Рішення № 25910495, 03.09.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/59/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.12 Справа № 5009/2510/12

За позовом Головного військово-медичного клінічного ордену Червоної Зірки центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18)

до Державної аварійно-рятувальної служби (аварійно-рятувальний загін спеціального призначення) ГТУ МНС у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 1а)

про стягнення суми 2993,66 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -Завальнюк Ж.В. (дов. № 5 від 16.01.2012 р.);

Від відповідача -Луценко В.С. (дов. № 159 від 19.06.2012 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 2828,26 грн., із яких: 2000,68 грн. -відшкодування витрат за медикаменти та комунальні послуги, 781,72 грн. -відшкодування фактичних витрат на харчування, 45,86 грн. -пеня за несвоєчасну оплату рахунків за надані медичні послуги, нарахована станом на 01.01.2012р..

Ухвалою господарського суду від 04.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2510/12, справі присвоєно номер провадження 20/59/12, судове засідання призначено на 26.07.2012 р. На підставі ст. 77 ГПК України ухвалами суду розгляд справи відкладався на 08.08.2012р., потім на 03.09.2012р.

В судовому засіданні 03.09.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26.07.2012р. та 07.08.2012р. господарським судом отримані клопотання позивача про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.14, 96), які є ідентичними за своїм змістом, а саме: позивач крім, раніше заявленої до стягнення суми, просить стягнути суму 244,67 грн. пені, в тому числі: 165,40 грн. пені за несвоєчасну оплату рахунків за медичні послуги (медикаменти, перев'язувальні матеріали, комунальні послуги, енергоносії) без врахування продуктів харчування, донарахованої за період з 01.01.2012р. по 18.07.2012р., а також 79,27 грн. пені за несвоєчасну оплату рахунків за продукти харчування. У зв'язку з цим, загальна сума , яку позивач просить стягнути з відповідача, складає 3 072,93 грн. Позивачем до письмового пояснення, отриманого судом 03.09.2012р., надано повідомлення про вручення, згідно з яким первісне клопотання про збільшення позовних вимог, отримане судом через канцелярію 26.07.2012р., яке по суті є таким самим як клопотання, отримане судом по пошті 07.08.2012р., було направлено позивачем на адресу відповідача 19.07.2012р. та вручено 26.07.2012р.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає за необхідне у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог частково відмовити. Так, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Як слідує зі змісту позовної заяви та доданих до неї розрахунків (а.с.24,25), пеня за несвоєчасну оплату рахунків за продукти харчування не заявлялася, тому це є додатковою вимогою, право на яку може бути реалізовано позивачем лише при пред'явлені позову, або заявлено у окремому позовному провадженні. За таких обставин, в порядку ст.22 ГПК України клопотання про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду тільки в частині збільшення на 165,40 грн. пені за несвоєчасну оплату рахунків за медичні послуги, в іншій частині судом відхиляється.

Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення з відповідача 2000,68 грн. відшкодування витрат за медикаменти та комунальні послуги, 781,72 грн. відшкодування фактичних витрат на харчування, 211,26 грн. пені за несвоєчасну оплату рахунків за надані медичні послуги, а всього суми 2993,66 грн.

Позов обґрунтовано ст.ст.509,510,526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України, п.6 постанови КМУ від 18.10.1999р. №1923 «Про затвердження порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»та мотивовано наступним. 12.05.2011р. сторонами укладено договір про надання платних медичних послуг, відповідно до якого позивач надає пацієнтам -військовослужбовцям медичні послуги та виставляє рахунки, які відповідач зобов'язався оплачувати в 10-денний термін після їх отримання. Так, відповідачу було надано рахунки: №С11/85 від 04.10.2011р. №С11/104 від 09.12.2011р. за фактичні витрати під час надання медичних послуг військовослужбовцям та їх харчування під час лікування -рахунки №88 від 05.10.2011р., №104 від 06.12.2011р. Крім того, відповідачу надано акти виконаних робіт, список особового складу, який проходив лікування та звіти по наданню медичних послуг. Відповідач оплату послуг згідно з виставлених рахунків не здійснив, у зв'язку з чим йому додатково виставлено рахунки №С11/121 від 12.12.2011р., №С16/06 від 10.01.2012р., №С12/66 від 18.07.2012р. на оплату пені, нарахованої згідно з п.6.1 договору.

Відповідач надав письмове заперечення, в якому зазначив, що заперечує проти позову у повному обсязі на таких підставах. Відповідно до приписів ст.903 ЦК України оплата послуг здійснюється в порядку, що встановлюється договором. Так, згідно з п.п.2.1.6 та 2.2.5 укладеного сторонами договору виконавець повинен надати замовнику рахунки, звіти по наданню медичних послуг, списки осіб, акти виконаних робіт. Проте, виконавцем акти виконаних робіт належним чином надані не були. Враховуючи, що відповідач є державною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а обслуговування розрахункових операцій - через державну казначейську службу, відсутність усіх підтверджуючих документів унеможливлює проведення розрахунків. Просить у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні представник усно зазначив, що відповідач позов визнає частково в сумі боргу та пені, та заперечує проти стягнення судового збору. Так, відповідач погоджується, що послуги позивачем надані, зобов'язання з його боку порушено, але договором чітко передбачено надання актів, що можуть бути підставою для розрахунків, яких немає.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2011р. між аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення) ГУ МНС у Запорізькій області (Замовник, відповідач) та головним військово-медичним ордена Червоної Зірки Центром «ГВКГ»(Виконавець, позивач) укладено договір №11/73/ПМП про надання медичних послуг.

Відповідно до предмету договору, Замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати платні медичні послуги, що встановлюються у розмірі фактичних витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що визначається відповідно до законодавства, що регулює здійснення розрахунків зазначених витрат виробництва продукції (робіт, послуг) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999р. №1923 та обумовлені КВЕД 85.11.1, 85.12.1, 85.13.1, 55.52.1 (далі -комплекс платних медичних послуг, що надаються за договором -«Послуги»). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги в порядку та на умовах, погоджених у даному договорі (п.1.1).

Згідно з п.п.2.1.1, 2.1.4 договору встановлено, що Замовник зобов'язується направляти військовослужбовців з оформленням письмового направлення встановленого зразку; здійснювати оплату наданих виконавцем послуг.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.9.2).

Матеріали справи свідчать, що згідно з направленнями від 09.09.2011р. №1252 та від 24.10.2011р. №288 (т.1 а.с.18, 19) відповідачем, спочатку на планове оперативне лікування, а потім на реабілітаційне лікування, до травматологічного відділення Головного військово-медичного клінічного ордену Червоної Зірки центру «ГВКГ»було направлено капітана служби цивільного захисту Осипенко І.М. з діагнозом: застарілий розрив передньої хрестоподібної зв'язки правого колінного суглоба. Оплату згідно з постановою КМУ від 18.10.1999р. №1923 гарантовано.

Згідно зі звітами по наданню медичних послуг військовослужбовець проходив стаціонарне лікування у військовому клінічному госпіталі з 12.09.2011р. по 22.09.2011р. та з 26.10.2011р. по 04.11.2011р. (т.1 а.с.31,32). У вказаних звітах містяться перелік наданих медичних послуг (в тому числі: консультації лікарів, процедури/дослідження, операція/наркоз, медикаменти, ліжко-дні) та їх вартість. Загальні витрати по актам (звітам) склали 1 136,74 грн. та 556,33 грн.

Позивачем відповідно до умов договору сформовано списки особового складу, якому надані медичні послуги згідно договору №11/73ПМП від 12.05.2011р.: у вересні 2011р., та листопаді 2011р. (т.1 а.с.29,30) та виставлено рахунки на оплату за медичні послуги (медикаменти, перев'язувальні матеріали, комунальні послуги та енергоносії) у вересні та листопаді 2011 року, а саме: рахунок №С11/85 від 04.10.2011р. на суму 1333,08 грн. та рахунок №С11/104 від 09.12.2011р. на суму 667,60 грн. (а.с.20,21), всього 2000,68 грн. (1333,08+667,6). Також виставлено рахунки №88 від 05.10.2011р. на суму 410,02 грн. та №104 від 06.12.2011р. на суму 371,70 грн. на оплату вартості продуктів харчування (а.с.61,65). Загальна сума, що виставлена до оплати згідно з вказаними рахунками, складає 2782,40 грн.

Крім того, виставлені рахунки №С11/121 від 12.12.2011р. на суму 25,47 грн. та №С12/06 від 10.01.2012р. на суму 20,39 грн. (а.с.22,23) на оплату пені згідно з п.6.1 договору.

У матеріалах справи містяться претензії на суму 2828,26 грн. від 13.01.2012р. №7/117 та від 13.03.2012р. №7/662 (а.с.27-28), згідно з якими позивач просив погасити наявну заборгованість у розмірі фактичних витрат на придбання медикаментів, перев'язувальних матеріалів та комунальних послуг в сумі 2000,68 грн. згідно з рахунками №С11/85 від 04.10.2011р. на та №С11/104 від 09.12.2011р. та витрат на продукти харчування у сумі 781,72 грн., а також сплатити пеню за несвоєчасно оплачені рахунки, нараховану згідно з п.6.1 договору в сумі 45,86 грн.

У відповіді на вказані претензії №33 від 07.02.2012р. та №80 від 26.03.2012р. (а.с.33,34) відповідач вказував, що претензії на суму 2828,26 грн., в тому числі 45,86 грн. пені, визнано та гарантував оплату з відстрочкою. У листі №80 від 26.03.2012р. відповідач, крім того, просив для проведення оплати надати йому акти виконаних робіт по наданим медичним послугам.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Статтями 11,509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст.174 ГК України.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999р. №1923 затверджено Порядок надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, відповідно до якого медична допомога військовослужбовцям надається військово-медичними закладами інших військових формувань у разі відсутності за місцем проходження ними військової служби військово-медичних закладів відповідних військових формувань або відсутності у них необхідних відділень, фахівців чи спеціального медичного обладнання та у невідкладних випадках (п.2).

Згідно п.п.3, 5 цього Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах інших військовий формувань провадиться за наявності засвідченого відповідною печаткою направлення уповноваженої на його видачу посадової особи, в якому зазначається міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, якому підпорядковане військове формування, місцезнаходження і банківські реквізити органу військового управління (військової частини), уповноважена особа якого буде здійснювати оплату. Витрати на надання медичної допомоги військовослужбовцям у військово-медичних закладах інших військових формувань відшкодовується цим закладам центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу зазначені військовослужбовці, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання цих військових формувань.

Відповідно до п.7 Порядку відшкодування витрат на надання медичної допомоги військовослужбовцям у військово-медичних закладах інших військових формувань здійснюється у 10-денний термін з дня надходження рахунків від військово-медичних закладів, в яких надавалася медична допомога. Копії платіжних доручень після здійснення оплати за надану медичну допомогу надсилаються на адресу військово-медичного закладу.

Згідно з п.2.1.5, 5.1 договору встановлено, що Замовник зобов'язався у строк 10 календарних днів з дня отримання рахунків від виконавця разом зі звітами по наданню медичних послуг, актами виконаних робіт та списками осіб замовника, яким надано послуги, здійснювати розрахунки з виконавцем (п.2.1.5). Розрахунки за надані виконавцем послуги здійснюються замовником щомісячно, шляхом зарахування коштів на реєстраційні рахунки виконавця згідно п.2.1.5. При цьому, відповідно до п.2.1.6 замовник зобов'язався отримувати рахунки, звіти по наданню медичних послуг, списки осіб, акти виконаних робіт у виконавця безпосередньо представником замовника до 10 числа кожного місяця за звітним.

Отже, умовами договору та положеннями Порядку визначено, що підставою для розрахунків є виставлений і отриманий рахунок. За умовами договору, відповідач повинен отримати рахунки, акти виконаних робіт та інші документи у відповідача.

Згідно з ст.129 Конституції України, ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У матеріалах справи містяться копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.59,60), які надані позивачем у підтвердження направлення та отримання 07.10.2011р. відповідачем рахунку №С11/85 від 04.10.2011р. на суму 1333,08 грн. за медичні послуги та акту виконаних робіт №3, а також копія рекомендованого повідомлення про вручення (а.с.68), яким позивач підтверджує направлення та вручення 15.12.2011р. рахунку №104 від 06.12.2011р. на оплату вартості продуктів харчування на суму 371,70 грн. та акту виконаних робіт №103.

Факт отримання від позивача поштою передбачених договором актів виконаних робіт та рахунків на їх оплату відповідач заперечує, посилаючись на те, що з вищевказаних повідомлень не вбачається, які саме документи було вручено.

Як зазначено вище, відповідно до змісту п.2.1.6 договору Замовник зобов'язується отримувати рахунки, звіти по наданню медичних послуг, списки осіб, акти виконаних робіт у відділі договірної роботи Виконавця безпосередньо представником Замовника до 10 числа кожного місяця наступного за звітним (форма яких згідно Додатків №№5-10 до договору, які є його невід'ємними частинами). Згідно з п.2.2.5 договору Виконавець зобов'язався надавати відповідні документи для здійснення розрахунків за надані послуги.

Представник відповідача в судовому засіданні усно вказав, що фактичне надання позивачем медичних послуг військовослужбовцю згідно його направлень від 09.09.2011р. №1252 та від 24.10.2011р. №288 не заперечується. Однак, відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для їх оплатити, а саме: підписані акти виконаних робіт, як то передбачено п.п.2.1.6 та 2.2.5 укладеного сторонами договору у зв'язку з їх ненаданням виконавцем. Оскільки відповідач є державною організацією, його фінансові операції проводяться через Державну казначейську службу, відсутність належним чином оформлених документів для проведення розрахунків унеможливлює їх здійснення.

Суд бере до уваги, що фактично отримання рахунків відповідачем не заперечено та зазначено про це у відповідях на претензії. У самих рахунках містилося посилання на акти виконаних робіт. Умовами договору не встановлено, що підписання акту є безумовною підставою для проведення розрахунків за надані послуги. Для правильного вирішення спору необхідним є встановлення факту надання послуг, який має юридичне значення для виникнення обов'язку здійснити за них оплату.

Крім того, Позивачем надано фіскальний чек №3271 та опис вкладення (а.с.41,42), згідно з якими відповідачу 19.07.2012р. було направлено акт №3 виконаних робіт у вересні 2011р. на суму 1333,08 грн. та акт №4 виконаних робіт у листопаді 2011р. на суму 667,60 грн., підписані та скріплені печаткою Виконавця робіт, рахунок №С12/66 від 18.07.2012р. на суму 244,67 грн. пені, акт звірки на 18.07.2012р.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору встановлено, що вартість послуг, які надаються Виконавцем військовослужбовцям замовника встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999р. №1923, визначена у Додатку №1 до договору на електронному носії (дискеті), який є невід'ємною частиною договору. Сума договору складає 20000,00 грн. та може бути зменшена або збільшена згідно кошторисних звітів Замовника, що оформлюються Додатковою угодою.

Відповідно до п.6 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 18.10.1999р. №1923, рахунки на оплату медичної допомоги протягом п'яти днів після її надання надсилаються до органу військового управління (військової частини) військового формування, уповноважена особа якого буде здійснювати оплату. Вартість медичних послуг, які надаються військовослужбовцям інших військових формувань, встановлюється наказами керівників військово-медичних закладів, які надають ці послуги, у розмірі фактичних витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що визначаються відповідно до законодавства, яке регулює здійснення розрахунків зазначених витрат виробництва продукції (робіт, послуг).

Позивачем у підтвердження розміру вартості витрат надано суду затверджені начальником Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки відомості, прейскуранти з повним переліком медичних послуг і процедур та їх ціни, розрахунки складу продуктів для харчування, а також виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ в підтвердження фактичних витрат .

Відповідач доказів оплати заявленої до стягнення суми боргу суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про відшкодування витрат на медичні послуги (медикаменти, перев'язувальні матеріали, комунальні послуги, енергоносії) в розмірі 2000,68 грн. та продукти харчування в розмірі 781,72 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на ці витрати не спростовують висновків суду і не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку сплатити на користь позивача відшкодування цих витрат згідно з виставлених рахунків.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті рахунків за медичні послуги в розмірі 153,23 грн., яка нарахована за період з 17.10.2011р. по 18.07.2012р. згідно з розрахунком (на суму 1333,08 грн. за рахунком №С11/85 від 04.10.2011р. ) та пеня в розмірі 58,03грн. за період з 22.12.2011р. по 18.07.2012р. (на суму 667,60грн. за рахунком №С11/104від 09.12.2011р.) (а.с.24,25, 45).

Відповідно до п.6.1 договору за затримку платежів Виконавцю проти строків, встановлених у п.2.1.5 договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню, яка обчислюється виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нараховану на суму не проведених Замовником платежів за кожний день такої затримки.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із наданого позивачем розрахунку пені (т.1 а.с.24,25,45) слідує, що позивачем нарахована пеня за рахунками №С11/85 від 04.10.2011р. на суму 1333,08 грн. за період з 17.10.2011р. по 18.07.2012р., тобто фактично за 275 днів, та за рахунком №С11104 від 09.12.2011р. за період з 22.12.2011р. по 18.07.2012р.

Як встановлено судом, рахунок №С11/85 від 04.10.2011р. був отриманий відповідачем 07.10.2012р., однак не був оплачений згідно з умовами договору (п.2.1.5), а саме протягом 10 календарних днів. Отже, факт порушення відповідачем термінів розрахунків за цим рахунком, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано.

Проте, з урахуванням положень до ч.6 ст.232 ГК України, оскільки інше не встановлено законом або договором, до стягнення підлягає пеня в сумі 102 грн. 96 коп. грн. за 183 дні (шість місяців). В іншій частині стягнення пені за цим рахунком слід відмовити.

У частині стягнення пені в розмірі 58,03грн. за рахунком №С11/104 від 09.12.2011р. за період з 22.12.2011р. по 18.07.2012р., суд бере до уваги наступне.

Ухвалами суду від 04.07.2012р., від 08.08.2012р. позивача було зобов'язано надати письмове обґрунтування дати початку нарахування пені. Однак, на момент розгляду спору відповідного обґрунтування стосовно рахунку С11/104 від 09.12.2011р. суду не надано для того, щоб стверджувати, що зобов'язання порушено 22.12.2011р., тому наданий позивачем розрахунок в частині нарахування пені за цим рахунком суд не може перевірити і визнати обґрунтованим. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне вимоги щодо стягнення пені в розмірі 58,03 грн. залишити без розгляду, оскільки позивачем не надано обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення пені. Таким чином, позов у частині стягнення пені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно з ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1609,50 грн. повністю стягується з відповідача на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.22, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної аварійно-рятувальної служби (аварійно-рятувальний загін спеціального призначення) ГТУ МНС у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул.Заводська, 1а, код ЄДРПОУ 34869316, р/р35215003003629 в УКДКУ у м.Запоріжжі, МФО 813015) на користь Головного військово-медичного клінічного ордену Червоної Зірки центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (01133, м.Київ, вул.Госпітальна, 18, код ЄДРПОУ 07773293) суму 2000 (дві тисячі) грн. 68 коп. відшкодування витрат на медикаменти та медичні послуги (р/р31250273210252, ГУДКСУ м Києва, МФО 820019), суму 781 (сімсот вісімдесят одна) грн. 72 коп. відшкодування фактичних витрат на харчування (р/р31250273210250 в ГУДКСУ м.Києва, МФО 820019), суму 102 (сто дві) грн. 96 коп. пені (р/р31250273210252, ГУДКСУ м Києва, МФО 820019), суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Позов у частині стягнення суми 58 грн. 03 коп. пені ( за рахунком №С11/104 від 09.12.2011р.) залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 06 вересня 2012 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.