Постанова № 25908873, 01.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2012 р. 11:08 Справа №2а-7774/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бебешко М.В розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до Кіровського відкритого акціонерного товариства «Райагрохім»

про стягнення 17000 грн.

за участю представників:

позивача - Ніколаішвіллі В.Я., довіреність №01 від 06.04.12р.;

відповідача - не з'явився;

прокурора - Березовиченко Ю.Ю., посвідчення №10180;

Суть спору: Прокурор Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до Окружного адміністративного АР Крим з адміністративним позовом до Кіровського відкритого акціонерного товариства «Райагрохім» про стягнення заборгованості у сумі 17000,00грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не сплачується суми фінансових санкцій, застосованих за правопорушення на ринку цінних паперів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.07.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР (далі - Закон) визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Положеннями Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 3 Закону, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Статтею 5 Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Нормами статті 6 Закону встановлено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями статті 8 Закону врегульовано, що Комісія має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 11 Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 р. N 2272 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 р. за N 120/14811. Ці Правила визначають порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів.

Правилами встановлено, що Акт про правопорушення на ринку цінних паперів повинен містити, зокрема: виклад обставин правопорушення; посилання на нормативно-правовий акт, норму якого порушено; відомості про наявність повторного вчинення правопорушення особою, щодо якої складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів; інші відомості, необхідні для вирішення справи про правопорушення.

Розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.

Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено. У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року N 3480-IV регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено: емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством; будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери; власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Частиною п'ятою статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року. Квартальна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість); квартальна фінансова звітність; участь емітента у створенні інших підприємств, установ та організацій.

Емітент має право додатково подавати іншу інформацію.

19.12.2006 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1591 про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, де розділом IV передбачено розкриття регулярної квартальної інформації емітентами цінних паперів. Обов'язок здійснювати розкриття квартальної інформації в порядку, передбаченому цим Положенням, поширюється, зокрема, на акціонерні товариства, що мають державну частку в обсязі 25 відсотків і більше акцій у статутному капіталі за станом на перше число звітного кварталу (п.3.1).

Розкриття квартальної інформації на фондовому ринку здійснюється шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії та подання до Комісії. Особи, зазначені у підпункту 3.1 пункту 3 глави 1 цього розділу, зобов'язані розкрити квартальну інформацію у строк не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, квартальну інформацію за четвертий квартал - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним роком. При наданні квартальної інформації до Комісії: особи, зазначені у підпункту 3.1 пункту 3 глави 1 цього розділу, надають (надсилають) квартальну інформацію до територіального органу Комісії за їх місцезнаходженням.

12.04.12р. стосовно Кіровського відкритого акціонерного товариства «Райагрохім» був складений акт про правопорушення на ринку цінних паперів №54-КР-1-Е, яке виразилось у порушенні вимог ч. 2 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 5 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства», яке не було усунено відповідачем у визначені уповноваженою особою терміни (а.с. 16).

В зв'язку з невиконанням розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12.07.11р. №279-АР, 20.04.12р. позивачем було винесено постанову №49-КР-1-Е про накладення на відповідача санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 17000,00грн. (а.с. 14).

Листом №02/04/459 від 20.04.12р. вказану постанову було направлено відповідачу із зазначенням про необхідність сплати штрафу не пізніше 15-ти днів з дня її отримання (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду доказів сплати фінансових санкцій у добровільному порядку. Таким чином, вимоги позивача про стягнення фінансових санкцій у сумі 17000,00грн. засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 01.08.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 03.08.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Кіровського відкритого акціонерного товариства «Райагрохім» (96400, АР Крим, смт. Кіровське, вул. Полева, 2, ЄДРПОУ 05489661) заборгованість в сумі 17000,00грн. в дохід Державного бюджету України.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.