Рішення № 25917078, 04.09.2012, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

04.09.2012

Справа № 0210/1041/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 вересня 2012 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанський В. Г.

з участю секретаря:Балух О. В.

та позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»про захист права споживача, визначеного ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Платинум Банк»про захист права споживача, визначеного ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору № 836/2156СLPS від 17.12.2010 року позивач отримав кредит в розмірі 3878,98 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік з кінцевим терміном повернення 17.08.2012 року.

Перерахування коштів для погашення кредиту відповідно до п. 2.5. Договору визначено графіком платежів в період з 09 по 14 число кожного місяця включно рівними частинами в сумі 377 гривень.

Відповідно до умов Договору платежі були здійснені:

- 08 січня 2011 року -380 гривень;

- 08 лютого 2011 року -380 гривень;

- 11 березня 2011 року -380 гривень;

- 13 квітня 2011 року -377 гривень.

Таким чином, за період січень-квітень 2011 року умови Договору кредиту (п.п. 2.5, 2.8) позивачем порушені не були, зобов'язання перед банком виконані.

Однак, 10.05.2011 року ОСОБА_2 отримав лист банку з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 117,72 грн. Підставами виникнення простроченої заборгованості стало те, що банк отримав платіж не повному обсязі та не своєчасно, а саме: 14.04.2011 року в розмірі 337 гривень (додаток № 4). Хоча позивачем згідної квитанції Крижопільського ЦПЗ-12 було здійснено оплату по кредиту в повному обсязі 13.04.2011 року в розмірі 377 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі. Тому вимогу сплатити прострочену заборгованість в сумі 117,72 грн. він виконувати відмовився на законних підставах.

Через те, що сума 117,72 грн. постійно неправомірно вимагалася банком до сплати в щомісячних платежах, тому ОСОБА_2 припинив сплату щомісячних платежів.

На даний час банком не визнано неправомірність вищезазначеної вимоги, чим порушені вимоги ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», згідно якої банк зобов'язаний докласти максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку та клієнтів.

У відповіді банку зазначено, що оскільки грошові кошти були отримані не в повному обсязі, тому ОСОБА_2 вважається боржником, який не виконав свої зобов'язання. Дане твердження суперечить факту сплати ним 13.04.2011 року 377 грн. та виконання п.п. 2.5, 2.8 договору.

Тому вважає, що банком неправомірно застосовано вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав.

Вважає, що йому завдано моральну шкоду, яка виразилась в приниженні його честі та гідності, ділової репутації. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 13224 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до суду надіслав заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутність, позов не визнав та заперечував проти задоволення заявленого позову з наступних підстав.

Позивач посилається на п. 4 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»в якій зазначено, що споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Однак, п. 5.4. Кредитного договору чітко прописано, що у разі прострочення сплати процентів за користування Кредитом та/або частини суми Кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми нарахованих процентів та/або від несплаченої частини суми Кредиту за кожний день прострочення.

Згідно п.п. 2.5., 2.6. перерахування коштів для погашення заборгованості за Кредитом здійснюється позичальником в період з 09 по 14 число кожного місяця включно, дата сплати заборгованості по Кредиту встановлюється згідно Додатків № 1 та № 2.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначається, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Позивач посилається, на те що ПАТ «ПтБ»не ознайомив його із

законодавчою базою, а саме ст. 1049 ЦК України.

Згідно п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»зазначено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

1) сума кредиту;

2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) умови дострокового розірвання договору;

7) інші умови, визначені законодавством.

Проте відповідно до абзацу 4 п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 № 9 помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Кредитний договір був підписаний позивачем власноруч, що підтверджує обізнаність та згоду з його умовами.

Також, згідно копій квитанцій наданих позивачем та розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 83б/2156СLРS2 можна побачити, що сума сплачена позичальником 13.04.2011 року складала 377 (триста сімдесят сім) грн. 00 коп., без ПДВ, на рахунок до ПТБ «ПтБ»надійшла сума в розмірі 337 (триста тридцять сім) грн. 00 коп., що не відповідала сумі щомісячного платежу згідно Кредитного договору, а саме 377 грн. 00 коп. Отже, Позивачу почала нараховуватись пеня, про наявність якої надходили листи з банку.

Позивач стверджує, що банком були порушені вимоги ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Банком неодноразово надсилались повідомлення про наявність боргу, з роз'ясненнями умов договору. Таким чином ПАТ «ПтБ»зі своєї сторони зробив все для запобігання конфлікту між сторонами.

ПАТ «ПтБ»заперечує щодо зазначеної позивачем моральної шкоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з

каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з

протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1 п. 3.2. Методичних рекомендацій у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено: зміст позовних вимог, тобто, в чому полягає моральна шкода, викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов.

Зі сторони ПАТ «ПтБ»вищезазначених дій не було вчинено, оскільки банком повністю виконано зобов'язання за Кредитним договором. Позивачу було надано кошти і, скориставшись ними для реалізації своїх потреб, позивач повністю відмовляється від покладених на нього зобов'язань.

Вислухавши позивача, дослідивши подані сторонами матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, встановлено, що згідно укладеного договору № 836/2156СLPS від 17.12.2010 року позивач отримав кредит в розмірі 3878,98 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік з кінцевим терміном повернення 17.08.2012 року.

Перерахування коштів для погашення кредиту відповідно до п. 2.5. Договору визначено графіком платежів в період з 09 по 14 число кожного місяця включно рівними частинами в сумі 377 гривень.

Відповідно до умов Договору платежі були здійснені та документально підтверджені поштовими переказами:

- 08 січня 2011 року -380 гривень;

- 08 лютого 2011 року -380 гривень;

- 11 березня 2011 року -380 гривень;

- 13 квітня 2011 року -377 гривень.

Таким чином, за період січень-квітень 2011 року умови Договору кредиту (п.п. 2.5, 2.8) позивачем порушені не були, зобов'язання перед банком виконані.

10.05.2011 року ОСОБА_2 отримав лист банку з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 117,72 грн. Підставами виникнення простроченої заборгованості стало те, що банк отримав платіж не повному обсязі та не своєчасно, а саме: 14.04.2011 року в розмірі 337 гривень (додаток № 4). Хоча позивачем згідної квитанції Крижопільського ЦПЗ-12 було здійснено оплату по кредиту в повному обсязі 13.04.2011 року в розмірі 377 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі. Тому вимогу сплатити прострочену заборгованість в сумі 117,72 грн. він виконувати відмовився на законних підставах.

Через те, що сума 117,72 грн. постійно неправомірно вимагалася банком до сплати в щомісячних платежах, тому ОСОБА_2 припинив сплату щомісячних платежів.

На даний час банком не визнано неправомірність вищезазначеної вимоги, чим порушені вимоги ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», згідно якої банк зобов'язаний докласти максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку та клієнтів.

У відповіді банку зазначено, що оскільки грошові кошти були отримані не в повному обсязі, тому ОСОБА_2 вважається боржником, який не виконав свої зобов'язання. Дане твердження суперечить факту сплати ним 13.04.2011 року 377 грн. та виконання п.п. 2.5, 2.8 договору.

Тому банком неправомірно застосовано вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав.

Позивач довів виконання ним умов договору протягом січня-квітня 2011 року, а відповідач відповідно не довів неотримання ним в квітні 2011 року 117 грн. 72 коп. від позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Завдану моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях, звертаннях в різні інстанції (банк, прокуратуру та ін.) з вимогою скасувати призначені незаконні платежі, порушенням звичайних устоїв життя, позивачу (споживачу) суд оцінює в 500 грн.

В решті вимог позивача слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»по нарахуванню ОСОБА_2 117 (сто сімнадцять) гривень 72 копійки заборгованості за кредитним договором з травня 2011 року, включення банком даної заборгованості до щомісячних платежів, вимогу банку про повернення споживчого кредиту в травні 2011 року, незаконними.

Зобов'язати ПАТ «Платинум Банк»скасувати нараховані пеню, відсотки, штрафи, які мають похідне значення від незаконної нарахованої заборгованості в сумі 117 гривень 72 копійки.

Стягнути із ПАТ «Платинум Банк»на користь ОСОБА_2 500 (п'ятсот) гривень у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ПАТ «Платинум Банк»на користь держави 214 гривень 60 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а відповідачем протягом також строку з дня отримання рішення суду.

Суддя: