'язань банк направив відповідачу повідомлення № 30.1.0.0/2-336 від 08.02.2012 року в якому повідомив позичальника у термін не пізніше 30 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість. (а/с 5).

Відповідач ОСОБА_1 не відреагував на вищезазначене повідомлення, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБан껴рунтуються на законі, а тому підлягають безумовному задоволенню.

У зв'язку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідача, з нього на підставі вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 208-210, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, ст. 3, ч. 1, 6 ст. 20 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року, ст.. 19 Закону України «Про заставу», ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд -

вирішив:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення -задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) та передати публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570), предмет застави -автомобіль ВАЗ, модель 21112, рік випуску 2007, тип ТЗ універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Витребувати у ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) та передати публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель 21112, рік випуску 2007, тип ТЗ універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель 21112, рік випуску 2007, тип ТЗ універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, розрахунковий рахунок 64993919400001 -для відшкодування судових витрат, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судовий збір у розмірі 1 475,12 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять гривень дванадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В.В. Труханович