Постанова № 25908914, 04.09.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/781/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року м.Одеса

о 12год.10хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Щербан В.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ТОВ «Продукт-Менеджмент»: Королюк Г.А. - керівник (паспорт НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, Витяг з ЄДР від 11.11.2011р. №11692432).

Від відповідача: представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Грунь С.О. -за довіреністю від 23.04.2012р. №9881/Т/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 12.12.2011р. №0002942350 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент» положень податкового законодавства, оскільки при здійсненні господарських операцій із платником податків ТОВ «Фрімен»не було допущено порушень податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350, т.я. господарські операції з контрагентом - ТОВ «Фрімен», за результатами яких ДПІ зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, проведені з дотриманням вимог податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№6336/2012 від 22.02.2012р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн., оскільки ТОВ «Продукт-Менеджмент»в порушення вимог п.п.198.1-198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за квітень 2011р. на суму -477392,00грн., та у зв»язку з чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011р. на суму 351910,00грн.

У судовому засіданні 12.04.2012р., з урахуванням приписів ст.52 КАС України, судом здійснено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, належним відповідачем -Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, яку утворено внаслідок проведення відповідної реорганізації системи державних податкових органів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказів начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 30.09.2011р. №2992 та №2993, згідно з п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, начальником відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб, радником податкової служби ІІІ рангу Машталер Ю.П., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси, інспектором податкової служби І рангу Хонелією Т.В., була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Фрімен»за квітень 2011р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт №7124/23-5 від 12.10.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент»з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Фрімен»за період квітень 2011р.», у висновках якого наголошено на тому, що Товариством порушено вимоги п.п.198.1-198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2011р. на суму -477392,00грн., що стало підставою для завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011р. на суму 351910,00грн.

На підставі складеного акта перевірки №7124/23-5 від 12.10.2011р. ДПІ у Приморсьуому районі м.Одеси 26.10.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002492350 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351910,00грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00грн.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2011р. №0002492350, ТОВ «Продукт-Менеджмент»звернулось до ДПА в Одеській області з первинною скаргою (від 08.11.2011р. б/н) про його скасування, за результатами розгляду якої ДПА прийняла рішення №41172/10/25-0007 від 29.11.2011р., яким Державна податкова адміністрація в Одеській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 26.10.2011р. №0002492350 в частині застосування штрафних санкцій за завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 1,00грн., а первинну скаргу директора ТОВ «Продукт-Менеджмент»Королюк Г.А. в цій частині задовольнила, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга директора ТОВ «Продукт-Менеджмент»Королюк Г.А. - без задоволення.

Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010р. за №1440/18735, а також прийняте ДПА в Одеській області рішення за результатом розгляду первинної скарги №41172/10/25-0007 від 29.11.2011р., ДПІ у Приморському районі м.Одеси винесла податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 12.12.2011р. №0002942350, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350, винесене податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для зменшення ТОВ «Продукт-Менеджмент»розміру від'ємного значення по ПДВ за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн., слугували правовідносини в межах господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрімен»(Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент» (Замовник), в межах якої був укладений Договір надання послуг щодо перепакування товарів №11/04/11 від 11.04.2011р., згідно з п.п.1.1, 1.2 якого Виконавець зобов'язався власними силами, засобами та матеріалами надати Замовнику послуги щодо перепакування партій фруктів та овочів, які є власністю Замовника, перелік, асортимент та кількість яких вказана у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги Виконавця. Послуги щодо перепакування Товару здійснюються на складі Замовника. Відповідно до п.2.1-2.7 означеного договору Виконавець зобов'язується для перепакування Товарів Замовника використовувати свій пакувальний матеріал, упаковку та тару. Виконавець має право залучати третіх осіб до робіт щодо перепакування Товару. Виконавець зобов'язується надати передбачені пунктом 1.1. даного Договору послуги щодо партії Товару не пізніше 29.04.2011р. Здача та приймання виконаних послуг засвідчується Актом здачі-приймання виконаних послуг. Акт здачі-приймання виконаних послуг є невід'ємною частиною даного Договору у разі їх належного оформлення та підписання Сторонами. Датою надання послуг є дата зазначена в Акт здачі-приймання виконаних послуг. Згідно з п.п.3.1-3.4 Договору надання послуг щодо перепакування товарів №11/04/11 від 11.04.2011р. ціна вартості послуг по переупакування Товару складає 2864353,48грн., (в т.ч. ПДВ), буде вказана в Акті здачі-приймання виконаних послуг. Вартість тари, упаковки та пакувального матеріалу включено до вартості послуг Виконавця. Замовник оплачує послуги Виконавця не пізніше 450 календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання виконаних послуг. Оплата послуг Виконавця здійснюється прямим банківським переказом на його рахунок.

Так, судом встановлено, що Специфікацією до Договору №11/04/11 від 11.04.2011р., підписаною Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрімен»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент», визначено асортимент та кількість товару, який Виконавець зобов'язався перепакувати, згідно вищеозначеного Договору надання послуг щодо перепакування товарів №11/04/11 від 11.04.2011р., зокрема: апельсин (Єгипет) -вагою 175200кг., лимон Південна Африка -вагою 49280кг., капуста (Македонія) -вагою 27978кг., картопля (Голландія) -вагою 40447кг., грейпфрут (Ізраїль) -вагою 20103кг., кетчуп солодкий CSEM 470гр. -кількістю 972шт., кетчуп гострий 470гр. -кількістю 2916шт., кетчуп солодкий CSEM 700гр. -кількістю 2520шт., гірчиця CSEM 440гр. - кількістю 2916шт., гірчиця CSEM 640гр. -кількістю 1512шт., гірчиця з хроном Mustar 440гр. -кількістю 2916шт., соус «Піцца»- кількістю 2916шт., дресинг салатний «Укріпний»- кількістю 1890шт., дресинг салатний «Тисяча островів»- кількістю 945шт., дресинг салатний «Часниковий»- кількістю 1890шт., картопля (Єгипет) -вагою 27000кг., яблука (Польша) -вагою 38100кг., ківі (Греція) -вагою 39000кг.

Судом також з'ясовано, що на підтвердження виконання умов вищеозначеного Договору надання послуг щодо перепакування товарів №11/04/11 від 11.04.2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент»до суду надано Акти здачі-приймання виконаних послуг до договору №11/04/11 від 11.04.2011р., зокрема, від 29.04.2011р. на загальну суму 684822,42грн. (в т.ч. ПДВ), від 28.04.2011р. на загальну суму 135614,14грн. (в т.ч. ПДВ), від 27.04.2011р. на загальну суму 147760,97грн. (в т.ч. ПДВ), від 22.04.2011р. на загальну суму 1539906,70грн. (в т.ч. ПДВ), від 26.04.2011р. на загальну суму 356249,25грн. (в т.ч. ПДВ), податкові накладні від 22.04.2011р. №212 на загальну суму 1539906,70грн.. у т.ч. ПДВ у сумі 256651,12грн., від 29.04.2011р. №281 на загальну суму 684822,42грн.. у т.ч. ПДВ у сумі 114137,07грн., від 28.04.2011р. №274 на загальну суму 135614,14грн.. у т.ч. ПДВ у сумі 22602,36грн., від 27.04.2011р. №263 на загальну суму 147760,97грн.. у т.ч. ПДВ у сумі 24626,83грн., від 26.04.2011р. №251 на загальну суму 356249,25грн.. у т.ч. ПДВ у сумі 59374,88грн., платіжне доручення від 30.05.2011р. №2641 на загальну суму 336697,00грн.. у т.ч. ПДВ у сумі 56116,17грн.,

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 означеного Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Також, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні отриманих товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності платника податків.

Так, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»від 11 лютого 1998року №113/98-ВР (зі змінами та доповненнями) надано визначення терміну «одиниця виміру»- це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання.

Приписами ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності застосовується єдиний грошовий вимірник.

Також, згідно з гідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання -передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Між тим, судом з'ясовано, що надані позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент», та наявні у матеріалах справи первинні документи на підтвердження виконання господарських операцій з контрагентом -ТОВ «Фрімен», а саме акти здачі-приймання виконаних послуг до договору №11/04/11 від 11.04.2011р., зокрема, від 29.04.2011р., від 28.04.2011р., від 27.04.2011р., від 22.04.2011р., та від 26.04.2011р., не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки з окреслених актів здачі-приймання виконаних послуг, не можливо встановити, які саме роботи були виконані, в якому, зокрема, обсязі, якого змісту, та яким чином визначалися та вираховувалися вартісні показники. При цьому, посилання в актах здачі-прийняття виконаних послуг на номер договору, також не розкриває змісту виконаних робіт, оскільки у договорі вони визначені аналогічним чином.

Крім того, як з'ясовано судом та вбачається з наявного у матеріалах справи акта ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 29.06.2011р. №4232/23-5/37222861 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Фрімен»щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011р.», за наслідками проведення перевірки фахівці податкового органу прийшли до висновку, що у контрагента позивача - ТОВ «Фрімен»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, у зв»язку з чим відповідно до ч.ч.1,5 ст.203, п.п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період квітень 2011р. є нікчемними: податкові зобов'язання -у сумі 1231188,33грн., податковий кредит -у сумі 1231581,51грн. До того ж, перевіряючи ми встановлено, що останньою податковою звітністю ТОВ «Фрімен»була декларація з ПДВ за квітень 2011р. (вхід.№136483 від 20.05.2011року статус «помилковий»). Декларація з податку на прибуток за І квартал 2011року, Підприємством надана 10.05.2011р. №126668, з нульовими показниками. Інформація стосовно основних виробничих фондів відсутня. Кількість працюючих на підприємстві у І кварталі 2011року встановити не можливо (звіт форми 1 ДФ не надано. Відповідно до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011року витрат на виплату заробітної плати Товариство не здійснювало). Враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій від реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство фізично не змогло б здійснювати такий обсяг роботи. Також, відповідно до бази даних АІС РПП в Приморському районі Підприємство знаходиться за адресою м.Одеса, вул.Літературна,8. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, фахівцями контролюючого органу встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також, в означеному акті перевірки від 29.06.2011р. №4232/23-5/37222861 зазначено, що відповідно до службової записку від ВПМ ДПІ у Приморському районі м.Одеси №4138/26-53 від 24.06.2011року складських, виробничих приміщень та транспортних засобів у ТОВ «ФРІМЕН»не встановлено.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності зменшення Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Товариству з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент»суми від'ємного значення по ПДВ за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 2146грн. 19коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0002942350 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. у загальному розмірі 351 910,00грн., відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 04 вересня 2012 року.

Суддя Харченко Ю.В.

.