Рішення № 25909923, 03.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.12 Справа № 4пд/5014/441/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська", смт. Білоріченський Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський Луганської області

про зобов'язання виконувати умови договору

Суддя : Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Варака І.В., довіреність № 1 від 05.01.2012;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "шахта "Білоріченська" виконувати умови договору №14/05-08 від 14.05.2008 на подачу та прибирання залізничних вагонів по ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" належним чином та у відповідності до умов цього договору.

Представником позивача у судовому засіданні 05.03.2012 подано заяву №345 від 05.03.2012 про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "шахта "Білоріченська" виконати п. 3.1 договору №14/05-08 від 14.05.2008 шляхом проведення подачі та прибирання залізничних вагонів, які прибули на станцію Збірна Донецької залізниці в адресу ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" протягом одного часу з моменту приймання вагонів ТОВ "шахта "Білоріченська" та відправлені ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" вагони на загальну мережу залізної дороги через станцію Збірну Донецької залізниці протягом одного часу з моменту здачі вагонів ТОВ "шахта "Білоріченська" на фронтах навантаження -розвантаження ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" в натурі. Дана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи. Отже, позовними вимогами у справі слід вважати вимоги, викладені позивачем у заяві №345 від 05.03.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.04.2012 проти вимог позивача заперечив, про що подав письмові заперечення №02-548 від 09.04.2012, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне.

Свої доводи відповідач обґрунтовує перш за все п. 3.7. Договору на подання та прибирання залізничних вагонів №14/05-08 від 14.05.2008, в якому передбачено зобов'язання ВАТ ГЗФ «Білоріченська»щомісячно, не пізніше 25 числа, надавати «Транспорту»графік запланованих обсягів переведень на наступний місяць, з подекадним повідомленням про заплановані обсяги продукції, що відвантажується.

Умовами укладеного між сторонами договору порядок надання графіку перевезень не обмежується, тобто вони можуть бути подані як шляхом електронного листування, так і на паперових носіях. Однак, за даними відповідача, за весь час дії договору позивач жодного разу не надав необхідні графіки запланованих обсягів перевезень, що негативно впливало на роботу ТОВ «Шахта «Білоріченська»та унеможливлювало належне співробітництво з ДП «Донецька залізниця»відносно отримання вагонів та локомотивів.

На думку відповідача, суду при розгляді позовних вимог слід врахувати положення п. 5.2. договору, відповідно до якого, у разі несвоєчасного надання або відсутності плану перевезень та жодних заявок на подання вагонів «Транспорт»знімає з себе відповідальність за їх несвоєчасну здачу на фронт навантаження-вивантаження. Таким чином, при невиконанні ВАТ ГЗФ «Білоріченська»умов п. 3.7. Договору позиція позивача та його позовні вимоги є безпідставними.

Також відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на п. п. 3.3, 3.5 договору № 14/05-О8 на подання та прибирання залізно-дорожніх вагонів від 14.05.2008. Відповідно до вказаних пунктів, «Підприємство»(ВАТ ГЗФ «Білоріченська») бере на себе зобов'язання заздалегідь перераховувати на розрахунковий рахунок Транспорту (ТОВ «шахта «Білоріченська») плату за надання послуг, передбачених зазначеним договором (п.3.3). У пункті 3.5. зазначено, що попередня оплата послуг здійснюється на умовах 100% перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Стосовно посилання позивача у позовній заяві про відсутність заборгованості перед відповідачем за договором № 14/05-08 від 14.05.2008 станом на 05.02.2012, відповідач зазначає, що «Транспорт»має можливість надання транспортного обслуговування (і за умовами договору повинен надавати транспортне обслуговування) не за умови відсутності заборгованості, а лише за умови перерахування 100% передплати послуг. Більш того, за умовами цього пункту Договору «Підприємство має перераховувати мінімальну суму кредитового сальдо з розрахунку тридобового запасу за надання транспортних послуг.

Невиконання п. п.3.3., 3.5. Договору не дає змоги ТОВ «Шахта «Білоріченська»виконувати п.3.1. договору №14/05-08 від 14.05.2008 шляхом проведення подачі та прибирання залізничних вагонів, які прибули на станцію Збірна Донецької залізниці в адресу ВАТ «ГЗФ «Білоріченська»протягом одного часу з моменту приймання вагонів ТОВ «Шахта «Білоріченська»та відправлених ВАТ «ГЗФ «Білоріченська»вагонів на загальну мережу залізних доріг через станцію Збірна Донецької залізниці протягом одного часу з моменту здачі вагонів ТОВ «Шахта «Білоріченська»на фронтах навантаження-вивантаження ВАТ «ГЗФ «Білоріченська». Вказані заперечення на позов судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судових засіданнях 25.06.2012 та 03.06.2012 подав пояснення на відзив відповідача на позовну заяву, в яких вказав, що твердження відповідача є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Так, позивач спростовує факт відсутності передплати позивача за договором №14/05-08 як підставу, яка надавала право відповідачу зупинити транспортне обслуговування, відповідними платіжними документами, які, на думку позивача, підтверджують наявність передоплати.

Щодо тверджень відповідача про ненадання йому планів перевезень, позивач зазначає, що 10.04.2012 відповідач відмовився ставити відмітку про отримання плану перевезень на травень 2012 року без всяких на то поважних причин, про що було складено акт від 10.04.2012, тому він був направлений поштою.

Також позивач, на підставі п.3.7 договору №14/05-08 від 14.05.2008, вважає, що умовами договору не зазначено, що саме у письмовій формі позивач повинен надавати плани перевезень відповідачу, та що при наданні планів перевезень повинні бути відмітки про їх отримання.

Виходячи з вище наведених обставин, позивач вказав, що він зі своєї сторони виконував умови договору №14/05-08 від 14.05.2008 належним чином, а відповідач, в свою чергу, безпідставно припиняв транспортне обслуговування позивача, чим порушує умови договору та спричиняє збитки позивачу.

З урахуванням доводів, викладених у позовній заяві та доданих до неї документів, відповідно до ч. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України, позивач вважає, що відповідач не довів жодної поважної причини, яка б давала право на зупинення транспортного обслуговування ВАТ «ГЗФ «Білоріченська»та невиконання умов договору №14/05-08 від 14.05.2008, тому підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Також позивач просить провести заміну належної сторони - позивача з Відкритого акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" на Публічне акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська".

З наданого позивачем витягу із Статуту Публічного акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" вбачається, що найменування Відкритого акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" змінено на Публічне акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 2012 року (протокол №1) на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства». У пункті 1.2 Статуту зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" (код ЄДРПОУ 00178502) є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" (код ЄДРПОУ 00178502).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 10.07.2012 найменуванням установи за кодом ЄДРПОУ 00178502 є Публічне акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська".

Таким чином, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та вважати вірним найменуванням підприємства позивача Публічне акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська".

Зазначені пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2012 надав пояснення, в порядку ст. 22 ГПК України, яке судом розглянуте та долучається до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі -ДВАТ «шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля», реорганізованого шляхом перетворення в TOB «шахта «Білоріченська»(далі по тексту - «транспорт», відповідач), та ВАТ «ГЗФ «Білоріченська»(далі по тексту - «Підприємство», позивач) укладено договір №14/05-08 від 14.05.2008 на подачу та прибирання залізничних вагонів по ВАТ «ГЗФ «Білоріченська» (надалі - Договір).

Відповідно до умов п.3 договору «Транспорт»взяв на себе зобов'язання проводити своїми силами по своїм шляхам подачу та прибирання вагонів, які прибувають на станцію Збірна Донецької залізниці в адресу «Підприємства», протягом одного часу з моменту приймання вагонів «Транспортом», а також вагонів, що відправляються «Підприємством»на загальну вітку залізної дороги через станцію Збірна Донецької Залізниці, протягом одного часу з моменту здачі вагонів «Транспорту»на франта завантаження -вивантаження «Підприємства», а «Підприємство»взяло на себе зобов'язання проводити оплату за вдані послуги «Транспортом».

Відповідно до п. п. 7.1 п.7 договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.12.2012.

Позивач в позовній заяві вказує, що всупереч умовам вищезазначеного договору 05.02.2012 «Транспорт»зупинив транспортне обслуговування «Підприємства»з подачі та прибирання залізничних вагонів, в результаті чого 29 вагонів, завантажені на станції Збірній Донецької залізниці рядовим вугіллям, були виставлені на шляхи TOB «Шахта «Білоріченська», однак не були поставлені на франта вивантаження ВАТ ГЗФ «Білоріченська». Даний факт позивач підтверджує Актом від 05.02.2012 (загальної форми) про несвоєчасну подачу рядового вугілля, що прибуває в адрес ВАТ «ГЗФ «Білоріченська», та доповідною запискою начальника дільниці навантаження вугілля ВАТ «ГЗФ «Білоріченська»від 05.02.2012.

Також позивач зазначає, що 05.02.2012 ВАТ «ГЗФ «Білоріченська»розвантажила та виставила п'ять порожніх вагонів, однак TOB «Шахта «Білоріченська»їх не забирала і вони знаходились на простої у фабрики, за що нараховується плата за користування вагонами.

У якості передоплати за надання транспортних послуг за договором №14/05-08 від 14.05.2008, 06.02.2012 та 08.02.2012 позивач перерахував на рахунок «Транспорту»грошові кошти на суму 100000,00 грн. та 150000,00 грн., однак вони безпідставно були повернені на рахунок позивача. Отже, грошові кошти, які позивач перераховував на рахунок відповідача, в якості оплати за надані послуги за договором №14/05-08 від 14.05.2008, безпідставно були повернуті відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

За даними позивача, станом на 05.02.2012 заборгованості за договором №14/05-08 від 14.05.2008 «Підприємство»перед «Транспортом»не має.

Позивач вказав, що 06.02.2012 він звернувся до TOB «Шахта «Білоріченська»з вимогою про поновлення транспортного обслуговування листом вих. №222 від 06.02.2011, однак відповідач вказане звернення залишив без відповіді.

Саме такі дії відповідача, пов'язані з безпідставним невиконанням умов договору №14/05-08 від 14.05.2008 стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та надав відповідні заперечення.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1 укладеного між сторонами у справі договору №14/05-08 від 14.05.2008 на подачу та прибирання залізничних вагонів по ВАТ «ГЗФ «Білоріченська», його предметом є взаємовідносини між транспортом та підприємством, пов'язані із наданням послуг з подачі та прибирання залізничних вагонів, маневрової роботи, оплати за користування вагонами. Даний договір підписаний сторонами з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 26.06.2008 ( арк. справи 12-15, том 1).

Відповідно до п. 1 Статуту ТОВ Шшахта "Білоріченська" є правонаступником усіх прав та обов'язків ДВАТ шахта "Білоріченська"ДП ДХК "Луганськвугілля".

У відповідності із п. 7.1 (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 26.06.2008) Договір вступає в силу з 01 травня 2008 року та діє до 31 грудня 2012 року.

В пункті 3.1 Договору встановлено зобов'язання позивача проводити власними силами по власним коліям подачу та забирання вагонів, які прибувають на станцію Збірна Донецької залізниці на адресу відповідача, протягом одного часу з моменту здачі вагонів транспорту на франта завантаження-вивантаження підприємства.

В свою чергу, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за надані послуги на умовах договору. Так, у відповідності з п. 3.3 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати попередню оплату за надані послуги, передбачені вказаним договором.

Згідно п. 3.5 Договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 26.06.2008) попередня оплата послуг здійснюється шляхом 100% перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок транспорту.

Пунктом 3.7 Договору передбачено зобов'язання «підприємства»щомісячно, не пізніше 25 числа, надавати транспорту (відповідачу у справі) графік запланованих обсягів робіт перевезень на наступний місяць з подекадним повідомленням про заплановані обсяги продукції, що відвантажується.

На виконання пункту 3.7 договору позивач надав відповідачу плани перевезень на лютий, березень та квітень 2012 року, що підтверджується відповідними відмітками про отримання на другому екземплярі плану перевезень(а. с. 21-23, т. 2). Проте, план перевезення на травень 2012 року не був прийнятий відповідачем, про що складено акт (а.с.147, том 1).

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного надання або відсутності плану перевезень та декадних заявок на подання вагонів, транспорт (відповідач у справі) відповідальності за несвоєчасну подачу їх на фронт завантаження-вивантаження не несе.

В той же час, відповідно до пункту 5.4 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) сторони домовилися, щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати звірку взаємних розрахунків з оформленням акту звірення.

Матеріалами справи підтверджено та визнано сторонами, що станом на 05.02.2012 заборгованість позивача за надані послуги відповідно до договору №14/05-08 від 14.05.2008 відсутня. Але відповідач зазначає, що «Транспорт»має можливість надання транспортного обслуговування (і за умовами договору повинен надавати транспортне обслуговування) не за умови відсутності заборгованості, а лише за умови перерахування 100% передплати послуг.

Із матеріалів справи також вбачається та не спростовано відповідачем, що на виконання умов договору позивачем на рахунок відповідача перераховувалися відповідні кошти з призначенням платежу - "передплата за договором № 14/05-08 від 14.05.2008". Так, в лютому 2012 року було перераховано коштів в сумі 1 025 000 грн. 00 коп.(а.с.142-145,том1), однак, вказані кошти було частково повернуті відповідачем позивачу в сумі 400 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу - у зв'язку з неналежним виконанням умов вказаного договору (а.с. 6, том 1).

Доводи відповідача полягають в тому, що позивачем не виконувалися умови п. 3.7 Договору щодо зобов'язання «підприємства»(позивача) щомісячно, не пізніше 25 числа, надавати транспорту графік запланованих обсягів робіт перевезень на наступний місяць, отже, у відповідності з п. 5.2. Договору, у разі несвоєчасного надання або відсутності плану перевезень та жодних заявок на подання вагонів «Транспорт»знімає з себе відповідальність за їх несвоєчасну здачу на фронт навантаження-вивантаження. Таким чином, невиконання ВАТ ГЗФ «Білоріченська»умов п. 3.7. Договору, в свою чергу, стало наслідком несвоєчасної здачі відповідачем вагонів на фронт навантаження-вивантаження.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

Із наведених вище фактичних обставин справи вбачається, що між сторонами у справі протягом 2011 -2012 років існували господарські правовідносини за договором № 14/05-08, відповідно до яких відповідачем надавалися певні послуги позивачу, а останнім здійснювалася оплата цих послуг.

На даний час договір є діючим (відповідно до п. 7.1 цього Договору строк його дії встановлено до 31 грудня 2012 року).

За доводами позивача, відповідачем безпідставно не виконується п. 3.1 Договору №14/05-08 від 14.05.2008 щодо подачі та прибирання залізничних вагонів, які прибули на станцію Збірна Донецької залізниці в адресу ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" протягом одного часу з моменту приймання вагонів ТОВ "Шахта "Білоріченська" та відправлені ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" вагони на загальну мережу залізної дороги через станцію Збірну Донецької залізниці протягом одного часу з моменту здачі вагонів ТОВ "Шахта "Білоріченська" на фронтах навантаження -розвантаження ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" в натурі. Тому позивач за даним позовом просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" виконати п. 3.1 укладеного договору.

Отже, фактично в позові йдеться не про примусове зобов'язання виконати обов'язок в натурі, а позивач просить суд встановити взагалі факт порушення відповідачем умов договору №14/05-08 від 14.05.2008. Вимоги позивача мають загальний характер та не містять посилання на конкретні обставини, які б вказували на порушення відповідачем прав позивача в конкретний період часу.

На підставі викладеного, вимоги позивача за даним позовом стосуються не конкретно тієї ситуації, стосовно якої позивач вважає, що його право порушено, а взагалі йдеться про встановлення факту невиконання відповідачем обов'язків за пунктом 3.1 Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що на даний час договір на подачу та прибирання залізничних вагонів по ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" №14/05-08 від 14.05.2008 є діючим та виконується сторонами.

З пояснень, наданих представником позивача, та доданих до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем виконувались умови п.3.1 Договору, але з певними порушеннями - періодично відповідач припиняв транспортне обслуговування позивача, тому суд вважає, що встановлення зобов'язання відповідача виконати обов'язку за п.3.1 Договору щодо поставки та прибирання вагонів у лютому 2012 року на даний час є недоцільним.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

У розділі 5 договору «Відповідальність сторін»пунктом 5.2 сторони передбачили, що у разі несвоєчасного надання або відсутності плану перевезень та декадних заявок на подання вагонів, транспорт (відповідач у справі) відповідальності за несвоєчасну подачу їх на фронт завантаження-вивантаження не несе.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав до задоволення позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Тобто, саме позивач повинен був надати суду належні докази заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги недоведеність позовних вимог, в позові слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,00 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано - 10.09.2012.

Суддя Г.М.Старкова