Ухвала суду № 25910092, 07.09.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_____________________________

УХВАЛА

"07" вересня 2012 р. № 1446/12

Суддя Миханюк М.В. розглянувши матеріали за заявою боржника про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів"

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012р. до господарського суду Рівненської області надійшла заява Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При розгляді заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір". Відповідно до ст.1 вказаного закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 14 пункту 7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пункт 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" доповнено підпунктами 12-17, зокрема підпунктом 13 встановлено, що за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 р. №4282-VI станом на 01 січня 2012 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 1073 грн. 00 коп.

Таким чином, за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 5365 грн.

Як вбачається з квитанції №2000.36.1 від 03.09.2012р., доданої до заяви, заявником сплачено судовий збір у розмірі1073 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону визначено вичерпне коло зобов'язань, які не включаються до складу грошових зобов'язань, а саме:

неустойка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду;

зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян;

зобов'язання з виплати авторської винагороди;

зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Як зазначалося мінімальний розмір заробітної плати станом на 01 січня 2012 року встановлено 1073 грн. 00 коп. Тобто вимоги (кредиторська заборгованість) мають становити не менше 321900 грн.

Як встановлено судом, заявник обгрунтовує свої вимоги до боржника наявністю грошового зобов'язання перед кредиторами в сумі 13640233 грн. 70 коп. та неможливістю виконання таких зобов'язань.

В підтвердження зазначеної заборгованості боржником залучено до заяви лише:

- постанову державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2а/1770/667 на суму 6471 грн. 24 коп.

Положеннями абз.8 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений законодавством трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Відсутність в матеріалах, поданих боржником, постанов відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження по виконавчим документам позбавляє господарський суд можливості встановити чи дотримано приписи статті 7 Закону "України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України суд має повернути заяву про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів ч.8, ч.10 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження (постанова Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №15).

Всупереч викладеному заявником не залучено до заяви постанов про відкриття виконавчого провадження по виконавчим документам.

На підставі викладеного, враховуючи те, що заборгованість є підтвердженою в розмірі 6471 грн. 24 коп., що є меншим від трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а решта боргу не підтверджується належними доказами, господарський суд не вбачає підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому заява ВАТ "Завод залізобетонних виробів" підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до пп.2 п.2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню сума судового збору сплачена заявником згідно квитанції №200.36.1 від 03.09.2012р.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, пп.2 п.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1,7,9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів": м.Рівне, вул.Київська, 92, ІК 01033591 та додані до неї документи без розгляду.

2. Повернути Відкритому акціонерного товариству "Завод залізобетонних виробів": м.Рівне, вул.Київська, 92, ІК 01033591 з державного бюджету судовий збір сплачений згідно квитанції №2000.36.1 від 03.09.2012р.

3. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Миханюк М.В.