КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2012 року 2а-2766/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Корецькому І.О., за участю:
представника позивача: Шевченка М.В.,
представника відповідача: Ядвіжної Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа"доФастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000231503.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі помилкового тлумачення та застосування відповідачем норм чинного податкового законодавства. Оскільки, сума податкового зобов'язання, зазначена позивачем у податковій декларації від 27.10.11 № 9009555979 з податку на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2011 року у розмірі 839526,00 грн. є помилковою, позивачем 21.11.2011 надано відповідачеві уточнюючу податкову декларацію № 9011770803 із зазначенням податкових зобов'язань з податку на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2011 у сумі 243831,00 грн., яка сплачена ним до бюджету 08.11.2011. З урахуванням тих обставин, що: сума помилково зазначених у декларації № 9009555979 податкових зобов'язань є більшою на 595695,00 грн., від дійсно існуючих; позивачем своєчасно у ІІІ кварталі 2011 сплачено до бюджету суму податку на прибуток підприємств за результатами діяльності у ІІ кварталі 2011 у розмірі 595695,00 грн.; 21.11.2011 до податкового органу подано уточнюючу декларацію № 9011770803, позивач вважає неправомірним застосування штрафних санкцій за затримку сплати до бюджету податкових зобов'язань у розмірі 595695,00 грн., визначених на підставі помилкових даних. Крім цього, позивач зазначає, що сума боргу у розмірі 3301,28 грн., яка виникла у результаті нарахування пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, була сплачена ним у строки визначені чинним законодавством
За наведених обставин позивач просив суд скасувати оскаржуване повідомлення -рішення.
Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2012 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Юнівест Медіа», як юридична особа, зареєстроване Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області 17.12.2004 за № 13611020000000192, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Як платник податків на загальних підставах відповідач перебуває на податковому обліку з 22.12.2004 за № 844.
29 листопада 2011 року посадовою особою Фастівської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Юнівест Медіа»на підставі пунктів 3, 5 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-XII, підпункту 20.1.4 пункту 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, за звітний податковий період, а саме 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року.
За результатами перевірки складений акт від 29.11.2011 № 340/1503/33257927 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що призвело до порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, а саме у розмірі 17 716, 00 грн. із затримкою на 102 календарні дні після граничного строку сплати, у розмірі 86 784, 00 грн. із затримкою на 101 календарний день, у розмірі 99 699, 58 грн. із затримкою на 13 календарних днів, у розмірі 3301, 28 грн. із затримкою на 27 календарних днів, у розмірі 595 695, 00 грн. із затримкою на 2 календарних дні.
На підставі Акта перевірки, з урахуванням вимог статті 126 Податкового кодексу України, Фастівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: від 14.12.2011 № 0002821503, відповідно до якого позивачеві визначено суму штрафу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 69 869, 59 грн.; від 14.12.2011 № 0002831503, відповідно до якого позивачеві визначено суму штрафу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20900, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом оскаржити його в адміністративному порядку, звернувшись 28.12.2011 та 05.04.2012 із скаргами до Державної податкової служби у Київській області.
Рішенням Державної податкової служби у Київській області від 12.03.2012 № 344/10/10-206/40-192 податкове повідомлення рішення Фастівської ОДПІ від 14.12.2011 № 0002831503 скасоване у повному обсязі, а податкове повідомлення рішення Фастівської ОДПІ від 14.12.2011 № 0002821503 скасовано у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, що оскаржувалось у судовому порядку.
У подальшому на підставі даного рішення про результати розгляду скарги та на виконання пункту 3.4 статті 3 Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», з урахуванням статті 126 Податкового кодексу України, Фастівською ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000231503, відповідно до якого позивачеві визначено суму штрафу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 59899, 63 грн.
Не погоджуючись податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2012 №0000231503, позивач скористався своїм правом оскаржити його в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.
Так, як вбачається із змісту Акта перевірки перевіряючими встановлено, що ТОВ "Юнівест Медіа" 27.10.2011 електронною поштою за вхідним номером 9009555979 до Фастівської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ - ІІІ квартали 2011 року, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 839 526, 00 грн.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
А відтак, позивач повинен був сплатити самостійно визначену суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2011 року у розмірі 839 526, 00 грн. до граничного терміну сплати, а саме 19.11.2011.
Разом з цим, як встановлено у ході перевірки та не заперечувалось позивачем, останнім відповідно до платіжного доручення від 08.11.2011 № 1736 було сплачено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2011 року лише у розмірі 243 831, 00 грн.
Тобто, фактично задекларована позивачем сума податку на прибуток підприємств відповідно до декларації за ІІ - ІІІ квартал 2011 року була сплачена частково у розмірі 243 831, 00 грн., в результаті чого у позивача уторився податковий борг у розмірі 595 695, 00 грн., який, відповідно до пояснень відповідача, був сплачений позивачем 21.11.2011 шляхом подання уточнюючого розрахунку про зменшення суми податкового зобов'язання у розмірі 595 695, 00 грн.
Судом встановлено, що 03.08.2011 до Фастівської ОДПІ позивачем була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, у якій він самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 -рядок 15) у розмірі 595 695, 00 грн.
27 жовтня 2011 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію № 9009555979 з податку на прибуток підприємства за ІІ- ІІІ квартали 2011 року в якій у рядку за кодом 16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+, -)»зазначено суму грошового зобов'язання за ІІІ квартал 2011 із податку на прибуток у розмірі 839526,00 грн.
Після самостійно виявленої позивачем помилки, ним 21.11.2011 подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9011770803, в якій у рядку за кодом 16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+, -)»зазначено суму грошового зобов'язання за ІІІ квартал 2011 із податку на прибуток у розмірі 243831,00 грн.
На підтвердження наявності саме арифметичної помилки у податковій декларації № 9009555979, позивачем надано суду платіжне доручення від 08.11.2011 згідно якого до бюджету перераховано податок на прибуток підприємства, отриманого у ІІІ кварталі 2011, у розмірі 243831,00 грн. та платіжне доручення від 09.08.2011 № 1226 згідно якого до бюджету було перераховано податок на прибуток підприємства, отриманого у ІІ кварталі 2011, у розмірі 595695,00 грн. Загалом, за результатами діяльності у ІІ та ІІІ кварталі 2011 позивачем перераховано до бюджету суму у розмірі 839526,00 грн.( 595695,00 грн. + 243831,00 грн. = 839526,00 грн.).
Оскільки, позивачем надано до податкового органу уточнюючу декларацію у межах строку, встановленого для сплатити суми податкового зобов'язання статтею 57 Податкового кодексу України, позивач вважає неправомірним нарахування штрафу за несплату податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 та звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1. статті 49 Податкового кодексу України).
Згідно вимогам пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Строки подання податкових декларацій визначені положеннями пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України за якими: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Базовим податковим (звітним) періодом щодо податку на прибуток підприємств є календарний квартал (пункт 152.9 статті 152 Податкового кодексу України).
Таким чином, підприємства, що є платниками податку на прибуток, зобов'язані надавати податковому органу декларацію з податку на прибуток протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ними податковій декларації, протягом 10 календарних днів після спливу зазначених 40 календарних днів.
Тобто, податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначені платником податків самостійно та задекларовані протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), є узгодженими та безальтернативно підлягають сплаті до бюджету протягом 10 днів від спливу зазначеного сорокового календарного дня в незалежності від правильності їх нарахування або зазначення у звітних документах.
Сторонами не заперечується факт наявності обов'язку позивача подати податкову звітність з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності у ІІІ кварталі 2011 року до 09.11.2011 та сплатити податкові зобов'язання до 19.11.2011.
Як зазначалось вище, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію № 9009555979 з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІІІ квартали 2011року із самостійно зазначеною сумою грошового зобов'язання за ІІІ квартал 2011 із у розмірі 839526,00 грн.
Жодного доказу виправлення позивачем помилок, в тому числі, шляхом надання уточнюючих розрахунків (декларацій) до податкового органу у період до 09.11. 2011, суду не надано.
Таким чином, станом на 10.11.2011, сума самостійно визначеного грошового зобов'язання позивача зі сплати податку на прибуток підприємства за результатами діяльності у ІІІ кварталі 2011 у розмірі 839526,00 грн. є узгодженою у розумінні положень Податкового кодексу України, а відтак, підлягає сплаті до бюджету до 21.11.2011.
Водночас, позивачем надано суду платіжне доручення від 08.11.2011 щодо сплати податку на прибуток підприємств за результатами діяльності у ІІІ кварталі 2011 тільки на суму 243831,00 грн., а отже податкові зобов'язання у розмірі 595695,00 грн., станом на 21.11.2011, є непогашеними.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, про відсутність у нього податкових зобов'язань за результатами діяльності у ІІІ кварталі 2011 у розмірі 595695,00 грн., оскільки у строк установлений податковим законодавством для сплати нарахованого податку, ним подано до податкового органу уточнюючу декларацію із виправленням помилки, виходячи з наступного.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи (підпункт 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України).
Статтею 50 Податкового кодексу України встановлені засади внесення змін до податкової звітності.
Так, відповідно до положень пункту 50.1, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.
Тобто, законодавець звільняє від відповідальності особу, яка виявила факт заниження податкового зобов'язання та подала нову декларацію з виправленими показниками, але за умови, що таке подання відбулося до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.
Водночас, положення Податкового кодексу не містять норми, які позбавляють платника податків від обов'язку сплати узгодженого податкового зобов'язання у разі якщо платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками щодо зменшення податкових зобов'язань після закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період .
А отже, суд дійшов висновку, що узгоджене шляхом подання декларації № 9009555979 податкове зобов'язання позивача є чинним, оскільки не змінене шляхом подання нової декларації з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, а отже підлягає сплаті у встановленому законодавством порядку.
Крім зазначеного, положеннями статті 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань. Таким чином, здійснюючи сплату помилково розрахованої суми узгодженого податкового зобов'язання, платник податків не позбавлений права на повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань.
Разом з цим, відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.
Тобто, зазначена норма Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає звільнення від фінансової відповідальності за порушення у зазначеному податковому періоді правил справляння податку на прибуток підприємств двох категорій платників податків: платників податку на прибуток підприємств; платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, тобто осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.
Установлене Перехідними положеннями Податкового кодексу України звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток (першої категорії осіб, зазначених у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України) пов'язане з перебуванням таких осіб у статусі платника цього податку.
Правові наслідки перебування особи у статусі платника податку на прибуток пов'язані саме з відносинами, що виникають у процесі справляння цього податку. Відповідно, фінансові санкції, від яких звільняються платники податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, можуть стосуватися лише податкових правопорушень, вчинених особами як платниками податку на прибуток, тобто порушення правил справляння виключно цього податку.
Зазначені висновки, викладені в листі Вищого адміністративного суду України від 04.05.2012 № 1197/12/13-12. Крім цього, аналогічна практика запроваджена також і Державною податковою службою України (лист від 05.04.2012 № 9993/7/15-1417).
У контексті наведених норм законодавства та враховуючи, що сторонами не заперечувався той факт, що позивач на дату виникнення спірних правовідносин та у поточному часі є платником податку на прибуток, правопорушення відбулось у зв'язку із справлянням податку на прибуток та у період ІІ -ІІІ квартали 2011 року, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000231503, у частині застосування до позивача штрафу у розмірі 59695, 00 грн. на підставі статті 126 Податкового кодексу України, з огляду на положення пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підлягає скасуванню.
Щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 330,13 грн. то суд зазначає наступне.
Як вбачається з пояснень відповідача вказана сума штрафу застосована ним у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем грошових коштів у розмірі 3301,28 грн., яка виникла у результаті нарахування пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за актом камеральної перевірки № 89/32/1500/33257927 від 11.03.2010 у розмірі 114950,00 грн., про що за результатами адміністративного оскарження прийняте податкове повідомлення -рішення від 17.08.2010. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням -рішенням позивач оскаржив їх до суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 у справі № 2а-8819/10/1070, яку залишено без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 07.06.2011 у задоволенні позову ТОВ «Юнівест Медіа»відмовлено.
Таким чином, вказана сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу лише 07.06.2011 року.
Разом з цим, як вбачається із інформації, що міститься на зворотньому боці облікової картки ТОВ «Юнівест Медіа», копія якої наявна у матеріалах справи, запис про існування такого боргу у позивача внесено відповідачем до автоматизованої системи 18.02.2011. Тобто майже на чотири місяці раніше від дати виникнення узгодженого податкового зобов'язання.
Відповідно до пояснень відповідача, саме у зв'язку з технічною помилкою працівників податкового органу до автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації у картках особових рахунків платників податків, автоматизованої системою було здійснено нарахування пені за несплату податкового зобов'язання, яке набуло статусу узгодженого лише 07.06.2011.
У ході розгляду даної справи відповідачем було визнано факт неправомірного внесення до облікової картки ТОВ «Юнівест Медіа»запису про наявність у нього податкового боргу у розмірі 104500,00 грн. та, як наслідок, неправомірного нарахування пені та застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 330,13 грн.
За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення. Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що приймаючи оскаржуване рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення від 12.06.2012 № 937 сплачено судовий збір у розмірі 1094, 00 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.
Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України від 15.03.2012 № 0000231503.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" понесені судові витрати у формі судового збору у сумі 1094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 07.09.2012.
Судове рішення № 25909245, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 03.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2766/12/1070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: