Постанова № 25910701, 28.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.08.12 місто СевастопольСправа №2а-1273/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю: представника позивача -Приймака А.І., представника відповідача -Летючої Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2011 року № 0002220231 про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 451 356 гривень 00 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29 491 гривні 50 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у період з 10 листопада 2011 року по 18 листопада 2011 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Таврида-Електрик" та з відповідним постачальником за ланцюгом придбання у період діяльності - червень 2011 року, а також по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Феанор" та з відповідним постачальником за ланцюгом придбання у період діяльності -серпень 2011 року.

Копію наказу від 09 листопада 2011 року № 1588 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", направлення від 09 листопада 2011 року № 1011/01-057 вручено до початку проведення перевірки 10 листопада 2011 року директору товариства Бурцевій Олені Станіславівні.

За результатами перевірки складено акт від 25 листопада 2011 року № 134/23-1/35418239/9593/10, у якому зафіксовано порушення платником податків у періодах: червень, серпень 2011 року норм частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та порушення норм Податкового кодексу України, а саме: пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.4 статті 44 у частині ненадання до перевірки документів; підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 у частині завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у взаємовідносинах з контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида-Електрик", товариством з обмеженою відповідальністю "Феанор"; пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 у частині завищення податкового кредиту у взаємовідносинах з контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7", товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол".

На підставі акту перевірки, керівництвом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя 09 грудня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002220231 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Амаранта" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 480 847 гривень 50 копійок, у тому числі зі штрафних санкцій -29 491 гривня 50 копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням, платник оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 10 травня 2012 року № 8135/6/10-2115 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення та рішення державної податкової служби у місті Севастополі, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, були залишені без змін, а скарга платника податків -без задоволення.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, що виникли у зв'язку з формуванням платником податків податкового кредиту і відображення податкових зобов'язань, регулюються підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, статтями 185, 187, 188, 198, 201, 203 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів -будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 Кодексу врегульований порядок визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначений статтею 188 Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо обчислення податкових зобов'язань у статті 203 Кодексу зазначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що у червні 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" у декларації з податку на додану вартість було відображено суму податкового кредиту у розмірі 475 953 гривень 00 копійок за проведеними господарськими операціями з товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7".

На адресу державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя надійшов акт невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" з додатком від державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя.

Згідно з цим актом за період з 01 червня 2011 року по 17 жовтня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" не підтверджено повноту визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту у зв'язку з відсутністю у платника первинних документів, зокрема, договорів, видаткових, податкових накладних, банківських виписок, довіреностей, товаро-транспортних накладних.

Основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" було неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року кількість працюючих на підприємстві становить нуль осіб. Також на підприємстві відсутні основні фонди та необхідні умови для здійснення господарської діяльності.

26 жовтня 2011 року до управління податкової міліції в Запорізькій області надійшло звернення директора та єдиного засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" ОСОБА_4 з якого вбачається, що він немає відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7". Невідома особа, вводячи його в оману, запропонувала підписати деякі документи у нотаріуса. Через деякий час він дізнався, що є керівником та засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7". Будь-яких документів фінансової та бухгалтерської звітності, договорів він не підписував.

За даним фактом співробітниками управління податкової міліції державної податкової адміністрації у Запорізькій області було проведено перевірку, в ході якої було встановлено, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації не проживає, будинок за місцем його реєстрації, який є юридичної адресою товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" (Запорізька область, Бердянський район, с. Старопетрівка, вул. Щорса, 10), знаходиться в аварійному стані, на протязі кількох років там ніхто не мешкав; у будинку відсутні офіси, меблі, двері та вікна, отже, ознак наявності офісу не виявлено.

На підтвердження реальності господарських правовідносин з поставки товару товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" до перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" були надані податкові накладні: від 02 червня 2011 року № 17 , від 14 червня 2011 року № 24. Також були надані видаткові накладні: від 02 червня 2011 року № РН-0017, від 14 червня 2011 року № РН-0024.

До перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не було надано договорів, товарно-транспортних накладних, документів, якими можливо підтвердити рух товарів у просторі.

З пояснень директора товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" Бурцевої О.С. вбачається, що на пропозицію інспектора, який проводив перевірку, надати документи, вона відповіла про неможливість надати їх своєчасно, оскільки вони знаходяться у аудитора на дооформленні.

У судовому засіданні представником позивача до матеріалів справи було долучено додаткові документи: договори поставки товару від 01 червня 2011 року № 17 та від 14 червня 2011 року № 24, рахунок-фактура від 01 червня 2011 року № СФ-00017, від 14 червня 2011 року № СФ-00024.

Предметом аналогічних за змістом договорів від 01 червня 2011 року № 17 та від 14 червня 2011 року № 24 було постачання товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" товару -будівельних матеріалів.

У договорах на поставку товарів відсутня конкретизація предмету постачання, з огляду на що неможливо встановити, які саме будівельні матеріали товариство з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" мало намір продати товариству з обмеженою відповідальністю "Амаранта".

При цьому, у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Договору № 17 чітко зазначено ціну поставки -496 232 гривні 20 копійок, у тому числі податок на додану вартість 82 705 гривень 37 копійок. У Договорі № 24 ціна поставки склала 137 287 гривень 36 копійок, у тому числі податок на додану вартість -22 881 гривня 23 копійки.

Згідно з пунктом 2 Договорів товар постачається покупцеві на підставі замовлення-заявки. У кожному замовленні-заявці зазначаються найменування товару, загальна кількість товару, яка повинна бути поставлена у конкретній партії, асортимент, комплектність на підставі прайс-листа. Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Договору партія товару, яка узгоджена згідно замовлення-заявці повинна бути поставлена покупцеві не пізніше 5 днів з моменту прийняття замовлення-заявки та її затвердження. Пунктом 4 Договорів визначено, що вартість кожної партії товару визначається на підставі замовлення-заявки, покупцеві надається рахунок-фактура для сплати.

Будь-яких додатків до Договорів (специфікацій тощо), а також передбачених у договорах обов'язкових замовлень-заявок з зазначенням номенклатури, кількості, асортименту товару, прайс-листів, отриманих від постачальника, товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не надано, у матеріалах справи вони відсутні.

Відомості, зазначені у податкових накладних, видаткових накладних, рахунках-фактурах, свідчать про поставку від товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" значних обсягів будівельних матеріалів.

Вказане тягне за собою необхідність для виконання сторонами договорів залучення до транспортування та зберігання товару власних чи орендованих транспортних засобів, складських приміщень, людських ресурсів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" ані до перевірки, ані у судовому засіданні не було надано будь-яких доказів, за допомогою яких можливо було б встановити, за допомогою чиїх сил та засобів відбувався рух активів при здійсненні господарських зобов'язань.

Договір № 24 підписаний сторонами 14 червня 2011 року. Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 Договору перехід права власності здійснюється у момент приймання-передачі (сплати) відповідної партії товару, що оформлюється видаткової накладною/актом приймання-передачі. Пунктом поставки товару є місто Севастополь (підпункт 3.4 пункту 3 Договору). Рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна датовані також 14 червня 2011 року. З урахуванням місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" - с. Старопетрівка Хортицького району міста Запоріжжя, а також ненадання позивачем доказів зберігання товару в іншому місці, суд приходить до висновку про неможливість реального виконання договору 14 червня 2011 року з огляду на обмеженість у часі.

На підтвердження існування господарських взаємовідносин з виконання будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" до перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" були надані: податкова накладна від 07 червня 2011 року № 20, акт виконаних робіт від 07 червня 2011 року № ОУ-00020 р.

До перевірки та у судових засіданнях товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не було надано договір, за допомогою вивчення змісту якого можливо було б встановити його предмет, спосіб виконання тощо.

З інформації, зазначеній у податковій накладній № 20, вбачається, що між сторонами було укладено Договір від 07 червня 2011 року № 20, зазначений вид цивільно-правового договору - "договір поставки". У графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця" зазначено, що 07 червня 2011 року було виконано роботи з поточного ремонту будівель, у графі "одиниця виміру" -1.

07 червня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" було оформлено акт здачі-приймання будівельних робіт. В акті також зазначається, що були виконані роботи з поточного ремонту будівель, загальна вартість яких склала 263 832 гривні 19 копійок з податком на додану вартість.

У судовому засіданні доказів, за допомогою яких можливо було б встановити, виконання яких саме робіт було предметом договірних відносин між сторонами, яким чином виконувався договір, за допомогою чиїх сил, на якому об'єкті здійснювалися роботи, представником позивача не надано. Достатніх пояснень з цього приводу він також не надав.

З огляду на знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7" у Запорізькій області, відсутність у цього підприємства трудових ресурсів, ненадання позивачем відомостей про фактичного виконавця робіт, укладення договору та оформлення приймання робіт 07 червня 2011 року, суд вважає обґрунтованими висновки державної податкової інспекції у Ленінському районі щодо недоведеності факту реальності господарської операції з виконання робіт.

За серпень 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" у додатку 5 до уточнюючої декларації з податку на додану вартість відображено формування податкового кредиту у операціях з контрагентами: товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол", приватне підприємство "Прінт Одеса 2011". Потім уточнюючим розрахунком за серпень 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" було зменшено податковий кредит за звітній період за відносинами з приватним підприємством "Прінт Одеса 2011" з одночасним збільшенням податкового кредиту з контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол".

На адресу державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя надійшов акт державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 25 листопада 2011 року № 10389/23-11/34981513 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол", оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою. До Головного відділу податкової міліції у Печерському районі міста Києва було направлено запит про встановлення місцезнаходження платника податків. Підтвердити господарські правовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" шляхом проведення зустрічної перевірки не виявилося можливим.

Згідно з відомостями з Центральної бази даних державної податкової адміністрації України виключними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" є діяльність за КВЕД: "видання книг", "видання газет", "видання журналів та періодичних публікацій".

На підтвердження виконання господарських відносин з контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" щодо поставки будівельних матеріалів товариству з обмеженою відповідальністю "Амаранта" до перевірки було надано видаткову накладну від 26 серпня 2011 року № 563, видаткову накладну від 26 серпня 2011 року № РН-563.

Ненадання решти документів до перевірки директор товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" пояснила знаходженням їх на дооформленні у аудитора.

У судовому засіданні представник позивача надав для долучення до матеріалів справи Договір поставки від 05 серпня 2011 року № 563 та рахунок-фактуру від 05 серпня 2011 року № АВ-563.

З предмету договору між товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" та товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" вбачається, що постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця згідно з його замовленням: будівельні, оздоблювальні, супутні матеріали, господарські товари, освітлювальне обладнання та інструмент ("Товар"). Умовами поставки було визначення товару заздалегідь у кожному окремому випадку поставки.

Доказів заздалегідь встановленого сторонами замовлення на товар, товариством з обмеженою відповідальністю „Амаранта" не надано.

У податковій та видатковій накладних від 26 серпня 2011 року зазначено, що здійснено поставку значних обсягів будівельних матеріалів. При цьому, деякі з номенклатур та кількостей товарів сторони оцінили у одиницях, які не можуть відповідати дійсності, зокрема: руберойд, цемент, ґрунтовка зазначені у штуках, кількість цегли зазначено як -553, 9 штук.

Позивачем не надано будь-яких документів, за допомогою яких можливо було б встановити, за допомогою чиїх сил відбувався рух товарів в процесі виконання господарського зобов'язання з поставки будівельних матеріалів, підтвердити переміщення товару у просторі, його зберігання на складі.

На підтвердження існування господарських взаємовідносин з виконання будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" для товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" були надані: акти здачі-приймання робіт (надання послуг) у кількості 7 штук від 31 серпня 2011 року.

Договорів з виконання будівельних робіт, з яких можливо було б встановити зміст господарських правовідносин сторін, товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не надано.

Жодної податкової накладної щодо операцій з поставки послуг (виконання робіт) з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" до перевірки та у судовому засіданні представником позивача також надано не було.

У актах здачі-приймання робіт (надання послуг) від товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" у графах "номенклатура робіт" зазначається: автомобілі бортові до 3 т, бетонозмішувачі принудійної дії, розчинозмішувачі передвижні, молотки відбійні, єскаватори однокошкові тощо. У одиницях виміру вказано "час".

Будь-якої документально підтвердженої інформації про те, ким з водіїв та працівників було виконано роботи на техніці, про оплату їх праці, використане, у зв'язку з таким виконанням, пальне, пробіг транспортних засобів, товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не надано.

З огляду на відсутність договорів, дослідження їх предмету, а саме -чи було це виконання робіт з залученням тільки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол", чи працівників і техніки цього підприємства, кількість та склад ресурсів, є неможливим.

Представник позивача у судовому засіданні пояснень, достатніх для встановлення обставин фактичного існування та виконання господарських правовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" з виконання будівельних робіт, не надав.

У ході перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" було також зменшено обсяг податкових зобов'язань у червні, серпні 2011 року, визначених платником за наслідками відображення господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна", товариства з обмеженою відповідальністю "Феанор".

У декларації за червень 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" було відображено податкові зобов'язання у сумі 142 559 гривень 20 копійок за операціями з виконання робіт для товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна".

У матеріалах справи наявні договори, додаткові угоди до них, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, що також вивчалися інспектором при проведенні вказаної перевірки.

В акті перевірки наведені пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" Бурцевої О.С., згідно з якими роботи на об'єкті товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна" виконувалися власними силами, працівниками, з якими укладалися трудові угоди, будівельні матеріали придбавалися у підприємств, які торгують будівельними матеріалами. Однак, при цьому, доказів щодо залучення до виконання будівельних робіт працівників за трудовими угодами товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" виконувало будівельні роботи на об'єктах товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна" за допомогою будівельних матеріалів, отриманих згідно з задекларованих даних від товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7".

У ході перевірки інспектором державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя було використано оперативну інформацію, отриману працівниками управління податкової міліції державної податкової адміністрації у місті Севастополі. У матеріалах справи наявні письмові пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю "Югремстрой-21", згідно з якими монтажно-будівельні роботи у приміщенні цеху літера "ж-1" для товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна", було виконано силами працівників цього товариства, що підтверджується документально, зокрема підписаними сторонами формами Кб-2, КБ-3. При цьому, замовником робіт було саме товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна", а не товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта". Прораб товариства з обмеженою відповідальністю "Югремстрой-21" пояснив, що усі зазначені вище роботи було виконано товариством згідно з договором від 01 березня 2011 року № 01/03 працівниками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про правомірність зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Амаранта" податкових зобов'язань за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида Електрик Україна".

До перевірки та у судовому засіданні товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" не було надано всього обсягу документів, за допомогою яких можливо підтвердити реальність вчинення господарської операції з виконання робіт на об'єктах товариства з обмеженою відповідальністю "Феанор".

Позивачем не було надано договору підряду від 01 листопада 2010 року № 01/11/20, на який є посилання в актах виконаних робіт, податкові накладні, документи на підтвердження постачання будівельних матеріалів, за допомогою яких товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" здійснювало роботи на об'єктах товариства з обмеженою відповідальністю "Феанор", авансові звіти про відрядження співробітників товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" для виконання робіт у місті Макіївка на шахті № 22 "Комунарська".

До перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" надавалися довідки про вартість виконаних робіт, акти про приймання виконаних робіт.

З інформації, встановленої у ході перевірки та викладеної у наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" актах № КБ-2в, № КБ-3 вбачається, що до вартості робіт сторонами угоди було включено вартість матеріалів, витрати на заробітну плату, витрати, пов'язані з експлуатацією машин.

Будь-яких доказів здійснення таких витрат представником позивача у судовому засіданні надано не було.

Згідно з наданих до перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" документів для виконання господарських зобов'язань з будівельних робіт для товариства з обмеженою відповідальністю "Феанор", підрядник використовував будівельні матеріали, що було отримано від товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол".

Непідтвердження факту реальності господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол" свідчить про неможливість товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" використовувати матеріали та засоби, отримані від цього постачальника, при виконанні робіт.

Таким чином, з огляду на суперечливість відомостей первинних документів товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", а також недостатність доказів реального вчинення господарських операцій з контрагентами, суд дійшов висновку про правомірність зменшення податковим органом податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача про протиправність висновків державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість з огляду на незаконність викладених в акті перевірки відомостей про нікчемність правочинів товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 цього Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною другою статті 228 цього Кодексу, встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статті 1, 9 цього Закону встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарською операції є те, що вона повинна спричиняти реальні наслідки для майнового стану платника податків. При цьому, будь-які первинні документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, передбачених законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції з певним контрагентом, яким видані або якому видані податкові накладні.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений у первинних документах платника, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

При цьому, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні або господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, встановлення факту недійсності або нікчемності цивільно-правового договору не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення господарською операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем обґрунтовано належним чином підстави прийняття рішення про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, правомірність цього рішення та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

03 вересня 2012 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко