Рішення № 25910596, 04.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. Справа № 9/056-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"

До Фізичної особи-підприємця Расюк Наталії Андріївни

Про стягнення 11 653, 45 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Парфенова О.М. (дов. № 10-05-2579 від 21.12.2011 р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" до Фізичної особи-підприємця Расюк Наталії Андріївни про стягнення 11 653, 45 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2012 р. порушено провадження у справі № 9/056-12 та призначено розгляд справи на 10.07.2012 р., зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 10.07.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав пояснення по суті позовних вимог.

Крім того, представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, судом клопотання позивача про продовження строку розгляду спору розглянуто та задоволено.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2012 р. продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 04.09.2012 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 21.06.2012 р.

У судове засідання 04.09.2012 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав пояснення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора»(далі -позивач) та Фізичною особою-підприємцем Расюк Наталією Андріївною (далі -відповідач) було укладено договір оренди торгового обладнання № 003544 (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язується передати відповідачу у строкове платне користування, а відповідач зобов'язується прийняти у строкове платне користування обладнання, з рекламним маркуванням та графічним відображенням продукції торгових марок (ТМ), які належать позивачу, а також торгових марок, які входять у групу продуктів, які дозволені для продажу позивачу, тобто пристрої, які мають ідентифікацію та відображені у Додатку № 1, в подальшому іменоване «обладнання».

Відповідно до п. 2.1. договору обладнання, що орендується, надається відповідачу виключно для демонстрації та реалізації продукції ТМ «Sandora», «Sanday», «ДАР», «Святкова колекція», «Садочок», «Сандорік», «Lipton», напоїв торгових марок компанії «PEPSI», а також продукції ТМ «Lay». Зазначений перелік торгових марок може бути змінений додатковою угодою сторін.

Розділом 3 договору встановлено, що передача обладнання в оренду відповідачу здійснюється за актом приймання-передачі (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору. В акті вказується стан і комплектність, тип, вид, модель, заставна вартість обладнання (п. 3.1. договору). Під час передачі в оренду стан обладнання перевіряється представниками сторін. Після підписання акту приймання-передачі, обладнання вважається прийнятим відповідачем, а у разі повернення -позивачем, у кількості, комплектності та стані, вказаному в акті приймання-передачі (п. 3.2. договору).

З моменту передачі обладнання відповідачу і підписання акту приймання-передачі відповідач набуває право користування обладнанням та несе зобов'язання, передбачені цим договором (п. 3.3. договору).

Судом встановлено, що у відповідності до умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у платне строкове користування визначене договором обладнання, а саме: холодильну камеру двохкамерну Klimasan S1200SC, брендовка -Pepsi, заводський номер -282637021100331, інвентарний номер -81063465, заставною вартістю 11 653,45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту прийому-передачі обладнання від 26.04.2011 р. та копією заявки на переміщення обладнання, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі майна у відповідності до договору оренди торгового обладнання № 003544.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. договору відповідач зобов'язаний встановити обладнання у своїй торговій точці, на місці за погодженням з позивачем, яке повинне бути добре видимим покупцям, та розмістити в/на ньому продукцію, згідно затвердженого стандарту. Використання обладнання способом, не передбаченим цим договором (нецільове використання), у т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, окрім передбаченої розділом 2 цього договору, забороняється.

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язаний дозволяти торговому представнику та мерчендайзеру позивача в будь-який час роботи торгової точки самостійно контролювати дотримання відповідачем умов цільового використання обладнання.

Відповідно до п. 8.3. договору про кожне виявлене порушення відповідачем правил експлуатації або нецільового використання ним обладнання, у т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, крім передбаченої розділом 2 цього договору, невиконання правил мерчендайзингу, а також простою обладнання з вини відповідача, представник позивача складає акт довільної форми, який підписується представником відповідача, відповідальним за використання обладнання. У випадку відмови останнього від підпису про це робиться відмітка у акті.

Судом встановлено, що 20.02.2012 р. торговим агентом ТОВ «Сандора»- Гапоненко Я.В. було проведено перевірку дотримання відповідачем умов цільового використання обладнання та встановлено, що зазначене обладнання відсутнє у визначеній сторонами торговельній точці за адресою: м. Біла Церква, вул. Вернадського, 5, найменування торгової точки «Пиво».

Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом відсутності орендованого торгового обладнання від 20.02.2012 р., підписаного уповноваженим представником позивача Гапоненком Я.В., зі змісту якого вбачається, що представник відповідача відмовився надати пояснення щодо відсутності об'єкту оренди та підписати даний акт.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відсутність орендованого обладнання у визначеній сторонами торговельній точці за адресою: м. Біла Церква, вул. Вернадського, 5, найменування торгової точки «Пиво», свідчить про нецільове використання відповідачем вказаного обладнання, що являється порушенням умов договору.

В силу ч. 2 ст. 285 ГК України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

В силу ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що строк оренди складає один календарний рік. Договір може бути розірваний позивачем в односторонньому порядку, повідомивши про це відповідача про це за п'ять календарних днів до фактичної дати розірвання договору (п. 6.2. договору).

Згідно п. 8.4. договору у випадку порушення відповідачем умов договору позивач має право достроково розірвати договір. При цьому відповідачу направляється письмове повідомлення про розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В силу п. п. 9.1., 9.2. договору повернення обладнання від відповідача до позивача відбувається на підставі акта повернення (Додаток 3). Обладнання повинно бути повернено відповідачем та прийняте позивачем протягом 10 календарних днів від дати закінчення строку дії договору або дострокового розірвання договору.

Зважаючи на вищевикладені обставини, керуючись п. п. 8.4, 9.2. договору, 23.02.2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 055 про розірвання договору та повернення орендованого обладнання у строк 10 днів з моменту отримання вказаної вимоги, що підтверджується долученим до матеріалів справи фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.03.2012 р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач у встановлений строк не виконав вимогу позивача, орендоване обладнання не повернув та не надав жодних відомостей щодо його місцезнаходження, що свідчить про втрату відповідачем вказаного обладнання.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що відповідач несе перед позивачем майнову відповідальність за втрату чи крадіжку орендованого обладнання, у розмірі його вартості, вказаної в підписаних актах приймання-передачі.

Згідно п. 5.9. договору відповідач, у випадку втрати обладнання, зобов'язується повністю відшкодувати позивачу компенсаційну вартість втраченого обладнання, вказану в додатках до договору, в строк не пізніше 10 днів з дати отримання відповідної вимоги та рахунку позивача.

Враховуючи вищезазначене, 22.03.2012 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 089 від 21.03.2012 р. з вимогою сплатити вартість втраченого обладнання, зазначену у акті приймання-передачі обладнання від 26.04.2011 р., у розмірі 11 653,45 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.03.2012 р.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав та не сплатив вартість втраченого орендованого обладнання, чим порушив взяті на себе зобов'язання відповідно до договору оренди торгового обладнання № 003544 від 08.04.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Враховуючи те, що договір оренди торгового обладнання № 003544 від 08.04.2011 р. був достроково розірваний позивачем в односторонньому порядку з підстав, передбачених ст. ст. 773, 783 ЦК України, у відповідача, відповідно до положень цивільного законодавства та умов договору, виникло зобов'язання щодо відшкодування компенсаційної вартості втраченого орендованого обладнання, зазначеної у акті прийому-передачі від 26.04.2011 р., що становить 11 653,45 грн.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 20 ЦК України встановлено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З огляду на вищевикладене, господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо передачі в оренду торгового обладнання виконав належним чином, відповідно до умов договору, проте відповідач вказане обладнання не повернув, втратив та не сплатив його компенсаційної вартості, що призвело до порушення цивільного права позивача та завдало йому збитків у розмірі 11 653,45 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог та доказів повернення орендованого майна або сплати його компенсаційної вартості не надав та не надіслав.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" до Фізичної особи-підприємця Расюк Наталії Андріївни про стягнення вартості втраченого торгового обладнання в якості відшкодування матеріальних збитків у розмірі 11 653,45 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 759, 773, 783, 785 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 284, 291 ГК України та ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Расюк Наталії Андріївни (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Східна, буд. 32, кв. 284, ідентифікаційний номер 3237804126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008) вартість втраченого торгового обладнання у розмірі 11 653 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 05.09.2012 р.