Постанова № 25914129, 30.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кирилова М.М.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року справа №2а/0570/3292/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г, суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.

секретар судового засідання Братченко О. В.

за участі:

позивача ОСОБА_2, особисто, ОСОБА_3 адвокат за договором,

відповідача Рабєєв Ю. Л. за дов. № 15-14/261-3380 від 18.04.2012 р.,

третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 24 липня 2012 року у справі № 2а/0570/3292/2012 (суддя Крилова М.М.)

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

третя особа Чухляк Олег Євгеновича - голови ліквідаційної комісії Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про визнання неправомірними дій, зобов'язання працевлаштувати, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-4) до 1) до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, 2) Чухляк Олег Євгеновича - голови ліквідаційної комісії Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобов'язання відповідачів працевлаштувати позивача та прийняти на посаду заступника начальника планово-фінансового відділу - заступника головного бухгалтера. Також, позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з урахуванням уточнення позову(т. 1 арк. спр. 14-15, 25-27).

5 червня 2012 року позивачем надано уточнення позову (т. 2 арк. спр. 54-57) та клопотання з визначенням в якості відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, а Чухляк Олега Євгеновича, голова ліквідаційної комісії Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, як третю особу (т. 2 арк. спр. 64), з вимогами про визнання неправомірними дій Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області по звільненню з посади за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, невиконанню зобов'язань по ознайомленню з наказом про звільнення, видачі трудової книжки та проведенню повного розрахунку, зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як правонаступника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, працевлаштувати позивача на посаду відповідно до спеціалізації, кваліфікації, 5 категорії посади державного службовця, стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як з правонаступника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 5 червня 2012 року (т. 2 арк. спр. 69-70) позивачу було поновлено строк звернення до суду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказала, що вона, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до якої вийшла з посади заступника начальника планово-фінансового відділу Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, 24 грудня 2011 року отримала повідомлення щодо можливості працевлаштування на посаду головного спеціаліста адміністративно-господарського відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, у зв'язку із ліквідацією державного органу та створенням на його базі нового суб'єкту владних повноважень. Однак, не дочекавшись її відповіді на вказану пропозицію наказом Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області від 19 грудня 2011 року № 707-0 позивача було звільнено з посади заступника начальника планово-фінансового відділу Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області з 19 грудня 2011 року за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки відповідачем невиконана обов'язкова умова - працевлаштування жінки, яка має дитину віком до 3 років, у новоутвореній юридичній особі - Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем положень трудового законодавства щодо ознайомлення її з наказом про звільнення, не видачі трудової книжки та не проведення повного розрахунку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року (т. 2 арк. спр. 136-142) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу (т. 2 арк. спр. 146-153), в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, й наголосив, що у зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури Чухляк О. Є. не займає вже посаду голови ліквідаційної комісії Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Згідно заяв позивача від 20 червня 2007 року та від 26 червня 2007 року (т. 2 арк. спр. 3, 8) за протоколом № 2 засідання конкурсної комісії по відбору осіб на заміщення вакантних посад державних службовців для роботи в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області (далі по тексту - ГУДКУ у Донецькій області) від 26 червня 2007 року (т. 2 арк. спр. 4-7) наказом ГУДКУ у Донецькій області № 498-О від 2 липня 2007 року (т. 2 арк. спр. 9) позивача було призначено на посаду заступника начальника планово - фінансового відділу ГУДКУ у Донецькій області.

Відповідно до попередження ГУДКУ у Донецькій області про скорочення посади заступника начальника планово-фінансового відділу ОСОБА_2 24 липня 2008 року було запропоновано посаду заступника начальника планово-фінансового відділу управління фінансово-господарської діяльності (т. 2 арк. спр. 12). За заявою позивача від 25 липня 2008 року (т.2 арк. спр. 13) згідно наказу ГУДКУ у Донецькій області № 526-О від 1 серпня 2008 року (т. 2 арк. спр. 14) позивача було переведено з посади заступника начальника планово-фінансового відділу на посаду заступника начальника планово-фінансового відділу управління фінансово-господарської діяльності.

За службовою запискою від 23 квітня 2009 року начальником управління фінансово-господарської діяльності було повідомлено начальника ГУДКУ у Донецькій області про відсутність підстав для присвоєння позивачу чергового рангу державного службовця (т. 2 арк. спр. 17).

Позивач народила ІНФОРМАЦІЯ_1 року дитину - ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження (т. 1 арк. спр. 24). За заявою від 21 вересня 2009 року (т. 2 арк. спр. 18) наказом від 22 вересня 2009 № 1098-В ОСОБА_2, як заступнику начальника планово-фінансового відділу управління фінансово-господарської діяльності ГУДКУ у Донецькій області, було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24 вересня 2009 року по 16 червня 2012 року включено (т. 1 арк. спр. 88, т. 2 арк. спр. 20).

З попередження, отриманого позивачем 19 січня 2011 року (т. 1 арк. спр. 89, т .2 арк. спр. 23), вбачається, що в ГУДКУ у Донецькій області було введено в дію нову структуру та складено новий штатний розпис, на виконання наказу ГУДКУ у Донецькій області «Про попередження працівників Головного управління» № 21-О від 12 січня 2011 року, у зв'язку з чим позивача попереджено, що посада заступника начальника планово - фінансового відділу управління фінансово-господарської діяльності ГУДКУ у Донецькій області підлягала ліквідації, тому позивач підлягала звільненню з займаної посади відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Також, позивачу відповідно до статті 492 КЗпП України було запропоновано посаду заступника начальника планово - фінансового відділу ГУДКУ у Донецькій області з зазначенням про те, що у разі відмови від запропонованої посади з позивачем буде розірвано трудовий договір по закінченню 2 місяців з дня вручення цього попередження 31 березня 2011 року.

Відповідно до витягу з наказу № 64-О від 1 лютого 2011 року (т. 1 арк. спр. 90, т. 2 арк. спр. 25) за заявою позивача від 1 лютого 2011 року (т. 2 арк. спр. 24) відповідно до наказу ГУДКУ у Донецькій області «Про попередження працівників Головного управління» № 21-О від 12 січня 2011 року та наказу «Про впорядкування структури, штатного розпису та умов оплати праці Головного управлінні Державного казначейства України у Донецькій області та управлінь у містах, районах, районах у містах» № 5 від 4 січня 2011 року позивача - заступника начальника планово - фінансового відділу управління фінансово-господарської діяльності ГУДКУ у Донецькій області було переведено з 1 лютого 2011 року на посаду заступника начальника планово - фінансового відділу ГУДКУ у Донецькій області.

Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області (ідентифікаційний код 23977045) було зареєстроване 19 жовтня 2006 року як юридична особа, що підтверджено свідоцтвом, довідкою статистики (т. 1 арк. спр. 85-86) та діяло у відповідності з Положенням (т. 1 арк. спр. 79-84), за яким є територіальним органом Державного казначейства України.

В листі Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області № 05-О-0471/1/01-04 від 25 липня 2012 року «Про результати розгляду звернення ОСОБА_2.» (т. 2 арк. спр. 189-191) зазначено, що соціально-економічні та трудові відносини в ГУДКУ у Донецькій області урегульовано колективним договором, укладеним між адміністрацією і трудовим колективом Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на 2008 - 2010 роки, прийнятим та ухваленим на конференції делегатів трудових колективів управлінь у містах, районах, районах містах та апарату ГУДКУ у Донецькій області 15 липня 2008 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 942 від 23 липня 2008 року. Згідно пункту 1.4 колективного договору, договір укладений на 2008 - 2010 роки і діє до укладення нового договору. Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» у разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. За пунктом 4.3 колективного договору передбачено зобов'язання адміністрації рішення про зміни в організації виробництва і праці, які можуть привести до скорочення чисельності або штату працівників, приймати тільки після проведення попередніх переговорів (консультацій) з профспілковими організаціями не пізніше, ніж за 3 місяці до здійснення цих мір, відповідно до Регіональної угоди. Згідно з пунктом 4.4 колективного договору передбачено зобов'язання адміністрації попереджувати працівників про їх можливе вивільнення у зв'язку зі скороченням чисельності або штату не пізніше, як за два місяці до дня звільнення відповідно до вимог статті 492 КЗпП України. Пунктом 4.7 колективного договору передбачено зобов'язання адміністрації зберігати на протязі одного року за працівниками, звільненими з ГУДКУ у Донецькій області у зв'язку зі скороченням штатів, права на укладення трудового договору та повторне прийняття на роботу у разі прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (на посади державних службовців на конкурсній основі).

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085 від 9 грудня 2010 року (т. 1 арк. спр. 54-59) та постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» від 28 березня 2011 року № 346 (т. 1 арк. спр. 60-65) ГУДКУ у Донецькій області припинило свою діяльність в результаті ліквідації 27 грудня 2011 року, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за записом № 12661110036021608 (т. 1 арк. спр. 78).

Згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про заходи щодо ліквідації Державного казначейства України» № 574 від 30 квітня 2011 року (т. 1 арк. спр. 91-94), на виконання Указу Президента України № 1085 від 9 грудня 2010 року та постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 року № 346, було утворено ліквідаційну комісію Державного казначейства України.

За наказом Державного казначейства України «Про затвердження складу ліквідаційних комісій Головних управлінь Державного казначейства України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі» № 117 від 6 травня 2011 року (т. 1 арк. спр 97-98) був затверджений склад ліквідаційної комісії ГУДКУ у Донецькій області, головою якої було призначено Чухляк О. Є.

На виконання плану заходів по проведенню ліквідації Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України № 116 від 5 травня 2011 року (т. 1 арк. спр.95-96) та № 118 від 6 травня 2011 року (т. 1 арк. спр. 99-100), ОСОБА_2 листом від 10 травня 2011 року попереджено про ліквідацію Державного казначейства України, скорочення посади заступника начальника планово-фінансового відділу ГУДКУ у Донецькій області та звільнення з займаної посади відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, що підтверджується письмовим попередженням, яке підписано позивачем особисто 13 травня 2011 року (т. 1 арк. спр. 142).

Відповідно до постанови КМ України «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби» від 15 червня 2011 року № 651 (т. 1 арк. спр. 66-77) було утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Державної казначейської служби - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області. Згідно пункту 2 зазначеної постанови КМ України територіальні органи Державної казначейської служби, що утворюються згідно цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державного казначейства - урядового органу, що діяв в системі Міністерства фінансів України, що не заперечувалося відповідачем.

Головне управління ДКС України в Донецькій області (код 37967785) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 2 грудня 2011 року за № 12661020000040244, що підтверджено витягом (т. 1 арк. спр. 127). Наказом ДКС України № 128 від 21 листопада 2011 року (т. 1 арк. спр. 129-131) було затверджено Положення про Головне управління ДКС України у Донецькій області (т. 1 арк. спр. 132-141).

Згідно наказу Державного казначейства України (далі по тексту - ДКУ) № 256 від 28 листопада 2011 року (т. 1 арк. спр. 108-110) головам ліквідаційних комісій Головних управлінь ДКУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі було наказано здійснити заходи, пов'язані з завершенням ліквідації територіальних органів ДКУ.

Наказом Державної казначейської служби України (далі по тексту - ДКС України) № 131 від 28 листопада 2011 року (т. 1 арк. спр. 101) затверджено план заходів, спрямованих на створення територіальних органів ДКС України.

Головою ліквідаційної комісії було направлено начальнику Головного управління ДКС України у Донецькій області лист від 30 листопада 2011 року № 03-04/612-10075 (т. 1 арк. спр. 111) щодо можливого переведення працівників згідно додатку (т. 1 арк. спр. 112-116), в тому числі ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 115).

Начальником Головного управління ДКС України у Донецькій області голові ліквідаційної комісії 30 листопада 2011 року було направлено листа № 03-08/1-1.1 (т. 1 арк. спр. 117) з підтвердженням про наявність можливості прийняття на роботу працівників, звільнених з ГУДКУ у Донецькій області, за переведенням згідно пункту 5 статті 36 КЗпП України за списком (т. 1 арк. спр. 118-126), в тому числі ОСОБА_2 з прийняттям її на посаду головного спеціаліста адміністративно-господарського відділу (т. 1 арк. спр. 124).

Голова ліквідаційної комісії підписав 8 грудня 2011 року (т. 1 арк. спр. 143) повідомлення щодо можливості працевлаштування позивача, у зв'язку з ліквідацією ГУДКУ у Донецькій області, на посаду головного спеціаліста адміністративно-господарського відділу Головного управління ДКС України у Донецькій області, для чого позивачу було запропоновано надати до 16 грудня 2011 року заяву про згоду з переведенням на запропоновану посаду.

9 грудня 2011 року о 14 год. 00 хв. комісією ГУДКУ у Донецькій області, у складі заступника начальника головного бухгалтера Корогодова А. Є., начальника адміністративно - господарського відділу Бебешко О. В., головного спеціалісту відділу персоналу Зіміт О. В., яка прибула за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає позивач, було складено акт № 1 (т. 1 арк. спр. 145). З акту вбачається, що повідомлення про можливість працевлаштування позивача не було їй вручено, оскільки двері квартири ОСОБА_2 ніхто не відчинив. Під час телефонної розмови ОСОБА_2 зі співробітником ГУДКУ у Донецькій області, позивач повідомила, що всі пропозиції про її працевлаштування просить надсилати тільки поштою.

Згідно листа № 03-04/629-10403 від 9 грудня 2011 року (т. 1 арк. спр. 144) попередження голови ліквідаційної комісії про можливість працевлаштування від 8 грудня 2011 року було направлено ГУДКУ у Донецькій області позивачу поштою, що підтверджено фіскальним чеком (т. 2 арк. спр. 33).

15 грудня 2011 року комісією ГУДКУ у Донецькій області, у складі начальника відділу видатків державного бюджету Маринича Ю. В., начальника адміністративно-господарського відділу Бебешко О. В., головного спеціаліста Абрамової О. О. було складено акт № 2 про з'ясування доставки рекомендованого пріоритетного листа ОСОБА_2 (т. 1 арк. спр. 146). Згідно акту комісія 15 грудня 2011 року відвідала 92 поштове відділення з приводу з'ясування доставки рекомендованого пріоритетного листа, який було відправлено 9 грудня 2011 року, позивачу за домашньою адресою. Зі слів працівників 92 поштового відділення, у поштову скриньку за вказаною адресою було доставлено два повідомлення про необхідність отримання рекомендованого пріоритетного листа, про що було зроблено відповідні записи у книзі реєстрації повідомлень. За рекомендацією працівників поштового відділення, ГУДКУ у Донецькій області було направлено до поштового відділення офіційний запит № 03-04/636-10454 від 15 грудня 2011 року. В акті також було зазначено, що 15 грудня 2011 року комісія вдруге відвідала ОСОБА_2 за місцем реєстрації та проживання з метою вручення повідомлення щодо працевлаштування на запропоновану посаду, але двері квартири ніхто не відчинив, на дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_2 не відповіла.

Наказом ГУДКУ у Донецькій області № 707-0 від 19 грудня 2011 року ОСОБА_2 було звільнено з посади заступника начальника планово-фінансового відділу з 19 грудня 2011 року, у зв'язку з ліквідацією ГУДКУ у Донецькій області за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати (т. 1 арк. спр. 147, т. 2 арк. спр. 37). З наказом ОСОБА_2 під підпис ознайомлена не була та копію наказу не отримувала, що підтверджено листом Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області № 05-О-0471/1/01-04 від 25 липня 2012 року.

В матеріалах справи наявна копія поштового повідомлення від 15 грудня 2011 року (т. 1 арк. спр. 34), з якого вбачається, що позивач попередження від 8 грудня 2011 року, направлене листом ГУДКУ у Донецькій області № 03-04/629-10403 від 9 грудня 2011 року, отримала лише 24 грудня 2011 року (фактично після звільнення 19 грудня 2011 року). Довідкою Центру поштового зв'язку № 1 (т. 2 арк. спр. 120) підтверджено факт отримання позивачем листа № 8301709698876 саме 24 грудня 2011 року в приміщенні відділення поштового зв'язку № 92 м. Донецька.

Згідно листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області № 05-О-0471/1/01-04 від 25 липня 2012 року «Про результати розгляду звернення ОСОБА_2.» (т. 2 арк. спр. 189-191) в ході перевірки було з'ясовано, що на час її звільнення було відсутнє поштове підтвердження отримання ОСОБА_2 повідомлення від 8 грудня 2011 року про можливість працевлаштування у новоствореній юридичній особі.

Листом ГУДКУ у Донецькій області № 03-04/640-10466 від 19 грудня 2011 року позивача було повідомлено про необхідність явки для отримання трудової книжки (т. 2 арк. спр. 38). Лист було направлено позивачу поштою 19 грудня 2011 року, що підтверджено фіскальним чеком (т. 2 арк. спр. 39).

Листом голови ліквідаційної комісії № 13-08/180-512 від 21 грудня 2011 року (т. 1 арк. спр. 5, 149, т. 2 арк. спр. 40) позивача було вдруге повідомлено про необхідність отримання трудової книжки. Направлення зазначеного листа підтверджено копією поштового конверту (т. 1 арк. спр. 6) та поштового повідомлення (т. 2 арк. спр. 41), за яким позивач отримав вказаний лист 24 грудня 2011 року.

Листом відповідача від 26 грудня 2011 року № 03-04/642-10481 (т. 1 арк. спр. 150, т. 2 арк. спр. 42) позивача було повідомлено про необхідність отримання трудової книжки. Лист було направлено 28 грудня 2011 року (т. 2 арк. спр. 43) та отримано позивачем згідно поштового повідомлення (т. 2 арк. спр. 45) 5 січня 2012 року.

Листом відповідача від 27 грудня 2011 року № 03-04/647-10481 (т. 1 арк. спр. 151, т. 2 арк. спр. 44) позивача повідомлено про необхідність отримання трудової книжки та запитано про можливість пересилання трудової книжки на відповідну заяву позивача. Згідно поштового повідомлення (т. 2 арк. спр. 46) позивачем вказаний лист, направлений 11 січня 2012 року, було отримано 16 січня 2012 року.

Трудову книжку ОСОБА_2 не отримала, що підтверджено листом Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області № 05-О-0471/1/01-04 від 25 липня 2012 року та не заперечувалося сторонами під час апеляційного розгляду. Факт отримання повідомлень про можливість отримання трудової книжки позивач не заперечувала.

Згідно листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області № 05-О-0471/1/01-04 від 25 липня 2012 року, на час звільнення позивач мала право на отримання вихідної допомоги у розмірі посадового окладу, який становив 1450 грн., ця сума була нарахована ГУДКУ позивачу та з урахуванням податків та зборів фактична виплата склала 1232,50 грн., яка була перерахована на картковий рахунок позивача 19 грудня 2011 року, що підтверджено платіжним дорученням № 1039 від 19 грудня 2011 року (т. 2 арк. спр. 56) та відповідає вимогам статті 116 КЗпП України, хоча й письмове повідомлення про це нарахування позивачу надано не було.

Позивачем в обґрунтування вимог позову та апеляційної скарги вказано, що звільнення її за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, як жінки, яка має дитину віком до трьох років, можливо лише з виконанням обов'язкової умови - працевлаштуванням у новоутвореній юридичній особі - в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області. За твердженням позивача, відповідачем всупереч частини 3 статті 184 КЗпП України не вчинені заходи щодо її працевлаштування на рівнозначну посаду, тому вважає, що процедура ліквідації підприємства була здійснена без дотримання відповідних норм та обов'язків.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вимогами позивача, виходячи з наступного.

Предметом позовних вимог в даній справі ОСОБА_2 не було зазначено визнання незаконним та скасування наказу ГУДКУ у Донецькій області № 707-0 від 19 грудня 2011 року про її звільнення, у зв'язку з ліквідацією ГУДКУ, не містив позов й вимог про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника планово - фінансового відділу ГУДКУ з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку в видачі трудової книжки. Згідно частини 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як зазначалося вище, вимоги статті 492 КЗпП України про попередження позивача за 2 місяці про наступне вивільнення відповідачем було дотримано (13 травня 2011 року позивач підписала попередження) та 13 травня 2011 року ГУДКУ було направлено до Донецького міського центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення 1104 працівників, під № 125 в списку яких є запис про ОСОБА_2 та 27 грудня 2011 року ГУДКУ подало до центру зайнятості звіт про фактичне вивільнення позивача, що підтверджено перевіркою Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Одним з видів змін в організації виробництва і праці пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України називає ліквідацію підприємства. Ліквідація також логічно пов'язана із скороченням чисельності і штату працівників. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується (на 100 відсотків), весь штат працівників ліквідується. Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов'язки. Ліквідація дає власникові право на звільнення працівників.

Згідно абзаців 3, 4 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку. Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Частиною 3 статті 184 КЗпП України встановлено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Кодексом Законів про працю України не надано офіційного тлумачення терміну «повна ліквідація підприємства, установи, організації», тому при застосуванні на практиці приписів пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України визначення цього терміну враховується з огляду на наведене в статті 110 Цивільного кодексу України та статті 60 Господарського кодексу України, якими передбачено, що ліквідацією юридичної особи є факт її припинення без правонаступництва інших юридичних та фізичних осіб, що за нормами трудового законодавства свідчить про повну ліквідацію.

В даному випадку згідно пункту 2 постанови КМ України «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби» від 15 червня 2011 року № 651 Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (відповідач у справі) є правонаступником Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, тобто повна ліквідація державної установи в розумінні трудового законодавства не відбулася, тому приписи частини 3 статті 184 КЗпП України щодо обов'язкового працевлаштування розповсюджуються на позивача, як жінку, яка станом на час звільнення мала дитину до 3 років. В той же час, адміністрація новоутвореної юридичної особи не зобов'язана працевлаштувати позивача саме на ту посаду, яку вона обіймала до звільнення, оскільки посада «заступника начальника планово-фінансового відділу», як свідчить штатний розпис на 2011 рік Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (т. 1 арк. спр. 152-155), в ньому відсутня. Зайняття посади заступника начальника відділу - заступника головного бухгалтера планово-фінансового відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області можливо лише з дотриманням вимог частини 3 статті 56 Бюджетного кодексу України, пункту 9 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 року N 59, та Порядку погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 лютого 2011 року N 214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 березня 2011 року за N 281/19019, за наявності вакансії, яка у відповідача за цією посадою відсутня.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на наведене в даному судовому рішенні, змісту та меж визначених позивачем позовних вимог, враховуючи те, що за поясненнями позивача вона у відповідності з висновком МСЕК доглядає дитину до 4 років, ОСОБА_2 має право на працевлаштування до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як правонаступника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, відповідно до її професії, спеціальності, кваліфікації, стажу та досвіду роботи, категорії державного службовця, які підтверджені трудовою книжкою, особовою карткою, дипломом (т. 1 арк. спр. 220-234) в порядку встановленому трудовим законодавством з урахуванням волевиявлення на це працевлаштування позивача. З огляду на недосягнення сторонами порозуміння з цього питання в добровільному порядку, позовна вимога позивача про працевлаштування задовольняється в судовому порядку.

Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру повинен бути доведений та обґрунтований, що в даному випадку позивачем не дотримано.

Зважаючи на вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції, часткове задоволення апеляційних та позовних вимог позивача та відповідно стягнення на користь позивача судового збору в сумі 16 грн. 10 коп. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 94, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИэВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року скасувати.

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання неправомірними дій Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області по звільненню з посади за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, невиконанню зобов'язань по ознайомленню з наказом про звільнення, видачі трудової книжки та проведенню повного розрахунку, зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як правонаступника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, працевлаштувати позивача на посаду відповідно до спеціалізації, кваліфікації, 5 категорії посади державного службовця, стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як з правонаступника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як правонаступника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, працевлаштувати ОСОБА_2 відповідно до її професії, спеціальності, кваліфікації, стажу та досвіду роботи, категорії державного службовця.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16 грн. 10 коп. пропорційно задоволеним вимогам.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 3 вересня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва