Ухвала суду № 25914735, 15.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 р.Справа № 2-а-6383/10/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішин В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АДВА»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДВА»до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 22.01.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «АДВА»» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 22.01.2010 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 111785 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 55892,50 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 22.08.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «АДВА»подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилався на те, що товариством не було допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», зважаючи на те, що віднесені до податкового кредиту суми ПДВ були підтверджені податковими накладними та товарно-транспортними накладними, а тому відсутні підстави для збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціям з ФОП ОСОБА_2

У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 11.12.2009 року по 24.12.2009 року державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Адва»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 6166/232-00/20874847 від 29.12.2009 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 22.01.2010 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 111785 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55892,50 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «АДВА»вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на думку податкового органу, підприємством було занижено податок на додану вартість на суму 111785 грн.

В свою чергу колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні адміністративного позову ТОВ «АДВА» зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у період з червня по вересень 2008 року ТОВ «АДВА»було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту ТОВ «АДВА»надало до перевірки первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, надані ФОП ОСОБА_2, товарно-транспортні накладні.

В свою чергу, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту ), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

В акті перевірки податкова інспекція посилалась на те, що позивачем не доведено факт отримання транспортних послуг від ФОП ОСОБА_2, оскільки в актах виконаних робіт не зазначено яким чином вказані послуги пов'язані з діяльністю підприємства, не зазначено що перевозилось, на яку відстань, з якою метою, а також зазначено, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні, отримані від ФОП ОСОБА_2

В ході дослідження наданих ТОВ «АДВА»в підтвердження правомірності формування податкового кредиту первинних документів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки.

Податковим органом встановлено, що згідно укладеного між ТОВ «АДВА»та ФОП ОСОБА_2 договором № 7 від 30.05.2008 року на перевезення вантажів та надання транспортних послуг, перевізник (ФОП ОСОБА_2) надає транспортні послуги замовнику (ТОВ

«АДВА») згідно письмової або усної заявки автомобілем КаМАЗ, МАЗ на паливі замовника, виконує для замовника експедиторські послуги при транспортуванні вантажу.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

В акті перевірки податковим органом зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних від ФОП ОСОБА_2, які б підтверджували здійснення перевезення вантажу.

В ході розгляду справи ТОВ «АДВА»були надані товарно-транспортні накладні, які на думку товариства підтверджують факт перевезення вантажу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ «АДВА»не підтверджено факту отримання транспортних послуг від ФОП ОСОБА_2, зважаючи на те, що в наданих товарно-транспортних накладних вказаний суб'єкт господарювання не зазначений в якості перевізника.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 не зазначений у вказаних товарно-транспортних накладних ані як замовник, ані як вантажовідправник.

Таким чином, зазначені документи не можуть підтверджувати факт здійснення перевезення вантажів та надання транспортних послуг саме ФОП ОСОБА_2

В свою чергу, посилання позивача на те, що ФОП ОСОБА_2 здійснював для ТОВ «АДВА»експедиторські послуги також не приймається до уваги колегією суддів, з наступних підстав:

Так, відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитори за дорученням клієнтів, зокрема, забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

В свою чергу, договори між ФОП ОСОБА_2 та іншими транспортними товариства, які здійснюють перевезення вантажів надано не було. Також відсутні інші документальні підтвердження здійснення ФОП ОСОБА_2 експедиторської діяльності.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про не підтвердження фактів перевезення товарів контрагентом позивача ФОП ОСОБА_2, а тому ТОВ «АДВА»неправомірно було сформовано податковий кредит по операціям з ФОП ОСОБА_2, що стало підставою для заниження податкових зобов'язань та недоплату сум податку на додану вартість до Державного бюджету України, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва № 0000092301/0 від 22.01.2010 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АДВА»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.