Ухвала суду № 25912742, 30.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року справа №2а/0570/8059/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.

розглянувши у письмовому провадженні

апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 25 липня 2012 року у справі № 2а/0570/8059/2012 (суддя Спасова Н. В.)

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2 липня 2012 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 1-3) до комунального підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління» про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році, у сумі 898822 грн. 20 коп. та пені у сумі 11864 грн. 16 коп.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача в 2011 році не працювала визначена законодавством кількість інвалідів, завдяки чому були накладені адміністративно-господарські санкції та нарахована пеня за несплату цих санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року (арк. спр. 124-125) у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення виходив з того, що відповідачем вжито усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а вакантні посади для інвалідів не були зайняті не з вини відповідача.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 127-129) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач обґрунтував скаргу тим, що відповідачем не доведено у повному обсязі вжиття всіх належних від нього заходів для створення визначеної законодавством кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та їх безпосереднього працевлаштування, що обумовлює притягнення його до відповідальності.

Сторони до суду не з'явилися, про дату та час слухання були повідомлені, що обумовило розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні відповідно до статті 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Відповідач - комунальне підприємство «Шляхове ремонтно-будівельне управління» є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ за № 05449153 (свідоцтво про державну реєстрацію, довідка статистики, статут - арк. спр. 110-121).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» були затверджені Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок подання звітів); Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок сплати санкцій та пені).

Згідно пункту 2 Порядку подання звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. За цим же пунктом інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

7 лютого 2012 року відповідачем був поданий позивачу звіт за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (арк. спр. 7), за яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 951 особа, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 18, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону № 875 - 38. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 898822 грн. 20 коп.

До справи відповідачем надані звіти до Донецького міського центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 58-107) станом на: 11 січня 2011 року, 31 січня 2011 року, 11 лютого 2011 року, 21 лютого 2011 року, 1 березня 2011 року, 21 березня 2011 року, 1 квітня 2011 року, 21 квітня 2011 року, 26 квітня 2011 року, 20 травня 2011 року, 31 травня 2011 року, 10 червня 2011 року, 30 червня 2011 року, 11 липня 2011 року, 20 липня 2011 року, 10 серпня 2011 року, 20 серпня 2011 року, 9 вересня 2011 року, 28 вересня 2011 року, 7 жовтня 2011 року, 28 жовтня 2011 року, 21 листопада 2011 року, 29 листопада 2011 року, 9 грудня 2011 року, 28 грудня 2011 року. Отримання цих звітів центром зайнятості підтверджено підписами відповідальних осіб на них. Згідно звітів позивачем створені робочі місця підсобних, дорожніх робітників, медників, штукатурів, інженерів-будівників, слюсарів-ремонтників, інженерів служби організації шляхового руху, механіків тощо. За довідкою відповідача № 01/08-2386 від 13 липня 2012 року (арк. спр. 22) працівники з числа інвалідів приймаються на створені робочі та інженерно-технічні спеціальності у відповідності з висновками МСЕК про умови та характер праці після проходження попереднього медичного огляду. Атестація робочих місць відповідачем проведена. Працевлаштування інвалідів у відповідача передбачено на створених робочих місцях: підсобного робочого, прибиральника територій, шляхових робочих.

Відповідачем в якості доказів прийняття заходів щодо запропонування створених робочих місць інвалідам для працевлаштування додатково були надані оголошення надані в газети «Алло», «Юзовка», «Карьерный вопрос», про потребу в робітниках, в тому числі тих, які мають інвалідність (арк. спр. 23-57), а також лист до обласного центру МСЕК (арк. спр. 21) про розміщення в центрі оголошень відповідача щодо можливості працевлаштування осіб, які мають 3 групу інвалідності.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати санкцій та пені роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

За розрахунком Фонду соціального захисту інвалідів (арк. спр. 7) адміністративно-господарські санкції за наявність у відповідача 20 незайнятих інвалідами робочих місць склали суму 898822 грн. 20 коп. з нарахуванням пені за несплату санкцій в розмірі 11864 грн. 16 коп. (арк. спр. 8).

Колегія суддів, з приводу наведених позивачем підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, тобто при вирішенні питання щодо застосування санкцій Фонд соціального захисту інвалідів повинен з'ясувати питання щодо фактичного створення місця для інвалідів та врахувати подання суб'єктами господарювання інформації про створені вільні робочі місця для інвалідів до центрів зайнятості.

За пунктом 2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. N 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за N 552/13819, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Пеня нараховується згідно частини 2 статті 20 Закону № 875 за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, але у випадку розрахунку санкцій саме Фондом соціального захисту інвалідів, вони повинні бути пред'явлені в досудовому порядку суб'єкту господарювання до сплати з встановленням термінів. При цьому, згідно пункту 3.4 наведеного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, яке сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Для застосування адміністративно-господарських санкцій суб'єкт владних повноважень повинен встановити склад порушення, встановити ступінь вини суб'єкта господарювання та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та виною. Реалізація цих положень позивачем можлива під час проведення перевірки відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року.

В даній справі відсутній акт перевірки та відсутні докази врахування позивачем фактів створення відповідачем робочих місць для інвалідів, звітування до центру зайнятості та відсутності осіб-інвалідів, які б виявили бажання працювати у відповідача.

Як вбачається з визначення адміністративно-господарської санкції, то вона є альтернативою зобов'язанню суб'єкта господарювання створити місце для інваліда, тому при фактичному створенні місця для інваліда, підстави для застосування заходів відповідальності відсутні. За частиною 1 статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, тому у разі відсутності фактів звернення інвалідів та необґрунтованої відмови підприємством в їх працевлаштуванні така складова відповідальності, як вина суб'єкта господарювання відсутня. Позивачем до справи не надані документальні докази того, що мали місце випадки відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів на вакантні посади за направленням центрів зайнятості.

З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва