Вирок № 25917731, 14.04.2012, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №1307/1-14/11

Провадження № 1/1307/4/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2012 Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого-судді Цюмрака М.Д.,

при секретарі Оленич І.Я.,

з участю прокурора Сірачинського Р.М.

та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачеві кримінальну справу по обвинуваченню,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Залісся Камінь- Каширського району Волинської області,

мешканця АДРЕСА_1

українця, громадянина України, позапартійного, з вищою освітою, одруженого,

тимчасово непрацюючого, судимого 15.07.2003 р. Жидачівським районним судом

за ч. 2 ст.364 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням

права обіймати керівні посади на строк 3 роки та відповідно до ст.75 КК України

звільненого з іспитовим строком на 1 рік від основної міри покарання,

за ч.3 ст.212, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 389 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 працюючи директором приватного підприємства «Агротех», будучи службовою особою та відповідальним згідно із ст.ст.9,11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91 (із змінами та доповненнями), ст.10 Закону України «Про підприємство»від 19.09.91 (із доповненнями), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.99, за організацію фінансово-господарської діяльності підприємства, бухгалтерського та податкового обліку, повноту нарахування і своєчасність сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів у встановлені законами України терміни, умисно, з корисливих мотивів шляхом заниження та приховування об'єктів оподаткування, здійснюючи фінансово- господарські операції в період часу з 4 - го кварталу 2002 року по 30.09.05 року ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 2 276 656,7 грн. при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_2 знаючи про необхідність оформлення згідно Правил ведення податкового обліку розрахункових, платіжних та інших документів при здійсненні фінансово - господарських операцій в період з четвертого кварталу 2002 року по третій кварталі 2005 року, не зробив цього, та в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»з метою несплати ПДВ, неправомірно включив до податкового кредиту в жовтні, листопаді та грудні 2002 року суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, внаслідок чого за четвертий квартал 2002 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 50 100 грн.

Крім цього, здійснюючи фінансово-господарські розрахунки із ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія»відповідно до договорів №4 від 02.01.2003 року, № 4 від 01.11.2004 року, №4 від 05.01.2004 року та договору на обслуговування механізмами та машинами від 03.05.2004 року за період з січня 2003 року по вересень 2005 pоку, ОСОБА_2,- будучи директором ПП «Агротех» реалізував вищезазначеному підприємству лісоматеріали та надав послуги по навантаженню лісопродукції на загальну суму 5 626 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 937 800 грн.) відповідно до виписаних ним податкових та видаткових накладних: №1 від 31.01.03 на суму 26 747,90 грн.; № 23 від 28.02.03 на суму 13 239,54 грн.; № 3 від 31.03.03 на суму 47 646,49 грн.; № 48 від 22.04.03 на суму 47 129,89 грн.; № 49 від 25.04.03. на суму 2 277,00 грн.; № 50 від 30,04.03 на суму 26 347,42 грн.; № 49 від 30.05.03 на суму 121 766,09 грн. № 50 від 30.05.03 на суму 11 045,58 грн.; № 62 від 02.06.03 на суму 2 424,00 грн.; № 5 1 від 04.06.03 на суму 10 739,94 грн.; № 56 від 30.06.03 на суму 92 547,62 грн.; № 62а від 14.07.03 на суму 48 375,31грн.; № 65 від 22.07.03 на суму 1 949,85 грн.; № 138 від 30.07.03 на суму 8 576,30 грн.; № 139 від 31.07.03 на суму 18 454,67 грн.; № 68 від 26.08.03 на суму 81 530,13 грн.; № 190 від 31.08.03 на суму 14 697,08 грн.; № 191 від 31.08.03 на суму 10 781,01 грн.; № 196 від 08.09.03 на суму 6 609,01 грн.; № 197 від 20.09.03 на суму 9 241,05 грн.; № 198 від 30.09.03 на суму 82 637,00 грн.; № 202 від 13.10.03 на суму 9 381,58 грн.; № 200/0 від 20.10.03 на суму 44 338,03 грн.; № 199 від 17.10.03 на суму 55 249,56 грн.; № 202 від 31.10.03 на суму 12 078,76 грн.; № 203 від 31.10.03 на суму 13 805,78 грн.; № 202 від 20.11.03 на суму 14 715,34 грн.; № 203 від 23.11.03 на суму 30 817,10 грн.; № 204 від 25.1 1.03 на суму 26 871,89 грн.; № 205 від 28.11.03 на суму 47 978,47 грн.; № 206 від 28.11.03 на суму 1 850,58 грн.; № 301 від 03.12.03 на суму 8 228,40 грн.; № 302 від 04.12.03 на суму 2 340,00 грн.; № 303 від 11.12.03 на суму 2 281,14 грн.; № 304 від 12.12.03 на суму 51 038,52 грн.; № 305 від 23.12.03 на суму 31 436,93 грн.; № 306 від 30.12.03 на суму 3 855,72 грн.; № 307 від 30.12.03 на суму 35 002,2 грн.; № 308 від на суму 39 326,25 грн.; № 301 від 16.01.04 на суму 33 074,24 грн.; № 302 від 30.01.04 на суму 40 791,56 грн.; № 10 від 06.02.04 на суму 40 099,3 грн.; № 12 від на суму 5 548,16 грн.; № 16 від 27.02.04 на суму 29 624,04 грн.; № 15 від 27.02.04 на суму 43 560,73 грн.; № 14 від 24.02.04 на суму 15 824,36 грн.; № 21 від 09.03.04 на суму 5 715,94 грн.; № 22 від 15.03.04 на суму 26 305,03 грн.; № 23 від 22.03.04 на суму 17 751,18 грн.; № 24 від 26.03.04 на суму 32 220,66 грн.; № 26 від 30.03.04 на суму 27 096,66 грн.; № 29 від 31.03.04 на суму 11 664,32 грн.; № 28 від 31.03.04 на суму 4 301,28 грн.; № 33 06.04.04 на суму 29 831,51 грн.; № 38 від 06.04.04 на суму 2 902,66 грн.; № 32 від 12.04.04 на суму 14 946,2 грн.; № 35 від 16.04.04 на суму 45 702,2 грн.; № 36 від 21.04.04 на суму 32 814,46 грн.; № 37 від 27.04.04 на суму 12 992,83 грн.; № 39 від 28.04.04 на суму 34 512,95 грн.; № 40 від 04.05.04 на суму 918,36 грн.; № 41 від 8.05.04 на суму 78 920,48 грн.; № 42 від 26.05.04 на суму 6 085,52 грн.; № 43а від 29.05.04 на суму 2 758,64 грн.; № 43 від 31.05.04 на суму 57 706,58 грн.; № 44 від 31.05.04 на суму 108 523,51 грн.; № 45 від 01.06.04 на суму 1 782,66 грн.; № 1 від 04.06.04 на су му 103 56,46 грн.; № 5 від 30.06.04 на суму 7 285,50 грн.; № 46 від 11.06.04 на суму 51 400,42 грн.; № 47 від 23.06.04 на суму 3 942,6 грн.; № 48 від 29.06.04 на суму 6 173,37 грн.; № 49 від 30.06.04 на суму 28 392,77грн.; № 51 від 30.06.04 на суму 16 102,92 грн.; № 2 від 30.06.04 на суму 11 581,95 грн.; № 3 від 30.06.04 на суму 4 410,0 грн.; № 4 від 30.06.04 на суму 7 607,10 грн.; № 6 від 30.06.04 на суму 11 249,4 грн.; № 60 від 05.07.04 на суму 5 478,63 грн.; № 89 від 06.07.04 на суму 7 161,00 грн.; № 71 від 12.07.04 на суму 57 893,99 грн.; № 92 від 14.07.04 на суму 3 281,64 грн.; № 78 від 15.07.04 на суму 2 647,65 грн.; № 90 від 20.07.04 на суму 20 280,78 грн.; № 94 від 26.07.04 на суму 4 275,48 грн.; № 110 від 27.07.04 на суму 4 530,96 грн.; № 111 від 29.07.04. на суму 8 990,07 грн.; № 101 від 30.07.04 на суму 16 745,38 грн.; № 102 від 30.07.04 на суму 64 619,93 грн.; № 103 від 30.07.04 на суму 48 141,58 грн.; № 104 від 30.07.04 на суму 21 695,56 грн.; № 106 від 30.07.04 на суму 27 770,40 грн.; № 113 від 31.07.04 на суму 31 925.72 грн.; № 114 від 06.08.04 на суму 21 490,27грн.; № 115 від 11.08.04 на суму 28 087,88 грн.; № 116 від 16.08.04 на суму 47 997,54 грн.; № 117 від 23.08.04 на суму 32 644,92 грн.; № 118 від 31.08.04 на суму 26 995,06грн.; № 119 від 31.08.04 на суму 37 376,31грн.; № 130 від 07.09.04 на суму 3 372,36 грн.; № 121 від 08.09.04 на суму 13 964,51 грн.; № 122 від 09.09.04 на суму 41 295,91 грн.; № 123 від 14.09.04 на суму 13 597,12 грн.; № 124 від 14.09.04 на суму 22 881,61 грн.; № 125 від 17.09.04 на суму 18 984,06 грн.; № 126 від 24.09.04 на суму 28 253,59 грн.; № 127 від 28.09.04 на суму 18 558,19 грн.; № 128 від 29.09.04 на суму 2987,94 грн.; № 129 від 30.09.04 на суму 12 941,05 грн.; № 131 від 30.09.04 на суму 27 366,16 грн.; № 133 від 01.10.04 на суму 34 943,93 грн.; № 136 від 01.10.04 на сум 26 608,81 грн.; № 134 від 01.10.04 на суму 16 566,01 грн.; № 138 від 19.10.04 на суму 6 948,0 грн.; № 139 від 20.10.04 на суму 39 452,9 грн.; № 140 від 27.10.04 на суму 36 304,62 грн.; № 141 від 28.10.04 на суму 64 882,98 грн.; № 142 від 25.10.04 на суму 2 200,0 грн.; № 142 від 31.10.04 на суму 9 223,20 грн.; № 143 від 05.11.04 на суму 39 834,61 грн.; № 144 від 11.11.04 на суму 9 744,0 грн.; № 145 від 16.11.04 на суму 25 148,52 грн.; № 146 від 22.11.04 на суму 6 065,88 грн.; № 147 від 26.11.04 на суму 25 185,89 грн.; № 148 від 30.11.04. на суму 15 561,44 грн.; № 150 від 30.11.04 на суму 178 142,40 грн.; № 150 від 03.12.04 на суму 3 551,04 грн.; № 151 від 10.12.04 на суму 45 438,65 грн.; № 152 від 15.12.04 на суму 72 192,45 грн.; № 153 від 17.12.04 на суму 55 491,90 грн.; № 154 від на суму 54 320,45 грн.; № 155 від 24.12.04 на суму 65 516,64 грн.; № 156 від 30.12.04 на суму 15 861,60 грн.; № 157 від 31.12.04 на суму 43 855,80 грн.; № 158 від 31.12.04 на суму 35 277,60 грн.; № 1 від 18.01.05 на суму 25 013,88 грн.; № 2 від 27.01.05 на суму 25 443,24 грн.; № 3 від 31.01.05 на суму 14 046,00 грн.; № 6 від 02.02.05 на суму 29 427,75 грн.; № 7 від 10.02.05 на суму 56 939,58 грн.; № 8 від на суму 48 464,93 грн.; № 9 від 23.02.05 на суму 64 814,77 грн.; №від 28.02.05 на суму 64 323,9 грн.; № 11 від 28.02.05 на суму 43 259,40 грн.; № 12 від 03.03.05 на суму 6 106,88 грн.; № 13 від 11.03.05. на суму 57 571,31 грн.; № 14 від 16.03.05 на суму 10 462,3 грн.; № 15 від 23.03.05 на суму 60 413,29 грн.; № 16 від 05.04.05 на суму 2 371,62 грн.; № 17 від 12.04.05 на суму 6 191,51 грн.; № 18 від 18.04.05 на суму 57 734,27 грн.; № 19 від 27.04.05 на суму 56 418,95 грн.; № 20 від 06.05.05 на суму 50 055,66 грн.; № 21 від 12.05.05. на суму 36 132,84 грн.; № 22 від 18.05.05. на суму 296,00 грн.; № 23 від 23.05.05 на суму 1 824,00 грн.; № 24 від 26.05.05 на суму 7 987,62 грн.; № 25 від 31.05.05 на суму 87 128,11 грн.; № 26 від 03.06.05 на суму 43 875,77 грн.; № 27 від 08.06.05 на суму 56 187,92 грн.; № 28 від 10.06.05 на суму 32 649,84 грн.; № 29 від 17.06.05 на суму 53 918,93 грн.; № 30 від 23.06.05 на суму 52 965,02 грн.; № 31 від 29.06.05 на суму 1 1 005,76 грн.; № 32 від 29.06.05 на суму 4 150,19 грн.; № 33 від 30.06.05 на суму 105 555,41грн.; № 34 від 30.06.05 на суму 92 359,70 грн.; № 35 від 14.07.05 на суму 53 547,56 грн.; № 36 від 28.07.05 на суму 52 895,89 грн.; № 38 від 04.08.05 на суму 42 528,16 грн.; № 39 від 08.08.05 на суму 40 587,14 грн.; № 40 від 1 1.08.05 на суму 51 375,59 грн.; № 41 від 15.08.05 на суму 53 278,40 грн.; № 42 від 18.08.05 на суму 41 394,76 грн.; № 43 від 22.08.05 на суму 38 350,27 грн.; № 44 від 26.08.05 на суму 13 744,46 грн.; № 45 від 30.08.05. на суму 2 787,59 грн.; № 46 від 31.08.05. на суму 40 922,53 грн.; № 48 від 08.09.05 на суму 65 103,19 грн.; № 49 від 14.09.05. на суму 13 838,85 грн.; № 50 від 22.09.05 на суму 42 446,21 грн.; № 51 від 28.09.05 на суму 26 609,60 грн.

В оплату за отримані товари і надані послуги, ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія»перерахувало 5 626 800 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Агротех»№ 260057166 в Жидачівському відділенні ЛОД АППБ «Аваль», які ОСОБА_2 в свою чергу знімав з рахунку кошти готівкою та використовував для придбання товарно - матеріальних цінностей без оформлення відповідних прихідних документів, чим порушив чинне податкове законодавство України.

При цьому, ОСОБА_2 в порушення пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (із внесеними змінами і доповненнями), скривши вказані операції від оподаткування, не нарахувавши та не сплативши ПДВ, ухилився від сплати податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, в сумі 883 321 грн.

У той же час, з метою ухилення від сплати податків ОСОБА_2, в порушення п.3.1 ст.3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.16 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), приховав проведені операції від оподаткування, не нарахував та відповідно не сплатив до бюджету податок на прибуток, що входить в систему оподаткування на загальну суму 1 293 200 грн.

Крім того, ОСОБА_2 не подав до державної податкової інспекції розрахунок по комунальному податку за третій квартал 2005 року, не нарахувавши і не сплативши комунальний податок на суму 35,7 грн., чим порушив ст.15,22 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 року.

Отже, ОСОБА_2 працюючи директором ПП «Агротех»за період часу з четвертого кварталу 2002 року по перше півріччя 2005 року ухилився від сплати податків на загальну суму 2 276 656,7 грн.

Також він з метою умисного ухилення від сплати податків до бюджету шляхом службового підроблення з жовтня 2002 року по вересень 2005 року, вносив до офіційних документів, якими є податкові декларації, завідомо неправдиві відомості щодо дійсного обсягу оборотів та прибутку підприємства, тобто складав і видавав завідомо неправдиві офіційні документи в податковий орган, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 2 276 656,7 грн., що спричинило тяжкі наслідки у вигляді фактичного ненадходження в бюджет коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_2 вніс в податкові декларації ПП «Агротех»та надав їх в Жидачівське відділення Миколаївської МДПІ неправдиві відомості, а саме:

- в податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2002 року в рядок «2» «податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 32 298 гри., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за листопад 2002 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 9 500 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за грудень 2002 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 8 302 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію про прибуток підприємства за 2002 рік, в частину «2», рядок «12.1», «12.6», «16»безпідставно вніс суму витрат 251,5 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за січень 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 8 698 грн., однак, вказана сума, не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за лютий 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 4 562 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за березень 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 8 505 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2003 року в рядок «04»безпідставно вніс суму витрат 109,4 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за квітень 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 16 900 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ГІДВ за травень 2003 року в рядку «1», «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, вказавши суму «18 833 грн.», в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити «22 135 грн.», в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 18 715 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ПДВ за червень 2003 року в рядок «1»рядок «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 10 100 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 17 619 грн., в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 9 998 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ПДВ за липень 2003 року в рядок «1»рядок «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 1 1 433 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 12 893 грн., в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 11 371 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1- ше півріччя 2003 року в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 339 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податковій декларації з ПДВ за серпень 2003 року в рядок «1»рядок «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 17 167 грн., в той час, коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 17 833 грн., в рядок «2» «податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 17 066 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за вересень 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 20 888 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2003 року в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 587,0 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 27 582 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за листопад 2003 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 18 756 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ПДВ за грудень 2003 року в рядок «1»рядок «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ внісши суму 22500 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 28 918 грн., в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 22 395 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2003 рік в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 931,9 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за січень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 10 247 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за лютий 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 23 289 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за березень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 35 971 грн., однак, вказана сума не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2004 року в рядку «03»безпідставно занизив скорегований валовий дохід, внісши суму 215,0 тис. грн., в той час, коли в дійсності сума валового доходу повинна була становити 297,0 тис. грн., в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 215 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за квітень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 42 752 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за червень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 45 192 грн., однак, вказана сума не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2004 року в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 837,5 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за липень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 59 114 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за серпень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 42 792 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за вересень 2004 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 43 785 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2004 року в рядку «03»безпідставно занизив скорегований валовий дохід, внісши суму 1245,5 тис. грн., в той час коли в дійсності сума валового доходу повинна була становити 1391,2 тис. грн., в рядку «04»безпідставно вніс суму витрат 1245,5 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2004 року в рядок «1»рядок «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 35 083 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 49 211 грн., в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 34 818 грн., яка сума не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ПДВ за листопад 2004 року в рядку «1», «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 40 833 грн., в гой час, коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 49 947 грн., в рядку «2»«податковий кредит рядок 10.1», безпідставно вніс суму податкового кредиту 40 618 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ПДВ за грудень 2004 року в рядку «1», «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 22 333 грн., в той час, коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 65 251 грн., в рядку «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 22 201 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2004 рік в рядку «03»безпідставно занизив скорегований валовий дохід, внісши суму 1 736,8 тис. грн., в той час, коли в дійсності сума валового доходу повинна була становити 2 213,3 тис. грн., в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 1 733,6 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податковій декларації з ПДВ за січень 2005 року в рядку «1», «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 0 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 10 751 грн.;

- в податкову декларацію з ПДВ за березень 2005 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 23 859 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2005 року в рядку «03»безпідставно занизив скорегований валовий дохід, внісши суму 143,7 тис. грн., в той час коли в дійсності сума валового доходу повинна була становити 421,9,2 тис. грн., в рядок «04»безпідставно вніс суму витрат 143,6 тис. грн., які не підтверджені відповідними документами;

- в податкову декларацію з ПДВ за квітень 2005 року в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 26 549 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ПДВ за травень 2005 року в рядку «1», «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 3 233 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 32 404 грн., в рядок «2»«податковий кредит рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 3 015 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податковій декларації з ГІДВ за червень 2005 року в рядку «1», рядку «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ внісши суму 40 508 грн., в той час коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 75 445 грн., в розділі «2»- «податковий кредит рядок 10.1», безпідставно вніс суму податкового кредиту 40 333 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2005 року в рядку «03»безпідставно занизив скорегований валовий дохід, внісши суму 566,1 тис. грн., в той час, коли в дійсності сума валового доходу повинна була становити 1 063,4 тис. грн., в рядок «06»безпідставно вніс суму витрат 565,8 тис. грн., які не підтверджені відповідними платіжними документами;

- в податкову декларацію з ГІДВ за липень 2005 року в розділі «2» - «податковий кредит - рядок 10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 58 167 грн., яка не підтверджена податковими накладними;

- в податкову декларацію з ПДВ за серпень 2005 року в рядках «1», «9»безпідставно занизив податкові зобов'язання з ПДВ, внісши суму 41 689 грн., в той час, коли в дійсності сума податкових зобов'язань повинна була становити 54 161 грн., в розділі «2 - податковий кредит»в рядок «10.1»безпідставно вніс суму податкового кредиту 41 500 грн., яка не підтверджена податковими накладними.

Допитаний у ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1 ст.389 КК України не визнав, що із 2002 року його було призначено директором приватного підприємства «Агротех». Основна діяльність підприємства була пов»язана із оптовою поставкою лісоматеріалів та надання у зв'язку з цим послуг ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія», з яким ним було укладено відповідні договора. При цьому всю бухгалтерію підприємства він він сам, так як бухгалтера на підприємстві не було. Також вказав, що перед проведенням в 2005 році перевірки підприємства працівниками ДПІ у Жидачівському районі ним було втачено бухгалтерські документи та він з цього приводу звертався в правоохоронні органи. Втрачених документів йом не вдалось відновити, а тому при проведенні перевірки працівники податкової інспекції керувались наявними у них документами, а не документами первинного бухгалтерського обліку підприємства. Ствердив, що умислу на ухилення від сплати податків та внесення завідомо неправдивих даних в податкові документи у нього не було.

Рішення податкової інспекції про результати перевірки ним було оскаржено.

Також ОСОБА_2 дав показання про те, що вирок суду Жидачівського районного суду від 15.07.03 року йому був проголошено в судовому засіданні, однак самого вироку суду він ніколи не бачив та копію не отримував, лише пригадує, що його було засуджено до умовної міри покарання. В органи, які відають виконання вироків, після вступу вироку в законну силу, його ніхто не викликав, а тому він не вважає себе таким, що ухиливився від виконання вироку суду.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів не визнав, його вина у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України повністю підтверджується зібраними та перевіриними судом по справі доказами, а саме:

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, котрий вказав, що ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія»директором якого він був протягом приблизно п»яти років співпрацювало з ПП «Агротех», директором якого був ОСОБА_2 щодо поставки останнім лісоматеріалів та надання в зв'язку з цим послуг на ВАТ «Жидачівський ЦПК». За період співпраці ПП «Агротех»поставило лісоматеріалів та надало послуги, пов»язані із завантаженям та вивантаженям на автотранспорт лісоматеріалів товариству на загальну суму близько 5 млн. грн.. При цьому оплата за отриману ліспродукцію та послуги проводилась виключно по перерахунку на банківський рахунок ПП «Агротех», як правило без затримки, а затримки по розрахунках виникали лише, тоді, коли ВАТ «Жидачівський ЦПК»затримувало розрахунки із товариством. Під час проведення перевірки у 2005 році працівниками податкової інспекції були в очолюваному ним товаристві всі копії накладних щодо поставки продукції із ПП «Агротех».

Із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні вбачається, що він спільно з іншими працівниками податкової інспекції приймав у 2005 році участь у проведенні перевірки фінансово - господарської діяльності ПП «Агротех», директором якого був ОСОБА_2 за період діяльності підприємства з 2002 року. В ході проведення перевірки ОСОБА_2 надав для перевірки лише первинні бухгалтерські документи щодо реалізації лісу, а бухгалтерських документів щодо придбання лісу працівникам, які проводили перевірку, то він їх не надав. При проведенні перевірки було встановлено, що ПП «Агротех»протягом часу з 01.10.2002 року по 30.09.2005 року проводилась реалізація лісоматеріалів ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія», однак, дохід від реалізації цих лісоматеріалів не включався в декларації про прибуток підприємства, а саме, за вказаний період в доходи підприємства не було включено сума 1 454,1 тис. грн. Крім цього, було включено в деклараціях про прибуток підприємства в валові витрати витрати, які не підтверджені первинними документами на суму 3 482,8 тис. грн..

Також при проведенні перевірки було встановлено, що за вказаний період підприємством не включено в податкове зобов'язання суми ПДВ з вартості відвантажених товарів та наданих послуг для ТОВ ««Українська лісова промислово - заготівельна компанія» на суму 153 693 грн. та було незаконно включено до податкового кредиту суму 829 738 грн., яка не підтверджена податковими накладними, внаслідок чого до бюджетну не було сплачено ПДВ на суму 983 421 грн.. При цьому зазначив, що ОСОБА_2 із актом перевірки ознайомився та підписав його без будь-яких заперечень. Визначення суми податкових зобов»язань ПП «Агротех»за наслідками проведеної перевірки проводилось за діючим на той час законодавством, а саме:були визначенні на підставі наявних документів валові надходження. Податковий кредит не змогли визначити, так, як не було відповідних документів, а тому з нарахованого доходу були визначені прмі збитки та фінансові санкції.

Свідок ОСОБА_6 будучи допитаним в судовому засіданні вказав, що підтримує показання, які давались ним на досудовому слідстві та зокрема показав, що в грудні 2005 року спільно з ревізорами Жидачівського відділення Миколаївської МДПІ приймав у проведенні планової документальної перевірки дотримання податкового законодавства ПП «Агротех»за період діяльності з 01.10.2002 р. по 30.09.2005 р. Відповідальний за фінансово - господарську діяльність за період, що перевірявся, був директор вказаного підприємства ОСОБА_2, а головний бухгалтер на підприємстві був відсутній. Перевіркою було встановлено, що підприємство займалось оптовою торгівлею лісоматеріалів, а саме, їх реалізацію ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія». ОСОБА_2 для перевірки не надав відповідних бухгалтерських документів, пояснивши їх втратою, а ТОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія» було надано(вилучено) всі документи (договора, накладні, податкові накладні, рахунки про оплату) щодо співпраці із ПП «Агротех». На підставі наявних бухгалтерських документів було встановлено, що із сторони ПП «Агротех» мались порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» що призвело не сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 883 321 грн. та податку на прибуток на загальну суму 1 293 200 грн. Також внаслідок порушення ст.ст.15,22 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 року підприємство не сплатило комунального податку в сумі 35,7 грн..

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні стверджено, що вона будучи засновником ПП «Агротех»познайомилась в 2002 році із ОСОБА_2 і невдовзі призначила його директором цього підприємства, передавши йому всі необхідні документи ПП "Агротех", які мала на той час. Діяльністю підприємства вона не цікавилась, однак, їй відомо, що ПП «Агротех»займалось діяльністю, пов"язаною з торгівлею лісоматеріалами. Також вказала, що їй не було відомо про те, що ОСОБА_2 був засуджений вироком суду у 2003 році із застосуванням додаткової міри покарання - позбавлення права обіймати керівні посаді пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності на три роки.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що згідно із постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.05.07 року, ним була проведена судово - бухгалтерська експертиза по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені злочинів пов»язаних із ухиленням від сплати податків. За наслідками проведеної експертизи, ним було складено висновок № 2122 від 29.02.08 року. Відповідно до цього висновку документально підтверджений висновок акту від 10.01.06 № 1/23-2/31309255 ревізорів Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області, зокрема, щодо донарахування ПП «Агротех»податку на прибуток в сумі 1 293 200 грн., податку на додану вартість в сумі 983 421 грн., комунальний податок в сумі 35,7 грн., а всього податків на загальну суму 2 276 656,7 грн..

Із акту планової документальної перевірки №1/23-2/31309255 від 10.01.2006 року ПП «Агротех» проведеної Миколаївською МДПІ та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями №№ 0000042320/0/60, 0000052320/0/60, 0000032320/0/60 від 17.01.06 року вбачається, що рішеням податкового органу донараховано ПП «Агротех» до сплати 1 293 200 грн. податку на прибуток, 941 623 грн. податку на додану вартість та 35,7 грн. комунального податку.( а.с.3-26 т.1)

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.07.06 року стверджено, що суд залишив позовну заяву ПП «Агротех»про визнання недійсними прийнятих 17.01.06 року Миколаївською МДПІ на підставі акту планової документальної перевірки № 1/23-2/31309255 від 10.01.2006 р. податкових повідомлень - рішень податкового органу №№ 0000042320/0/60, 0000052320/0/60, 0000032320/0/60, якими донараховано 1 293 200 грн. податку на прибуток, 941 623 грн. податку на додану вартість та 35,7 грн. комунального податку без задоволення ( а.с.448 т.4).

Із відповіді ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 18.08.10 року №12020/9/10 вбачається, що ПП «Агротех»не оскаржувало хвалу Господарського суду Львівської області від 10.07.06 року в жодну із судових інстанцій.( а.с.447 т.4).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.06 року стверджено, що відповідно до заяви ДПІ у Жидачівському районі Львівської області порушено справу про банкрутство ПП «Агротех» у зв'язку з неспроможністю підприємства погасити борг по несплаті донарахованих податків.( а.с.449 т.4).

Відповідно до постановою господарського суду Львівської області від 03.06.08 року, вбачається, що ПП «Агротех» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру в зв'язку з неспроможністю підприємства погасити борг по несплаті донарахованих податків. ( а.с.450 т.4).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.07.08 року стверджено, що ліквідовано ПП «Агротех»в зв'язку з неспроможністю підприємства погасити борг по несплаті донарахованих податків.( а.с. 451 т.4).

Відповідно до висновку №2122 судово-бухгалтерської експертизи від 29.02.08 року вбачається, що ним документально підтверджений висновок Акту від 10.01.06 року №1/23-2/31309255 ревізорів Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області, зокрема, щодо донарахування ПП «Агротех»податку на прибуток в сумі 1 293 200 грн., податку на додану вартість в сумі 983 421 грн., комунальний податок в сумі 35,7 грн., а всього податків на загальну суму 2 276 656,7 грн.т. 4 а.с. 213-233

Випискою із історії руху грошових коштів по рахунку № 260057166 Жидачівського відділення ЛОД АППБ «Аваль» ПГІ «Агротех»за період з 01.01.03 року по 01.04.05 року,стверджено, що ОСОБА_2 знімав готівкою гроші та не перераховував їх через банк клієнтам за ТМЦ; (а.с. 44-5 т.1).

Із даних податкових декларацій ПП «Агротех», поданих ОСОБА_2 в податковий орган в період з четвертого кварталу 2002 року по третій квартал 2005 року вбачається,що дані валових витрат та доходів, податкового кредиту та зобов'язання, не підтверджені документально.( а.с.153-249 т.1).

Даними платіжних доручень ТзОВ «Українська лісова промислово-заготівельна компанія»період з четвертого кварталу 2002 року по третій квартал 2005 року підтверджено оплату ПП»Агротех» за поставлені лісоматеріали та надані послуги.( а.с.1-461т.3).

Із даних податкових та видаткових накладних ПП «Агротех»вбачається, що підприємство реалізовввало лісоматеріали та надавало послуги ТзОВ «Українська лісова промислово - заготівельна компанія».( а.с. 40-412 т.2).

Даючи оцінку показанням підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в судовому засіданні, аналізуючи їх та співставляючи із зібраними по справі доказами, в тому числі з показаннями свідків, іншими даними, суд приходить до висновку, що підсудний неодноразово міняв показання з метою уникнення відповідальності за вчинене, а також давав непослідовні та суперечливі показання, не підтверджені зібраними по справі доказами.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 охоплюються складом злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за ознаками умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а також передбаченого ч.2 ст.366 КК України, за ознаками службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 також обвинувачується у вчинені злочину, передаченому ч.1 ст.389 КК України, а саме в тому, що він, будучи 15.07.2003 року засудженим Жидачівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.364 КК України до п'яти років позбавлення волі із застосуванням додаткової міри покарання - позбавлення права обіймати керівні посаді пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності на три роки, однак, на підставі ст.75 КПК України звільнений від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком один рік, не склав з себе повноваження директора підприємства, не повідомивши про рішення суду засновника підприємства і державні фіскальні органи.

Проаналізувавши зібрані в ході судового розгляду справи докази суд вважає, що ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.389 КК України слід випавдати з наступних підстав.

Як встановлено в ході розгляду вказаної кримінальної справи, що вирок Жидачівського районного суду від 15.07.2003 року, яким ОСОБА_2 було засуджено за ч.2 ст.364 КК України до п'яти років позбавлення волі із застосуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посаді пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності на три роки та на підставі ст.75 КПК України звільненого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком один рік у КВІ у Миколаївському районі, на яку відповідно до вимог Закону покладено обов»язок щодо виконання даного виду покарання, не поступав. Це дає суду підстави вважати, що вказаний вирок фактично не був звернутий до виконання та що ОСОБА_2 фактично не ухилявся від його виконання.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Підсудний вчинив тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, злочини вчинив під час відбування покарання за попереднім вироком із іспитовим строком, його стан здоров»я, а саме , що він є інвалідом 2 групи.

Обставин, які помякшують покарання підсудного ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжують його покарання згідно із ст.76 КК України є рецидив злочинів.

З врахуванням наведених обставин, особи підсудного ОСОБА_2, його ставлення до вчиненого, обставин, відсутністю обставин, які пом'якшують покарання та обставини, яка обтяжує його покарання, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів буде покарання із застосуванням положень ч.4 ст.71 КК України у виді позбавлення волі за злочин у сфері службової діяльності та у виді штрафу за злочин у сфері здійснення господарської діяльності.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування до підсудного ОСОБА_2, яким було вчинено злочини у сфері службової діяльності, додаткових покарань, передбачених санкціями кримінального закону, суд приймає до уваги, що злочин останнім було вчинено до набрання чинності Законом України від 07.04.2011 року, яким посилено відповідальність, а тому відповідно до положень ч.2 ст.5 КК України слід керуватись положеннями кримінального закону, який діяв на момент вчинення останніми злочинів. Таким чином, враховуючи ту обставину, що на час вчинення підсудним ОСОБА_2 злочину в сфері службової діяльності додаткове покарання у виді штрафу передбачене не було, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обовязків на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд приймає до уваги, що такий вид покарання передбачений санкцією злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону за злочини у сфері господарської діяльності, у виді конфіскації майна.

В ході судового розгляду справи було проведено судово-бухгалтерську експертизу, витрати за проведення яких відповідно до ст.93 КПК України необхідно покласти на підсудного, оскільки проведення вказаної експертизи було зумовлене вчиненням підсудним вищевказаних злочинів.

Після надходженні кримінальної справи до суду прокуратурою Львівської області в інтересах держави в особі ДПІ у Жидачівському районі було заявлено цивільний позов про стягнення із ОСОБА_2 на користь ДПІ у Жидачівському районі 2 276656,7 грн. шкоди заподіяної злочином (т.5 а.с.17-19). Заявлений цивільний позов представником державного обвинувачення в судовому засіданні було підтримано.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення заявленого цивільного позову, суд приймає до уваги наступне. Відповідно до вимог ст.4 Закону України „Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов»язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов»язок сплачувати такі. Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 130 КЗП України визначено порядок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації внаслідок порушенням працівником покладених на нього трудових обов»язків. При цьому закон визначає, що при покладенні матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення працівником покладених на нього трудових обов»язків, права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітка працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. Відтак, суд вважає, що вимоги до підсудного, як директора суб»єкта підприємницької діяльності про стягнення шкоди в розмірі 2 276656,7 грн., яка заподіяна внаслідок ненадходження до бюджету податку на прибуток в сумі 1 293 200 грн., податку на додану вартість в сумі 983 421 грн. та комунального податку в сумі 35,7 грн. є безпідставними, оскільки безпосереднім платником податків до бюджету є суб*єкт господарської діяльності, який в силу вимог ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" звільняється від сплати податків лише у випадках, передбачених законом. Тому заподіяні державі збитки внаслідок несплати СГД податків в повному обсязі покладаються на товариство, а не на його службову особу. Враховуючи наведене, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -

з асудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 2 ст.366 КК України і призначити покарання :

-за ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі 2 276 656,7 грн. з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обовязків на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 3 (три) роки та конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.366 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань до позбавлення волі на строк 3(три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, строком на 3 роки, з конфіскацією майна та зі сплатою штрафу у розмірі 2 276 656,7 грн.

На підставі ч.4 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання 2(два) роки 1(один) місяць позбавлення волі за вироком Жидачівського районного суду від 15.07.2003 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років 1 (один) місяць з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обовязків на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 3 (три) роки та конфіскацією майна.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обовязків на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 3 (три) роки та конфіскацією майна допустити до самостійного виконання.

За ч.1 ст.389 КК України ОСОБА_2 виправдати.

У задоволенні позову прокуратури Львівської області про стягнення із ОСОБА_2 2 276 656,7 грн. шкоди заподіяної злочином -відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 7516(сім тисяч п»ятсот шістнадцять) грн 80 коп. за проведення судово-бухгалтерської експертизи( а.с.212 т.4).

Речові докази: бухгалтерські документи, щодо взаєморозрахунків ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» із ПП»Агротех», що приєднані до матеріалів справи, залишити в матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд засудженому, залишити до вступу вироку в законну силу

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд.

Головуючий-суддя: Цюмрак М.Д.

11.04.2012 року.