ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2012 р. Справа № 2a-2096/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Хоми О.В.
за участю:
представника позивача - Сумарука Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК-Сервіс" про стягнення податкового боргу сумі 16165,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Тисменицького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК-Сервіс" про стягнення податкового боргу сумі 16165,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої декларації за травень 2012 року на суму 16165,00 грн.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року), суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "ВБК-Сервіс" 02.11.2010 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 620514 (а.с.4) та згідно довідки від 26.07.2011 року за № 129 взяте на облік Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області як платник податків (а.с.9). Відповідно до свідоцтва від 15.02.2011 року відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.8).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
За змістом підпункту 14.1.178. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Згідно статті 15, 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
В судовому засіданні встановлено, що 20.06.2012 року ТОВ "ВБК-Сервіс" подано до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби декларацію з податку на додану вартість, де відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за травень 2012 року в сумі 16165,00 грн. (а.с.10-11). Однак дані податкові зобов'язання відповідачем несплачені і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за травень 2012 року по вказаній декларації становить 16165,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації з податку на додану вартість є узгодженими з дня подання такої декларації та являється податковим боргом відповідача.
Позивачем надсилалася ТОВ "ВБК-Сервіс" податкова вимога форми "Ю" від 05.01.2012 року за № 17 (а.с.25). Вказана податкова вимога отримана ТОВ "ВБК-Сервіс" 05.01.2012 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги, на час розгляду справи є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2012 року в розмірі 16165,00 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за № 9035316780 від 20.06.2012 року (а.с.10-11), податковою вимогою форми "Ю" від 05.01.2012 року за № 17 (а.с.25) та зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 16165,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ВБК-Сервіс" податкового боргу в сумі 16165,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК-Сервіс" (ідентифікаційний код 37183655) в дохід бюджету податковий борг в сумі 16165 (шістнадцять тисяч сто шістдесят п'ять) гривень 00 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок його готівки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.08.2012 року.
Судове рішення № 25908862, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2096/12/0970. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: