Ухвала суду № 25900831, 30.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року справа №2а/1270/1694/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О.В., представника позивача Степаненко Т.О., за довіреністю від 10.07.2012 року, представника ОСОБА_3, за довіреністю від 19.04.2012 року, від прокуратури Донецької області Профатило О.П. відповідно до посвідчення №3851, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 р. у справі № 2а/1270/1694/2012 (головуючий І інстанції Лагутін А.А.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 року №0001708013, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2012 року публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі відповідач №2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року, в сумі 3471401,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року допущено заміну спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на ії правонаступника - спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - Відповідач №1 або СДПІ ВПП).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 3471401,00 грн., та про визнання протиправною бездіяльності спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування публічним акціонерним товариством "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 3471401,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 14.12.2011 року №0001708013, стягнув з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 435,63 грн.(чотириста тридцять п'ять гривень шістдесят копійок). В решті позовних вимог відмовив повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ у м.Луганську звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, а самее: п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), що на думку апелянта призвело до неправильного вирішення спору. Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на законність винесеного податкового повідомлення рішення, прийнятого на підставі відповідно акту перевірки. Згідно зазначеного акту, ПАТ «Луганськтепловоз», в серпні 2011 року віднесло до складу податкового кредиту з ПДВ суму ПДВ по податкових накладних ДП «Електротяжмаш», які містили два різних підпису і одне прізвище особи, що уповноважена виписувати податкові накладні, що не передбачено діючим законодавством і не дає змоги ідентифікувати, яка саме уповноважена особа склала податкову накладну, внаслідок чого позивачем безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2011 року, а як наслідок і розмір від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податного кредиту з ПДВ у розмірі 3 471 401,00 грн. Апелянт вважає, що судом першої інстанції був залишені поза увагою зазначений факт та вимоги п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 ПК України, які пов'язують право платника податків відносити до складу податкового кредиту суми по податкових накладних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка уповноважена підписувати ці накладні.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив її залишити без змін. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Представник відповідача апелянта та представник прокуратури Донецької області в судовому засіданні повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, постанову скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" є юридичною особою внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) за кодом № 05763797, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ Серія АА №431146(а.с.17 т.1), перебуває на обліку у СДПІ ВПП у м. Луганську як платник податку на додану вартість з 08.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом №100337613 про реєстрацію платника податку на додану вартість Серія НБ №503329 (том 1 а.с. 18).

Позивачем подано до СДПІ ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року з обов'язковими додатками, якою визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 16221252,00 грн. (том 1, а. с. 21).

З 06 грудні 2011 по 08 грудня 2011 року працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі п.п.20.1.4, п.20.1, ст..20, п.п.78.1.8, п.78.1, ст..78, п.79.1, ст..79 Податкового кодексу України, здійснено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за вересень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки податковим органом 09.12.2011 року складено акт № 521/08-3/05763797 (т. 1 а.с. 136-153), підписаний позивачем із запереченнями. Перевіркою були встановлені обставини сплати ПАТ «Луганськтепловоз» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень з боку позивача не встановлено і частково сума заявленого ПДВ в розмірі 12667861,00 грн. підтверджена, не підтверджена сума у розмірі 3471401,00 грн. Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що у податкових накладних, виписаних ДП "Електротяжмаш" на адресу ПАТ "Луганськтепловоз" відображено два різних підписи і одне прізвище особи, що уповноважена виписувати податкові накладні, що не передбачено діючим законодавством і не дає змоги ідентифікувати, яка саме уповноважена особа склала податкову накладну.

Зазначене порушення норм ПК України на думку відповідача з боку ДП "Електротяжмаш", не дає право ПАТ "Луганськтепловоз" на включення суми ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. до податкового кредиту за вересень 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем №1 було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0001708013 форма „В1", яким ПАТ «Луганськтепловоз» було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1735700,50 грн. (том 1, а.с. 68).

Позивачем зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено 22 грудня 2011 року № 001/1332 до Державної податкової адміністрації в Луганській області з вимогою про перегляд цих рішень (том 1 а.с.70-71). За результатами розгляду зазначеної скарги Державною податковою службою в Луганській області прийнято рішення від 09.02.2012 року №670/25-08, яким скаргу позивача залишено без задоволення та залишено без мін податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0001708013 про сплату 3471401 грн. податку на додану вартість та 1735700,50 грн. застосовано штрафної санкції.(а.с.72-75 т.1)

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Колегія суддів підтримує висновки суду, щодо вимог позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 14.12.2011 року № 0001708013, з огляду на наступне.

За матеріалами справи встановлено та не спростовується відповідачем належними доказами, що позивач у липні, вересні 2011 року мав господарські правовідносини з ДП "Електротяжмаш". Всі договори, укладені між позивачем та його контрагентом, мали на меті настання реальних наслідків. Матеріалами справи (договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, вантажними митними деклараціями, актами здачі-приймання робіт (послуг), реєстрами платіжних документів, витягами з книги реєстрацій достовірностей) підтверджено здійснення позивачем у вересні 2011 року, в якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, та заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, експортних та імпортних операцій, товарність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) (том 1 а.с.21-57, 77-95, том 2 а.с.2-221).

Колегія судів зазначає, що договори, укладені між позивачем та ДП „Електротяжмаш" не визнані недійсними або нікчемними. Апелянт СДПІ не спростовує факти здійснення господарських операцій між ПАТ «Луганськтепловоз» та ДП «Електроважмаш».

Апеляційна скарга відповідача №2 ґрунтується на наявності у податкових накладних наданих позивачем, виписаних ДП "Електротяжмаш" на адресу ПАТ "Луганськтепловоз" два різних підписи і одне прізвище особи, що уповноважена виписувати податкові накладні, а тому невідповідності податкових накладних вимогам діючого законодавства.

Приймаючи постанову про часткове задоволення вимог, суд виходив із встановлених обставин у справі та досліджених доказах по справі, з урахуванням правових положень п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.3 ст.200, п.201.8, 201.10 ст.201 ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Мінюсті 29.12.2010 за № 1401/18696 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (який діяв на момент отримання позивачем податкових накладних).

Сума від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2011 року визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Мінюсті 29.12.2010 за № 1401/18696 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (який діяв на момент отримання позивачем податкових накладних).

Пунктом 16 Порядку передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (далі - Закон № 996), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, на податкових накладних, виписаних ДП завод «Електротяжмаш» на адресу ПАТ «Луганськтепловоз» містяться два підписи, які скріплені печаткою підприємства - Продавця.

З листа ДП «Електротяжмаш» від 21.02.2012 № 245/189 вбачається, що згідно рішення прийнятого на підприємстві у податковій накладній ставиться два підписи, один підпис особи, яка заповнює податкову накладну, а другий підпис особи, яка уповноважена від імені підприємства підписувати податкові накладні згідно довіреності.(а.с.84 т.1)

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не встановлена заборона розміщувати на податковій накладній більш ніж один підпис уповноваженої особи.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку, що наявність двох підписів на податкових накладних, один із яких належить особі, яка уповноважена від імені підприємства підписувати податкові накладні та який скріплюється печаткою підприємства ніяким чином не ставить під сумнів правильність заповнення податкових накладних у порядку, передбаченому нормами діючого законодавства.

Колегія суддів повністю погоджує висновки суду першої інстанції, що висновки в акті перевірки від 09.12.2011 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства, а тому є достатньо правових підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 14.12.2011 року № 0001708013.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 р. у справі № 2а/1270/1694/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 р. у справі № 2а/1270/1694/2012залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст вкладено 03 вересня 2012 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва