Вирок № 25914505, 07.09.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1 Голосіївський районний суд міста Києва < Суд-місто > < Суд-вул > < Суд-буд. > < Третя особа -місто > < Третя особа -вул/буд > Сенін Вадим Юрійович

Справа № 2601/15372/12

Провадження №: 1/2601/1076/12

В И Р О К

Іменем України

07.09.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Сеніна О.В.,

при секретарі -Распутній Н.В.,

за участю прокурора - Правдивець А.І.,

представників цивільного позивача -ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чигирин Черкаської області, українця, громадянина України, розлученого, освіта середня, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Перемога Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня, який не працює, офіційно не зареєстрований, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

03 березня 2012 року, приблизно о 01-00 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз Центральну районну дитячу поліклініку № 2, що знаходиться по вул. Якубовського, 6 м. Києві, вирішили проникнути до приміщення вказаної установи з метою таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, вибивши скло вікна, що розташоване на другому поверсі вищевказаної установи, проникли до приміщення. Після цього ОСОБА_1, діючи спільно із ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні поліклініки, по черзі вибили ряд дверей службових кабінетів, а саме: №№ 220, 324 та двері кабінету реєстратури, звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ЦРДП № 2, а саме: телефон-факс «Панасонік-КХFТ938», вартістю 800 грн.; стетофонендоскоп, вартість 120 гривень та телефон «Панасонік-KX-TS2350 UAS», вартістю 200 гривень.

Викрадені речі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 поклали до поліетиленового пакету, з метою в подальшому їх продати та отримати грошові кошти, але враховуючи те, що вони перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння, вирішили відпочити в приміщенні кабінету № 324.

Приблизно о 03-00 годині, прокинувшись, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, з викраденими речами з місця скоєння злочину намагалися втекти, при цьому по черзі стрибаючи з третього поверху будівлі лікарні та викидаючи викрадені речі на газон вулиці, але в цей час до них підійшов охоронник ЦРДП № 2 ОСОБА_7, який затримав останніх та викликав працівників міліції. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_6 завдали ЦРДП № 2 матеріальної шкоди на загальну суму 38017,38 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, пояснивши, що 03.03.2012 він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно зі своїм знайомим ОСОБА_6 приблизно о 01-00 годині проникли до приміщення ЦРДП № 2 по вул. Якубовського, 6 у м. Києві шляхом розбиття вікна. Потрапивши до приміщення вони почали ходити по кабінетам, зламуючи двері, та шукати цінні речі для їх викрадення.

Знайшовши в одному з кабінетів пляшку горілки та їжу, вони вжили їх, після чого по черзі почали знову вибивати вхідні двері різних кабінетів та шукати цінні речі.

Знайшовши у кабінетах стаціонарний телефон «Панасонік», темного кольору, телефон-факс «Панасонік», та стетоскоп, вони вказані речі поклали до поліетиленового пакету. Після того, як вони спільно вчинили крадіжку даних речей, він заснув в одному із кабінетів, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння та було пізно.

Прокинувшись, почув, що у коридорі хтось ходить, про що повідомив ОСОБА_6, на що останній сказав, що потрібно стрибати з 3-го поверху, оскільки їх можуть затримати. Відкривши вікно він стрибнув з нього, а ОСОБА_6 викинув йому вищевказані викрадені ними речі та стрибнув за ним. В подальшому вони були затримані охоронником ЦРДП № 2, який викликав працівників міліції.

Щиро розкаявся у скоєному, просив суд не карати його суворо, цивільний позов визнав в повному обсязі.

Аналогічні показання дав в судовому засіданні і ОСОБА_6, зазначивши, що вони з ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вибивши вікно, проникли до лікарні, де поламали двері кабінетів, вікна, звідки намагалися викрасти чуже майно, але, тікаючи з лікарні, оскільки почули, що в приміщенні лікарні хтось перебуває, були затримані охоронцем, який викликав працівників міліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати, цивільний позов також визнав у повному обсязі.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як показання свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудні та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особи підсудних, і дійшов до висновку про те, що дії підсудних за ч. 3 ст. 186 КК України було кваліфіковано правильно, як відкрите викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення.

При обранні міри покарання підсудним суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину: злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких;

- особи винних, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 раніше не судимі, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають, ОСОБА_1 за місцем проживання, а ОСОБА_6 за місцем колишньої роботи характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання винних, суд визнає їх активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання ними своєї вини, щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудних є вчинення злочину за попередньою змовою, у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винних не можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їм покарання в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України, пов'язане з позбавленням волі.

Але, враховуючи особи винних, їх щире каяття та визнання своєї вини, суд вважає, що із застосуванням правил ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_6 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України -не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Враховуючи, що справу розглянуто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку, що цивільний позов, заявлений Центральною районною дитячою поліклінікою № 2, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 93 КПК України з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 слід стягнути судові витрати по справі -вартість проведених дактилоскопічних експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 солідарно на користь Центральної районної дитячої поліклініки № 2 38017 (тридцять вісім тисяч сімнадцять) гривень 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі -вартість проведених дактилоскопічних експертиз:

- в сумі 470 грн. 40 коп. (експертиза № 144 від 21.03.2012) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, код 25575285, МФО 821018;

- в сумі 562 грн. 56 коп. (експертиза № 317 від 24.05.2012) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, код 25575285, МФО 821018.

Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати по справі -вартість проведених дактилоскопічних експертиз:

- в сумі 470 грн. 40 коп. (експертиза № 145 від 21.03.2012) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, код 25575285, МФО 821018;

- в сумі 470 грн. 40 коп. (експертиза № 318 від 24.05.2012) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, код 25575285, МФО 821018.

Речові докази -картонна коробка з-під стетофонендоскопа, стетофонендоскоп, стаціонарний телефон «Панасонік-KX-TS 2350 UAS», телефон-факс «Панасонік-КХ-FТ 938», що належать Центральній районній дитячій поліклініці № 2 та знаходяться на зберіганні у представника ОСОБА_5 -повернути за належністю.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя В.Ю.Сенін