Ухвала суду № 25900633, 27.08.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

27.08.2012 Справа № 5008/282/2012

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши заяву міського Відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород від 07.08.2012р. №9-927 про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.05.2012р. та наказу від 24.05.2012р. у справі №5008/282/2012

За позовом приватного підприємства „Авант", с. Часлівці Ужгородського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод №1", м. Ужгород

ПРО звернення стягнення на предмет застави на транспортні засоби в рахунок погашення заборгованості за договором поставки від 14.10.2009р. шляхом передачі приватному підприємству „Авант" у власність транспортних засобів, визнання права власності на транспортні засоби

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.05.2012р. позовні вимоги приватного підприємства „Авант", с. Часлівці Ужгородського району до товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод №1", м. Ужгород про звернення стягнення на предмет застави на транспортні засоби в рахунок погашення заборгованості за договором поставки від 14.10.2009р. шляхом передачі приватному підприємству „Авант" у власність транспортних засобів, визнання права власності на транспортні засоби задоволено повністю - звернено стягнення на предмет застави: транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1988 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) 10642306, реєстраційний номер 53504 РТ; транспортний засіб марки КРАЗ 256Б, 1992 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) N0738023, реєстраційний номер 53503 РТ; транспортний засіб марки КРАЗ 256Б, 1993 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) Р0751033, реєстраційний номер 53502 РТ; транспортний засіб марки ЗИЛ-ММЗ 4502, 1993 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) 3259803, реєстраційний номер 53501 РТ; транспортний засіб марки ВАЗ-21043, 2004 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал-В, № кузова (шасі) ХТК21043040006783, реєстраційний номер АО 2900 АА, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод №1»(88000, м.Ужгород, вул.Закарпатська, 33, код СДРПОУ 31402817), шляхом передачі Приватному підприємству «Авант»(88000, м.Ужгород, вул. Промислова, 5, код 31336048) у власність даних транспортних засобів. На виконання рішення видано наказ від 24.05.2012р.

Міський Відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.05.2012р. та наказу від 24.05.2012р. у справі №5008/282/2012 у зв'язку з тим, що виконання даного рішення станом на сьогоднішній день є неможливим, оскільки Законом України „Про виконавче провадження" не передбачено процедуру виконання такого рішення без процедури реалізації майна боржника.

Ухвалою суду від 09.08.2012р. розгляд даної заяви призначено на 27.08.2012р.

Позивач та відповідач у справі своїх уповноважених представників в засідання суду не направили. Разом з тим, від позивача суду надійшло клопотання з проханням розгляд справи відкласти з мотивів, викладених в ньому.

Однак, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки за вимогою статті 121 ГПК України розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду повинно здійснюватись в 10 денний строк, і неявка представників сторін та відділу ДВС не позбавляє суд можливості розглянути заяву по суті за наявними у справі матеріалами.

Відділ ДВС також свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

СУД, вивчивши заявлені вимоги відділу ДВС, а також дослідивши матеріали справи в засіданні суду, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(далі -Закон).

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В свою чергу, виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого на його примусове виконання відповідного наказу і не пов'язується з будь-якими умовами, які не містить резолютивна частина рішення.

В даному випадку рішення та наказ господарського суду Закарпатської області у справі №5008/282/2012 містить вказівку про передачу в примусовому порядку від відповідача на користь позивача певних предметів, що цілком узгоджується з вимогами статті 61 Закону України „Про виконавче провадження".

Так, статтею 61 цього Закону передбачено, що у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження. У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, державний виконавець повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає (Закон, ВР України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження").

В свою чергу, статтю 5.9 Наказу - Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999, № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" передбачено порядок виконання вимог статті 61 Закону, що полягає у наступному.

Так, у разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети в боржника і передає їх стягувачеві, про що складає відповідний акт. У разі знищення речі, що мала бути передана стягувачеві в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого провадження.

Отримавши виконавчий документ про присудження стягувачеві предметів, державний виконавець у встановлений строк виносить постанову про відкриття виконавчого провадження і встановлює боржнику строк для добровільного виконання рішення. Одночасно в постанові вказуються час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачеві присуджених предметів, якщо рішення не буде виконано добровільно, а також попередження стягувачеві про повернення йому виконавчого документа, якщо він протягом двох разів не з'явиться на виконання без поважних причин.

Якщо боржник не виконав рішення добровільно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29, 29-1) у трьох примірниках. Перший примірник залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачеві та боржникові під розписку на першому примірнику.

У разі потреби опису великої кількості предметів заповнюється додаток до акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу. При використанні додатка до акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу в розділі "Описане та арештовано майно згідно з переліком" акта робиться відмітка із зазначенням серії та номера додатка.

Перший примірник акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу та перший примірник додатка до акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу складаються з використанням бланків документів виконавчого провадження, інші примірники - з використанням бланків для копій документів виконавчого провадження.

На першому примірнику акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу/додатка до акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу зазначаються серії та номери бланків для копій документів виконавчого провадження, що були використані для складання копій цього акта/додатка. На копіях акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу/додатка до акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу зазначаються серія та номер першого примірника акта/додатка.

Відтак, доводи відділу ДВС про неможливість виконання рішення та наказу господарського суду Закарпатської області у справі №5008/282/2012 з огляду на те, що норми Закону України „Про виконавче провадження" не містять в собі процедури такого виконання без реалізації майна боржника є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, оцінивши всі надані документи та пояснення в їх сукупності, керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відділу ДВС.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви міського Відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород від 07.08.2012р. №9-927 про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.05.2012р. та наказу від 24.05.2012р. у справі №5008/282/2012 відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам та органу державної виконавчої служби

Суддя О.Ф. Ремецькі