Рішення № 25910393, 06.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.12 Справа № 26/5014/1896/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго", м.Алчевськ Луганської області

до Приватного виробничо-комерційного підприємства „Прогрес 2000", м.Алчевськ Луганської області

про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії №174/1 від 14.07.2008 в сумі 74664 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 606 грн. 51 коп., пені в сумі 3041 грн. 36 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -юрисконсульт Польова В.В., довіреність №1282 від 26.07.2010;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №174/1 від 14.07.2008 в сумі 74664 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 764 грн. 30 коп., пені в сумі 3041 грн. 36 коп.

Позивач заявою №1088 від 05.09.2012 про зменшення розміру позовних вимог просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором на постачання теплової енергії №174/1 від 14.07.2008 в сумі 74664 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 606 грн. 51 коп., пеню в сумі 3041 грн. 36 коп.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд вважає можливим прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14410658 від 03.08.2012 місцезнаходженням відповідача є: вул.Горького,б.99А, м.Алчевськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію та вона отримувалась відповідачем, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

14.07.2008 між Комунальним теплопостачаючим підприємством „Алчевськтеплокомуненерго" (виконавець, позивач) та Приватним виробничо-комерційним підприємством „Прогрес-2000" (споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання №174/1 в редакції додаткових угод (далі договір), за умовами якого виконавець зобов'язався згідно „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених ПКМУ 630 від 21.07.2005, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору в редакції додаткової угоди від 09.11.2011 розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України тарифів для груп споживачів (постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №60 від 30.09.2011) в розмірі: ІІІ-я група -602,92 грн. за 1 Гкал, без ПДВ.

Згідно п.1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.1 договору загальна площа приміщень 1468 м2.

У п.3.1 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

Згідно п.8.1 договір укладається до 31.12.2008 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Враховуючи вказаний пункт договорів був пролонгованим в подальшому, починаючи з 2008 року.

Позивач свої зобов'язання за договором за період з 21.01.2012 по 01.07.2012 виконав у повному обсязі, що підтверджується виставленими і отриманими відповідачем рахунками №1463 від 27.04.2012, №1463 від 30.03.2012, №1463 від 29.02.2012, №1463 від 31.01.2012, №1463 від 30.12.2011, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач за надані послуги не оплатив, тому за ним виникла заборгованість за період з 21.02.2012 по 01.07.2012 в сумі 74664 грн. 81 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 3041 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 606 грн. 51 коп. та звернувся до суду з даним позовом (враховуючи заяву позивача №1088 від 05.09.2012 про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України „Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки, які останній повинен був сплачувати, але не сплачував, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за період з 21.01.2012 по 01.07.2012 в сумі 74664 грн. 81 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що у разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

Таким чином, нарахована позивачем відповідачу пеня за заявлений період згідно розрахунку (а.с.21) в сумі 3041 грн. 36 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.02.2012 по 30.06.2012 в сумі 606 грн. 51 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення повністю (враховуючи заяву позивача №1088 від 05.09.2012 про зменшення розміру позовних вимог).

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.09.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго" до Приватного виробничо-комерційного підприємства „Прогрес 2000" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Прогрес 2000", вул.Горького, б.99А, м.Алчевськ Луганської області, код 30797217 на користь Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго", вул.Леніна, б.126, м.Алчевськ Луганської області, код 02132266 заборгованість в сумі 74664 грн. 81 коп., пеню в сумі 3041 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 606 грн. 51 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 10.09.2012.

Суддя С.С. Єжова