Ухвала суду № 25913342, 30.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року справа №2а/1270/5124/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Гімона М.М., Компанієць І.Д.,

секретар судового засідання Солодько О.І.

за участю сторін: представник відповідача Холод С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Аквапласт» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року в адміністративній справі за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Аквапласт» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В :

03.07.2012р. Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Аквапласт» (далі ТОВ завод «Аквапласт») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року позовні вимоги задоволено: надано Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби дозвіл на погашення суми податкового боргу ТОВ завод «Аквапласт» по податку з доходів фізичних осіб у сумі 54287,32 грн. та по земельному податку з юридичних осіб комунальної власності у сумі 140397,49 грн., а всього 194684,81 грн. за рахунок майна ТОВ завод «Аквапласт», що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна від 18.04.2012 року № 2-24/216-32815410.

Суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена, коштів для погашення податкового боргу не достатньо, внаслідок чого, погашення податкового боргу може бути здійснено шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував норми Податкового кодексу України до правовідносин, що виникли у 2008-2009 роках. Крім того, відповідач не був належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за ТОВ завод «Аквапласт» станом на 20.10.2011 р. утворився податковий борг з плати за землю у загальній сумі 140397,49 грн. та з податку з доходу фізичних осіб у загальній сумі 54287,32 грн.

Податковим органом, відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним до 01.01.2011р., направлялись на адресу відповідача податкові вимоги від 01.10.2008 № 1/147 на суму 18134,43 грн. та від 07.11.2008 № 2/162 на суму 24008,40 грн., які були вручені представникам підприємства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.12.2011 р. позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції до ТОВ завод «Аквапласт» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 228613,84 грн. задоволено частково, стягнуто з ТОВ завод «Аквапласт» на користь Державного бюджету України з рахунків підприємства в установах банків, кошти: за податковим боргом з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 54 287,32 грн.; за податковим боргом по орендній платі за землю у сумі 140397,49 грн. (справі № 2а-10503/11/1270) (а.с.18-21).

18.04.2012 р. позивачем було здійснено опис майна відповідача, а саме вісім одиниць майна на загальну суму 276161,33 грн., про що складено акт № 2-24/216-32815410 (а.с.14).

24.04.2012 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків за вказаним актом опису майна (а.с.10).

Згідно платіжних вимог № 208 від 30.12.2011 та № 60 від 10.02.2012, які повернулися до Рубіжанської ОДПІ без виконання на підставі п.2.5, п.10.9 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті» від 21.01.2004 № 22, на рахунках відповідача відсутні кошти (а.с.15-16).

Згідно листа ВДВС Кремінського РУЮ від 24.04.2012 № 4761, станом на 24.04.2012 р. за відповідачем зареєстровано 11 рахунків, на які накладено арешт ВДВС Кремінського РУЮ (а.с.17).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1); - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2); - календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3); - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4); - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, шляхом продажу майна платника податків, є обґрунтованими, оскільки відповідач суму податкового боргу не сплатив і погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача неможливо.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Повний текст виготовлено 31.08.2012 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Аквапласт» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року в адміністративній справі за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Аквапласт» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.М. Гімон

І.Д. Компанієць