Постанова № 25909039, 30.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2506/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Колєсова М.Г.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Волиньтехагросервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Волиньтехагросервіс» (далі - ПП «Волиньтехагросервіс») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2012 року №0000042206 та №0000032206.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Волиньтехагросервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року, ПП «Машпромсервіс» за вересень 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року. У ході перевірки податковим органом встановлено порушення цивільного та податкового законодавства, внаслідок чого позивачем завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III-IV квартали 2011 року на суму 539384,66 грн., завищено валові доходи за IV квартал 2010 року в сумі 875611,35 грн.; завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III-IV квартали 2011 року в сумі 703358,67 грн., завищено валові витрати за IV квартал 2010 року на суму 791980,92 грн., завищено податкові зобов'язання за жовтень 2010 року, серпень, вересень 2011 року на загальну суму 312832,53 грн. та завищено податковий кредит у жовтні, листопаді 2010 року, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2011 року на загальну суму 299936,58 грн.

За результатами перевірки складено акт від 15.05.2012 року №2030/22-6/31300493 та прийняті податкові-повідомлення-рішення від 06.07.2012 року №0000042206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 93642,50 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 74914,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18728,50 грн. та №0000032206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 41624,00 грн. В даних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що вони прийняті на підставі акту перевірки від 15.06.2012 року №02115/22-6/31300493. Однак, враховуючи те, що такого акту перевірки не існує, тому припускає, що вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 15.05.2012 року №2030/22-6/31300493.

Позивач вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених із контрагентами помилковими, оскільки сторони в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами та вказує на те, що податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм законодавства, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані. Водночас, позивач вказує на те, що податковим органом збільшено суму грошових зобов'язань та застосовано штрафні санкції за періоди, які не перевірялися та в акті відповідно не відображені.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.05.2012 року 06.07.2012 року №0000042206 та №0000032206.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що під час проведення перевірки позивачем не були надані первинні документи, які підтверджують факт транспортування придбаного товару, а саме: шляхові листи, товаро-транспортні накладні та договори щодо надання транспортних послуг, чим порушено пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88.

Крім того, вказує на те, що в ході проведення перевірки були використані матеріали зустрічних перевірок інших органів ДПС, в зв'язку з чим неможливо було встановити фактичне здійснення господарських операцій щодо придбання цукру-піску у ТзОВ «Інтерагро 2007» та запасних частин у ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс».

Тому, враховуючи вищевикладене вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ПП «Волиньтехагросервіс» зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 14.02.2001 року, про що видано свідоцтво Серії А01 №655274, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 26.05.2010 року НБ№112614.

Як вбачається з матеріалів справи, Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Волиньтехагросервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року, ПП «Машпромсервіс» за вересень 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року, про що складено акт від 15.05.2012 року №2030/22-6/31300493 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Волиньтехагросервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року, ПП «Машпромсервіс» за вересень 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року».

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228, ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; статтей 134, 135, 136, 137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПП «Волиньтехагросервіс» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III, IV квартали 2011 року на загальну суму 1333330 грн., в тому числі за III квартал на 1191583 грн. та за IV квартал на суму 141747 грн.; статтей 134, 135, 136, 137 ПК України ПП «Волиньтехагросервіс» завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III, IV квартали 2011 року в сумі 539384,66 гр., на порушення статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові доходи за IV квартал 2010 року на суму 875611,35 грн.; статей 134, 138, 139, 140 ПК України ПП «Волиньтехагросервіс» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III, IV квартали 2011 року в сумі 703358,67 грн., на порушення пункту 3.1. статті 3, пунктів 5.1, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Волиньтехагросервіс» завищено валові витрати за IV квартал 2010 року на суму 791980,92 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України та підпунктів 1.4, 1.6, 1.7, статті1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статі 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Волиньтехагросервіс» завищено податкові зобов'язання на суму 312832,53 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на суму 175122,27 грн., за серпень 2011 року в сумі 29833,33 грн., за вересень 2011 року на суму 107876,93 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Волиньтехагросервіс» завищено податковий кредит на загальну суму 299936,58 грн., в тому числі: у жовтні 2010 року на суму 143305,18 грн., у листопаді 2010 року на суму 13225,00 грн., у вересні 2011 року на суму 76061,46 грн., у жовтні 2011 року на суму 25126,34 грн., у листопаді 2011 року на суму 14218,60 грн. та у грудні 2011 року на суму 28000 грн.

На підставі акту перевірки, 06.07.2012 року Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000042206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 93642,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 74914,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18728,50 грн. та №0000032206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 41624,00 грн.

Штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 06.07.2012 року №0000042206 та №0000032206 прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ПП «Волиньтехагросервіс» підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Висновок податкового органу про завищення підприємством витрат та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III-IV квартали 2011 року, IV квартал 2010 року, а також завищення податкових зобов'язань за жовтень 2010 року, серпень, вересень 2011 року та податкового кредиту у жовтні, листопаді 2010 року, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2011 року базується на тому, що в ході перевірки неможливо встановити фактичне здійснення господарських операцій щодо придбання цукру-піску у ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року та запасних частин у ПП «Машпромсервіс» за вереснь 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року.

При цьому ж судом встановлено, що акт перевірки від 15.05.2012 року №2030/22-6/31300493 включає в себе також висновки податкових органів, зроблені в ході проведення протягом 2011 року та 2012 року позапланових перевірок ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» ТзОВ «Торгмонтажресурс».

Так актом перевірки ДПІ в Рогатинському районі від 15.02.2012 року №98/231/36552068 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Інтерагро 2007» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року», встановлено нікчемність правочинів, укладених з постачальниками та покупцями.

Також актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.01.2012 року №63/23-7/30401608 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Машпромсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року», яким встановлено порушення частини 1 статті 203, статтей 215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з контрагентами-покупцями за червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року.

Одночасно актом перевірки від 06.06.2011 року №1366/2307/37026705 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торгмонтажресурс» за період з травня 2010 року по березень 2011 року» встановлено нікчемність правочинів, укладених з контрагентами. На вимогу суду акт перевірки від 06.06.2011 року №1366/2307/37026705 Луцькою ОДПІ не надано.

Разом з тим, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) (далі -ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 статті 7 даного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2011 року ПП «Волиньтехагросервіс» на підставі усної домовленості придбавало цукор-пісок у ТзОВ «Інтерагро 2007» в кількості 40 за ціною 8500,00 грн. за 1 т. Цукор-пісок за домовленістю відвантажувався Продавцем на умовах Інкотермс-2000 «франко-завод» - на склади ВАТ «Горохівський цукровий завод».

ТзОВ «Інтерагро 2007» видано ПП «Волиньтехагросервіс» на поставлений товар податкові, видаткові накладні в липні 2011 року на загальну суму 356000,00 грн., в тому числі: ПДВ - 59333,33 грн. та в серпні 2012 року 2000,00 грн. Сума ПДВ в розмірі 59333,33 грн. і була включена до податкового кредиту. Цукор-пісок був відвантажений продавцем на складі ВАТ «Горохівський цукровий завод» партіями 20 т - 19.07.2011 року та по 10 т - 10.08.2011 року та 11.08.2011 року згідно з накладними від 19.07.2011 року №127, від 10.08.2011 року №204 та від 11.08.2011 року №220. Згідно з товаро-транспортною накладною від 19.07.2011 року №46151 відвантажений цукор-пісок був перевезений автомобілем ПП «Волиньтехагросервіс» на склад, що знаходиться у с. Гірка Полонка Луцького району. Транспортування товару, здійснювалось за рахунок та транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.07.2011 року №46151. ПП «Волиньтехагросервіс» є орендарем складського приміщення у орендодавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди складського приміщення від 01.06.2010 року та актом приймання-передачі від 01.06.2010 року.

Реалізація товару підтверджується договором купівлі-продажу №081 від 09.08.2011 року, укладеного між ПП «Волиньтехагросервіс» та ТзОВ «Віва». Відповідно до умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар: цукор-пісок, загальною масою 20 т, фасований в 50 кг поліпропіленові мішки в кількості 1000 мішків по ціні 8950,00 грн. за тонну. Оплата за товар була здійснена.

Крім того, без укладення письмової угоди ПП «Волиньтехагросервіс» у жовтні 2010 року придбавало у ТзОВ «Торгмонтажресурс» запчастини на загальну суму 950377,10 грн., в тому числі ПДВ - 158396,10 грн., згідно видаткових та податкових накладних. Зауважень щодо оформлення ПП «Волиньтехагросервіс» податкових або бухгалтерських документів в податкового органу не було.

Одночасно, як свідчать матеріали справи 01.09.2011 року між ПП «Волиньтехагросервіс»(Покупцем) та ПП «Машпромсервіс» (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу №203. Відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити наступний товар: запасні частини для сільськогосподарської техніки. Загальна вартість товару складає 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн. Товар приймається згідно накладних, податкових накладних. Кінцевий термін розрахунків за товар - 01.01.2012 року. У вересні 2011 року запчастини реалізовані юридичним особам та фізичним особам-підприємцям. Розрахунки по операціях проведені, а транспортування товару відбувалось автомобільним транспортом згідно товаро-транспортних накладних (а.с. 91-94) та зауважень податкового органу щодо оформлення «Волиньтехагросервіс» податкових або бухгалтерських документів не було.

Разом з тим, 01.09.201 року між ПП «Волиньтехагросервіс» (Покупцем) та ПП «Машпромсервіс» (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу №201. Відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити наступний товар: сільськогосподарську продукцію на суму 467830,40 грн., трактор JINMA-220 (1шт.) по ціні 35000,00 грн. в тому числі ПДВ. Загальна вартість товару складає 497030,40 грн., в тому числі ПДВ 497030,40 грн. Товар приймається згідно накладних, податкових накладних. Кінцевий термін розрахунків за товар - 01.01.2012 року. Оплата за товар проведена в безготівковій формі в якості векселя №АА-1398039, відповідно до акту приймання-передачі векселя від 06.10.2010 року та зауважень податкового органу щодо оформлення «Волиньтехагросервіс» податкових або бухгалтерських документів не було.

Таким чином, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару (цукру-піску, запчастин) від ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс» відбулася і товар позивачем в подальшому було реалізовано та зауважень щодо оформлення податкових або бухгалтерських документів в податкового органу не було.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що у вказаних контрагентів відсутні матеріальні та трудові ресурси, оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження таких обставин та нікчемності укладених правочинів, а висновки Луцької ОДПІ фактично ґрунтуються на висновках, викладених в актах перевірок зазначених контрагентів позивача, без фактичного з'ясування контролюючим органом реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Суд також не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем не були надані сертифікати якості на товар, оскільки відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вони не є первинними бухгалтерськими документами.

При цьому, як встановлено судом, позапланова виїзна перевірка ПП «Волиньтехагросервіс» була призначена для перевірки чітко визначеного періоду та кола контрагентів, а саме: здійснення фінансово-господарський операцій з ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року, ПП «Машпромсервіс» за вересень 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року. Однак, як вбачається з висновків акту перевірку грошові зобов'язання платника податків з податку на прибуток збільшені за весь IV квартал 2010 року, III-IV квартали 2011 року, а грошові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ, крім періодів які перевірялися збільшені за періоди, які не були предметом перевірки - листопад 2010 року, листопад, жовтень, грудень 2011 року. Тому, на думку суду, вказані обставини свідчать про неповне з'ясування податковим органом усіх обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відтак висновки про порушення позивачем податкового законодавства є необгрунтованими в даному випадку.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Крім того, в акті перевірки порушень, вчинених позивачем податковим органом не встановлено.

Отже, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Інтерагро 2007» цукру-піску, у ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс» запасних частин, отже валові витрати, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податковий кредит за наслідками цієї операції підприємством сформовані правомірно. При цьому ПП «Волиньтехагросервіс» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів (цукру-піску, запчастин) у ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача, та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс».

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорювані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 06.07.2012 року №0000042206 та №0000032206, винесені із порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1352,67 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 23.07.2012 року №450.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 06 липня 2012 року №0000042206 та №0000032206.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Волиньтехагросервіс» судові витрати в сумі 1352 (одна тисяча триста п'ятдесят дві) гривні 67 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 04 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк