Рішення № 25909988, 03.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2012 р. Справа № 7/047-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

За позовомУправління комунальної власності Білоцерківської міської ради, Київська область, м. Біла Церква,доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Біла Церква,пропримусове звільнення нежитлового приміщення.

за участю представників сторін: від позивача:Настенко М.В. -представник за довіреністю №12-1-34/4 від 03.08.2012 року;від відповідача:не з'явився

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

18.06.2012 року Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі -позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою № 12-1-21/77 від 13.06.2012 року (вх. № 1558 від 18.06.2012 року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про примусове звільнення нежитлового приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 589 від 08.04.2009 року, а саме щодо не звільнення на вимогу Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради орендованого приміщення у зв'язку з закінченням строку дії вказаного договору, та просить суд винести рішення та видати наказ про примусове виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення площею 24,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2012 року порушено провадження у справі № 7/047-12 та призначено розгляд справи на 05.07.2012 року.

20.06.2012 року господарським судом здійснено електронний запит за показником пошуку -ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 (що знаходиться в матеріалах справи на ОСОБА_1) та отримано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що прізвище відповідача станом на момент розгляду справи змінено на ОСОБА_1. Таким чином, відповідачем у справі є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Судове засідання 05.07.2012 року, призначене на 12-20 год., у зв'язку з перебуванням судді Антонової В.М. у відрядженні, не відбулось.

05.07.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради надійшло клопотання б/н від 05.07.2012 року (вх. № 10632) про продовження розгляду справи на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2012 року, розгляд справи призначено на 16.08.2012 року.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 16.08.2012 року представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2012 року розгляд справи №7/047-12 в порядку приписів п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України було відкладено на 03.09.2012 року.

У судовому засіданні 03.09.2012 року представник позивача у справі підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними та обґрунтованими, а тому просив суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Також, представник позивача в судовому засіданні повідомив, що згідно Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.05.2012 року № 602-25-VI «Про реорганізацію управління комунальної власності Білоцерківської міської ради» Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради реорганізовано у Відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради.

Згідно із ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до п. 1.6. Положення про відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 21.06.2012 року № 632-27-VI, Відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради є правонаступником Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради по усім майновим та немайновим правам та обов'язкам.

Таким чином, позивач у справі -Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, має бути замінене правонаступником -Відділом комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання згідно ст. 64 ГПК України, у судове засідання 03.09.2012 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 18.06.2012 року, 06.07.2012 року та 16.08.2012 року не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Строк вирішення спору, встановлений статтею 69 ГПК України та продовжений ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2012 року на 15 днів, закінчується 03.09.2012 року.

Як роз'яснено в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з повторним неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Господарським судом у судовому засіданні 03.09.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд, встановив:

08.04.2009 року між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди №589 нежитлового приміщення (далі -договір), згідно якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 24,1 кв.м, яке розташоване на першому поверсі трьохповерхової цегляної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Кінотеатр ім. Довженка». Вартість об'єкта оренди відповідно до висновку експерта становить 90 664,20 грн. Мета оренди: торгівля промисловою групою товарів-дитячий одяг (Розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі.

При цьому, як вказано у п. 2.2. договору, передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м. Білої Церкви, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що нежитлове приміщення вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Ініціювання складання акта прийму-передачі про повернення об'єкта оренди покладається на орендаря. Об'єкт оренди повинен повертатись орендодавцю в стані, в якому він був переданий в оренду, з урахуванням нормального зносу.

Орендодавець зобов'язаний використовувати орендоване приміщення у відповідності з цим договором за його призначенням та згідно з діючими нормами його експлуатації. У разі припинення договору, орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повернути орендодавцеві орендоване майно (п.4.1., п. 4.6. договору).

Як встановлено п. 10.1. договору, цей договір діє з 08.04.2009 року по 31.03.2012 року.

Дія цього договору припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.8 договору).

Господарським судом встановлено, що 08.04.2009 року нежитлове приміщення площею 24,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 було передано відповідачу на підставі договору оренди № 589 від 08.04.2009 року.

Факт прийому - передачі вказаного нежитлового приміщення підтверджується Актом б/н від 08.04.2009 року «Про прийом-передачу нежитлового приміщення, площею 24,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1», складеним і підписаним представниками сторін у відповідності з умовами договору (копія акту наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом у судовому засіданні).

Крім того, факт укладення договору та передання вищезазначеного нежитлового приміщення в оренду підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 05.10.2010 року у справі №7/139-10, за позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4498,11грн.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені вищенаведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність -це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що сторонами у справі №7/139-10 є ті ж самі особи, що і у справі, яка розглядається, господарський суд Київської області бере до уваги факти, що були встановлені рішенням від 05.10.2010 року у справі №7/139-10 і які мають значення при вирішенні спору у даній справі, а саме: факт передачі вказаного нежитлового приміщення у користування орендарю; факт неналежного виконання орендарем своїх обов'язків за договором щодо сплати орендних платежів за період з квітня 2009 року по червень 2010 року.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 3 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Оскільки власником орендованого приміщення, згідно п. 2.2. договору, є територіальна громада м. Білої Церкви, то правовідносини сторін регулюються також положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

У відповідності до ч. 1 ст. 2, ст. 3 вищенаведеного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди, термін, на який укладається договір, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір найму згідно ст. 763 Цивільного кодексу України укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приписами ст. 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом № 12-1-24/470 від 02.04.2012 року позивач повідомив Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про закінчення терміну дії договору оренди 31.03.2012 року та про відмову в його переукладенні у зв'язку з наявною заборгованістю по орендній платі, а також з вимогою терміново звільнити орендоване приміщення (докази направлення наявні в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, на момент розгляду спору в господарському суді, відповідач не повернув орендоване приміщення позивачу.

Враховуючи вищевикладене та те, що договір оренди №589 від 08.04.2009 року згідно пунктів 10.1., 10.8. договору припинив свою дію, суд дійшов до висновку, що в даному випадку має місце порушення відповідачем зобов'язання передбаченого п. 4.6. договору, у відповідності до якого відповідач був зобов'язаний у разі припинення договору протягом п'яти робочих днів повернути орендодавцеві орендоване майно.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на те, що відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань щодо повернення орендованого приміщення, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про примусове виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення площею 24,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення площею 24,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 1/23, ідентифікаційний код 20577351) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.

Повне рішення складено 06.09.2012 року