Постанова № 25908753, 21.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2455/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представників позивача Стецика Н.В., Лушнікової Г.Л.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МР» (далі - ТзОВ «МР», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2012 року № 0000712301, № 0000722301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «МР» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» за 2010 - 2011 роки, про що складено акт № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року.

Перевіркою ТзОВ «МР» встановлено такі порушення:

- на порушення пункту 3.1 статті 3, пунктів 5.1, 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 134, 138-140 Податкового кодексу України (ПК України) позивачем завищено валові витрати (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) на загальну суму 1594657,35 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2010 року на суму 14583,33 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 198096,53 грн., за ІV квартал 2010 року на суму 952563,23 грн., за І квартал 2011 року на суму 6465,96 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 402656,23 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 20292,07 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 390205 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2010 року на суму 3646 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 49524 грн., за ІV квартал 2010 року на суму 238141 грн., за І квартал 2011 року на суму 1616 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 92611 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 4667 грн.;

- на порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 320560 грн., в тому числі: у червні 2010 року на суму 2917 грн., у липні 2010 року на суму 23730 грн., у серпні 2010 року на суму 3439 грн., у вересні 2010 року на суму 12450 грн., у жовтні 2010 року на суму 44452 грн., у листопаді 2010 року на суму 101475 грн., у грудні 2010 року на суму 44586 грн., у січні 2011 року на суму 1293 грн., у вересні 2011 року на суму 82159 грн., у жовтні 2011 року на суму 2020 грн., у листопаді 2011 року на суму 2038 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 320560 грн., в тому числі: у червні 2010 року на суму 2917 грн., у липні 2010 року на суму 23730 грн., у серпні 2010 року на суму 3439 грн., у вересні 2010 року на суму 12450 грн., у жовтні 2010 року на суму 44452 грн., у листопаді 2010 року на суму 101475 грн., у грудні 2010 року на суму 44586 грн., у січні 2011 року на суму 1293 грн., у вересні 2011 року на суму 82159 грн., у жовтні 2011 року на суму 2020 грн., у листопаді 2011 року на суму 2038 грн.

На підставі акту перевірки № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 18.06.2012 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000712301, яким ТзОВ «МР» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 463033,75 грн., у тому числі за основним платежем - 390205 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 72828,75 грн.;

- № 0000722301, яким ТзОВ «МР» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 400376,50 грн., у тому числі за основним платежем - 320559 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 79817,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, проте, рішенням ДПС у Волинській області від 16.07.2012 року первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на таке.

Як норми Закону України «Про податок на додану вартість», так і норми ПК України визначають, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податку податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг). Перевіркою позивача не зафіксовано факту наявності у виписаних по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід» податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу та підстави для формування податкового кредиту. Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із контрагентом, а тому висновок відповідача про завищення податкового кредиту на 400376,50 грн. є хибним. Крім того, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по господарських операціях з ТзОВ «МР», оскільки вони підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами.

Висновки відповідача щодо нікчемності договорів, укладених між ТзОВ «МР» та ТзОВ «Медео-Захід», є неправомірними, оскільки у вказаному акті перевірки не наведено фактів про те, що господарські зобов'язання між цими контрагентами вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави і суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Більше того, як встановлено в акті перевірки № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року умови договору купівлі-продажу сторонами були виконані, про що свідчать видаткові накладні, платіжні доручення та податкові накладні. Покликання відповідача на акти перевірок контрагента не можуть братися до уваги, оскільки чинним законодавством України передбачена індивідуальна відповідальність платників податків.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 18.06.2012 року № 0000712301, № 0000722301.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову за вх. № 11310/12 від 09.08.2012 року (т. 3, а. с. 66-67) представник відповідача адміністративний позов не визнав та надав пояснення такого змісту.

Як стверджують матеріали перевірки (акт № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року), ТзОВ «МР» на виконання укладених договорів мало намір придбати від ТзОВ «Медео-Захід» товар (будівельні матеріали, послуги по перевезенню, послуги оренди автомобіля), у червні - грудні 2010 року, січні, вересні - листопаді 2011 року на загальну суму 1594657,35 грн., ПДВ з обсягів придбання якого склав 320559 грн. Оплата за поставлений товар проведена у безготівковій формі шляхом перерахування ТзОВ «МР» у червні - грудні 2010 року, січні 2011 року коштів на рахунок постачальника (ТзОВ «Медео-Захід»). Позивач не надав для перевірки товарно-транспортні накладні, шляхові листи, які б підтверджували доставку будівельних матеріалів (пісок, щебінь, клей для плитки, шпаклівки) від ТзОВ «Медео-Захід» чи договори щодо надання транспортних послуг іншими суб'єктами. Перевіркою постачальника товарів - ТзОВ «Медео-Захід» (акти перевірок Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року, № 46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року, № 339/23-2/35594018 від 20.01.2012 року) встановлено порушення товариством частини п'ятої статті 203, частини першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України (ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655, 656 ЦК України. З вказаних актів перевірок вбачається, що підприємство не придбавало в постачальників пісок, цемент, щебінь, клей для плитки, шпаклівки, що свідчить про безтоварність господарських операцій. Перевірками встановлена також відсутність у ТзОВ «Медео-Захід» необхідних умов для ведення господарської діяльності. Представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «МР» зареєстроване як юридична особа, знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.12.2001 року № 556 (т. 2, а. с. 13), зареєстроване платником ПДВ з 13.12.2011 року, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 13.12.2001 року № 02452186 (т. 2, а. с. 14).

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «МР» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» за 2010 - 2011 роки, про що складено акт № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року (т. 1, а. с. 11-35).

Зокрема, в акті перевірки вказується на те, що ТзОВ «МР» на виконання укладених договорів мало намір придбати від ТзОВ «Медео-Захід» товар (будівельні матеріали, послуги по перевезенню, послуги оренди автомобіля), у червні - грудні 2010 року, січні, вересні - листопаді 2011 року на загальну суму 1594657,35 грн., ПДВ з обсягів придбання якого склав 320559 грн. Оплата за поставлений товар проведена у безготівковій формі шляхом перерахування ТзОВ «МР» у червні - грудні 2010 року, січні 2011 року коштів на рахунок постачальника (ТзОВ «Медео-Захід»). Позивач не надав для перевірки товарно-транспортні накладні, шляхові листи, які б підтверджували доставку будівельних матеріалів (пісок, щебінь, клей для плитки, шпаклівки) від ТзОВ «Медео-Захід» чи договори щодо надання транспортних послуг іншими суб'єктами. Перевіркою постачальника товарів - ТзОВ «Медео-Захід» (акти перевірок Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року, № 46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року, № 339/23-2/35594018 від 20.01.2012 року) встановлено порушення товариством частини п'ятої статті 203, частини першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України (ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655, 656 ЦК України. З вказаних актів перевірок вбачається, що підприємство не придбавало в постачальників пісок, цемент, щебінь, клей для плитки, шпаклівки, що свідчить про безтоварність господарських операцій. Перевірками встановлена також відсутність у ТзОВ «Медео-Захід» необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Перевіркою ТзОВ «МР» (акт № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року) (т. 1, а. с. 11-35) встановлено такі порушення:

- на порушення пункту 3.1 статті 3, пунктів 5.1, 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 134, 138-140 Податкового кодексу України (ПК України) позивачем завищено валові витрати (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) на загальну суму 1594657,35 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2010 року на суму 14583,33 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 198096,53 грн., за ІV квартал 2010 року на суму 952563,23 грн., за І квартал 2011 року на суму 6465,96 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 402656,23 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 20292,07 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 390205 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2010 року на суму 3646 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 49524 грн., за ІV квартал 2010 року на суму 238141 грн., за І квартал 2011 року на суму 1616 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 92611 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 4667 грн.;

- на порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 320560 грн., в тому числі: у червні 2010 року на суму 2917 грн., у липні 2010 року на суму 23730 грн., у серпні 2010 року на суму 3439 грн., у вересні 2010 року на суму 12450 грн., у жовтні 2010 року на суму 44452 грн., у листопаді 2010 року на суму 101475 грн., у грудні 2010 року на суму 44586 грн., у січні 2011 року на суму 1293 грн., у вересні 2011 року на суму 82159 грн., у жовтні 2011 року на суму 2020 грн., у листопаді 2011 року на суму 2038 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 320560 грн., в тому числі: у червні 2010 року на суму 2917 грн., у липні 2010 року на суму 23730 грн., у серпні 2010 року на суму 3439 грн., у вересні 2010 року на суму 12450 грн., у жовтні 2010 року на суму 44452 грн., у листопаді 2010 року на суму 101475 грн., у грудні 2010 року на суму 44586 грн., у січні 2011 року на суму 1293 грн., у вересні 2011 року на суму 82159 грн., у жовтні 2011 року на суму 2020 грн., у листопаді 2011 року на суму 2038 грн.

На підставі акту перевірки № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 18.06.2012 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000712301, яким ТзОВ «МР» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 463033,75 грн., у тому числі за основним платежем - 390205 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 72828,75 грн. (т. 1, а. с. 36);

- № 0000722301, яким ТзОВ «МР» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 400376,50 грн., у тому числі за основним платежем - 320559 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 79817,50 грн. (т. 1, а. с. 37).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, проте, рішенням ДПС у Волинській області від 16.07.2012 року первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 1, а. с. 38-44).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 18.06.2012 року № 0000712301, № 0000722301, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як передбачено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (чинного з 01.04.2011 року), об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

перелічені в ПК України витрати банківських установ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, використання в господарській діяльності придбаних товарів (послуг), належного оформлення первинних документів.

Як встановлено судом, предметом діяльності ТзОВ «МР» відповідно до статуту, затвердженого зборами засновників (протокол № 3 від 20.10.2011 року), є, зокрема, організація та проведення загальних будівельних, будівельно-монтажних, ремонтних, ремонтно-будівельних і спеціальних будівельних робіт, включаючи роботи по реконструкції, технічному переозброєнню, капітальному ремонту, реставрації, відновленню громадських, промислових та житлових об'єктів; розробка, виробництво та реалізація будівельних матеріалів, виробів і конструкцій (т. 2, а. с. 4-12). Як слідує із акту перевірки № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року, у позивача наявна ліцензія, видана Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, на здійснення виду діяльності згідно з КВЕД «будівництво будівель (45.21.1)» (т. 1, а. с. 13), позивачем надані суду засвідчені копії ліцензій на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, серії АБ № 294825 терміном дії з 14.11.2005 року по 14.11.2010 року (т. 3, а. с. 149-151), серії АВ № 556330 терміном дії з 10.11.2010 року по 10.11.2015 року (т. 3, а. с. 145-148).

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «МР» протягом 2010 - 2011 років придбавало у ТзОВ «Медео-Захід» будівельні матеріали та основні засоби, послуги з оренди вантажного автомобіля згідно з договором від 01.10.2011 року № 01/10 (т. 3, а. с. 167-169), послуги з перевезення пасажирів згідно із договором від 01.11.2011 року № 03/11 (т. 3, а. с. 171-172), всього - на загальну суму 1594657,35 грн. Вказані господарські операції оформлені належним чином складеними первинними документами: податковими та видатковими накладними (т. 1, а. с. 45-196), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1, а. с. 197-226). Товари (будівельні матеріали) були отримані позивачем за довіреностями, про що зроблені відповідні записи в журналі реєстрації довіреностей ТзОВ «МР» (т. 3, а. с. 152-166), оплата за придбані товари (послуги) проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а. с. 68-106).

Крім того, як слідує із пояснень ТзОВ «МР» від 28.05.2012 року № 43, наданих в ході проведення перевірки (т. 2, а. с. 65), отримані від ТзОВ «Медео-Захід» товари (послуги) були використані в господарській діяльності позивача (зокрема, при здійсненні будівельних робіт на відповідних об'єктах), а витрати відображені наступним чином:

- в ІІ кварталі 2010 року витрати на придбання матеріалів від ТзОВ «Медео-Захід» склали 14583,33 грн., які були включені в собівартість виконаних робіт по об'єкту «Комплекс будівель та споруд виробничо-складського та адміністративного призначення корпорації «Тигрес» в с. Липини Луцького району» згідно з актом виконаних робіт за формою КБ-2в і відображені в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за ІІ півріччя 2010 року;

- в ІІІ кварталі 2010 року витрати на придбання матеріалів від ТзОВ «Медео-Захід» склали 198096,53 грн., які були включені в собівартість виконаних робіт по об'єктах «Комплекс будівель та споруд виробничо-складського та адміністративного призначення корпорації «Тигрес» в с. Липини Луцького району», «Будівництво кондитерської фабрики по вул. Липовецькій б/н у м. Вінниця (ІІ черга будівництва)» згідно з актами виконаних робіт за формою КБ-2в і відображені в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року;

- в ІV кварталі 2010 року витрати на придбання матеріалів від ТзОВ «Медео-Захід» склали 615140,04 грн., а витрати на оплату послуг склали 337423,19 грн., які були включені в собівартість виконаних робіт по об'єктах «Комплекс будівель та споруд виробничо-складського та адміністративного призначення корпорації «Тигрес» в с. Липини Луцького району», «Будівництво кондитерської фабрики по вул. Липовецькій б/н у м. Вінниця (ІІ черга будівництва)» згідно з актами виконаних робіт за формою КБ-2в і відображені в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2010 рік;

- в І кварталі 2011 року витрати на придбання матеріалів від ТзОВ «Медео-Захід» склали 6465,96 грн., які були включені в собівартість виконаних робіт по об'єктах «Комплекс будівель та споруд виробничо-складського та адміністративного призначення корпорації «Тигрес» в с. Липини Луцького району», «Будівництво кондитерської фабрики по вул. Липовецькій б/н у м. Вінниця (ІІ черга будівництва)» згідно з актами виконаних робіт за формою КБ-2в і відображені в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року;

- в ІІІ кварталі 2011 року витрати на придбання матеріалів від ТзОВ «Медео-Захід» склали 269873,61 грн., витрати на оплату послуг склали 85900,03 грн., витрати на оренду автомобіля MAN L 200, р. н. АС 1684 АМ з причепом р. н. АС 8163 ХХ склали 6957,60 грн., витрати на придбання основних засобів склали 39924,99 грн., які взяті на облік групи № 4. Витрати на придбання матеріалів були включені в собівартість виконаних робіт по об'єкту «Будівництво кондитерської фабрики по вул. Липовецькій б/н у м. Вінниця (ІІ черга будівництва)» згідно з актами виконаних робіт за формою КБ-2в і відображені в рядку 05.1 СВ декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. Витрати на оплату послуг по оренді автомобіля включені до інших витрат по об'єктах «Будівництво кондитерської фабрики по вул. Липовецькій б/н у м. Вінниця (ІІ черга будівництва)», «Будівництво школи І-ІІІ ступенів на 162 учнівських місця по вул. Шкільна в с. Житнівка Камінь-Каширського району» і відображені в рядку 06.1 ЗВ декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року;

- в ІV кварталі 2011 року витрати оплату послуг від ТзОВ «Медео-Захід» склали 12210,37 грн., витрати на оренду автомобіля MAN L 200, р. н. АС 1684 АМ з причепом р. н. АС 8163 ХХ склали 8081,70 грн., та були включені до інших витрат по об'єктах «Будівництво школи І-ІІІ ступенів на 162 учнівських місця по вул. Шкільна в с. Житнівка Камінь-Каширського району», «Реконструкція з розширенням загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в смт. Шацьк» » і відображені в рядку 06.1 ЗВ декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року.

Використання отриманих від ТзОВ «Медео-Захід» товарів (послуг) в господарській діяльності ТзОВ «МР» підтверджується також актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (т. 2, а. с. 107-251, т. 3, а. с. 1-85). Суми витрат та податкового кредиту з ПДВ декларувалися у податкових деклараціях з податку на прибуток та ПДВ (т. 2, а. с. 15-60).

Таким чином, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товарів та надання послуг від ТзОВ «Медео-Захід» фактично відбулися і товари (послуги) використані в господарській діяльності позивача. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на акти перевірок Луцької ОДПІ Волинської області ДПС щодо ТзОВ «Медео-Захід» № 753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року, № 46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року, № 339/23-2/35594018 від 20.01.2012 року (т. 3, а. с. 68-122), оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження відсутності матеріальних та трудових ресурсів у ТзОВ «Медео-Захід», висновки Луцької ОДПІ Волинської області ДПС ґрунтуються на аналізі баз даних податкового органу з відомостями про чисельність працюючих та податкової звітності, без фактичного з'ясування контролюючим органом реального майнового стану суб'єкта господарювання та перевірки його фінансово-господарської діяльності за період, коли виникли спірні правовідносини. Крім того, як слідує із вказаних актів перевірок, контрагент ТзОВ «Медео-Захід» задекларував податкові зобов'язання по операціях з поставки товарів та надання послуг ТзОВ «МР». При цьому, суд також враховує, що відповідачем не надані докази того, що ТзОВ «Медео-Захід» погодилося із висновками вказаних актів та не оскаржувало прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення.

Не можуть вважатися підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат дані податкової звітності його контрагента, оскільки Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС не враховано, що такі обставини не можуть бути достатнім доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, підприємство - контрагент не було позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані основні засоби, техніку, устаткування, транспортні засоби, використовувати найману працю шляхом укладення не трудових, а цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання тих чи інших робіт, укладати договори з перевізниками про надання послуг з перевезення вантажів.

На думку суду, відсутність у позивача ТТН на транспортування товару (будівельних матеріалів), отриманого від ТзОВ «Медео-Захід», не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки договір поставки товару не укладався у письмовій формі, твердження представників позивача про те, що обов'язок з поставки вказаного товару було покладено на контрагента відповідачем не спростовані.

Суд також враховує, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема, у водія перевізника повинна бути товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. З цього слідує, що ТТН повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху, та допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім ТТН.

Крім того, по операціях придбання позивачем у ТзОВ ««Медео-Захід» товару не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків.

Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Медео-Захід», також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ ««Медео-Захід» чи видачу податкових накладних від цього підприємства, по яких сформував податковий кредит позивач, не здобуто доказів наявності протиправного умислу у ТзОВ «МР».

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом ТзОВ «Медео-Захід» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

При вирішенні даної справи суд також враховує, що в акті перевірки № 1422/22-6/31735104 від 28.05.2012 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податковим органом фактично зроблені висновки про безтоварність операцій щодо придбання позивачем будівельних матеріалів, в той час не зазначено, чому відповідач прийшов до висновку про нереальний характер операцій з придбання послуг.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивачем дотримані умови формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ протягом 2010 - 2011 років по операціях з придбання товарів (послуг) у ТзОВ «Медео-Захід», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 18.06.2012 року № 0000712301, № 0000722301.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4292 грн. 16 коп., сплачений платіжними дорученням № 490, № 491 від 30.07.2012 року (т. 1, а. с. 2-3).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 18 червня 2012 року № 0000712301, № 0000722301.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» судовий збір в розмірі 4292 гривні 00 копійок (чотири тисячі двісті дев'яності дві гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 27 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх