Ухвала суду № 25918903, 07.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16226/10/15/0170

07.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01-02-14/17267 від 29.12.11,

представник відповідача- Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 2а-16226/10/15/0170 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Тоскіна Г.Л. ) від 21.02.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 10.11.2010 року №00002507000/0; стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 гривень та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 7032,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ «Кримський ТИТАН».

За результатами перевірки складено акт № 358/07-00/32785994 від 28.10.2010 про порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4, іл.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", завищення ЗАТ "Кримський ТИТАН" суми ПДВ, що заявлена до бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 106 836,00 грн., за липень 2010 року на суму 117 265,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.11.2010 №00002507000/0, яким встановлена сума завищення бюджетного відшкодування на 224101,00 грн., в тому числі за травень 2010 року -106836,00 грн., за липень 2010 року -117265,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ним податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Враховуючи зазначене, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

У періоді, що перевірявся, ЗАТ «Кримський ТИТАН»мав господарські відносини з ТОВ «Айронкомпані»на підставі договору №283/з від 17.10.2008. Відповідно до умов договору продавець був зобов'язаний поставити, а покупець прийняти і оплатити брухт сталевий вуглецевий вид 10 (обрізь жерсті) по ДСТУ 4121-2002. За умовами договору Продавець поставляє Покупцю протягом 2009-2013 рр. брухт сталевий вуглецевий вид 10 у кількості 36000 тон +/- 10% за ціною 1999,43 грн. В ціну товару включена доставка. Поставка в кожному конкретному періоді здійснюється виключно за заявкою Покупця.

Згідно договору постачання № 283/з від 17.10.2008 в квітні 2010 року було здійснено постачання обрізі жерсті (брухт сталевий вуглецевий вид 10) на суму 641016,50 грн. в т.ч. ПДВ 106836,09 грн.; у червні 2010 року було здійснено постачання обрізі жерсті (брухт сталевий вуглецевий вид 10) на суму 703588,50 грн., в тому числі ПДВ 117264,75 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав від ТОВ «Айронкомпані»податкові накладні у квітні 2010 року №19 від 02.04.2010 року - сума ПДВ - 15616,50 грн., №20 від 08.04.2010 року - сума ПДВ - 14756,17 грн.; №21 від 09.04.2010 -сума ПДВ -15307,17 грн.; ., №23 від 20.04.2010 року - сума ПДВ -15086,00 грн.; №22 від 16.04.2010 року - сума ПДВ -15907,75 грн.; №24 від 23.04.2010 року - сума ПДВ -15442,25 грн.; №25 від 29.04.2010 року - сума ПДВ -14720,25 грн.; загалом на суму ПДВ 106836,09 грн.

У червні 2010 року позивачем отримані податкові накладні №38 від 04.06.2010 року на суму ПДВ -15209,50 грн., №40 від 11.06.2010 року на суму ПДВ -13376,00 грн., №39 від 09.06.2010 року на суму ПДВ -15309,25 грн., №41 від 17.06.2010 року на суму ПДВ -14724,00 грн., №42 від 21.06.2010 року на суму ПДВ -13882,50 грн., №37 від 01.06.2010 року на суму ПДВ -16625,00 грн., №43 від 24.06.2010 року на суму ПДВ -14427,00 грн., №44 від 30.06.2010 року на суму ПДВ -13711,50 грн., разом на 117264,75 грн.

Вказані товари були отримані позивачем, що підтверджується прибутковими ордерами та видатковими накладними.

Вказані обставини підтверджуються висновком судово-економічної експертизи по справі №2а-16226/10/15/0170 від 14.12.2011.

Отже, сума податку на додану вартість -224101,00 гривень сплачені ЗАТ «Кримський ТИТАН», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця -ТОВ «Айронкомпані».

Зазначені суми податку на додану вартість, згідно отриманих податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року, в подальшому до сум бюджетного відшкодування у декларації за червень та липень 2010 року.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

ТОВ «Айронкомпані»у період, коли ним були виписані податкові накладні, було зареєстровано платником податку на додану вартість, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин, на момент складання податкових накладних ТОВ «Айронкомпані»був юридичною особою, зареєстрованою як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Згідно положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем додержано вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Таким чином, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Фактичне отримання товару для подальшого використання у господарській діяльності ЗАТ «Кримський ТИТАН», підтверджуються копією договору, копіями платіжних доручень, прибутковими ордерами, видатковими накладними. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Використання отриманого товару підтверджується вимогою-накладною №ТИ-0007844 від 30.04.2010, № ТИ-0012186 від 30.06.2010.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання продукції у ТОВ «Айронкомпані», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем не cпростовані.

Колегія суддів зазначає, що висновок відповідача, щодо нікчемності правочину спростовується мотивуванням суду першої інстанції, оскільки господарська операція між позивачем та його постачальником була спрямована на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарської операції, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання товару від ТОВ «Айранкомпані», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були. Крім того, відповідачем не надані докази, що вказаний товар був придбаний у інших постачальників.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Відповідно до постанов Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 26 грудня 2006 року у справі N 21-262 во 06, від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500 во 08, від 11 жовтня 2006 року у справі N 21-593 во 06 єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивачем формується правильно, якщо ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та зменшення суми податкового кредиту з ПДВ згідно спірного податкового повідомлення-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Стсовоно доводів позивача про порушення податковим органом процедури перевірки заявлених даних у податковій декларації за травень, липень 2010 року, а саме: здійснення документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Кримський ТИТАН»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за травень, липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні, червні 2010 року, після проведення камеральної та документальної виїзної перевірки з цих самих питань, судова колегія зазначає наступне.

Відповідачем проведена камеральна, а також виїзна позапланова перевірка позивача, за результатами яких складені довідки, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні. Таким чином, порушень законодавства відносно нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Айронкомпані», встановлено не було.

З 28.10.2010, тобто після здійснення камеральної та позапланової виїзної перевірки податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за травень, липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні, червні 2010 року, про що складений відповідний акт.

Таким чином, податковим органом проведено повторну невиїзну документальну перевірку, після проведення позапланової виїзної перевірки за цей самий період, з цих самих питань. Колегія суддів зазначає, що проведення повторної невиїзної документальної перевірки з посиланням на п.п. 7.7.5 п. 7.5. ст. 7 Закону країни «Про податок на додану вартість»не передбачено цим Законом.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 у справі № 2а-16226/10/15/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 у справі № 2а-16226/10/15/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко