Постанова № 25909145, 24.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 р. (12:00) Справа №2а-1026/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устінової І.В.,

за участю представника позивача Махно А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про признання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 20.09.2011 р. № 0001124001 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 8542,00 грн.; від 30.11.2011 р. № 0001634001 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 8542,00 грн.; від 20.10.2011 р. № 0001244001 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 8542,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2136,00 грн.; від 30.11.2011 р. № 0001594001 щодо застосування штрафних санкцій на суму 2136,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та надав пояснення по суті спору.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обв'язки. Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, визначені КАС України, пояснення позивача, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ ВПП) у м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство (далі -ДП) "Фесто Виробництво" 24.12.1993 року зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, перереєстровано 14.11.2001 р., реєстраційний номер 04055630Ю0010352 ( в зв'язку зі зміною засновників). В зв'язку зі змінами, внесеними в законодавство України, проведено інвентаризацію суб'єкту господарської діяльності та станом на 01.01.2006 р. видано Свідоцтво про державну реєстрацію нового зразку за № 188212000000004415; код ЄДРПОУ 20718805; є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, ДП "Фесто Виробництво" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та має право звертатися з позовом відповідно до КАС України щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що ДП "Фесто виробництво" взято на облік платника податків з 20.02.1995 року за № 60002 (а.с.13) та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100268101 від 28.08.1997 р. (а.с.14).

Виходячи з наведеного, враховуючи суб'єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.09.2011 р. № 0001124001 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 8542,00 грн.; від 30.11.2011 р. № 0001634001 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 8542,00 грн.; від 20.10.2011 р. № 0001244001 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 8542,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2136,00 грн.; від 30.11.2011 р. № 0001594001 щодо застосування штрафних санкцій на суму 2136,00 грн., суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим у зв'язку з прийняттям таких повідомлень рішень.

Судом встановлено, що 07.09.2011 р. СДПІ ВПП у м. Сімферополі проведено камеральну (невиїзну) перевірку ДП "Фесто Виробництво"з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 08.09.2011 р. № 346/40-01/20718805.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.18. пп.14.1.155 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п.200.17 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від.02.12.2010 р. № 2755-VI, яке виразилось у завищенні платником податку суми податкового кредиту за липень 2011 року на 13 985, 12 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд.19, 20.2, розділ III) по декларації за липень 2011 р.

Вказане порушення, за висновком СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим, полягає в наступному.

Згідно з актом камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2011 р. № 308/40-01/20718805 від 08.08.2011 р. зменшено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд.19, 20.2, розділ III) по декларації з ПДВ за червень 2011 р. на 11471,00 грн. ДП "Фесто Виробництво"до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2011 р. віднесено 2270,00 грн. по операціях з ЗАТ "Кримська-Американська Торгівельно-Промислова компанія"(стан платника 9- "Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням"). Вищезазначений контрагент не знаходиться за місцезнаходженням, вказаним в податковій накладній, виданій на адресу ДП "Фесто виробництво". Крім того, ДП "Фесто Виробництво" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не включені підприємствами контрагентами до складу податкового зобов'язання.

Таким чином, відповідачем за результатами вищевказаної камеральної перевірки підприємству ДП "Фесто Виробництво":

- зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 11 654,00 грн.;

- зменшено податковий кредит за липень 2011 року на загальну суму ПДВ -13 985,00 грн.

Не погодившись з даними висновками Акту перевірки, позивачем на адресу СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим були направлені заперечення, з урахуванням результатів розгляду яких (Висновок на заперечення до акту камеральної перевірки від 20.09.2011 р. вих. № 5306/10/40-01 (а.с.22-31), на підставі Акту перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. № 0001124001 про зменшення розміру від'ємного значення з ПВД на 8542 грн. та застосування 2135,5 грн. штрафної санкції, № 0001114001 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 11654,00 грн. і 2913,5 грн. штрафної санкції.

Не погодившись з вищевказаними діями відповідача, ДП "Фесто Виробництво" оскаржувало повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 25.11.2011 р. № 4538/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.09.2011 р. № 0001124001 у частині застосованих штрафних санкцій на 2135,50 грн. та збільшено штрафну санкцію у податковому повідомленні-рішенні від 20.09.2011 № 000111401 на 2913,5 грн. (а.с.26-31).

СДПІ ВПП у м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 р. № 0001634001 про зменшення розміру від'ємного значення з ПВД на 8542 грн. (а.с.32).

Не погодившись з вказаними діями відповідача, ДП "Фесто Виробництво" звернулося з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.09.2011 р. № 0001114001, № 0001124001 та на рішення, прийняте за розглядом первинної скарги.

Рішенням Державної податкової служби України від 23.12.2011 року № 8275/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, було вирішено залишити без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.09.2011 р. № 0001114001, № 0001124001 з урахуванням рішення ДПА у АР Крим від 25.11.2011 р. № 4538/10/25-023, прийнятого за розглядом первинної скарги, а повторну скаргу - без задоволення.

Крім того, судом встановлено, що 07.10.2011 р. СДПІ ВПП у м. Сімферополі проведено камеральну (невиїзну) перевірку ДП "Фесто Виробництво"з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.10.2011р. № 382/40-01/20718805 (а.с.36-42).

Перевіркою встановлено, що порушень при формуванні податкового кредиту за серпень 2011 р. не встановлено.

Разом з тим, у зв'язку з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2011 р. № 0001124001, яким підприємству "Фесто Виробництво"зменшено від'ємне значення за липень 2011 р. на загальну суму ПДВ -8542,00 грн, відповідачем за результатами камеральної перевірки підприємству ДП "Фесто Виробництво"зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 8542,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим винесене податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 р. № 001244001, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 р. у розмірі 8542,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2136,00 грн.(а.с.43).

Не погодившись з вищевказаними діями відповідача, ДП "Фесто Виробництво" оскаржувало повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 21.11.2011 р. № 4464/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.10.2011 р. № 0001124401 залишено без змін, а первинна скарга -без задоволення, а також збільшено штрафні санкції на суму 2136,00 грн. (а.с.44-47).

Не погодившись з вказаними діями відповідача, ДП "Фесто Виробництво"звернулося з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.10.2011 р. № 0001124401 та на рішення, прийняте за розглядом первинної скарги.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.12.2011 року № 7910/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, було вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі від 20.10.2011 р. № 0001124401 з урахуванням рішення ДПА у АР Крим від 25.11.2011 р. № 4538/10/25-023, прийнятого за розглядом первинної скарги, а повторну скаргу - без задоволення.

Не погодившись з висновками, викладеними в вищезазначених актах перевірки податкової звітності ДП "Фесто Виробництво"з ПДВ від 08.09.2011р. № 346/40-01/20718805 та від 07.10.2011р. № 382/40-01/20718805, прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями -рішеннями СДПІ ВПП у м. Сімферополі, рішеннями Державної податкової адміністрації в АР Крим та Державної податкової служби України про результати розгляду первинних та повторних скарг, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з вимогами про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим від 20.09.2011 р. № 0001124001 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2011 р. на 8 542,00 грн.;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим від 30.11.2011 р. № 0001634001 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2011 р. на суму 8 542,00 грн.;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим від 20.10.2011 р. № 0001244001 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 р. на 8 542,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2136,00 грн.;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим від 30.11.2011 р. № 0001594001 про застосування штрафних санкцій в сумі 2 136,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим вказаних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Як вбачається із акту перевірки від 08.09.2011 року № 346/40-01/20718805, Висновку на заперечення до акту камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за липень 2011 року від 20.09.2011 року № 5306/10/40-01, рішення ДПА в АР Крим від 25.11.2011 року № 4538/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПА України від 23.12.2011 року про результати розгляду повторної скарги, згідно наказу ДПА від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів"за результатами аналізу наявної інформації щодо контрагентів, за рахунок яких сформовано податковий кредит ДП "Фесто Виробництво"та відповідно до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів"встановлено відхилення по декларації з ПДВ ДП "Фесто Виробництво"за липень 2011 р. (вх. № 9007092717 від 19.08.2011 р.) на 2 270,70 грн. у зв'язку з тим, що контрагент - ЗАТ "Кримська-Американська Торгівельно-промислова компанія"(код ЄДРПОУ 13779969) не знаходиться за місцезнаходження, вказаним в податковій накладній, виданій на адресу ДП "Фесто Виробництво".

Крім того, при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ ДП "Фесто Виробництво"за липень 2011 р. (вх. № 9007092717 від 19.08.2011 р.) і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів станом на 07.09.2011 року встановлені також відхилення на 5176,00 грн. (по взаємовідносинам з ВАТ "Сімферопольський завод авторулів") та 1095,32 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма "Квазар").

Викладене, на думку перевіряючих, свідчить про внесення в податкові накладні недостовірних даних щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а отже такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту ДП "Фесто Виробництво"за липень 2011 року у сумі 8542 грн.

Як вбачається із акту перевірки від 07.10.2011 року № 382/40-01/20718805, рішення ДПА в АР Крим від 21.11.2011 року № 4464/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПА України від 20.12.2011 року про результати розгляду повторної скарги, згідно з поданою ДП "Фесто Виробництво"до СДПІ ВПП у м. Сімферополі податковою декларацією з ПДВ за серпень 2011 року (вх.№ 9007864963 від 19.09.2011 р.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 1 617 947 грн.

В акті перевірки від 07.10.2011 року № 382/40-01/20718805 зазначено, що за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за липень 2011 року підприємству ДП "Фесто Виробництво"зменшено податкове відшкодування за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 11654,00 грн. та зменшено від'ємне значення за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 8542, 00 грн. , у зв'язку з чим за результатами перевірки підприємству ДП "Фесто Виробництво"за серпень 2011 р. зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 8542,00 грн. Як наслідок, до ДП "Фесто Виробництво"застосовано штрафні санкції у сумі 2136 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. № 0001124001 (а.с.25), від 30.11.2011 р. № 0001634001 (а.с.32), від 20.10.2011 р. № 0001244001 (а.с43), від 30.11.2011 р. № 0001594001 (а.с.124).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.178 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено пп. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969"Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696ни, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України)

П.201.6. ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, яким затверджено форму Податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п. 2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п. 5).

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, 11.09.2006 року між ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія"(Провайдер) та ДП "Фесто Виробництво"(Клієнт) був укладений договір № 60/1, відповідно до п.1 якого Провайдер зобов'язався надати , а Клієнт прийняти ти оплатити послуги постійного доступу до Мережі Internet на умовах даного договору (а.с.54-56). В липні 2011 року ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія" було надано позивачу послуги з доступу до Мережі Internet, що підтверджується: рахунком-фактурою № кА-000038 від 06.07.2011 р. (а.с.57) на суму 13624 грн. ( в тому числі ПДВ - 2270,67 грн.), актом № кА-0000033 здачі-прийняття робіт (а.с.58).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія"виписана податкова накладна № 34 від 25.07.2011 року (а.с.59) на загальну суму 13624,00 грн. (в тому числі без ПДВ -11 353,33 грн.; ПДВ -2 270,67 грн.).

Вказана податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, з наступними змінами та доповненнями.

Як свідчать матеріали справи, отримані послуги були оплачені позивачем платіжним дорученням від 25.07.2011 р. № 53016717 (а.с.60).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірної операції з вказаним контрагентом.

Відповідно до даних офіційного веб-сайту державної податкової служби України, свідоцтво платника ПДВ для даної особи станом на 02.02.2012 року не анульовано (а.с.61-62).

Таким чином судом встановлено, що сума податкового кредиту за господарською операцією з ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія" відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011 р. на суму 2 270,67 грн. правомірно.

Судом також встановлено, що 01.11.2010 року між ТОВ "Фірма "Квазар"(Постачальник) та ДП "Фесто Виробництво"(Покупець) був укладений договір № 168/10 на постачання товару за асортиментом, кількістю та цінами, визначеними в рахунках-фактурах (а.с.63-65).

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ "Фірма "Квазар" було поставлено позивачу товар, що підтверджується: рахунком на оплату № 83 від 18.07.2011 р. (а.с.66) на суму 5 899,92 грн. ( в тому числі ПДВ -983,32 грн.), видатковою накладною № 90 від 17.08.2011 р. (а.с.69) на постачання навіски двері на суму 5 899,92 грн. ( в тому числі ПДВ -983,32 грн.), витягом з журналу довіреностей (а.с.70), рахунком на оплату № 86 від 22.07.2011 р. (а.с.71) на суму 672,00 грн. ( в тому числі ПДВ -112,00 грн.), видатковою накладною № 83 від 11.08.2011 р. (а.с.74) на постачання плит на суму 672,00 грн. ( в тому числі ПДВ -112,00 грн.), витягом з журналу довіреностей (а.с.75).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції ТОВ "Фірма "Квазар" були виписані також податкові накладні № 11 від 20.07.2011 року (а.с.67) на загальну суму 5899,92 грн. (в тому числі без ПДВ -4 916,60 грн.; ПДВ -983,32 грн.) та № 13 від 26.07.2011 року (а.с.72) на загальну суму 672,00 грн. ( в тому числі без ПДВ -560,00 грн.; ПДВ -112,00 грн).

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, з наступними змінами та доповненнями.

Як свідчать матеріали справи, отриманий товар був оплачений позивачем платіжними дорученнями від 20.07.2011 р. № 53016675 (а.с.68) та від 26.07.2011 року № 53016734 (а.с.73).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних операцій з вказаним контрагентом.

Відповідно до даних офіційного веб-сайту державної податкової служби України, свідоцтво платника ПДВ для даної особи станом на 02.02.2012 року не анульовано (а.с.76-77).

Таким чином судом встановлено, що сума податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ "Фірма "Квазар" відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011 р. на суму 1 050, 32 грн. правомірно.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 03.11.2010 року між ВАТ "Сімферопольський завод авторулів"(Постачальник) та ДП "Фесто Виробництво"(Покупець) був укладений контракт № 5-АР, відповідно до якого Постачальник зобов'язався виготовити та передати, а Покупець прийняти та оплатити товар, визначений в Додатку до контракту (а.с.78-81).

Відповідно до матеріалів справи, в липні 2011 р. ВАТ "Сімферопольський завод авторулів"було поставлено позивачу товар, що підтверджується: рахунком на оплату № 159 від 20.07.2011 р. (а.с.82) на суму 31056,00 грн. ( в тому числі ПДВ -5 176,00 грн.), видатковою накладною № 66 від 22.07.2011 р. (а.с.85) на передачу гайки-213857 у кількості 1000 шт. на суму 15528,00 грн. ( в тому числі ПДВ -2588,00 грн.), видатковою накладною № 69 від 04.08.2011 р. (а.с.86) на передачу гайки-213857 у кількості 1000 шт. на суму 15528,00 грн. ( в тому числі ПДВ -2588,00 грн.), витягом з журналу довіреностей (а.с.87-88).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції ВАТ "Сімферопольський завод авторулів"була виписана також податкова накладна № 160 від 21.07.2011 року (а.с.84) на загальну суму 31056,00 грн. (в тому числі без ПДВ -25880,00 грн.; ПДВ -5176,00 грн.). Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, з наступними змінами та доповненнями.

Як свідчать матеріали справи, отриманий товар був оплачений позивачем платіжним дорученням від 21.07.2011 р. № 53016694 (а.с.83).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних операцій з вказаним контрагентом.

Відповідно до даних офіційного веб-сайту державної податкової служби України, свідоцтво платника ПДВ для даної особи станом на 02.02.2012 року не анульовано (а.с.89-90).

Таким чином судом встановлено, що сума податкового кредиту за господарською операцією з ВАТ "Сімферопольський завод авторулів" відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011 р. на суму 5 176,00 грн. правомірно.

За таких обставин, суд вважає, що суми податкового кредиту за господарськими операціями з вищевказаними контрагентами відображені позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011р. на загальну суму 8542,00 грн. правомірно та обґрунтовано (а.с.91- 95).

З урахуванням викладеного, суд також вважає, що сума податкового кредиту за серпень 2011 року, відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року (вх. № 9007864963 від 19.09.2011 р.), що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1 617 947 грн. також правомірно та обґрунтовано, оскільки, згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разу отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що на період прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0001244001 про зменшення бюджетного відшкодування ДП "Фесто Виробництво" з ПДВ за серпень 2011 року на суму 8542,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 2136 грн., податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. № 0001124001, на підставі якого зменшено бюджетне відшкодування за серпень 2011 р., було оскаржене в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно п. 56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерних автоматизованих систем СДПІ: АІС "Облік податків та платежів"("ТАХ"); АРМ "Облік", ПК "Бест-Звіт"for Oracle, АС "Перелік платників податку, які не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ", АС "Перелік платників податку, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПВД"та "Програми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акти перевірки контрагентів позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Однак, в актах перевірок від 08.09.2011 р. № 346/40-01/20718805 та від 07.10.2011 року № 382/40-01/20718805 від 07.10.2011 року № 382/40-01/20718805 не зазначено жодного первинного документу, на підставі якого проводилися перевірки і зроблено висновки про порушення ДП "Фесто Виробництво"вимог податкового законодавства, що є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р., відповідно до якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, в силу п. 5.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Щодо висновків відповідача, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про порушення позивачем у взаємовідносинах з контрагентами - ТОВ "Фірма "Квазар", ВАТ "Сімферопольський завод авторулів"та ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія" частини 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, суд вважає їх безпідставними з наступних обставин.

Частина 5 ст.203 ЦК України визначає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, на недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 216 ЦК України визначає правові наслідки недійсності правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування; якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою; суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів ДП "Фесто Виробництво"з контрагентами, відповідачем не наведено.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано жодних доказів, які в б спростовували твердження позивача щодо отримання товарів, послуг від ТОВ "Фірма "Квазар", ВАТ "Сімферопольський завод авторулів"та ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія", оплату ним їх вартості.

Також, суд вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних, проведення розрахунків платником податків, отримання ним товарів та послуг, керуючись зазначеними вище положеннями Податкового кодексу України,суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредити суми, сплачені ним ТОВ "Фірма "Квазар", ВАТ "Сімферопольський завод авторулів"та ВАТ "Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія"під час розрахунків за надані ними товари та послуги.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що податковим органом неправомірно було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 8542,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 2136,00грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідні спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнано такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 20.09.2011 р. № 0001124001, від 30.11.2011 р. № 0001634001, від 20.10.2011 р. № 0001244001, від 30.11.2011 р. № 0001594001 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.04.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 30.04.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 20.09.2011 р. № 0001124001, від 30.11.2011 р. № 0001634001, від 20.10.2011 р. № 0001244001, від 30.11.2011 р. № 0001594001 .

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво» ( АР Крим, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 8 М.Залки, 1/9, ЄДРПОУ 20718805) судовий збір в розмірі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.