Постанова № 25910189, 27.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р. 16 год.45 хв.Справа № 2-а-2747/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Бутенко Д.В., Ноготкової С.В., Скакуна О.В., представників відповідача Боровик М.О., Криштоп О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (далі ТОВ "ГК "Содружество", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 19.01.12 № 0000532301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1828828 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 158 812,75 грн., № 0000542301 від 19.01.12 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4215014 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 162501,25 грн. Податкові повідомлення-рішення були прийняті за висновками акту ДПІ у м. Херсоні від 26.12.11 № 4484/23-5/14121018 документальної позапланової невиїзної перевірки.

Судом був об'єднаний позов для спільного розгляду з позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 27.01.12 №0000912301 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 4844715,12 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1211178,78 грн., № 0000902301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 6055892,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15413973 грн. 13 коп., прийнятих за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки (акт від 30.12.11 № 4572/23-5/14121018).

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення неправомірними, та такими, що прийняті податковою інспекцією з порушенням чинного законодавства, за наслідками перевірок, здійснених з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984. Підставою для проведення перевірок в актах зазначено пп. 78.1.1 ст. 78 ПКУ, але такої підстави у ДПІ не було, оскільки на всі запити податкової інспекції були надані відповіді з додаванням необхідних документів. В актах не зазначено, які документи товариства використовувались при перевірці. Фактично в акті перевірки викладено зміст актів перевірок інших підприємств-контрагентів позивача (ТОВ "Алекс-А ЛТД", ТОВ "Компанія Промресурс"), без посилання на норми законодавства, які були порушені саме позивачем при укладанні правочинів, складанні первинних бухгалтерських та податкових документів, висновки перевірок ґрунтуються на припущеннях відповідача. Факти викладені необ'єктивно, неповно, не наведені регістри бухгалтерського обліку товариства, реальність здійснення господарських операцій, рух природного газу до кінцевого споживача податковою інспекцією не досліджувалось. Висновки щодо нікчемності правочинів суперечать дійсним обставинам господарської діяльності, не вказано які норми цивільного, господарського законодавства порушені позивачем, чи є вирок суду щодо скоєння злочинів конкретними посадовими особами. На момент вчинення позивачем правочинів з ТОВ "Алекс-А ЛТД", ТОВ "Компанія Промресурс" останні були зареєстровані як юридичні особи, були також платниками податку на додану вартість, видали позивачу податкові накладні, які були оформлені належним чином, подавали звітність до податкових інспекцій з показниками господарської діяльності. Крім того, позивач зазначає, що ТОВ "Алекс-А ЛТД" оскаржило незаконні дій податкової служби щодо проведення перевірки, про що свідчить постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.12 по справі № 2а-14922/11/2670, якою визнано протиправними дії податкової інспекції та висновки перевірки від 01.09.11. Позивач звертає увагу суду на те, що до компетенції податкової інспекції не входить встановлення нікчемності угод при проведенні перевірок платників податків. Тільки відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів є підставою для не включення витрат по придбанню газу до складу валових витрат, а наявність належним чином оформлених документів не заперечує і податкова інспекція. Законом України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) не передбачено можливості зменшення суми податкового кредиту в разі неможливості перевірити контрагента платника податків внаслідок його відсутності за юридичною адресою. Відсутність постачальника за юридичною адресою не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару.

Придбання товару (природний газ) позивачем підтверджується договорами купівлі-продажу, актами прийому передачі, платіжними документами про сплату вартості газу, Дійсність операцій купівлі-продажу за участю ТОВ "Алекс-А ЛТД", ТОВ "Компанія Промресурс", які спричиняють реальне настання правових наслідків, підтверджується ПАТ "Херсонагаз", яким було протранспортовано та передано безпосередньо споживачам обсяги природного газу. Доказом реальності постачання ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Компанія Промресурс" природного газу та отримання його позивачем є реєстри реалізації природного газу споживачам ВАТ "Херсонгаз" по постачальнику ЗАТ БК "Содружество", акти прийому-передачі природного газу в ПСГ "Укртрансгаз", реєстри фактично протранспортованого обсягів природного газу газовими мережами Херсонського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" підприємствам, що уклали договори на постачання газу з ЗАТ БК "Содружество". ПАТ "Херсонгаз" здійснює розподіл природного газу газорозподільними мережами на території Херсонської області на підставі ліцензій виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області ДПС (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи отриманням акту від 01.09.11 №1952/2307/33443792 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Алекс-А ЛТД" в частині дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період грудень 2010 року, лютий - квітень 2011 року, з якого вбачається відсутність у контрагента позивача - ТОВ "Алекс-А ЛТД" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, такі угоди носять фіктивний характер. Відповідачем був надісланий ТОВ "ГК "Содружество" запит від 19.12.11 № 30726/10/23-506 про надання пояснень та документального підтвердження стосовно правових відносин з ТОВ "Алекс-А ЛТД" , в якому попереджено, що згідно пп.. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу ненадання пояснень та документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Херсоні є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до отриманої відповіді від 23.12.11, відмовлено в наданні копій документів стосовно проведення фінансово - господарської діяльності з ТОВ "Алекс - А ЛТД", з посиланням на те, що 14.10.11 на підприємстві було проведено виїмку документів по ТОВ "Алекс - А ЛТД" Управлінням податкової міліції ДПА у Херсонській області. Тому на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні від 26.12.11 № 3174 та згідно з пп. 20.1.1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ГК "Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахункам із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс -А ЛТД" за період грудень 2010 року та лютий, березень, квітень 2011 року. Повідомленням від 26.12.11 № 219/23-505 ТОВ "ГК "Содружество" повідомлено, що ДПІ у м. Херсоні буде проведено з 26 грудня 2011 року за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика 143-а, документальну позапланову невиїзну перевірку. Повідомленням № 31168/10/23-505 від 26.12.11 запрошено посадових осіб ТОВ "ГК "Содружество" з'явитись до ДПІ у м. Херсоні 26.12.2011 для підписання акту невиїзної документальної перевірки. Неявка була сприйнята як відмова від підписання акту перевірки.

28.12.11 поштовим листом керівнику ТОВ "ГК "Содружество" направлено акт документальної позапланової невиїзної перевірки.

Аналогічний акт перевірки було отримано по постачальнику ТОВ "Компанія Промресурс" (від 12.07.11 № 500/23-1/36311955, який підтвердив укладання цим платником правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, відсутність у даного товариства умов для здійснення господарської діяльності. Крім того, в акті викладена інформація про здійснення сектором з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МБ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області почеркознавчого дослідження підпису керівника ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" ОСОБА_6 в податкових деклараціях, при якому виявлено використання факсиміле, а не здійснення підпису власноруч. ДПІ вважає, що позивач неправомірно відніс до валових витрат витрати на придбання газу у даного постачальника, а податок на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, відповідачем отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акт перевірки від 06.09.10 по ТОВ "Алекс-А ЛТД", з якого вбачається, що постачальником газу у січні-березні 2010 року даному платнику було ТОВ "Нова Аврора", яке знаходиться в стадії припинення внаслідок визнання банкрутом, за юридичною адресою не знаходиться, свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.10, товариство не декларує основні фонди, працюючих 1 особа, що на думку відповідача свідчить про відсутність можливості поставити газ в тих обсягах, які декларує позивач. Операції з купівлі-продажу даним контрагентом продукції не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", яким є в даному випадку позивач. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" є юридичною особою, платником податків. Відповідно до Ліцензій виданих Національною комісією регулювання електроенергетики країни серія АА № 867407 від 11.03.2005р., серія АВ № 527124 від 13.03.2010р. позивач здійснює постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

У грудні 2011 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні Вороновою Л.О. на підставі наказу від 26.12.11 № 3174 та повідомлення про призначення перевірки від 26.12.11 № 219/23-505 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ГК "Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс - А ЛТД" за період грудень 2010 року та лютий, березень, квітень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 4484/23-5/14121018. В акті перевірки зазначено про вчинення позивачем та ТОВ "Алекс-А ЛТД" нікчемних правочинів, які порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4215014 грн., в тому числі: грудень 2010 року в сумі 650 001 грн., лютий 2011 року в сумі 772 929 грн., березень 2011 року в сумі 1952845 грн., квітень 2011 року в сумі 33 333 грн., травень 2011 року в сумі 805 906 грн.; порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1828 828 грн., в тому числі: 2010 рік - 635251 грн., 2 квартал 2011 року - 1193577 грн. В акті перевірки зазначено, що одним з постачальників газу скрапленого позивачу було ТОВ "Алекс-А ЛТД", придбано газу на загальну суму 21075073 грн. (в т.ч. ПДВ 4215014 грн.). Між сторонами були укладені договори купівлі-продажу природного газу №22/11/03 -ПГ від 22.11.10, обсяг поставки 2 500 000 куб. м, період - грудень 2010 р., виконання договору підтверджується актом прийому - передачі від 31.12.10 на загальну суму 5 416 675 грн., крім того ПДВ - 1 083 335 грн. В лютому 2011 року за договором купівлі - продажу природного газу №24/01/02-ПГ від 24.01.11 та актом прийому - передачі від 28.02.11 позивач придбав у даного постачальника природний газ на суму 2254 179 грн. без ПДВ, сума ПДВ 450834 грн. Згідно з договором купівлі - продажу природного газу №ПГ 02/5 від 21.02.11 та актом прийому - передачі від 31.03.11 позивач придбав 2 500 000 куб. м., вартістю 5 625 000 грн. без ПДВ, ПДВ склало 1125000 грн.

ТОВ "Алекс-А ЛТД" видані податкові накладні від 24.12.10 № 349 на суму 216 667 грн.; від 27.12.10 № 351 на суму ПДВ 216 667,33 грн.; від 28.12.10 № 356 на суму ПДВ 216 666,67 грн., від 21.02.11 № 29 на суму ПДВ 500 000 грн.; від 28.02.11 № 64 на суму ПДВ 272 929,48 грн., від 22.02.11 № 30 на суму ПДВ 175 000 грн., від 23.02.11 № 35 на суму ПДВ 450 000 грн., від 24.03.11 № 18 на суму ПДВ 141 050 грн.; від 24.03.11 № 19 на суму ПДВ 500 000 грн.; від 25.03.11 № 20 на суму ПДВ 594 001,60 грн.; від 31.03.11 № 45 на суму ПДВ 92 792,97 грн.; від 06.04.11 № 14 на суму 33 333,33 грн.; від 08.04.11 № 19 на суму 33 333,33 грн., від 11.04.11 № 21 на суму 63 509,33 грн., від 19.04.11 № 39 на суму 216 666,67 грн., від 20.04.11 № 43 на суму 492396,93 грн. Позивач розрахувався з ТОВ "Алекс-А ЛТД" грошовими коштами, шляхом оплати через розрахунковий рахунок.

На думку відповідача, витрати по придбанню газу у ТОВ "Алекс-А ЛТД" були неправомірно віднесені до складу валових витрат та ПДВ до складу податкового кредиту по угодам, які визнані нікчемними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в акті від 01.09.11 №1952/2307/33443792 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Алекс-А ЛТД" в частині дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період грудень 2010 року, лютий - квітень 2011 року Даний акт був наданий суду, зі змісту акту вбачається відсутність у ТОВ "Алекс-А ЛТД" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, такі угоди носять фіктивний характер. До такого висновку податкова інспекція дійшла з огляду на відсутність станом на серпень 2011 року за юридичною адресою ТОВ "Алекс-А ЛТД", кількість працюючих у 1 кварталі 2011 року 6 осіб. Усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ "Алекс-А ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", кредитом якого скористались інші СГД для мінімізації податкових зобов'язань по ПДВ, у тому числі ТОВ "ГК "Содружество". Одним з постачальників ТОВ "Алекс-А ЛТД" є підприємство, яке було зареєстровано на підставних осіб за винагороду (ТОВ БКС "Імпекс ГМБХ").

19.01.12 ДПІ у м. Херсоні за висновками акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000542301 про збільшення ТОВ "ГК "Содружество" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4215014,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 162 501,25 грн.;

№ 0000532301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 828 828 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 158 812,75 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до Державної податкової служби у Херсонській області зі скаргою від 30.01.2012р., в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000542301, 0000532301 від 19.01.2012. Але скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Оскарження до Державної податкової служби України також не дало позитивного результату.

30.12.11 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні Криштоп О.В. на підставі наказу від 28.12.11 № 3190 та повідомлення про призначення перевірки від 28.12.11 № 220/23-5 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ГК"Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-А ЛТД" за період 2010 рік, з товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Промресурс" за період травень-грудень 2009 року, за результатами якої було складено акт № 4572/23-5/14121018. В акті перевірки зазначено про вчинення позивачем нікчемних правочинів, які порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, порушення п. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ на суму 4844715 грн. за червень 20009 року - квітень 2010 року, порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на суму 6101899 грн. 99 коп., за 1 квартал 2010 року на суму 20536743 грн., за півріччя 2010 року на 24223570 грн., занижено податок на прибуток всього у сумі за 1 квартал 2010 року на суму 921706 грн. 75 коп., за 3 квартали 2010 року на суму 6055892 грн. 50 коп., за 2010 рік на суму 6055892 грн. 50 коп.

Одним з постачальників газу скрапленого позивачу було ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД", у якого позивач за договором № 24/06-1 від 24.06.2009 за період травень-грудень 2009 року придбав газу на загальну суму 7322280 грн., у т.ч. ПДВ 1220380,01 грн. (за травень 2009 року ПДВ склало суму 241500 грн., за вересень 2009 року - 173880 грн., за листопад 2009 року - 805000 грн.). До валових витрат позивачем були включені витрати по придбанню газу на суму 6101899,99 грн., а саме: за 2-й квартал 2009 року на суму 1207500 грн., за 3-й квартал 2009 року на суму 869400 грн., за 4-й квартал 2009 року на суму 4024999,99 грн. Відповідачем при перевірці був використаний акт Бориспільської ОДПІ від 12.07.11 № 500/23-1/36311955 про результати проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Промресурс ЛТД" з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за травень-грудень 2009 року, за результатами якої встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" при придбанні та продажу товарів. З акту перевірки, наданому суду, вбачається, що в 2010 році даний суб'єкт господарювання не звітував по податку на прибуток, тому неможливо встановити наявності основних засобів, працюючих 5 осіб, що свідчить про неможливість виконання постачання газу в обсязі, який декларувався. Податкові декларації за травень - грудень 2009 року підписані не власноручно ОСОБА_6, а за допомогою факсиміле, що підтверджується дослідженнями сектора з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області. Тому податкова інспекція дійшла до висновку про фіктивність податкових декларацій ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД". У податковій звітності 2009 року відображені операції продажу газу позивачу. Не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця (ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД") у зв'язку з ненаданням для перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, транспортних документів. Всі правочини даного постачальника визнано нікчемними, за висновком органу державної податкової служби діяльність ТОВ була спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за травень-грудень 2009 р. зменшені до 0 грн.

На підставі відомостей акту перевірки ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" відповідач встановив неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми 6101899 грн. 99 коп. за 2009 рік, та неправомірне включення до складу податкового кредиту суми 1220381 грн. 01 коп. за червень, вересень, листопад, грудень 2009 року.

Також при проведені перевірки було встановлено наявність господарських стосунків позивача у січні - березні 2010 року з ТОВ "Алекс-А ЛТД", м. Київ, у якого придбано газу скрапленого на суму 21746004 грн. (в т.ч. ПДВ 3624334 грн.). З акту перевірки ТОВ "Алекс-А ЛТД", складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.09.10 № 2373/2309/33443792, вбачалось наявність офісних, виробничих приміщень, 15 працюючих осіб. Було виявлено включення до складу податкового кредиту ТОВ "Алекс-А ЛТД" у січні-березні 2010 року податку в сумі 56350000 грн. (січень - 7666666,67 грн., лютий - 25683333,33 грн., березень - 23000000 грн.) згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ "Нова Аврора". ДПІ у Шевченківському районі м. Києва посилається на інформацію, отриману від ДПІ у м. Сімферополі, де на обліку було зареєстровано ТОВ "Нова Аврора", стан підприємства "припинено, але не знято з обліку", ТОВ "Нова Аврора" припинено внаслідок визнання банкрутом. На запит ДПІ у м. Сімферополі повідомило про відсутність товариства за юридичною адресою м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58, та про відсутність ТОВ за адресою м. Київ, вул. Басейна, 9, кв. 3 (адреса за базою АІС "Облік податків та платежів"), свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.10, останню податкову декларацію по ПДВ подано до ДПІ у м. Сімферополь за грудень 2009 року. Договір між ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Нова Аврора" визнано нікчемним, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зменшені податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ "Алекс-А ЛТД" в сумі 56350000 грн. до 0 грн. Як стверджує відповідач, товар, придбаний ТОВ "Алекс-А ЛТД" за нікчемними угодами, був реалізований ТОВ "ГК "Содружество". Позивачем неправомірно включено до валових витрат суму 18121670 грн. 01 коп. витрат по придбанню газу у ТОВ "Алекс-А ЛТД" за 1 квартал 2010 року та до податкового кредиту суму ПДВ 3624334 грн., в тому числі за січень 2010 року 2016666,67 грн., за лютий 2010 року в сумі 803335 грн. 33 коп., за березень 2010 року на суму 55000 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2012 року № 0000912301 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 4844715,12 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1211178,78 грн., № 0000902301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 6055892,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15413973 грн. 13 коп.

Оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку не змінили суми грошових зобов'язань та штрафних санкцій.

Правомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 19.01.12 № 0000532301, № 0000542301, від 27.01.12 № 0000912301, № 0000902301 є предметом розгляду даної справи.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні рішення ДПІ у м. Херсоні ґрунтуються на неправомірності та нікчемності укладених позивачем угод щодо купівлі газу природного по ланцюгам:

ТОВ "ГК "Содружество" - "Компанія Промресурс ЛТД",

ТОВ "ГК "Содружество" - ТОВ "Алекс-А ЛТД",

ТОВ "ГК "Содружество" - ТОВ "Алекс-А ЛТД" - ТОВ "Нова Аврора".

Суд не погоджується з твердженнями ДПІ про нікчемність правочинів між позивачем та його постачальниками виходячи з наступного. Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим акти перевірок не тільки не містять посилань на вищезазначені обставини, а й не доводять умислу посадових осіб позивача на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Суду не надано вироку відносно керівників ТОВ "ГК "Содружество", ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД", ТОВ "Алекс-А ЛТД", ТОВ "Нова Аврора", чи інших осіб, або доказів порушення кримінальної справи за фактами вчинених угод. Не надано письмових пояснень керівників товариств-постачальників газу щодо обставин господарської діяльності, отже суд вважає, що їх не опитували про обставини укладання та виконання договорів. Суд приймає до уваги, що постачальники позивача на момент здійснення перевірки їх діяльності не були ліквідовані. ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" і на день розгляду справи не припинено та не ліквідовано, керівником залишається гр.-н ОСОБА_6, в дійсності підпису якого на податкових деклараціях мав сумнів орган ДПС. Натомість суду не надано доказів опитування даного громадянина щодо обставин подання декларацій, які замість його підпису містять факсиміле.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору основних фондів, приміщень, чисельності персоналу, наявності транспорту. ДПІ не наведено жодного нормативного акту, який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочини між позивачем та його постачальниками є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334) передбачалось, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону № 334 було встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових втрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).

Статтею 9 Закону України № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначались Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.11 визначаються Податковим кодексом України. Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Згідно пункту 9.6 статті 9 Закону №168/97-ВР свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку діє до дати його анулювання.

Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом ( п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПКУ).

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а витрат до складу валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплачених витрат та ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості формування валових витрат та декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку або ж призначення останніх для такого використання.

З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В актах перевірок відносин ТОВ "ГК "Содружество" не зазначено фактів відсутності документального підтвердження правочинів купівлі-продажу газу. ДПІ не має заперечень до документів, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню газу скрапленого до валових витрат, а сплачений в ціні придбання податок на додану вартість до податкового кредиту. Як вбачається з актів перевірок, у відповідача претензій до складання первинних бухгалтерських та податкових документів немає. Позивач звертає увагу суду на те, що тільки відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів є основою для не включення витрат по придбанню газу до складу валових витрат, а наявність належним чином оформлених документів не заперечує і податкова інспекція. ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавства реквізитів податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем податкового кредиту. Аналіз наданих позивачем документів та зміст актів перевірок свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат за період, які були предметом перевірки. ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Алекс-А ЛТД", ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД", ТОВ "Нова Аврора" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Суд також приймає до уваги, що позивачем надано наступні докази реальності господарських операції придбання - договори з постачальниками, акти приймання-передачі газу, платіжні документи, реєстри фактично протранспортованого обсягів природного газу газовими мережами Херсонського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" підприємствам, що уклали договори на постачання газу з ЗАТ БК "Содружество". Умовами договорів встановлено, що продаж газу здійснюється за письмовим погодженням та відповідним коригуванням в об'єднаному диспетчерському управлінню ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України". Газ поставляється на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України. ПАТ "Херсонгаз" здійснює розподіл природного газу газорозподільними мережами на території Херсонської області на підставі ліцензій виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України від 14.04.2000р., серії АА № 224442, від 14.04.2010 р. серії АВ№ 52 7198.

Єдиною підставою висновків відповідача про порушення ТОВ "ГК "Содружество" податкового законодавства, завищення валових витрат та податкового кредиту, є акти невиїзних перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД". Надані суду акти перевірок цих контрагентів суд оцінює критично, оскільки акти перевірок контрагентів позивача по ланцюгу свідчать про те, що ці постачальники на момент їх перевірки не знаходяться за своєю юридичною адресою, їх фактичне місцезнаходження не відоме, перевірки відбувались тільки на підставі податкової звітності цих платників податків, без дослідження бухгалтерських та податкових документів, що унеможливлює віднесення даної перевірки до документальної. Відомості про відсутність юридичної особи за адресою її реєстрації підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру і лише за цієї умови такі відомості можуть бути використані у спорі відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". Податкова інспекція не довела, що на час здійснення поставки газу позивачеві його постачальники були відсутні за юридичними адресами і позивач був обізнаний з цією обставиною. Доказів реєстрації ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" з порушенням законодавства або на підставну особу за винагороду, суду не надано. Позивач, як покупець, не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавця за умови необізнаності щодо неї. ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника на момент придбання товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Наведені в актах перевірки обставини діяльності постачальників позивача не можуть бути причинами для відмови у включенні сум ПДВ, сплаченого у ціні товару, до складу податкового кредиту. ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" були зареєстровані платниками ПДВ, відобразили отриманий в ціні газ податок на додану вартість в податкових деклараціях в розділі "податкові зобов'язання". Податкові накладні підписані уповноваженими особами.

Дослідивши зміст актів перевірок контрагентів позивача, наданих відповідачем в якості доказів, суд приймає до уваги наступне. Перевірка ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" була здійснена тільки на підставі податкової звітності підприємства, тому відносити її до документальної також не можна. Згідно ст. 79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. В даному випадку ні наказу, ні повідомлення не надсилалось, оскільки до ЄДР був внесений запис про відсутність товариства за місцезнаходженням. В акті перевірки взагалі відсутні будь-які вказівки на підстави перевірки, реквізити наказу на перевірку та повідомлення про перевірку. Відомості про те, що в 2010 році ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" не звітував по податку на прибуток, а тому не мав основних фондів, ніяким чином не впливають на взаємовідносини позивача з даним постачальником в 2009 році. В акті відсутні відомості яким чином даний платник звітував у 2009 році та з якими показниками, чи декларувалось наявність основних фондів. Разом з тим зазначено, що працюючих осіб було 5 осіб. Щодо висновку або дослідження спеціаліста сектора з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (висновок суду не надано) щодо дійсності підпису директора ТОВ на податкових деклараціях, слід зазначити, що доказів невизнання податкових декларацій ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" як податкової звітності суду не надано, немає доказів повідомлення ТОВ про неприйняття податкових декларацій через відсутність справжнього підпису керівника. Відповідно до ст. 84 ПКУ податкова служба має право залучати для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, та потребують необхідних спеціальних знань експертів. Але призначення експертизи відбувається за певним порядком, оформляється експертиза відповідним висновком. В акті перевірки ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" відсутнє посилання саме на експертний висновок, а зазначено тільки про дослідження спеціаліста.

Статтею 83 ПКУ визначено вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. До них, зокрема, належать: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Таким чином, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків досліджень спеціалістів щодо діяльності іншого платника податків.

Оцінюючи як доказ у справі наданий відповідачем акт перевірки ТОВ "Алекс-А ЛТД", складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.09.10 № 2373/2309/33443792, суд приймає до уваги, що підстав для проведення такої перевірки не вказано, не зазначено в акті про надіслання будь-якого повідомлення платнику або наказу на проведення перевірки, тому визначити чому перевірка мала характер невиїзної суд не має можливості. Разом з тим, в акті перевірки вказано про наявність у ТОВ офісних, виробничих приміщень, 15 працюючих осіб. Як стверджує відповідач, товар, придбаний ТОВ "Алекс-А ЛТД" за нікчемними угодами у ТОВ "Нова Аврора", був реалізований ТОВ "ГК "Содружество", але з акту перевірки цього не вбачається, тобто такий висновок має характер припущення, а не достовірно встановленого факту. Описано тільки взаємовідносини ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Нова Аврора", про інших постачальників ТОВ "Алекс-А ЛТД" нічого не зазначено, не вказано, що це був єдиний постачальник ТОВ "Алекс-А ЛТД".

Що стосується акту про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Алекс-А ЛТД" від 01.09.11 №1952/2307/33443792, слід зазначити, що постачання газу є одним з основних видів діяльності даного товариства згідно витягу з ЄДР. Дане товариство було зареєстровано платником ПДВ, мало в перевіряємому періоді працюючих 6 осіб. Відомості про те, що в вересні 2011 року дане товариство не знаходилось за юридичною адресою, суд оцінює критично, тому що в акті перевірки не зазначено, що саме знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2Б, або хто там мешкає, та за якими ознаками було встановлено відсутність підприємства та його керівництва. Крім того, з акту вбачається, що в ньому не зазначено конкретних підстав для проведення перевірки, які встановлені ПКУ. До перевірки податковий ревізор - інспектор приступив одночасно з надісланням на адресу ТОВ "Алекс-А ЛТД" наказу про її проведення та повідомлення, про що зазначено в самому акті, не чекаючи доказів вручення цих документів платнику податків. Доказів того, що податкова міліція розшукувала посадових осіб товариства, які вказані в акті перевірки, немає. Зміст актів свідчить про те, що первинних бухгалтерських та податкових документів ТОВ "Алекс-А ЛТД" не було використано при проведені перевірок, досліджувалась тільки податкова звітність товариства та матеріали податкової міліції.

З урахуванням викладеного, акти перевірок контрагентів позивача не є беззаперечними доказами відсутності реальних поставок газу позивачу та нікчемності укладених правочинів.

Разом з тим, суд вважає передчасним посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-14922/11/2670 від 24.01.12 про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо внесення до акту перевірки недійсної інформації та виключення з акту недостовірної інформації, оскільки доказів набрання чинності даним судовим рішенням немає.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності або недостатності ресурсної бази у ТОВ "Алекс-А ЛТД" та ТОВ "Компанія Промресурс" для здійснення господарської діяльності, так як дане твердження є виключно декларативним і відповідач не зміг пояснити, яким саме чином дані обставини були встановлені, відсутня оцінка в сукупності фізичних, технічних, технологічних можливостей контрагентів до вчинення господарських операцій продажу газу природного. Посилання в актах перевірок на неможливість контрагентами позивача здійснювати господарську діяльність мають характер припущень. Не конкретизовано які обставини заважали зазначеним підприємствам здійснювати вищенаведені господарські операції з позивачем, враховуючи використання для поставки газу спеціальних транспортних мереж. Вагомим аргументом на підтвердження реальності господарських операцій позивача з цими юридичними особами є те, що зазначений газ був використаний позивачем у господарській діяльності, проданий великій кількості споживачів, транспортування газу відбувалось іншими суб'єктами господарювання. Але ці обставини ДПІ не перевіряла, податкові зобов'язання, які позивач задекларував з подальшого продажу газу, та отриманий від цього продажу валовий дохід не зменшено..

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції придбання газу є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нереальність правочинів, міг керуватися лише припущеннями, його позиція не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відповідачеві не надано право визначати реальність господарських операцій в залежності від можливості перевірити те чи інше підприємство. Наведені в актах перевірок позивача обставини діяльності його постачальників не можуть бути причинами для зменшення податкового кредиту позивачу.

На думку суду, податковий орган при визначені права платника податку на формування податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця товарів (робіт, послуг) слідкувати за подальшою діяльністю свого постачальника та про стан його оподаткування. Обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів (робіт послуг). На думку суду придбавач товарів (робіт, послуг) провадячи господарську діяльність вправі сподіватись на легітимність господарської діяльності продавця товарів та належне виконання податкових обов'язків цим суб'єктом підприємницької діяльності у зв'язку з належною організацією роботи з боку податкового органу.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19 січня 2012 року № 0000542301, № 0000532301, від 27 січня 2012 року 0000912301, № 0000902301.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ТОВ "ГК "Содружество" (вул. Петренка, 18, м. Херсон, код ЄДРПОУ 14121018) витрати зі сплати судового збору в сумі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 вересня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1