Рішення № 25909913, 04.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. Справа № 25/083-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут паперу",

01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, 18/7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНМАКС",

08292, Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 32

про стягнення 57 795,81 грн.

за участю представників:

позивача -Поліщук Т.А. (довіреність від 08.08.2012 № б/н)

відповідача -не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Інститут паперу" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНМАКС" (далі -відповідач) про стягнення 57 795,81 грн., з яких: 40 344,15 грн. -основний борг, 4 299,49 грн. -пеня, 3 678,80 грн. -3 % річних та 9 543,49 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення від 03.02.2007.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.08.2012.

У судове засідання 09.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.07.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 21.08.2012.

У судове засідання 21.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.07.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 04.09.2012.

31.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13739 від 31.08.2012) позивачем поданий уточнений розрахунок позовних вимог, який за своїм змістом є збільшенням розміру позовних вимог. Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -57 887,00 грн., яка складається з: 40 344,15 грн. основного боргу, 4 320,68 грн. пені, 3 678,80 грн. 3 % річних та 9 543,37 грн. інфляційних втрат, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

У судовому засіданні 04.09.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням збільшення позовних вимог, з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання втретє не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 23.07.2012 № 14320507 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.09.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Інститут паперу" (далі -орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНМАКС" (далі -орендар) укладено договір оренди від 03.05.2007 (далі -Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежилі приміщення для розміщення офісу, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, загальною площею 245,60 кв. м. (далі -приміщення).

Умовами пунктів 2.1., 2.1., 2.4. Договору сторони погодили сплату орендних платежів щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця, платежі проводяться згідно рахунків, які орендодавець виставляє орендарю після 1 числа поточного місяця, орендні платежі нараховуються з дати підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду; розмір щомісячної орендної плати складає 3 900,00 грн., в тому числі ПДВ. При цьому, всі комунальні послуги оплачуються орендарем додатково в розмірі 2,9% від рахунків, що виставляються орендодавцю комунальними службами; по закінченню терміну Договору, або у випадку його розірвання, всі платежі, передбачені Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщення.

Відповідно до пункту 3.1.5. Договору орендодавець зобов'язується виставляти орендарю рахунки за комунальні послуги у поточному місяці за попередній.

Згідно пункту 4.1. Договору приймання-передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі.

Договір вступає в силу з 03.05.2007 і діє до 03.05.2017 (пункт 5.1. Договору).

Додатковою угодою №2 до Договору від 01.03.2009 сторони змінили розмір місячної орендної плати по Договору, а саме: розмір щомісячної орендної плати складає 13 600,00 грн., в тому числі ПДВ. При цьому, всі комунальні послуги оплачуються орендарем додатково в розмірі 2,9% від рахунків, що виставляються орендодавцю комунальними службами.

Надання позивачем передбачених Договором послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 07.04.2009 №ОУ-0000447, від 13.05.2009 №ОУ-0000544 на суму, від 10.06.2009 №ОУ-0000643, від 13.07.2009 №ОУ-0000742, від 14.08.2009 №ОУ-0000844 на загальну суму 54 895,10 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень, завірені копії вказаних актів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, до матеріалів справи заучені рахунки-фактури, які виставлялись позивачем відповідачу, а саме: від 09.04.2009 №СФ-0000643 на суму 16 119,66 грн., від 13.05.2009 №СФ-0000743 на суму 15 067,32 грн., від 10.06.2009 №СФ-0000847 на суму 14 646,66 грн., від 13.07.2009 №СФ-0000970 на суму 8 288,37 грн., від 14.08.2009 №СФ-0001091 на суму 773,09 грн.

17.07.2009 сторонами укладено договір про розірвання Договору.

На виконання умов договору про розірвання Договору, відповідач передав, а відповідач прийняв приміщення в задовільному стані, що підтверджується двосторонньо підписаним актом приймання-передачі приміщення від 17.07.2009, копію якого залучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2.4. Договору по закінченню терміну Договору, або у випадку його розірвання, всі платежі, передбачені Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщення.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (послуг) відповідачем частково сплачені орендні платежі за Договором за спірні місяці в розмірі 14 550,95 грн., що підтверджується поданими позивачем виписками з банку (оригінали залучені до матеріалів справи).

З наведеного вбачається, що повністю свої зобов'язання зі сплати орендних платежів за Договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заявлена до стягнення заборгованість у сумі 40 344,15 грн. - різниця між загальною сумою, належною до сплати (54 895,10 грн.) та сумами, що частково сплачені відповідачем (14 550,95 грн.).

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінал довідки банківської установи від 20.08.2012 №08/847, про те, що за період з 09.03.2010 по 10.03.2012 кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

З огляду на те, що вказану довідку підписано уповноваженою особою банківської установи та скріплено відбитком її печатки -судом взято її до уваги у якості письмового доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 40 344,15 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 21.12.2011 №24/12 щодо заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів у розмірі 40 344,15 грн. за період з січня по липень 2009 року (копію претензій залучено до матеріалів справи). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на матеріали справи, доводи представника позивача та аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати передбачених Договором орендних платежів, у зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи утворилась заборгованість в розмірі 40 344,15 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 40 344,15 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів передбачених Договором є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати в розмірі 7 543,37 грн. та 3% річних в розмірі 3 678,80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення 3 678,80 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на здійснений судом розрахунок інфляційних витрат, розрахунок позивача є невірним, а тому позовна вимога про стягнення 7 543,37 грн. інфляційних витрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 539,35 грн.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.1.1. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню, що підлягає сплаті за Договором, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, складає 4 320,68 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 4 241,63 грн. пені.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40 344,15 грн. основної заборгованості, 4 241,63 грн. пені, 7 539,35 грн. інфляційних втрат та 3 678,80 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 79,05 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4,02 грн. задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНМАКС" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31119102) на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут паперу" (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, 18/7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31812534) 40 344 (сорок тисяч триста сорок чотири) грн. 15 коп. основної заборгованості, 3 678 (три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 80 коп. 3% річних, 7 539 (сім тисяч п'ятдесят тридцять дев'ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 4 241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 63 коп. пені та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.09.2012.

Суддя С.О. Саванчук